Розвиток активного мовлення

Уміти вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновані теми; самостійно звертатись із запитаннями, проханнями до дорослих, називаючи їх на ім’я та по батькові;

володіти ввічливою формою звернення: Ви. Вітатись і прощатись з дорослими. Слухати мову дорослих, не перебиваючи їх. Розмовляти лагідним тоном, ввічливо, дотримуючись засобів інтонаційної виразності та відповідних форм ввічливості. Бути стриманим і ввічливим, розмовляючи із незнайомими людьми;

у спілкуванні з однолітками бути взаємно ввічливим, тактовним; розмовляти спокійним і лагідним тоном, не кричати, не перебивати товариша. Уникати грубих, зневажливих слів. Засвоєння ласкаво- лагідної форми звертання (Оленко, Івасю, Марійко);

володіти формами ввічливості: доброго дня Вам (тобі). Вітаю Вас (тебе), день добрий, доброго здоров’я, на добраніч, вибачте, будь ласка;

Уміти логічно і послідовно будувати розповідь, без повторів і довгих пауз;

Заохочувати дошкільників ділитися власними переживаннями;

складати оповідання за одним малюнком та серіями малюнків, за ігровою ситуацією. Дотримуватися структури сюжетної розповіді: зазначати час і місце дії, давати коротку характеристику дійових осіб.

Робота з книгою.

Діти цього віку мають оволодіти уміннями сприймати літературні та фольклорні твори, розуміти зміст, ідею твору, основну сюжетну лінію казки чи оповідання, визначати головних персонажів.

З допомогою вихователя знаходити у тексті засоби виразності (порівняння, епітети, метафори, добирають до слів синоніми.

Відтворювати і з допомогою вихователя пояснювати зміст гумористичних творів, прислів’їв, приказок.

Відгадувати загадки.

Брати участь у бесіді за змістом художнього твору.

Висловлювати свої враження, переживання. Передавати своє ставлення до персонажів на основі аналізу їхніх вчинків.

Формулювати оцінно-етичні судження.

Співвідносити ведінку персонажів із реальними подіями.

Зіставляти два художні твори близькі за змістом, темою, ідеєю, знаходити спільне та відмінне.

Відтворювати у мовленні образні висловлювання із художнього твору.

Брати участь у розігруванні щедрівок, колядок, закличок, в сюжетно-рольових іграх за мотивами творів.

Знати тексти скоромовок, чистомовок.

Складати невеличкі розповіді, казкові історії за змістом скоромовок.

Придумувати іншу кінцівку твору.

Мати уявлення про структуру книжки, види книг.

Поради батькам:

Батьки приділяють основну увагу створенню для дитини розвивального середовища, забезпеченню особистих контактів з нею;

протягом дня у дитини має бути особистий час, який вона може використати на власний розсуд;

заохочуйте намагання дитини розмірковувати, підтримують її в цьому;

значне місце в діяльності дитини займає сюжетно-рольова гра, в яку вона може грати з батьками. Під час гри сприяйте створенню дитячого співробітництва, включення дитини в рольовий діалог; гру потрібно побудувати так, щоб дитина володіла ініціативою, визначала місце гри, розподіляла ролі;

разом з дитиною аналізуйте її думки, переживання, прагнення, поведінку, результати діяльності;

неодмінною передумовою становлення особистості дитини є взаєморозуміння у спілкуванні з батьками, відчуття захищеності ними;

вправляйте дитину в сприйманні на слух римованих рядків та повторенні їх, дотримуючись правильної вимови звуків;

забезпечте життя дитини в здоровому природному середовищі та її спілкування з такими людьми, об’єктами, предметами, які б поповнювали враження про довкілля, розвивали цікавість, а відтак і мовленнєву активність;

при спілкуванні з дитиною використовувуйте еталонні мовленнєві зразки, викликайте у дитини бажання експериментувати зі словом, заохочувйте висловлюватися з власної ініціативи.

Приділяйте дитині багато уваги: читайте пізнавальну літературу нескладного, захоплюючого змісту, ходіть на прогулянки, екскурсії, під час яких ведіть діалог. Звертайте увагу на назви предметів, дій з ними, сприяйте засвоєнню дитиною нових слів.

Розповідйте дитині про себе, про свою сім’ю, про родичів (де живуть, ким працюють. Ким вони доводяться дитині. Які вони чудові люди). Розповідайте про своє дитинство, про ігри з дітьми, про навчання. Запропонуйте пограти в таку ж гру.

Попросіть дитину розповісти про дитячий садочок, чого вона там навчилася, в які ігри грала, хто її найкращий приятель і чому це так.

Введіть у традицію бесіду з дитиною про прожитий день (Чим тебе

порадував сьогоднішній день? Чим здивував? Чим засмутив? Усі заплановані спільні походи обговорюйте разом з дитиною.

З метою збагачення слоника та лексичної сторони мовлення дитини проводьте спеціальні мовні ігри. Так, для засвоєння слів різних

частин мови (іменників, прикметників, дієслів) можна використовувати вправи типу «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні слова» та ін.» слова, «Ввічливі слова», «Веселі слова», «Сумні слова», «Спортивні слова».

При цьому давайте установку на гру «Давай з тобою згадаємо всі можливі слова, які нагадують нам про зиму, це – «Зимові слова».

У повсякденному спілкуванні продовжуйте розширювати запас дитини узагальнюючими словами з допомогою мовних вправ типу «Магазин взуття (одягу, меблів тощо)».

Продовжуйте роботу зі словами-антонімами та синонімами (ігри типу «Хлопчик (дівчинка) навпаки» на закріплення слів-антонімів; ігрові вправи «Дружні слова», «Сердиті (веселі, ласкаві та ін..) слова».

Щоб навчити дитину правильно вживати дієслова, проводьте мовні ігри типу «Хто що вміє робити?» На добір дієслів (наприклад, «Що вміє і любить робити кішечка?»: стрибати нявкати, спати, гратися і т. ін.).

У повсякденному спілкуванні з дитиною створюйте мовні ситуації, що дозволяють погоджувати іменник з числівником. В цьому допоможе гра типу «Пограємо-порахуємо? (Дорослий або дитина вибирає слово, яке слід узгодити з різними числівниками; наприклад, відро, а дитина за вказівкою утворює словосполучення: одне відро, два відра, п’ять відер і т. д.).

З допомогою ігрових ситуацій вчіть дитину складати прості поширені речення. Наприклад, гра типу «Мовчун та балакун»: один гравець (мовчун) пропонує основу пропозиції. А інший (говорун) розширює основу як тільки може (Стоїть будинок. У лісі стоїть будинок. У зеленому лісі стоїть маленький будинок тощо).

Для розвитку фонематичного слуху у дитини вчіть її виділяти перший звук у своєму імені. В іменах родини. В назві улюбленої іграшки, а потім у визначенні послідовності у цих словах. З цією ж метою ділити слова на склади і визначати їхню послідовність.

Слідкувйте за правильним наголосом при проголошенні слів. Вправляйте дитину у правильному використанні наголосів у словах. Проводячи гру «Так і не так»: дорослий вимовляє слова або словосполучення, поєднуючи правильне й неправильне використання наголосів, а дитина слухає і поправляє його, вимовляючи правильно наголошене слово.

Закріплюйте правильну вимову звуків, слів за допомогою скоромовок.

Привчайте дитину бути чемною й тактовною при участі у розмові з дорослими та дітьми. Під час бесід з дитиною демонструйте культуру ведення діалогу. Показуйте, як слід вести діалог за столом, у гостях, при розмові по телефону.

Заведіть сімейну традицію обміну враженнями про прожитий день, про сімейні та дитсадкові заходи, де питання ставить не лише дорослий дитині, а і дитина дорослому. Обговорюйте з дитиною спільні заходи.

Формуйте усвідомлене ставлення до ведення діалогу через ненав’язливий аналіз поточного діалогу за допомогою запитань: Ти уважно слухав (ла) мене? Ти зрозумів (ла), про що я тобі розповів (ла)? Що тобі не зрозуміло? У тебе до мене є запитання? і т. ін..

Розвивайте навички щодо складання зв’язних висловлювань через:

складання розповідей за сімейними фотографіями, які охоплюють певний відрізок часу життя дитини; розповіді за серією малюнків, картин художників, комікси з доступним для дитини змістом тощо.

Вправляйте дитину у складанні елементарних описів (перерахування предметів, ознак тощо), через ігрові вправи.

Читайте дитині художні твори класиків української дитячої літератури та зарубіжних письменників і дитячі художні журнали.

Разом із дитиною переглядайте та обговорювати дитячі телевізійні передачі.

Результати навчально-виховної роботи:

- мовлення дітей чітке, виразне; правильна вимова переважної більшості звуків;

- діти вживають у мовленні узагальнюючі поняття, якими позначають групи рослин і тварин, предметів одягу та взуття, домашнього вжитку тощо;

- вербально позначають багато вжиткових предметів, пояснюють їхнє призначення;

- у розмовному мовленні передають свої враження про предмети, речі, ігрові атрибути, вислуховують інші точки зору;

- у своєму мовленні використовують різні типи речень, частини мови

мають певний лексичний запас, збагачений епітетами, порівняннями, синонімами, антонімами;

- називають членів родини, їхні імена, по батькові, прізвища, місце проживання;

- можуть розповісти про свою родину;

- добирають слова, що виражають згоду, заперечення, відмову, вміють коректно звернутися по допомогу до незнайомих людей. Формулюють своє прохання чітко і голосно;

- оперують словами, за допомогою яких позначає людей різного віку, статевої належності, професій;

- називають своїх товаришів, можуть їх схарактеризувати, виділити чесноти і вади, розповісти про них, помічають помилки у своєму мовленні та в мовленні інших;

- правильно називають частини свого тіла, деякі внутрішні органи та органи чуттів;

- передають словами свій фізичний та психічний стан;

- знають назви основних продуктів харчування, напоїв, гігієнічних засобів, найпоширеніших дитячих захворювань;

- орієнтуюься у назвах основних емоцій. Розповідають про ситуації, пов’язані з ними;

- можуть розповісти про себе як представника певної статі;

- орієнтуються у назвах основних емоцій, розповідають про ситуації, пов’язані з ними;

- висловлюють бажання, називають власні чесноти і вади;

- вживають найпростіші типи речень, частини мови, граматичні категорії;

- володіють українською мовою, монологічним та діалогічним мовленням;

- знають слова пояснення, виправдання, пробачення.

-

«ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ»

Навчально-виховні завдання:

- розвивати самосвідомість дитини;

- формувати позитивне ставлення до самої себе та інших людей;

- виховувати такі якості особистості як: чесність, відповідальність, самостійність, людяність, працелюбність, щирість;

- виховувати повагу до праці, бережливе ставлення до неї;

- збагачувати знання про сім'ю, рід;

- поглиблювати знання про рідний край (місто, село);

- сприяти розвитку доброзичливих взаємин з однолітками та дорослими; розвивати бажання спілкуватися;

- розширювати знання і уявлення про дитячий садок, норми та правила поведінки у ньому;

- розвивати впевненість в собі, відповідальність, самостійність, ініціативність;

- виховувати інтерес до історії свого роду, до своєї батьківщини;

- формувати повагу до рідного краю, сімейних та народних традицій;

- розширювати знання про житло, побут, дитячий садок;

- закріплювати і уточнювати уявлення дітей про види праці дорослих; - формувати позитивне ставлення до різних професій;

- збагачувати знання про правила дорожнього руху, правила поведінки на вулиці та громадських місцях (парках, скверах та інших місцях);

- виховувати готовність до навчання у школі.

Зміст педагогічної роботи

Сім'я, родина. Закріплювати знання дітей про своє повне ім'я, прізвище, вік, домашню адресу, ім'я та по батькові своїх батьків та інших членів сім'ї.

Формувати уявлення дітей про членів сім'ї та їхні обов'язки: батьки займаються вихованням дітей, працюють, щоб забезпечити сім'ю; дідусі та бабусі є найстарішими та наймудрішими членами родини; діти повинні допомагати по господарству (у приготуванні їжі, прибиранні оселі, приймати гостей, старші діти допомагають батькам доглядати молодших).

Збагачувати знання дітей про емоційні стани і почуття оточуючих людей з їхнього вигляду, інтонації, дій. Виховувати поважати почуття інших людей.

Залучати дітей до створення і шанування сімейних традицій: ведення сімейних альбомів, зберігання сімейних реліквій.

Привчати дітей виявляти повагу до дорослих: поступатися місцем, пропонувати допомогу, подати потрібну річ, дякувати за виявлену турботу.

Привчати піклуватися про близьких, помічати піклування про себе.

Формувати морально-етичні якості: безкорисливість, доброту, справедливість, чесність.

Дитячий садок. Спонукати дітей дотримуватися встановлених правил культури поведінки в дитячому садку і громадських місцях, виконувати їх без нагадування і під час відсутності дорослих.

Формувати гуманні почуття, збагачувати уявлення про доброту, як найважливішу моральну якість людини, чуйність, сміливість і боягузтво, скромність і зазнайство.

Виховувати турботливе ставлення до людей, уміння помічати невдачі товаришів, прагнути допомогти, захищати слабшого.

Виховувати доброзичливість у відносинах з дорослими, товариські стосунки з однолітками.

Спонукати дітей виражати своє ставлення до вчинків ровесників, давати їм оцінку, справедливо пояснювати свої вимоги, пропозиції, допомагати правильно оцінювати власні вчинки.

Формувати у дітей уміння ставити загальну мету у спільних іграх та інших видах діяльності, і досягати її дотримуючись правил взаємовідносин, гуманної та колективістської спрямованості.

Формування основ морально-вольових якостей особистості дитини: організованості, дисциплінованості в поведінці, стосунках і спільній діяльності, відповідальності та наполегливості у досягненні позитивних цілей.

Виховувати у дітей повагу один до одного: вітатися, хлопчикам поступатися місцем дівчаткам, дякувати за допомогу.

Збагачувати знання дітей про дитячий садок: назву групи, дорогу з дому до дитячого садка. Формувати уміння орієнтуватися у приміщенні і на ділянці дитячого садка.

Закріпити елементарні правила безпеки життєдіяльності: правила поводження з вогненебезпечними предметами, користування предметами домашнього вжитку (телевізором, праскою, магнітофоном). Розповідати про запасні виходи і правила користування ними.

Поглиблювати інтерес до праці дорослих, поповнювати уявлення про зміст і значення результатів праці. Формувати уміння помічати взаємозв'язки у праці людей (наприклад, повар приготував обід, няня принесла їжу у групу і нагодувала дітей).

Формувати бережливе ставлення до предметів, які створила людина своєю працею.

Розширювати уявлення про працю людей на промисловості (заводах, фабриках), на будівництві, на підприємствах і установах культурно-побутового обслуговування населення (пошта, лікарня, бібліотека), їхнє призначення, основні професії людей.

Розвивати усвідомлення дитиною себе як майбутнього школяра. Ознайомити зі школою, вчителем, класом, шкільним обладнанням.

Рідний край. Виховувати інтерес і любов до рідного краю. Ознайомити з визначними пам'ятками рідного міста (села), України та її столицею - Києвом.

Народознавство. Виховувати повагу до сімейних та народних традицій (вшанування пам'яті предків, відзначення традиційних дат, родинних свят).

Ознайомити з традиційним облаштуванням оселі (рушники та ін.), традиційними стравами, правилами етикету.

Поглиблювати знання про народну творчість: пісні, приказки, прислів'я, казки, ігри та іграшки.

Поради батькам:

Залучайте дітей до участі у підготовці та святкуванні різних свят; разом з дітьми або спонукаючи їх бути самостійними виготовляйте подарунки, листівки, виступи та ін.

Виховуйте у дітей позитивні якості особистості (відповідальність, доброту, чесність, порядність, гуманність, повагу до старших, турботу про молодших та ін.), використовуючи читання книг, журналів, пізнавальні телепередачі та радіопередачі.

Виховуйте у дитини патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, батьківщину (на прикладі власної життєвої позиції).

На власному прикладі формуйте у дитини уміння дотримуватися елементарних правил безпеки життєдіяльності.

Сприяйте спілкуванню дитини з іншими дітьми, створюйте умови для знайомств (запишіть у гурток, секцію, згідно інтересів дитини та інше). Контролюйте виконання правил етики спілкування з однолітками та дорослими.

Слідкуйте за виконанням дитиною правил культури поведінки. Привчаючи дітей до цих правил, потрібно бути вимогливими. Важливо, щоб діти відчули, що вони не може не виконати завдання батьків. Вимоги одного члена сім’ї повинні бути підтримані іншими.

Керівництво за їх дотриманням дітьми не має бути нав’язливим, підкресленим. Старші дошкільники до цього дуже чутливі.

Ознайомлюйте дитину з сімейними та народними традиціями, рідним краєм за допомогою розповідей, читання книг, перегляду теле- та радіопередач, екскурсій та ін.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти знають своє повне ім'я, прізвище, вік, домашню адресу;

- розповідають про склад сім'ї та працю батьків;

- виявляють повагу до батьків та інших членів родини;

- знають про сімейні свята і традиції;

- вміють поводитися з людьми відповідно до їхнього віку, статі та стану;

- розрізняють емоційні стани дорослих та однолітків;

- знають столицю України, визначні місця свого рідного міста (села);

- володіють навичками спілкування;

- розуміють необхідність виконання дорослими своїх трудових обов'язків, орієнтуються на взаємозв'язки у роботі працівників різних професій на добре знайомих дітям видах праці;

- допомагають дорослим та одноліткам у виконанні певної роботи;

- дотримуються правил безпеки життєдіяльності;

- дотримуються правил поведінки у дитячому садку (ввічливо ставляться до старших та однолітків, використовують основні форми звертання: привітання, прохання, вибачення, подяку).

 

«ГРА»

Навчально-виховні завдання:

- розвивати та збагачувати тематику й зміст ігор;

- розвивати самостійність;

- виховувати активність при створенні та реалізації ігрових задумів;

- розвивати вміння погоджувати свої дії з діями партнерів по грі;

- сприяти розвитку гри як форми організації життя дитячого колективу;

- стежити, щоб діти з більш збереженим інтелектом не пригнічували слабких товаришів, додержувалися правил поведінки в спільній діяльності;

- розвивати вміння спілкуватися один з одним під час гри, виявляти своє ставлення до вчинків однолітків, пояснювати свої дії та вчинки.

 

Зміст педагогічної роботи

Сюжетно-рольові ігри. Формувати вміння самостійно вибирати тему для гри, розвивати сюжет на основі власного досвіду, здобутого в результаті спостережень за навколишнім життям, а також знань, одержаних на заняттях під час читання літературних творів, казок. Учити поєднувати знання, здобуті з різних джерел та відображати їх у єдиному сюжеті гри («Магазин»,(супермаркет), «Поліклініка», «Аптека», «Дитячий садок», «Перукарня», «Школа», «Зоопарк»). Спонукати дітей позначати словом роль гри, узгоджувати тему гри, розподіляти ролі, підбирати ігровий матеріал. Допомагати дітям будувати сюжети гри, деяким дітям знаходити партнерів для гри.

У процесі гри спонукати дітей додержуватися засвоєних норм та правил поведінки. Допомагати дітям виділяти моральний аспект стосунків, що пов’язані з роллю (чуйність, піклування). Виховувати відповідальність за свою поведінку в спільній грі, прагнення реалізувати ігровий задум.

Дидактичні ігри. Розвивати спостережливість, вміння обстежувати предмети, порівнювати їх, помічати незначну відмінність у їхніх ознаках (колір, форма, розмір, матеріал), визначати зміни в розміщенні предметів (спереду – ззаду, праворуч – ліворуч, під – над, посередині - збоку).

Розвивати вміння впізнавати за описом тварину, вид транспорту тощо.

Розвивати мислення, здатність поєднувати предмети за загальними ознаками, активізувати й поповнювати словниковий запас. Розвивати вміння складати з частин ціле: картинки з кубиків, мозаїку, розрізні картинки, пазли; ділити ціле на частини. Вчити розділяти складну форму предмета на елементи відповідно до зразків.

Заохочувати до самостійних дидактичних ігор з предметами, з настільно друкованим матеріалом.

Формувати інтерес до навчання у школі, розвивати знання про предмети, необхідні для навчання.

Розвивати знання про природу, уміння описувати фрукти, дерева, квіти, розрізняти їх за зовнішнім виглядом, смаком, запахом, дотиком. Поглиблювати знання про працю та життя людей, розвивати вміння добирати знаряддя праці відповідно до професії.

Розвивати знання про характерні ознаки диких і свійських тварин, птахів, їхніх малят, їжу, користь та шкоду, догляд людини за тваринами.

Розвивати знання про сезонні ознаки та послідовність пір року.

Розвивати вміння лічити у прямому та зворотному напрямку, порівнювати числа; розвивати уявлення про геометричні форми.

Конструктивно– будівельні ігри. Розвивати конструктивне мислення та просторові уявлення. Розвивати вміння порівнювати деталі, знаходити в них спільне й відмінне, розвивати зорове, слухове, дотикове сприймання, розрізнення кольорів, форми, величини, призначення предметів, оволодівати способами кріплення деталей, користуючись найпростішими інструментами (викрутка, гайковий ключ), застосовувати набутий досвід і навички складання.

Формувати вміння комбінувати з окремих елементів ціле, користуватися конструктивними тематичними наборами, окремими збірно-розбірними іграшками, які складаються за малюнком або схемою; розрізними картинками та малюнками на кубиках, що мають знайомі сюжетні зображення.

Розвивати вміння використовувати в іграх природний матеріал: пісок, воду, сніг, лід.

Розвивати вміння споруджувати будівлі, потрібні для сюжетно-рольвих ігор.

Рухливі ігри. Розвивати активність, самостійність, ініціативу дітей у рухливих іграх різної складності. Учити чітко виконувати правила ігор, діяти швидко, спритно, застосовуючи набуті рухові уміння. Спонукати самостійно організовувати рухливу гру й доводити її до кінця, виявляти товариськість та взаємодопомогу.

Загальна тривалість рухливої гри для дітей 6-ти – 7-ми років – 10 – 12 хвилин з повторенням кожної 5 – 6 разів.

Розвивати вміння ходьби та бігу на швидкість, вміння бігати парами, ходити в колоні.

Розвивати вміння стрибати угору, довжину, поштовхом обох ніг. Навчати стрибати на одній нозі.

Розвивати вміння підлазити під шнур, дугу, лазити по гімнастичній стінці, перелазити через лаву.

Розвивати вміння метання у ціль, кидати та ловити м’яч.

Розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, вміння орієнтуватися у просторі, окомір, влучність, швидкість, спритність.

Поради батькам:

6-ти – 7-ми річні діти знаходяться напередодні вступу у нове для них шкільне життя. Підготувати їх до незвичної ролі – спільне завдання дефектологів і батьків.

Відвідайте разом із дитиною школу, познайомтеся із вчителькою, зверніть увагу на те, що роблять діти, які шкільні приладдя використовують. Удома пограйтеся у сюжетно-рольову гру «Школа», «Магазин канцтоварів», розвивайте позитивне враження від навчання.

Грайтеся у дидактичні ігри з настільно-друкованим матеріалом, у комп’ютерні розвивальні ігри для дошкільників. Поступово відходячи від провідної ігрової діяльності та готуючи дитину до наступної – навчальної.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти можуть самостійно вибрати сюжет гри, домовитися про правила, місце проведення, вибрати необхідні предмети та іграшки;

- використовують мовлення для погодження задумів;

- можуть самостійно спілкуватися з однолітками;

- використовують в іграх різноманітні матеріали, деталі конструкторів за їх призначенням;

- уміють передавати відповідними рухами дії людей, за допомогою інтонації – настрій;

- можуть групувати предмети за їх призначенням, кольором, величиною.

«КОНСТРУЮВАННЯ»

Навчально-виховні завдання:

- формувати вміння конструювати за названою темою (знайомою їм), за умовами;

- розвивати вміння планувати послідовність спорудження, заздалегідь добирати деталі за формою, розміром відповідно до змісту;

- формувати вміння знаходити способи розв’язання поставленої задачі, пов'язаної з перебудовою конструкції відповідно до заданих умов за словесною інструкцією вихователя. Домагатися від дітей міркувань уголос при розв’язанні конструкторської задачі;

- розвивати вміння аналізувати схожі об'єкти, виділяти у них частини, визначати їх просторове розташування (за, перед, згори й т.п.), називати деталі, з яких виконані зразки, знаходити схоже й відмінне;

- розвивати вміння будувати просту конструкцію відповідно до заданих умов (ворота для машин);

- розвивати вміння точно з'єднувати будівельні деталі, накладаючи їх одна на одну й вибудовуючи в ряд, замикати простір, надаючи йому певної форми;

- розвивати активне мовлення.

Зміст педагогічної роботи

Конструювання з будівельного матеріалу. Розвивати вміння виділяти, розрізняти і правильно називати основні будівельні деталі (цеглинка, кубик, пластина, призма,брусок), споруджувати нескладні будівлі, застосовуючи раніше набуті вміння (накладання, прикладання), використовувати у будівлях деталі різного кольору.

Розвивати вміння ставити цеглинки, вертикально (по колу, прямокутнику), щільно одна до одної або на певній відстані одна від одної (паркан, ворота); змінювати будівлі двома способами: замінювання одних деталей іншими; добудуванням споруди у висоту, довжину (низькі і високі паркани, низькі і високі будинки).

Розвивати вміння аналізувати зразок споруди: виділяти основні частини й розрізняти їх за величиною, формою, встановлювати просторове розташування частин одна відносно одної.

Розвивати вміння споруджувати найпростіші будівлі відповідно до розміру іграшки, використовувати їх у грі (ліжко для ляльки, гараж для машини).

Будувати меблі для ляльок (великі й малі), будинки (високі й низькі), мости (довгі й короткі, широкі й вузькі), машини, гаражі, ворота (високі і широкі) тощо.

Поради батькам:

Необхідно звернути особливу увагу на те, чи навчилися діти із затримкою психічного розвитку орієнтуватися у просторі, відстані між ними, напрямку. Дошкільникам треба обов’язково допомогти оволодіти просторовим орієнтуванням, оскільки ненавчені діти, ставши школярами, не пишуть у зошиті навіть палички, не дотримуються лінійки, не знають, звідки треба починати писати, їм важко впізнавати й розрізняти букви та оволодіти навичками письма. Щоб попередити зазначені труднощі, продовжуйте закріплювати набуті вміння за допомогою різноманітних ігор.

Залучайте до побудови конструкцій декілька дітей, тому що в процесі спільного конструювання вони вступають в емоційні, ділові й мовленнєві контакти. Отже, конструювання сприяє налагодженню спілкування дітей з однолітками, формуванню партнерських стосунків, вмінь працювати не тільки поряд, а й разом.

Таким чином, конструктивні ігри сприяють підготовці дитини до шкільного навчання.

Результати навчально-виховної роботи:

- виявляють інтерес до будівельних ігор;

- виділяють, розрізняють та правильно називають основні будівельні деталі;

- за допомогою дорослого аналізують зразок будівлі, планують етапи створення власної споруди;

- будують за словесною інструкцією та відповідно до заданої умови нескладні споруди (паркан, доріжки, машини, стільці, столи, гаражі, ліжка тощо), застосовують їх у подальшій сюжетно-рольовій грі;

- працюють колективно.

«ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ»

Навчально-виховні завдання:

- виховувати естетичне ставлення до предметів та явищ навколишнього середовища; позитивно-емоційне ставлення до зображувального образу;

- розвивати зорове, слухове, дотиково-рухове сприймання;

- розвивати практичні способи орієнтування; вміння планувати власні практичні дії;

- розвивати регулюючу, плануючу та супроводжуючу функції мовлення;

- розвивати відчуття форми, кольору, композиції;

- виховувати художньо-творчі здібності, вміння поєднувати різні матеріали для досягнення виразності образу;

- розвивати мовлення шляхом збагачення словникового запасу;

- розвивати вміння вихованців колективно виконувати завдання;

- виховувати оцінювальне ставлення до власних та чужих робіт;

- розвивати інтерес до образотворчого мистецтва, вміння емоційно сприймати репродукції картин, ілюстрації, українське декоративно-прикладне мистецтво. Навчати впізнавати образи художніх персонажів на картині, ілюстрації.

Орієнтовні твори: С.Шишко «Осінь», «Парк взимку», М.Ткаченко «Весна», О.Новаківський «Натюрморт», Т.Бойчук «Біля яблуні», М.Бурачек «Золота осінь», О.Шовкуненко «Повінь. Конча-Заспа», А.Петрицький «Квіти», Ф. Манайло «Новий хліб», І. Шишкін «Дубовий гай», «Корабельна роща», «Зима», «Ліс» І. Левітан «Березовий гай», «Золота осінь», «Весна. Велика вода», О. Рилов «Зелений гомін», А.Куїнджі «Рання весна», «Місячна ніч над Дніпром», І.Шишкін «Ранок в сосновому бору», В.Васнецов «Іван Царевич на сірому вовкові», П.Кончаловський «Бузок», українське народне декоративно-прикладне мистецтво – рушники, сорочки, гончарні вироби.

Зміст педагогічної роботи

Малювання. Розвивати вміння рівномірно проводити штрихи, не натискуючи щільно на олівець; добре насичувати пензель фарбою, тримати його похило до паперу, під час малювання тонких ліній, крапок тримати його вертикально; малювати пальчиком, ватною паличкою.

Розвивати вміння малювати олівцем контур предметів, зафарбовувати малюнок олівцем або фарбою рівномірними легкими рухами, змінюючи при цьому напрям штрихів або мазків, відповідно до форми предмета.

Розвивати вміння заповнювати весь простір аркуша паперу. Передавати в малюнку просторове розташування предметів: на широкій площині землі праворуч, ліворуч; вище, нижче, без врахування перспективи.

Навчати передавати в малюнку постать людини в різних ракурсах (профіль, анфас).

Малювати різні види транспорту (автобус, тролейбус, вантажну, легкову машину).

Розвивати вміння малювати з натури, після попереднього обстеження, порівнювати намальоване з натурою, домагатися схожості (овочі, фрукти, рослини, іграшки).

Розвивати вміння зображувати у малюнках осінні, зимові, весняні спостереження, враження від прослуховування казок, оповідань, віршів за словесною інструкцією.

Розвивати вміння складати симетричні візерунки на папері різної форми (смужці, квадраті, крузі, шестикутнику) із зображенням листя, квітів, ягід, ліній різного характеру (прямі, ламані, хвилясті, обвідні), кругів, дуг, крапок, використовуючи фарби і олівці. Використовувати в малюнках елементи українського орнаменту (різні візерунки, барвисте листя, квіти, ягоди).

Створювати умови для колективного малювання.

Ліплення. Розвивати вміння ліпити різними способами:пластичним, конструкторським та комбінованим за словесною інструкцією.

Розвивати вміння ділити солоне тісто (глину) на різні та однакові за величиною частини, розкачувати, сплющувати, вдавлювати, защипувати, загинати, загострювати та заокруглювати форми, скріплювати частини в ціле за словесною інструкцією.

Розвивати вміння передавати у виліплених формах характерні ознаки предметів, дотримуватись пропорцій.

Розвивати вміння ліпити з натури окремі предмети (фрукти, овочі), за мотивами української кераміки.

Розвивати вміння ліпити з цілого шматка солоного тіста (глини) предмети з різною кількістю деталей (птахи, риби, тварини); надавати фігурам стійкості, виразності.

Розвивати вміння створювати сюжетні композиції з 2 – 3 фігур за мотивами літературних творів, на теми з оточуючого середовища. Об’єднувати сюжет на підставці, передавати пропорційне співвідношення предметів, рухи.

Розвивати вміння розфарбовувати виліплені предмети відповідним кольором за словесною інструкцією.

Аплікація. Навчати впізнавати, виділяти, називати фігури.

Формувати вміння вирізати по контуру, складати з окремих частин, що вирізані з паперу різного кольору нескладні зображення знайомих предметів (вантажна машина, квіти, гілка з листям, прикраси на ялинку, окремі тварини), дотримуватися пропорцій за словесною інструкцією.

Формувати вміння перегинати аркуш паперу прямокутної форми навпіл і розрізати по лінії згину.

Формувати вміння вирізати по контуру симетричні форми з паперу, складеного навпіл (рослини,овочі, посуд) за словесною інструкцією.

Розвивати вміння створювати декоративні візерунки з готових та вирізаних елементів на смужці, квадраті, крузі, шестикутнику, використовуючи елементи українського орнаменту (квіти, листя, гілки).

Формувати вміння розривати кольоровий папір за контуром, викладати та наклеювати одержані фігури (рослини, тварини, транспорт).

Поради батькам:

Зкріплюйте вдома вміння, які дитина набула в процесі попереднього навчання у дошкільному закладі з малювання, ліплення, аплікації.

Приділяйте увагу розвитку емоційної діяльності, збагаченню мови дітей, здібності розповідати про зміст свого та чужого малюнку.

Продовжуйте навчати планувати діяльність та словесно пояснювати цей процес.

Грайте з дітьми у ігри на розвиток сприймання форми, кольору, розміру предметів та їх частин; навчайте порівнювати предмети за формою, кольором, розміром, називати їх.

Розглядайте з дітьми ілюстрації до казок та оповідань, народні іграшки.

Грайте у пальчикові ігри, робіть масаж кисті.

Результати навчально-виховної роботи:

- застосовують змішану техніку та різні матеріали в одному малюнку;

- володіють різними способами ліплення, створюють вироби за мотивами української кераміки;

- володіють способами симетричного та силуетного вирізування, викладають та наклеюють різні предмети та візерунки;

- створюють декоративні композиції за мотивами українського народного мистецтва;

- поєднують способи вирізання, обривання паперу, види зображувальної діяльності для створення виразного образу.

«ПРАЦЯ»

Навчально-виховні завдання:

- розвивати уміння ставити мету праці (що дитина повинна зробити, який має бути результат) планувати хід роботи (визначаючи послідовність дій), виконувати завдання згідно інструкції;

- виховувати у дітей любов до праці, самостійність, позитивне і свідоме ставлення до праці, ініціативність, цілеспрямованість (прагнення досягти кінцевого результату), творчість, готовність виконувати доручення дорослих;

- сприяти виконанню дітьми засвоєних правил культури поведінки та співробітництва;

- формувати уміння розподіляти обов’язки, послідовно виконувати завдання, допомагати товаришам, відповідально ставитися до завдання. У своїй трудовій діяльності керуватися суспільними мотивами (значення власної праці для інших);

- закріплювати і удосконалювати у дітей трудові навички;

- формувати уміння діяти колективно, допомагати один одному виконувати завдання.

Зміст педагогічної роботи

Самообслуговування. Формувати у дітей уміння самостійно охайно одягатися, знімати одяг, розкладати одяг і взуття на місця, стежити за своїм зовнішнім виглядом, чистити одяг щіткою, чистити взуття; помічати неохайність у своєму зовнішньому вигляді, а також однолітків.

Сприяти дотриманню дітьми культурно-гігієнічних правил.

Формувати уміння виконувати роботу послідовно, у певному темпі, дотримуватися мети.

Господарсько-побутова праця. Виховувати у дітей звичку підтримувати порядок у груповій кімнаті та інших кімнатах (витирати столи, стільці від пилу, мити іграшки тощо). Самостійно (без нагадування) прибирати іграшки, книги, матеріали для занять, прати ляльковий одяг та ін.

Формувати уміння самостійно готувати постіль до сну, прибирати її після сну.

На майданчику підтримувати порядок (прибирати листя, каміння, сніг, підмітати доріжки і ґанок тощо). Підгодовувати тварин та птахів, які живуть у природі.

Формувати у дітей уміння працювати колективно (спільно прибирати групову кімнату, працювати на майданчику), допомагати один одному виконувати роботу.

Організовувати систематичне виконання більш складних обов’язків чергових (по двоє дітей) у їдальні, у куточку природи. Виховувати бережливе ставлення до рослин, тварин, уміння доглядати за ними.

У куточку природи закріплювати у дітей навички по догляду за рослинами і тваринами: слідкувати за станом кімнатних рослин; годувати тварин; з допомогою вихователя чистити клітки, змінювати воду в акваріумі.

Удосконалювати уміння виконувати обов’язки чергового у їдальні (з допомогою дорослого сервірувати столи до сніданку, обіду, полуденка): накривати на столи скатертини, ставити на столи тарілки, чашки, розкладати ложки, хлібниці, серветки тощо); після їжі кожна дитина прибирає свій посуд, а чергові все інше, змітають кришки зі столу.

Сприяти вихованню у дітей позитивного ставлення до праці, бажання працювати. Формувати уміння послідовно, цілеспрямовано досягати результату.

Художня праця. Формувати у дітей уміння працювати з папером та картоном, визначати різницю між ними (гладенькі, м’які, тонкі, цупкі). Учити працювати з папером (картоном): згинати, розрізати, склеювати, вирізати. Виховувати уміння виготовляти іграшки-саморобки за задумом, а також подарунки, сувеніри, предмети оформлення (іграшки для ялинки, гірлянди, квіти, листівки, прапорці, коробочки, книжечки тощо) та ін.

Формувати у дітей уміння працювати з природними та штучними матеріалами, розрізняти їх, називати, знати їхні якості та властивості (твердість-м’якість, рівність-нерівність поверхні, форму, колір, структуру). Виготовляти з них різні предмети: сувеніри, ялинкові прикраси, фігурки птахів, тварин тощо.

Робота з природним матеріалом (трава, кора, солома, листя, каштани, шишки тощо): підбирати матеріал у відповідності із задумом, різати, нанизувати, кріпити окремі частини, передавати пропорції і співвідношення частин; учити користуватися ножем, голкою, шилом.

Формувати у дітей уміння працювати із тканиною (виготовляти аплікації з тканини, заселяти нитку у голку з допомогою дорослого та ін.).

Продовжувати ознайомлювати з правилами безпеки праці, правилами користування обладнанням.

Поради батькам:

Привчаючи дитину до самообслуговування, будьте вимогливими. Важливо, щоб вона відчула, що не може не виконати завдання батьків. Вимоги одного члена сім’ї повинні бути підтримані іншими.

Спочатку потрібно уявити собі, які вимоги слід пред’являти дитині: перевірити, що вона може робити, але не хоче, а що не вміє; перевірити, що заважає їй обслуговувати себе; поставити перед дитиною завдання і попросити пояснити, чому вона повинна це робити; виявити (шляхом спостережень і запитань, за допомогою художньої літератури, картинок), чи розуміє дитина, чому важливо самій одягатися, вмиватися, збирати іграшки, виконувати іншу роботу; на конкретних прикладах показати значення цієї роботи для неї, рідних, для підготовки до школи.

Неприпустимо, якщо мати привчає дитину до самостійності, а бабуся не тільки не підтримує її, а ще й заважає. Такі розбіжності ускладнюють процес виховання і підривають авторитет дорослих в очах дитини, яка у свою чергу використовує їх задля своєї вигоди.

Керівництво самообслуговуванням та господарсько-побутовою працею дитини не має бути нав’язливим, підкресленим. Старші дошкільники до цього дуже чутливі.

Методи керівництва працею дитини повинні бути спрямовані на попередження помилок в роботі, вчасно дати пораду, як її виправити, надати необхідну допомогу.

Доручаючи їй будь-яку справу, враховуйте її вікові можливості. Якщо завдання посильні, дошкільник виконує їх з інтересом. Старший дошкільник повинен систематично брати участь у домашній праці (виносити відро зі сміттям, мити чашку та ін.), мати доручення, які потребують виконання протягом тривалого часу і без нагадувань.

Звичка до порядку та чистоти допоможе майбутньому першокласнику швидко засвоїти правила охайного поводження з підручниками, збереження порядку у процесі виконання домашніх завдань і по закінченню навчальної роботи та ін.

Праця в сім’ї, яка організовується дорослими, зближує дитину з батьками, сприяє впливу дорослого на її інтереси та потреби. Особливо цінним є те, коли батьки зможуть допомогти у процесі роботи розвитку у дітей прагнення до корисної для сім’ї діяльності: зробити будь-що для молодшого брата, подарунок мамі, товаришу та ін.

У сім’ї повинно бути чітко встановлено, яку роботу дитина може виконати самостійно, яку – під керівництвом дорослих і на яку повинна отримати дозвіл.

Результати навчально-виховної роботи:

-виявляє емоційно-позитивне ставлення до праці, усвідомлює її суспільне значення, виявляє елементи ініціативи;

-уміє самостійно, послідовно, у певному темпі виконувати дії з самообслуговування (одягатися, роздягатися, складати на місця свої речі та ін.);

-підтримує порядок у груповій кімнаті та інших кімнатах;

-виконує обов’язки чергових у їдальні, куточку природи;

-уміє виготовляти прості вироби з різних матеріалів, правильно користуватися обладнанням;

-виявляє старанність, творчість, охайність;

-уміє взаємодіяти вдвох-втрьох, помічає недоліки роботи свої та однолітків, допомагає їх усувати;

-дотримується правил безпеки праці під контролем дорослого;

-дитина з допомогою дорослого визначає мету праці, послідовність трудових дій.

 

«МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ. РИТМІКА»

Слухання музики. Старший дошкільник вже має багатий музичний досвід і з задоволенням слухає музику. Він вже може емоційно яскраво на неї реагувати, визначаючи і засоби виразності, і жанри, і форми. На цей час в дітях треба продовжувати: збагачувати та накопичувати музичний досвід, зацікавлювати новими творами вже зі складнішим розвитком музичного образу; залучати до прослуховування творів з тричастиною формою, вчити розрізняти частини, встановлювати зв'язок між розвитком образу та засобами його виразності;

розвивати культуру слухання музики, стежити за розвитком музичного образу, дослуховувати музичний твір до кінця, знати автора та назву твору;

виховувати інтерес та любов до музики, бажання її слухати в повсякденному житті.

Орієнтовний репертуар: «Карнавал тварин» цикл п’єс К. Сен – Санса (для 2 фортепіано і оркестру, на вибір), «Танець маленьких лебедів» з балету «Лебедине озеро» П. Чайковського (фортепіано), «Петрик і вовк» С. Прокоф’єв (симфонічна казка, фрагменти), «Пори року» А. Вівальді (оркестрова сюїта, фрагменти), «Хмари плинуть» К. Дебюссі (оркестрова сюїта), «Спів пташок» Ж. – Ф. Рамо (клавесин), «Карпатська сюїта» (фрагменти), «Мелодія» М. Скорик (оркестр), «Вокаліз» А. Рахманінов (фортепіано, вокал), «Дитячий альбом» Р. Шуман (на вибір), «Коза – дереза» М. Лисенко (опера, фрагменти), «Вальс», «Прелюдія», «Мазурка» Ф. Шопена (на вибір), «Пісня котів» Дж. Россіні (фортепіано, вокал), «Угорські танці» Й. Брамс (фортепіано, на вибір), «Аве Марія» А. Каччині (хор), укр. нар. пісні на вибір (у виконанні Н. Матвієнко).

Співи. У цьому віці голосовий апарат дитини починає швидко розвиватися: формується гортань, голосові зв’язки, голос стає чистішим і сильнішим, набуває нових співочих можливостей. Більшість дітей вже можуть відтворити хід мелодії, а деякі – чисто проінтонувати. Стає чіткіша артикуляція, формується правильне дихання. Все це сприяє подальшому: розвитку діапазону голосу, емоційному відтворенню музики з більш складнішими інтервальними ходами, формою та змістом, зміною темпів, розмірів;

введенню ансамблевого та сольного співів;

слідкувати за положенням тулуба під час співу (спина рівна, без напруги, ноги в упорі під час сидіння), брати правильне дихання між фразами.

Співочий репертуар: Пісні: «Веселий урок» муз. і сл. Ф. Фінкельштейна, «Золотиста осінь» муз. Л. Доценко, сл. В. Доценка, «Шпачок прощається» муз. Т. Потапенко, сл. М. Івенсен, «Снігу, снігу, білий сніжку» муз. А. Баченко, сл.. К. Перелісної, «Ой зимонько, зима» укр. нар. пісня, «Зима» муз. М. Гайворонського, сл. В. Верховинця, «Осіння пісня» муз. І сл. Н. Рубальської, «Весняночка» муз. І. Віденського, сл. Д. Луценка, «Зацвіла в долині» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Шевченка, «Мамине свято» муз. М. Парцхаладзе, сл. М. Пляцковського, «Бембо – ламембо» муз. І. Кириліної, сл. О. Вратарьова, «Рідна школа» муз. С. Шматка, «Засмутилось кошеня» муз. І. Кириліної, «Пісенька під дощем» муз. А. Мигай, «Мама» муз. Т. Солосич, «Ліхтарики» муз. Н. Вересокіної, сл. І. Гуртової, «Прощавай садок дитячий» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної, «Ми роду козацького діти» муз. О. Залеського, сл. Д. Комілевської, «Солодкий цьомчик» муз. і сл. Р. Попадинець.

Музично-ритмічні рухи. Старші дошкільники оволодівають основними видами руху (крок, біг, стрибки), які стають вже більш чіткі, пластичні, координовані, ритмічні. На цей час в дітях можна: