Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«найомити та виховувати ц≥кав≥сть та любов до народноњ п≥сенноњ творчост≥.




—п≥ваночки. –озвивати д≥апазон голосу, вм≥ти досп≥вати зак≥нченн€ сп≥ваночки (вм≥нн€ знаходити голосом тон≥ку €к верхню, так ≥ нижню);

вм≥ти сп≥вати €к голосно так ≥ тихо.

ѕ≥сенний репертуар: —п≥ваночки: Ђ ую, кую чоб≥токї укр. нар. примовка, Ђ—орока Ц воронаї укр. нар. примовка, Ђѕавлику Ц равликуї, Ђѕ≥шов котко на м≥стої, ЂЋади Ц ладкиї, Ђѕечу Ц печу хл≥бчикї сл.. нар., муз. ¬. ¬ерховинц€.

ѕ≥сн≥: Ђ’одить гарбуз по городуї укр. нар. п≥сн€, Ђ¬еликий оленьї фр. нар. п≥сн€, Ђ¬с≥ мал€та любл€ть митисьї муз. “. ѕотапенко, сл. ќ. ¬исотськоњ, Ђ¬осениї укр. нар. мел., сл. ≤. ѕлак≥ди, Ђƒощикї муз. ¬.  осенко, сл. “.  олом≥Їць, Ђћорозецьї муз. √.  омпан≥йц€, сл. √. Ѕойка, ЂЅ≥л≥ сн≥жинкиї муз. сл. Ќ. √рановськоњ, Ђялинкаї муз. ј. ‘≥л≥пенка, сл. ћ. ѕознанськоњ, ЂЋюб≥й мам≥ї муз. ≤.  ишка, сл. “. ¬олг≥ноњ, Ђѕир≥жкиї муз. ј. ‘≥л≥пенка, сл. ¬.  укловськоњ, Ђ—онечкої муз. “. ѕотапенко, сл. Ќ. Ќайдьоновоњ, Ђ“анецьї, ¬. Ѕлаг, Ђ урочка Ц р€бушечкаї, √. Ћобачев

ћузично-ритм≥чн≥ рухи. ÷е один з найулюблен≥ших вид≥в музичноњ д≥€льност≥ д≥тей молодшого дошк≥льного в≥ку. ћалюки пост≥йно знаход€тьс€ в рус≥, ≥ тому дуже активно реагують на музичн≥ твори: п≥дтанцьовують, п≥дстрибують, в≥дбивають ритм ногою, нахилами голови. Ќа зм≥ну характеру музичного твору вони реагують зм≥ною рух≥в т≥ла. јле ц≥ рухи далеко не досконал≥ ≥ побудован≥ поки що на ≥мпульсах т≥ла. ћузичний кер≥вник у дитини 3 рок≥в вже може:

формувати музично-ритм≥чн≥ навички маршируванн€ в ритм≥ твору (весело, бадьоро, ч≥тко, легко, спок≥йно), п≥дстрибуванн€ (одночасно на двох ногах), ход≥нн€ по колу (вз€вшись за руки, прискорюючи рух, збираючись до купи), ход≥нн€ Ђзм≥йкоюї з зупинками за сигналом виховател€, в≥льно рухаючись у р≥зних напр€мках;

передавати сюжет п≥сн≥ через д≥њ, створювати музично -руховий образ (збиранн€ кв≥т≥в, гриб≥в, дощик, метелики, зайчики стрибають, пташки л≥тають, тощо), а через це Ц створенн€ позитивного настрою, рад≥сного переживанн€ в≥д музично-рухливих д≥й;

заохочувати до ц≥л≥сного сприйманн€ твору, через рухову д≥€льн≥сть визначати початок та к≥нець твору, зм≥ну характеру, настрою;

вчити в≥дпов≥дно до зм≥ни музичного ритму зм≥нювати характер рух≥в (плескати швидше чи пов≥льн≥ше, тихше чи голосн≥ше, тупот≥ти гучно чи легенько).

“анц≥. Ѕудуть складатис€ з вивчених рух≥в ≥ повинн≥ бути невеликими за розм≥ром та простими за танцювальними елементами (за обс€гом не б≥льш 8 Ц 16 такт≥в). ÷е можуть бути хороводи, кружл€нн€ в пар≥ (Ђчовникї, Ђпружинкаї), рухи з предметами, ход≥нн€ колонами. јле неодм≥нно треба давати змогу Ђвисловитис€ї д≥т€м через музично-ритм≥чн≥ рухи, тобто давати час дл€ самост≥йних танц≥в Ц ≥мпров≥зац≥й п≥д р≥знохарактерну музику.

“анцювальний репертуар: ћузично Ц ритм≥чн≥ рухи: Ђ’одимо Ц б≥гаЇмої муз. ќ. “ил≥чеЇвоњ, Ђ√ра в кон€чкиї муз. ј. √речан≥нова, Ђ иц€ кицю вчилаї муз. ћ. ¬едмедер≥, Ђ рокують н≥жкиї муз. ƒ. Ўостаковича, Ђћир Ц миромї укр. нар. забава в обробц≥ я. —тепового, ЂЋадки, ладкиї укр. нар. забава, муз. ¬. ¬ерховинц€, Ђ«робимо колої укр. нар. забава, муз. ¬. ¬ерховинц€, Ђ—трибуч≥ мТ€чикиї укр. нар. забава, муз. ћ. —атул≥ноњ, Ђ—олдатський маршї муз. –. Ўумана,

“анц≥: Ђћаленька полькаї ƒ.  абалевського (рух по колу парами), Ђ—м≥ливий вершникї –. Ўуман (галоп по колу з≥ зм≥ною напр€мку руху), Ђ—таровинна французька п≥сн€ї ѕ. „айковський (≥мпров≥зац≥€), Ђ“анецьї ¬. Ѕлаг, Ђ¬о поле береза сто€лаї рос. нар. п≥сн€ в обр. ј. √урильова (рух по колу навшпиньках), Ђ«айчик дражнить ведмедикаї ƒ.  абалевський (театрал≥зац≥€).

√ра на дит€чих музичних ≥нструментах. ÷е новий вид д≥€льност≥ дл€ мал€т, новий але дуже ц≥кавий. ћал€та з великим захопленн€м починають знайомитис€ з музичними ≥нструментами. ѓм дуже подобаЇтьс€ бути Ђсол≥стами оркеструї. «авд€ки цьому д≥ти стають б≥льш дисципл≥новами, б≥льш орган≥зованими, з≥браними. ¬они вчатьс€ бережливо ставитис€ до музичного ≥нвентарю. ћал€та ще не здатн≥ до ч≥ткого в≥дтворюванн€ ритм≥чного малюнку музичного твору, але в≥дтворити сильну долю, динам≥чн≥ в≥дт≥нки (крещендо та дим≥нуендо, форте та п≥ано) в змоз≥. “акож д≥ти ≥з задоволенн€м можуть передати характер, головн≥ риси музичного образу (нав≥ть за допомогою м≥м≥ки, рух≥в т≥ла, що також можна вважати своЇр≥дними музичними ≥нструментами).“ому на даному етап≥ музичний кер≥вник може:

познайомити з елементарними музичними ≥нструментами (дзв≥ночки, бр€зкальц€, маракаси), принципами гри на них;

навчити використовувати п≥дручн≥ засоби €к музичний ≥нструментар≥й (обгортки, целофанов≥ пакети, каштани, кам≥нчики, деревТ€н≥ палички;

навчити д≥тей опановувати засоби музичноњ виразност≥ (темп, ритм, рег≥стр, динам≥ка),визначати характер твору;

–епертуар з гри на дит€чих музичних ≥нструментах: Ђ¬еликий оленьї фр. нар. п≥сн€, Ђ¬есел≥ гусиї укр. нар. п≥сн€, Ђћаленька полькаї ƒ.  абалевського, Ђјндант≥ної ƒ. “юрк, Ђ“амбур≥нї ∆. Ц ‘. –амо, Ђ¬олинкаї …. Ѕах, Ђѓжачокї ƒ.  абалевського, Ђ«абавна пригодаї ƒ.  абалевського, Ђ олисковаї ¬. ћоцарта, Ђ¬о поле береза сто€лаї рос. нар. п≥сн€, Ђ лоуниї ƒ.  абалевського, Ђ—олдатський маршї, муз. –. Ўумана, Ђ—лонї  . —ен-—анса, Ђ¬альс п≥вник≥вї ј. —трибогг, Ђѕолькаї ћ.√линки, Ђ озачокї ё. ўуровського, Ђјннушкаї чеська нар. мелод≥€, Ђћаршї ƒ. Ўостаковича, Ђ отику с≥ренькийї укр. нар. колискова п≥сн€, Ђ олисковаї ….Ѕрамса, Ђѕастушокї, —. ћайкапара, Ђ«имовий ранокї ѕ.„айковського, Ђћетеличокї —. ћайкапара, Ђƒощикї ¬. осенко, Ђ—умний дощикї ƒ.  абалевський, ЂЌа узл≥сс≥ї, Ђ√оре л€лькиї ј. –ю≥грас, Ђ¬еликий слонї я. Ћефельд, Ђ—таровинна французька п≥сн€ї, ѕ. „айковський, Ђ«айчик дражнить ведмедикаї ƒ.  абалевський.

–итм≥ка. ƒ≥ти ≥з задоволенн€м граютьс€ в р≥зноман≥тн≥ ≥гри. “ому цей вид д≥€льност≥ дл€ них Ї доступним. јле маючи на уваз≥, що так≥ ≥гри будуть спр€мован≥ на розвиток музично-ритм≥чних зд≥бностей, артикул€ц≥йного апарату, руховоњ, зоровоњ памТ€т≥ та уваги, вихователь повинен почати з:

ознайомленн€ д≥тей з частинами т≥ла (назва пальц≥в, долонька, зап'€сток, л≥коть, кол≥нц€ тощо) Ц називаючи частини т≥ла, дотикаючись до них.

÷е необх≥дно дл€ пальчикових ≥гор та гри на музичних ≥нструментах:

повторенн€ де€ких складних дл€ початку рух≥в ≥ њх закр≥пленн€;

ч≥ткого промовл€нн€ ≥ розум≥нн€ д≥тьми текст≥в, але нев≥дТЇмно з рухами.

ћовленнЇв≥ ≥гри. Ђ улачки й долонькиї ё.ќстровський, Ђяк≥вї ƒ. ’армс, Ђ„еч≥р Ц веч≥рї ј.  ам≥нчук, Ђћавпочка ≥ звичкаї ћ. —ингањвський, Ђ¬есн€нкаї “.  олом≥Їць, Ђ≤дуть дощ≥ї ћ. ѕознанська, Ђ урочкаї ћ. ∆мур≥й, Ђ—триба зелена жабкаї «. ∆ук

ѕальчиков≥ ≥гри. Ђѕальц€таї ё.Ѕур€к, Ђ” саду Ц садочкуї, Ђћишен€та вил≥залиї, Ђѕ≥вник, п≥вникї, Ђ¬одичка Ц водичкаї ≤. Ћикова

–ухлив≥ та музичн≥ ≥гри. ЂЅочкаї, Ђƒзень Ц бреньї, Ђ“ра Ц та Ц таї, Ђƒощикї нар. укр. п≥сн€, Ђј Ц а Ц а, котика немаї ћ. ѕ≥дг≥р€нка, Ђ—трики Ц брики ≥ музикиї ѕ. «асенко, Ђƒ≥ти ≥ ведм≥дьї муз. —л.. ¬. ¬ерховинц€ (музично Ц ритм≥чна гра), Ђ урчатаї муз. ј. ‘≥л≥пенка, сл. ћ. ѕознанськоњ (музично Ц ритм≥чна гра).

ѕоради батькам:

—при€ти музично Ц естетичному розвитку дитини:

в≥дв≥дувати дит€ч≥ л€льков≥ вистави;

вдома слухати дит€ч≥ п≥сн≥, п≥дсп≥вувати та рухатис€ в такт п≥сн≥;

вчити вдома з малюком коротеньк≥ в≥рш≥;

малювати ≥люстрац≥њ до п≥сень, вивчених в садочку;

в≥дв≥дувати батьками ранки та тематичн≥ зан€тт€.

–езультати навчально-виховноњ роботи:

- д≥ти вже здатн≥ емоц≥йно в≥дгукуватись на музику, переживати њњ, сприймати музику звуковими образами;

- розр≥зн€ють пон€тт€ Ђголосно Ц тихої, Ђшвидко Ц пов≥льної, розум≥ють њх значенн€;

- в д≥тей закладаютьс€ початки акторських €костей (виразне та емоц≥йне в≥дтворюванн€ зм≥сту твору, будьЦто сп≥ви, танц≥, гра на музичних ≥нструментах);

- можуть поЇднати м≥м≥ку обличч€ з рухами т≥ла (за зм≥стом п≥сн≥);

- малюки починають отримувати задоволенн€ в≥д гри на музичних ≥нструментах, про€вл€ють ≥нтерес до музичних ≥нструмент≥в, €к≥ використовуютьс€ п≥д час зан€ть.

 

—≈–≈ƒЌя √–”ѕј (4-–≤„Ќ≤ ƒ≤“»)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 396 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1559 - | 1368 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.