Зміст педагогічної діяльності

Загартовування. Продовжувати всі види загартовування. У групових приміщеннях систематичним провітрюванням підтримувати температуру повітря в межах +20, +19°С. Денний сон організовувати при доступі свіжого повітря.

Забезпечити достатнє щоденне перебування дітей на свіжому повітрі. Прогулянку в зимовий період проводити при температурі до —18, —22°С, тепло вдягаючи дітей. При нижчих температурах тривалість прогулянки скорочувати.

Загартовувати дітей сонячним промінням під час ранкової прогулянки, додержуючись обов'язкових вимог.

Продовжувати проводити місцеві й загальні водні процедури — контрастні ванни для стоп, полоскання зіва прохолодною водою і розлоге умивання. Умови проведення обливання і купання дітей у відкритих водоймах, температурний режим такі самі, як і в другій молодшій групі.

Вправи з ходьби. Розвивати вміння ходити, високо піднімаючи коліна, на носках, п'ятках, зовнішній та внутрішній сторонах стоп, малими та широкими кроками, «змійкою» між розставленими на підлозі предметами (кубики, кеглі, м'ячі), з різними положеннями рук; на поясі, в сторони, за спиною; ходити приставним кроком лівим і правим боками з рухами рук (оплеск над головою, перед грудьми, за спиною); чергувати ходьбу з бігом, стрибками та іншими рухами. Ходити в колоні, змінюючи темп та напрям рухів зі зміною їх ведучим.

Вправи з бігу. Розвивати вміння бігати на носках, високо піднімаючи коліна, широким кроком, у колоні і парами, у різних напрямах, по колу, парами, тримаючись за руки, «змійкою», оббігаючи розставлені на одній лінії предмети, змінюючи напрям, темп; за сигналом знаходити своє місце в колоні й зупинятись під час бігу; бігати врозтіч з ловінням і вивертанням. Бігати 50—60 м із середньою швидкістю в чергуванні (три-чотири рази) з ходьбою (півдистанції — ходьба), те ж на 100—120 м: бігати 10 м з максимальною швидкістю за 4,3 с; 20 м — за 6,2 с (наприкінці навчального року). Човниковий біг три рази по 5—8 м. Пробігати швидко 10 м з перервами (два-три рази), пробігати повільно до 300 м по пересіченій місцевості.

Для деяких дітей із ЗПР складним для виконання є біг врозтіч; через швидку втомлюваність біг 50-60 м із середньою швидкістю в чергуванні з ходьбою краще робити 1-2 рази,; човниковий біг краще виконувати один раз та пробігати повільно по пересічній місцевості до 100м.

Вправи із стрибків. Розвивати вміння стрибати на місці, енергійно відштовхуючись обома ногами та просуваючись уперед (відстань 3—4 м), стрибати на місці то на правій, то на лівій нозі, стрибати з ноги на ногу; перестрибувати предмети, підстрибувати на місці, ноги разом та нарізно, з поворотом навколо себе вліво і вправо на 90° за один стрибок. Стрибати вгору, намагаючись торкнутись обома руками предмета, підвішеного на відстані 10—12 см вище від піднятих угору рук, з діставанням гілок кущів або дерев; стрибати через чотири-шість мотузків (відстань між ними до 50 см), з обруча в обруч з плоским ободом (чотири-п'ять обручів). Стрибати в довжину з місця (відстань 50—60 см) з приземленням на м'який ґрунт; стрибати через канавку, ка-мінці, шишки та інші предмети (10—12 см). Зістрибувати з висоти 20—30 см (лава, куб, колода, пеньок). Виконувати по 16—20 стрибків на місці (двічі-тричі з невеликими перервами), намагаючись стрибати з короткою скакалкою.

В більшості діти із ЗПР стрибки з поворотом навколо себе вліво і вправо виконують на 50° за один стрибок; дітям складно виконувати одночасно два рухи, тому стрибки з короткою скакалкою виконуються недосконало.

Вправи на кочення, кидання, ловіння. Розвивати вміння прокочувати м'ячі, кульки, обручі між предметами, у «ворітця» (ширина 50-40 см) з відстані 2—2,5 м. Підкидати м'яч угору і ловити його (чотири-п'ять разів підряд), ударяти м'ячем об землю (підлогу) і ловити його. Кидати м'яч одне одному обома руками знизу, від грудей та з-за голови і ловити його (відстань 1,5—2 м). Перекидати маленькі м'ячі правою та лівою рукою через мотузок (з відстані 2—2,5 м), підвішений на рівні голови дітей. Кидати м'яч, торбинку з піском масою 100 г, шишки правою та лівою рукою на дальність (наприкінці року відстань не менш як 3,5—6,5 м). Кидати торбинки з піском, м'ячі в горизонтальну ціль (ящик, кошик), у вертикальну ціль (щит, дерево) з відстані 2,5—3 м.

Вправи на повзання та лазіння. Розвивати вміння підлізати під підняті над землею на 50—40 см палицю, мотузок, дугу правим, лівим боком і прямо. Повзати по дошці, гімнастичній лаві в упорі стоячи на колінах, спираючись кистями рук, по гімнастичній лаві, лежачи на животі та підтягуючись руками, по похилій дошці вгору і вниз, «змійкою» по підлозі, між предметами, шаблями драбинки, поставленої боком на підлозі. Пролізати в обруч діаметром 60—50 см правим, лівим боком та прямо. Перелізати через колоду (лаву). Підлізати під нижню рейку гімнастичної лави, проповзати по підлозі в упорі стоячи на колінах та ступнях ніг (як «ведмедик») до 8—10 м. Підлізати під низькі гілки. Лазити по гімнастичній стінці довільним способом.

Розвивати вміння ходити по доріжці, гімнастичній лаві (завширшки 20—15 см, заввишки 25—30 см), по мотузку, покладеному на підлогу прямо, по колу та зигзагоподібне (завдовжки 10 м), обхоплюючи його стопою. Ходити з торбинкою з піском масою 300 г на голові, руки в сторони, на поясі. Ходити і бігати по прямій та звивистій доріжках, об-минаючи дерева, кущі та ін. Переступати через палицю або мотузок, підняті на висоту 20—25 см. Ходити по ребристій дошці, обмеженій горизонтальній і похилій площині (колода, дошка, земляний вал). Підніматись на гірку, сходити чи збігати з неї. Ходити і бігати по покладеній похило (завширшки 20—15 см) дошці, один кінець якої піднято на висоту 30—35 см. Ходити по колоді прямо, боком, приставним кроком. Ходити по гімнастичній лаві (колоді) з рухами рук (уперед, у сторони) та переступати через предмети (кубики, м'ячі). Утримувати рівновагу, стоячи на носках, руки вгору; утримувати рівновагу на одній нозі, піднявши другу вперед або в сторону, руки на поясі. Крутитися в обидва боки, руки на поясі, у сторони. Робити перекати з п'яток на носки і навпаки, стоячи серединою ступні на гімнастичній палиці.

Вправи для рук та плечового поясу. Розвивати вміння піднімати руки вперед, у сторони, вгору й опускати по черзі. Піднімати навперемінно руки вперед — угору, опускати, відводити назад (ривком). У положеннях руки в сторони, вперед стискувати і розтискувати кисті, обертати їх, зводити і розводити пальці, витягати їх. Ставити руки перед грудьми, закладати кисті за голову і розводити лікті. Робити колові рухи зігнутими в ліктях руками. Піднімати руки через сторони вгору, міцно притискуючись спиною до стіни. Піднімати палицю, обруч угору, опускати їх за плечі.

Вправи для ніг та на коригування плоскостопості. Розвивати вміння підніматися на носки і стояти. Виставляти по черзі ноги вперед на п'ятку, потім — на носок, притупувати. Виконувати підряд чотири—п'ять напівприсідань. Присідати, тримаючи руки на поясі, відводячи їх у сторони. Згинати ногу в коліні, розгинати, знову згинати і розгинати. Відтягувати носки, згинати ступню. Піднімати пальцями ніг мотузок; захоплювати ступнями ніг і перекладати з місця на місце предмети. Переступати приставним кроком убік, спираючись п'ятками на палицю, канат, носками — на підлогу.

В.п. – сидячи на стільці (лаві), ноги на ширині стопи, руки на поясі. Підіймати з підлоги по черзі носки та п’яти. В.п. – таке саме. Колові рухи ступнями ніг всередину. Повторити 20-30 разів, після паузи 10-15 с повторити ще раз. В.п. – таке саме. Підняти п’ятки (великими пальцями доторкнутися до підлоги), розвести їх у боки до прямого кута, повернутись у в.п. повторити 20-28 разів.

Вправи для тулуба та на коригування постави. Розвивати вміння повертатися в сторони, тримаючи руки на поясі, розводячи їх у сторони (плавно і ривком). Стійка — ноги разом (нарізно), нахилятися уперед, доставати пальцями носки ніг, класти і піднімати з підлоги предмети. Нахилятися вправо і вліво, тримаючи руки на поясі (за головою, спиною). Прокочувати навколо себе м'яч, сидячи на підлозі і стоячи на колінах. Піднімаючи по черзі ноги, перекладати під ногою предмет з однієї руки в іншу. Трохи піднімати обидві ноги над підлогою в упорі сидячи позаду, згинати і випрямляти їх, опускати на підлогу. Сідати і вставати з положення ноги калачиком. В упорі стоячи на колінах прогинати і вигинати спину, по черзі піднімати руки. З положення сидячи лягти на спину з підтримкою, знову сісти. Лежачи на спині, виконувати різноманітні рухи рук; по черзі піднімати й опускати прямі ноги; одночасно згинати і розгинати їх. Повертатися зі спини на живіт, тримаючи у витягнутих угору руках предмет. Трохи піднімати витягнуті вперед руки, плечі і голову, лежачи на животі.

Дихальні вправи. Розвивати вміння виконувати дихальні вправи. 1. Погодження дихання з різними рухами рук: вдих – під час підняття рук вгору, відведення рук у сторони; видих – під час опускання рук. 2. «Чий пароплав більше гуде?». Виконуючи видих – вимовляти: «У-у-у-у!» 3. «Косар». В.п.: Стоячи прямо, ноги нарізно, руки вперед – униз, пальці зімкнені в кулаки. Наслідуючи рухи косаря, повертаючи тулуб вправо та вліво, виконуючи широкі рухи руками та вимовляючи: «Ж-у-х!» 4. «Піймати комара». В.п.: Стоячи, ноги нарізно, руки вниз. Виконуючи оплески в долоні перед собою, на рівні грудей, лиця, над головою та вимовляючи «З-з-з-з!» 5. «Заблудилася». В.п.: Стоячи, руки складені рупором. Виконати вдих, потім під час видиху гучно вимовити: «А-у-у-у!».

Вправи на розслаблення. Розвивати вміння розслаблятися. Релаксація рук. Ліву руку підняти невисоко від підлоги, тримати 10-15 сек., згодом розслабити. Те ж повторити з другою рукою. Напружити обидві руки, лежачи на підлозі, на 5-10 сек., згодом розслабити їх. Повторити 2-3 рази.

Релаксація ніг. Підняти пряму ногу невисоко від підлоги на 5-10 сек., згодом опустити, розслабити м’язи. Напружити сідничні м’язи на 5-10 сек., згодом розслабити їх.

Релаксація м’язів тулуба. Втягнути живіт у себе, напружити м’язи преса, утримати це положення протягом 5-10 сек., згодом розслабитись. Вигнутися в попереку із положення лежачи на спині, утримати положення протягом 5-10 сек., згодом повернутися в початкове положення і розслабитись.

Релаксація м’язів шиї. Нахилити голову вправо – зафіксувати напруження лівосторонніх м’язів шиї, повернутися в поч. пол. Нахилити голову вперед – зафіксувати напруження м’язів задньої частини шиї, повернутися в поч. пол.

Релаксація лицьових м’язів. Округлити рот, ніби кажучи «ох!», відчути напруження, згодом розслабити губи, повторити 2-3 рази. Якомога ширше посміхнутись, слідкувати за напруженням в щоках, розслабитись. Повторити 2-3 рази.

Хвилинки-здоровинки. Розвивати вміння виконувати «хвилинки-здоровинки». Сидячи, ноги разом. 1-2 – піднімаючи руки вперед-вгору, опустити їх на лопатки; 3-4- повернути в поч. пол. Повторити 4-5 разів.

Те саме. 1-2 – злегка повернувшись вправо, торкнутися правим ліктем спинки стільця; 3-4 – вих. пол. 5-8 – те саме в іншу сторону. Ноги з місця не зрушувати, голову повертати у бік повороту. Повторити 3-4 рази.

Те саме. 1- поставити ноги на носки; 2 – в.п.; 3-4 – на п’яти й носки. Повторити 5-6 разів у різному темпі.

Подихати носом як маленька сіра мишка (поверхневе дихання).

Пофиркати як їжачок.

Заплющивши очі, вказівним пальцем торкнутися носа.

Пощипати ніс.

Міцно заплющити очі та розплющити їх.

Потягнути двома пальцями за мочки вух (5-6 разів).

Вставити мізинець у вухо і вібрувати ним (10-20 с у кожному вусі).

Вправи на розвиток дрібної моторики. Розвивати дрібну моторику. 1. Без напруги згинати та розгинати пальці рук. 2. Почергово з’єднувати великий палець з іншими. 3. Перекладати м’ячі, конуси та інші предмети з одного місця на інше. 4. Плескати в долоні, змінюючи їх положення (знизу то одна, то друга).

На цьому етапі розвитку рухи пальців рук вже більш швидкі, сміливі, але неточні; при розфарбовуванні розмальовки чи готових «заготовок» дитина перетинає лінію, залишає багато великих пробілів; спостерігається мала сила нажиму на олівець.

Рухливі ігри та ігрові вправи. Ігри з ходьбою та бігом: «Знайди собі пару»; «У ведмедя у бору»; «Мак»; «Кольорові автомобілі»; «Про Катрусю і цапка»; «Пташки і кіт»; «Іменний пиріг»; «Пастух і стадо»; «Качечка»; «Прапорці»; «Метелики»; «Нумо в коло!».

Ігри з повзанням і лазінням: «Не дзвони»; «Діти і вовк»; «Переліт птахів»; «Кошенята і цуценята»; «Кролики».

Ігри з киданням та ловінням предметів: «Лови, кидай, падати не давай!»; «М'яч через сітку (мотузок)»; «Збий булаву»; «Школа м'яча»; «Кеглі».

Ігри зі стрибками: «Зайці і вовк»; «Лисиця у курнику»; «Заєнька сірий умивається»; «Жабки і журавлі»; «Горобчики»; «Не замочи ніг»; «Подзвони в брязкальця»; «Дідусь і зайченята».

Ігри на орієнтування в просторі: «Знайди, де заховано»; «Знайди і промовчи»; «Хто вийшов?»; «Відгадай по голосу»; «У лісочку на горбочку».

Поради батькам:

Щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки.

Залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем.

Грайте в ігри на розвиток дрібної моторики та координації рухів.

Проводьте хвилинки-здоровинки.

Катайтеся на велосипеді.

Грайте у різні спортивні ігри.

Показники фізичного розвитку дитини:

- ходить, «змійкою» між розставленими на підлозі предметами (кубики, кеглі, м'ячі), з різними положеннями рук;

- бігає на носках, високо піднімаючи коліна, по колу, парами, тримаючись за руки;

- стрибає на місці то на правій, то на лівій нозі, стрибає з ноги на ногу, перестрибує предмети;

- кидає м'яч одне одному обома руками знизу, від грудей та з-за голови і ловить його (відстань 1,5—2 м);

- підлізає під підняті над землею на 50—40 см палицю, мотузок, дугу правим, лівим боком і прямо;

- утримує рівновагу, стоячи на носках, руки вгору; утримує рівновагу на одній нозі, піднявши другу вперед або в сторону, руки на поясі;

- розстібує ґудзики, розв’язує шнурки, правильно тримає олівець, копіює коло.

 

«РІДНА ПРИРОДА»

 

Навчально-виховні завдання:

- сприяти розвитку позитивного емоційного ставлення до всіх об’єктів і явищ природи;

- розвивати сприйняття красоти природних явищ в різні пори року;

- допомагати дітям розрізняти властивості об’єктів і явищ природи (форма, забарвлення, запахи, звуки), відчувати задоволення від їх сприймання;

- усвідомлювати необхідність додержуватись правил бережного поводження з рослинами і тваринами;

- виховувати відповідальність за життя живих істот, що знаходяться поруч;

- виховувати співпереживання до чужого болю, почуття доброти, ніжності;

- спонукати до розуміння та прагнення бути здоровим;

Зміст педагогічної роботи

Нежива природа. Пори року. Узагальнювати уявлення дітей про найхарактерніші ознаки пір року, називаючи їх у такій послідовності: стан Сонця, неба, кількість тепла (холодно, прохолодно, тепло, жарко), стан рослин (цвітуть, ростуть, опадає листя чи без листя), поведінка тварин (з’являються малята, сховалися чи відлетіли на зиму тощо) та людей (тепло вдягаються, обігрівають житло, купаються в річці тощо). Знати послідовність пір року, характерні прикмети кожного сезону.

Сонце, Місяць, зорі. Помічати Сонце та називати місце його розташування: зранку і ввечері Сонце низько над будинками, деревами, тому світла й тепла менше; вдень – високо в небі, тому світла й тепла більше. Вночі Сонця не видно. Для росту рослин і життя тварин потрібні світло і тепло. Розширювати уявлення дітей, що Сонце світить і гріє, що кількість сонячного тепла і світла неоднакова в різні пори року (навесні і влітку Сонце високо в небі, воно зігріває землю, воду, повітря; восени і взимку від нього падають косі промені, тому тепла менше). Розширювати уявлення про день і ніч, що на темному небосхилі видно зорі і Місяць, а на світлому – Сонце, що хмари іноді закривають зорі і Місяць.

Вода. Стани води. Розширювати уявлення про воду: вода є в річках, водоймах, морях, колодязях. Дощ і сніг – це вода. Вони падають з хмар. Учити користуватися водою для пиття: не забруднювати, не розливати, закривати кран. Підводити до розуміння, що вода знаходиться в морях, озерах, річках, колодязях. Учити розрізняти якості води: чиста (прозора), забруднена, тепла, холодна, від нагрівання стає гарячою, кипить. Розуміти, що воду п’ють люди і тварини; вона потрібна рослинам, її треба берегти.

Земля. Тверді тіла. Продовжувати ознайомлювати дітей з ознаками і властивостями об’єктів неживої природи: пісок буває жовтий, білий; глина – біла, сіра, жовта; земля – пухка, розсипчаста, холодна, тепла. Пояснювати дітям як спостерігати за станом землі; розрізняти м’яку і тверду землю; розуміти, що після дощу чи поливання земля мокра, м’яка, в ній добре ростуть рослини. Розрізняти пісок, каміння, ґрунт. Пісок сипучий, каміння тверде, не розсипається. Рослинам для росту потрібен ґрунт, який має поживні речовини, вологу, а не тверде тіло (каміння, глина).

Повітря. Допомагати дітям зрозуміти, що навколо нас є повітря. Воно прозоре, легке, може мати приємний і неприємний запах. Повітря необхідне людям, тваринам і рослинам для дихання.

Природні явища. Спостерігати явища природи і встановлювати між ними найпростіші взаємозв’язки. Орієнтуватися у визначенні стану погоди: хмарно, сонячно, іде дощ, сніг, дме вітер. На прикладах показувати залежність поведінки тварин і росту рослин від стану погоди. Заохочувати дітей визначати і називати такі явища неживої природи: хмара, сніг, лід. Визначати їх головні властивості: хмара біла – це маленькі крапельки води; сніг – білий, мокрий, липкий; лід твердий, прозорий, крихкий. Сніг і лід від тепла перетворюються у воду. Поглиблювати знання дітей про типові для даної місцевості явища природи (наприклад, туман, вітер, гроза тощо).

Формувати уявлення про те, що повітря, вода, ґрунт, пісок, каміння – все неживе тому, що не росте, не живиться. Вони потрібні для життя живих істот – рослин, тварин, людей.

Рослини. Розрізняти й називати два-три види дерев, квітучих культурних і дикорослих трав’янистих рослин, чотири-п’ять видів овочів та фруктів, виділяти їх характерні ознаки, розрізняти їх за смаком. Формувати уявлення про будову наземної частини трав’янистих рослин (стебло, листки, квітки), дерев (стовбур, гілки, листя). Вчити дітей розпізнавати рослини найближчого природного оточення: дерева, кущі, трав’янисті рослини, лісові ягоди, гриби; знати місця, де вони ростуть, їх будову (стовбур, гілки, стебло, листки, квітки, корінь). Формувати уявлення про особливості вирощування овочів і фруктів. Визначати зрілість овочів за їх зовнішнім виглядом. Знати про те, що люди збирають овочі восени, способи вживання їх у їжу. Надавати уявлень про те, що рослини живі і для росту їм потрібні вода, земля, світло, тепло. Знайомити із значенням рослин для поліпшення якості повітря.

Догляд за рослинами. Розширювати уявлення про вирощування рослин з насіння (підготовка ґрунту та насіння, догляд за сходами, цвітіння, плодоносіння, збирання урожаю). Залучати до виконання доручень по догляду за рослинами, висівання насіння. Показувати на конкретних прикладах різну потребу рослин у волозі.

Тварини. Допомагати дітям помічати цікаві особливості поведінки тварин на території дитячого садка та в куточку природи, а саме: їдять, пересуваються, чистяться; дати зрозуміти, що тварини – живі істоти. Розрізняти за зовнішнім виглядом, правильно називати тварин.

Свійські і дикі тварини. Розширювати знання про свійських і диких тварин найближчого природного оточення даного регіону: особливості зовнішнього вигляду, де живуть, чим живляться, як пересуваються. Розрізняти тварин за зовнішнім виглядом, називати їх (свиня, корова, кішка, собака, їжак, білка, заєць, вовк). Знайомити з життям диких тварин (заєць, їжак, білка) у різні пори року. Розширювати знання про свійських тварин, турботу про них людей.

Птахи. Комахи. Риби. Учити дітей розпізнавати птахів, жуків, метеликів, рибу, спостерігати за їхньою поведінкою: як пересуваються, живляться, захищаються від небезпеки, будують гнізда, укриття. Розпізнавати відмінності між рибами, птахами, комахами. Знати деякі зовнішні ознаки будови тіла: у дятла довгий дзьоб, у коника – довгі вуса, у ластівки – довгі, гострі крила, у дощового черв’яка немає ніг, він пересувається за допомогою тіла. Розширювати знання про їхнє середовище проживання. Знати, чому зимуючі птахи (синиці, ворони, горобці) на зиму поселяються ближче до житла людини. Залучити дітей до підгодівлі зимуючих птахів.

Формувати уявлення про те, що тварини і рослини – живі істоти, що для життя їм потрібні певні умови: повітря, їжа, поживні речовини, вода, світло, тепло. Заохочувати дітей надавати допомогу рослинам і тваринам, доглядати за мешканцями куточка природи.

Наше здоров’я і природа. Особливості будови життєво важливих органів людини. Продовжувати ознайомити дітей з основними частинами тіла (голова, тулуб, ноги, руки). Пояснювати функціональне призначення основних частин тіла. Акцентувати увагу дітей на окремих особливостях будови життєво важливих органів: у роті є язик, зуби, у вухах – отвір; ніс має дві ніздрі; очі прикривають вії, на шкірі є волоссячко. Називати ознаки здоров’я органів: колір, відсутність болю, ушкоджень.

Збереження здоров’я. Пояснювати правила безпечної поведінки в сонячну, вітряну, дощову погоду та збереження здоров’я. Викликати бажання спілкуватися з об’єктами природи, відчувати радість, спокій, пояснювати позитивний вплив природного оточення на здоров’я.Розширювати в дітей уявлення про доступні для безпосереднього сприймання органи свого тіла (функції, ознаки зовнішньої будови, правила дбайливого ставлення).

Правила екологічної безпеки. Пояснювати дітям правила екологічної безпеки: дихати чистим повітрям, їсти не забруднені овочі та фрукти, купатися в чистій воді, навчати додержуватись правил перебування на повітрі в сонячну та холодну погоду, у негоду.

Поради батькам:

Рідна природа: Намагайтеся якомога частіше гуляти з дитиною в саду, парку, біля водоймища, лісі тощо. На прогулянці показуйте дитині рослини, тварин. Пояснюйте дитині як спостерігати за явищами пророди і встановлювати найпростіші взаємозв’язки між ними. Розвивайте у дитини сприймання кольорів природи у різні пори року.

Розширюйте знання дітей про овочі і фрукти, запропонуйте покласти декілька фруктів та овочів на стіл (тарілку). Назвати їх. На одну купку скласти фрукти, на іншу – овочі. Розповідайте дитині про коритсь рослин, як за їх допомогою можна прикрасити кімнату, що їх люди використовують у їжу тощо.

Розширюйте знання дитини про неживу природу. Пояснюйте, що сонце світить і гріє літом, а восени світить, але не гріє. Взимку сонце дає мало світла, стає холодно, морозно тощо. Розповідайте про пори року, як вони впливають на природу, рослин, тварин, людей. Попросіть дитину уявити, що буде з рослиною (твариною) весною, зимою тощо.

Дошкільнят у віці 5 років вже можна залучати до догляду за домашніми тваринами в регулярному режимі. Вироблення навичок догляду за тваринами дуже важливо для пізнавального розвитку дитини, формування природничих знань. У цьому віці дитині можна дати більше самостійності, визначити обов’язки дітей по догляду за тваринами (наприклад, дитина може вимити поїлку і годівницю, протерти зовнішні стінки акваріума тощо). Однак контроль дорослих при цьому ще не послаблюється. Щоб дитина не втрачала інтересу до турботи про домашнього улюбленця, частіше звертайте його увагу на смішні поведінкові особливості тварин, разом вибирайте корм і нові аксесуари, дивіться мультфільми і читайте книжки про вашого улюбленця. У 5 років дитині підходять: рибки, морська свинка, хом’як, папуга, щур, черепашка.

Граючись, запропонуйте дитині відтворити рухи, голос знайомих живих істот (наприклад, птаха, що махає крильми, клишоногого ведмедя, жабки, зайчика, тощо). Щоб дитина краще запам’ятала нову інформацію про тварин, можна пропонувати відгадати загадки про тих тварин, з якими дитина ознайомилася. Намагаючись відгадати загадку, дитина починає шукати ті властивості, які в ній описані, згадувати особливості будови тварини тощо. Такі заняття не лише удосконалюють уявлення дітей про тварин, але й розвивають сприймання, пам’ять, мислення дитини.

Зацікавлюйте дитину до пізнання природи, оформіть передплату пізнавального дитячого журналу про природу, збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ, залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти зацікавлено спостерігають за природою, виявляють бажання здобувати інформацію про неї;

- на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою природою;

- розрізняють об’єкти живої та неживої природи, розуміють потребу живих істот у їжі, воді, повітрі;

- мають знання про сезонні особливості стану об’єктів та явищ неживої природи, причини їх змін;

- знають основні особливості зовнішньої будови тварин найближчого оточення;

- мають елементарні навички догляду за рослинами і тваринами та уявлення про необхідність дбайливого ставлення до живих істот;

- знають основні органи свого тіла, доступні для безпосереднього сприймання, та їх функції;

- мають уявлення про правила догляду за тілом, правила безпечної поведінки в природі;

- за вказівками дорослих виконують посильну роботу по догляду за рослинами і тваринами в куточку природи, за городом та квітником.

«ЦІКАВА МАТЕМАТИКА»

Навчально-виховні завдання:

- формувати вміння визначати колір, форму, розмір предметів;

- зміцнювати вміння використовувати способи порівняння (прикладання, накладання для порівняння предметів за розміром);

- сприяти розвитку просторових уявлень;

- розширювати знання про поняття великий-маленький, високий-низький, довгий-короткий, товщий-тонший, багато-мало, стільки ж, більше, менше;

- допомагати дітям знаходити у предметах довкілля схоже і відмінне;

- усвідомлювати різні властивості деяких предметів;

- розпізнавати геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник);

- спостерігати за діями дорослого та навчати повторювати їх.

Зміст педагогічної роботи

Кількість та лічба. Надавати уявлення про предмети «однакові» – «різні». Навчати, що предмети можна порівнювати за певною ознакою (на основі практичних вправ з предметами). Порівнювати групи предметів за кількістю методом прикладання, накладання. Пояснювати дітям, що за допомогою цих способів можна з’ясувати поняття «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше». Вчити збільшувати або зменшувати кількість предметів на 1. Знайомити з прийомами поділу предметів на рівні частини. Вчити розрізняти графічне зображення чисел (цифри від 1 до 5). Розвивати вміння порядкової лічби. Лічити в межах п’яти на предметах множини і їх зображеннях (однакових і різних за кольором, величиною, формою). Формувати вміння лічити предмети на дотик, лічити звуки на слух (із закритими очима). Порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмета, зображення, звука тощо, встановлювати, яке число більше (менше). Вправляти у розуміння, що числа не залежать від величини предметів, їх розміщення й інших властивостей. Лічити, користуючись правильними прийомами: називати числівник по порядку, вказуючи на предмети, які розміщені в ряд; відносити останній числівник до всієї групи (всього три морквини).

Просторові уявлення. Розрізняти просторові напрямки від себе: вперед, назад, наліво, направо. Визначати напрям від себе, розташовувати предмети у просторі: далеко-близько, вгору-вниз, направо-наліво. Формувати навички орієнтуватися у кімнаті, в приміщенні дитячого садка.

Величина. Формувати уявлення дітей про поняття «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий» – на основі порівняння двох предметів, які відрізняються одним параметром. Розташовувати предмети в порядку збільшення і зменшення (великий-меньший-найменший кубик; низька-висока-найвища лялька). Ознайомити із однією із конкретних проявів величини предметів – довжиною. Порівнювати в процесі практичної діяльності рівні і нерівні предмети за довжиною: довший-коротший, рівні за довжиною. Вчити розташовувати предмети за висотою, довжиною (найдовша-довша-коротша-найкоротша стрічка). Ознайомити з умовними мірами для вимірюваннями висоти, довжини, ширини предметів, об’єму сипучих речовин або рідин («Скільки коротких паличок вміститься на даній довгій паличці?», «Скільки формочок піску у цьому відерці?»).

Геометричні уявлення (форма). Вчити розрізняти геометричні фігури за їхніми властивостями (куля, куб, квадрат, коло, трикутник, чотирикутник). Визначати геометричні фігури практично та називати їх: куля, куб, квадрат, коло, трикутник. Знаходити в оточуючих предметах схожість за формою з цими геометричними фігурами (килим – квадрат, м’яч – куля). Ознайомити з характерними властивостями трикутника (три кута, три сторони). заохочувати показувати, обстежувати форму дотиково-руховим і зоровим шляхами, порівнювати різні за величиною трикутники методом накладання. Навчати розрізняти і називати прямокутник, обстежувати його форму. Порівнювати прямокутники за величиною методом накладання, прикладання.

Часові уявлення. Продовжувати ознайомлювати дітей з частинами доби: ранок, день, вечір, ніч. Залучати до вживання термінів: було, є, буде, зараз, пізніше, раніше. Розуміти слова, якими визначається час (довго-недовго, скоро-нескоро, давно-недавно), розуміти і правильно використовувати слова: сьогодні, завтра, вчора. Вчити послідовно називати дні тижня, пори року.

Поради батькам:

Вивчення елементів математики має великий вплив на розвиток наочно-образного мислення дитини, становлення якого відбувається у цей вік. Необхідно познайомити дитину з основними геометричними фігурами: куля, квадрат, коло, трикутник. Поясніть, яким може бути квадрат. Покажіть сторону трикутника, кути. Поясніть чому трикутник називається трикутником (три кути). Поясніть, що є й інші геометричні фігури, що відрізняються кількістю кутів (чотирикутник).

Знайомте дитину з просторовими властивостями геометричних фігур, за допомогою ока і орієнтовно-дослідних рухів рук виконуйте практичні дії з предметами, які сприймаються. Пояснюйте як знаходити в оточуючих предметах схожість в формі з цими геометричними фігурами (м’яч – куля, стіл – квадрат, прямокутник).

Розвивайте вміння дитини малювати геометричні фігури, складати предмети з різних геометричних фігур, визначати фігури у заданому малюнку, візерунку тощо.

Такі заняття позитивно впливають на розвиток довільної уваги і пам’яті дитини, сприяють формуванню наочно-образного мислення.

Під час гри заохочуйте дитину порівнювати 1 і 2, 2 і 3 предмети, зображення, додавати чи зменшувати групу предметів. Пояснюйте як розрізняти просторові напрямки відносно себе: вперед, назад, з лівого боку, з правого боку. Вивчайте разом з дитиною частини доби: ранок, день, вечір, ніч.

Заохочуйте використовувати математичні знання і вміння у повсякденному житті: набрати номер телефону служб порятунку; користуватися пультом телевізора / аудіо – відеотехніки; елементарним навичкам роботи з комп’ютером.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти розрізняють і називають цифри 1 – 5;

- діти визначають колір, форму, розмір предметів;

- використовують способи прикладання, накладання для порівняння предметів за розміром;

- називають розташування предметів у просторі;

- порівнюють групи предметів за кількістю (прикладання, накладання);

- розпізнають геометричні фігури (куля, куб, трикутник, чотирикутник);

- орієнтуються у поняттях: «великий-маленький», «високий-низький», «довгий-короткий», «багато-мало», «стільки ж», «більше», «менше»;

- розв’язують прості завдання, що передбачають: порівняння предметів за розміром, кольором, формою; зрівнювання груп предметів способами прикладання і накладання; порівняння груп предметів на основі практичних дій з ними;

- знаходять у предметах довкілля схоже і відмінне;

- мають знання про форми предметів, називають їх суттєві ознаки;

- порівнюють предмети та їх сукупності;

- класифікують предмети за певними ознаками (за допомогою дорослого);

- можуть визначити який з предметів найвищий, найдовший тощо;

- за даною ознакою (колір, форма) групують предмети.

«РОЗВИВАЄМО МОВУ ТА МОВЛЕННЯ»

Навчально-виховні завдання:

- розширюватисловник;

- удосконалювати дикцію, розвивати голосовий апарат, фонематичне сприймання, інтонаційну виразність мовлення;

- удосконалювати уміння здійснювати звуковий аналіз, розрізняти слова за їхнім звуковим складом;

- розвивати мовно-мислительну діяльність шляхом відгадування загадок, швидкомовок, переказу прослуханої казки, програвання ситуації за її змістом.

Зміст педагогічної роботи