Орієнтовний розпорядок дня на процеси життєдіяльності дітей

Вдома Підйом, ранковий туалет   У дитячому садку Ранкова зустріч дітей, ігри, індивідуальне спілкування, гімнастика   Сніданок   Ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, підготовка до занять, заняття колектив­ні та індивідуальні   Підготовка до прогулянки, прогулянка, індивідуальні заняття, самостійна діяльність за вибором дітей, повернення з прогулянки Підготовка до обіду, обід   Підготовка до сну, сон   Поступовий підйом, оздоровчі процедури   Полуденок. Ігри, самостійна діяльність, індивідуальні (спільні) заняття   Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки   Вечеря   Ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, бесіди вихователя з батьками, повер­нення дітей додому   Вдома Прогулянка з батьками Спокійні ігри, гігієнічні процедури   Укладання, колискова мами, нічний сон   Вдома (в суботу, неділю) Підйом, ранковий туалет, гімнастика разом з батьками   Ігри, підготовка до сніданку   Сніданок   Ігри, читання дітям, малювання   Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки   Ігри, підготовка до обіду, обід   Підготовка до сну, сон   Підйом, оздоровчі процедури   Полуденок   Ігри, самостійні заняття   Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки   Вечеря   Спокійні ігри з рідними, слу­хання казки, перегляд дитя­чої телепередачі, гігієнічні про­цедури   Укладання, колискова мами, нічний сон

6.30-7.30     7.30-8.30     8.30-9.00   9.00-10.00     10.00-12.00   12.00-13.00   13.00-15.00   15.00-15.30   15.30-16.30     16.30-18.00     18.00-18.45   18.45-19.00   19.00-20.00   20.00-20.30   20.30-6.30 (7.30)     8.00-8.30   8.30-9.00   9.00-9.30   9.00-10.00   10.30-12.30     12.30-13.00   13.00-15.00   15.00-15.30   15.30-16.00   16.00-17.00   17.00-19.00     19.00-19.30   19.30-20.30     20.30-8.00 (8.30)

 

 

Вихователі можуть вносити зміни щодо розподілу часу з урахуванням пори року та індивідуальних особливостей вихованців. Однак необхідно дотримуватися годин, відведених на сон, прийом їжі, прогулянки, оскільки в їх основу покладено фізіологічні та вікові особливості малят і порушення їх може негативно позначитись на здоров’ї дитини.

«ВИХОВУЄМО ЗДОРОВУ ДИТИНУ»

У трирічному віці деякі діти із затримкою психічного розвитку відстають за антропометричними показниками від своїх однолітків із нормативним розвитком через вроджені соматичні вади, часті респіраторні захворювання, алергії.

Для дітей цього віку характерним є оволодівання новими навичками самостійного виконання дій у сфері побуту та особистої гігієни, але більшість дітей із ЗПР виконують ці дії лише за допомогою дорослого, що зумовлене нездатністю знайти потрібний набір рухів, відставанням (в порівнянні з нормою) становлення довільних рухових функцій.

Для дошкільнят цього віку доступним є самостійне ходіння по сходинках, змінюючи ноги (з опорою), присідання та вставання, стояння на одній нозі. Для деяких дітей із ЗПР вищезазначені дії складні для виконання, оскільки при ходьбі відмічається недостатня чіткість рухів, труднощі при виконанні цілеспрямованих рухів. Через порушення координації рухів, деяким дітям складно встояти на одній нозі.

Діти у даний віковий період оволодівають основними рухами, одним із яких є біг, біг у різних напрямках. У деяких дітей із ЗПР можуть спостерігатися труднощі при виконанні таких дій через серцево-судинні захворювання, загальне соматичне ослаблення організму; у більшості дітей є довідка про спецгрупу, тому треба враховувати особливості кожного при організації навантаження, без орієнтування на нормативи. Бігати в різних напрямках більшість дітей не може, оскільки дії виконують як дзеркальне відображення, і продовжують бігати один за одним.

Діти з нормативним розвитком цього віку оволодівають основними навичками підстрибування, перестрибування, діями з різноманітними предметами, такими як м’яч, торбинка, лазіння та ін. У деяких дітей із ЗПР спостерігаються труднощі при самостійному виконанні подібних рухів, їм необхідна допомога, страховка зі сторони дорослого, оскільки координаційний апарат у них значно гірше розвинутий, часто наявна плоскостопість, що також негативно впливає на координацію рухів.

Характерним для дітей на третьому році життя щодо розвитку дрібної моторики є вміння розстібувати ґудзики, розв’язувати шнурки, правильно тримати олівець, повторювати за зразком вертикальні та круглі лінії, копіювати коло; хватати предмети у русі, розривати папір, нанизувати на шнур великі намистинки.

Більшість дітей із ЗПР починають виконувати ці дії лише у п’ятирічному віці, через погано розвинений хватальний рефлекс, рухи пальців рук досить повільні, несміливі, неточні. Для них доступним є складання мозаїки, пірамідок, фігурок з паличок та картинок з трьох частин.

Навчально-виховні завдання:

- зміцнювати здоров'я дітей;

- створювати умови в групі для ефективної профілактики простудних і інфекційних захворювань;

- формувати та розвивати довільні рухові та статичні функції;

- розвивати різні види основних рухів та систематично працювати над якістю їх виконання;

- вчити дітей виконувати рухи і дії по наслідуванню діям дорослого;

- вчити дітей виконувати дії за зразком і мовною інструкцією;

- розвивати координацію, рівновагу, включаючи до занять корегуючі вправи;

- розвивати маніпулятивну діяльність кисті рук і розвивати в пальцях рук кінестетичні відчуття.

У віці 3-х років в середньому за рік маса тіла зростає на 2 кг, зріст збільшується на 7-8 см. До трьох років маса тіла дітей досягає 14,8-15,0 кг, зріст 95,0-96,0 см, окружність грудної клітки 52,0 см, але у деяких дітей із ЗПР ці показники можуть бути значно меншими, що зумовлено вродженими соматичними вадами, частими респіраторними захворюваннями, алергіями.

Навчати новим навичкам: самостійно вмиватися, мити руки, їсти самостійно та акуратно, тримаючи ложку чи вилку в правій руці, добре пережовувати їжу, наливати в чашку воду (неакуратно), користуватися серветкою, ви­ходити з-за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дя­кувати.

Зміст педагогічної роботи

Оздоровчо-загартовувальні процедури. Створювати дітям умови, що відповідають гігієнічним вимогам. Проводити комплекс загартовувальних заходів з використанням повітря, сонця, води. У групових приміщеннях систематичним провітрюванням підтримувати температуру повітря +21—22°С. Дбати, щоб одяг дітей при нормальній температурі становив два шари, включаючи білизну.

Денний сон проводити в умовах доступу свіжого повітря. Температура повітря в спальній кімнаті під час сну має бути в межах +18°С + 20°С. Під час одягання після денного і нічного сну діти приймають повітряні ванни.

Прогулянку в зимовий період проводити при температурі повітря —10—12°С за умови, що одяг дітей відповідає погоді. Забезпечувати щоденне перебування дітей на повітрі взимку до 4 год; влітку все життя дітей організовувати на повітрі.

Загартовування сонцем здійснювати під час ранкової прогулянки в процесі різноманітної діяльності дітей. Поступово збільшувати перебування їх під прямим сонячним промінням від 4—5 до 20 хв. протягом дня.

Для дітей із ЗПР вводяться деякі обмеження щодо загартування. Рекомендується лише ходіння босоніж у цьому віці.

Дітей можна купати в басейні чи відкритих водоймах у безвітряну погоду при температурі повітря +25°С і води, не нижчій за +23°С. Тривалість купання збільшувати від 3 до 6—8хв. У холодний період року загартовування водою прово-диться після денного сну, у літній період — після ранкової прогулянки, перед обідом. Усі загальні водні процедури проводити не раніш як через 30-40 хв. після приймання їжі. Під час загартовування здійснювати диференційований підхід до дітей, враховуючи стан здоров'я і характер звикання до впливу води.

Вправи з ходьби. Розвивати вміння ходити «зграйкою» за вихователем у заданому напрямі, по колу, міняючи напрям, обходячи предмети (кубики, м'ячі); парами по колу, взявшись за руки; приставними кроками вперед, у сторони, самостійно присідати та вставати, нахилятися та піднімати предмети з підлоги, стояти на одній нозі без підтримки; підніматися, спускатися по сходинках, змінюючи ноги (з опорою). Переходити від ходьби до бігу, від бігу до ходьби.

Вправи з бігу. Розвивати вміння бігати за вихователем, тікати від нього, бігати в різних напрямах, не натикаючись одне на одного. Доганяти предмети, що котяться, пробігати між двома лініями, не наступаючи на них (відстань між лініями 25-30 см). Бігати в середньому темпі 15-20 с, у повільному темпі — до 40-50 с.

Вправи із стрибків. Розвивати вмінняпідстрибувати на місці на обох ногах, пересуватись уперед і намагаючись доторкнутися до розміщеного трохи вище (10 см) від піднятих угору рук дитини предмета. Перестрибувати через покладену на підлогу мотузку, через дві паралельні лінії (відстань між ними 15—20 см).

Вправи на кочення, кидання, ловіння. Розвивати вміння збирати предмети (м'ячі, кульки), переносити і класти їх у певне місце (кошик, ящик). Котити м'яч однією та обома руками вихователеві, один одному, пересуваючись за предметом, що котиться. Кидати м'яч уперед обома руками знизу, від грудей. Кидати м'яч обома руками вихователеві, намагатися ловити м'яч, кинутий вихователем. Перекидати м'яч через мотузок, натягнутий на рівні грудей дитини. Кидати предмети (м'ячі, торбинки з піском масою 100 г, шишки тощо) в горизонтальну ціль (кошик, ящик) правою та лівою руками з відстані, кидати предмети правою та лівою руками на дальність; кидати маленькі м'ячі у вертикальну ціль (щит) з відстані.

Вправи на повзання, лазіння. Розвивати вміння перелазити через колоду, що лежить на землі, пролізати в обруч довільним способом. Ла­зити по похилій драбині, гімнастичній стінці вгору та опускатись униз зручним для дитини способом.

Вправи з рівноваги. Розвивати вміння ходити по прямій доріжці (ширина 20 см, довжина 3-4 м), звивистій доріжці, ребристій дошці, дошці (ширина 25 см), піднятій одним кінцем від підлоги на висо­ту 15-20 см. Переступати через пере­шкоди (кубики, м'ячі), шнур або палицю, покладену на ви­соті 10-15 см, з обруча в обруч. Підніматися на куб (висота 25 см), лаву, постояти на них, тримаючи руки в сторони, зійти. Підніматися на носки і знову опускатися на всю ступ­ню. Повільно кружляти на місці.

Вправи для рук і плечового пояса. Розвивати вміння піднімати руки вперед, угору, в сторони; згинати і розгинати руки перед грудьми й розводити їх у сторони; відводити руки назад за спину, плескати в долоні перед собою. Розмахувати руками вперед — назад (з положення руки вниз), униз — угору (з положення руки в сторони), виконувати махи руками над головою і перед собою.

Вправи для ніг та на коригування плоскостопості. Розвивати вмінняходити на місці. Робити кроки вперед, у сторони, назад. Згинати і розгинати одну ногу в коліні, стоячи на другій. Присідати, тримаючись руками за опору. Підніматися на носки, виставляти ногу вперед на п'ятку; ворушити пальцями ніг.

Ходити по палиці правим і лівим боком (30-40с.), присідати, стоячи на палиці (6-12 разів). Стоячи на палиці, зігнути стопи, обхопити ними палицю, розгинаючи їх, опустити її (12-16 разів).

Вправи для тулуба та на коригування постави. Розвивати вміння виконувати повороти тулуба вправо — вліво, виконуючи мах руками (вперед, у сторони), передавати предмет тому, хто стоїть, сидить поруч. Нахиляти тулуб уперед, у сторони. Сидячи на підлозі, згинати і розгинати ноги. Лежачи на спині, піднімати і опускати ноги; рухати одночасно руками і ногами. Стоячи на колінах, сідати на п'ятки і підніматися. Лежачи на животі, піднімати ноги і руки; перевертатися з боку на бік. Лежачи на грудях, руки за голову. Потягнутись уперед, якомога сильніше, ногами потягнутись назад, не відривати їх від підлоги. Тримати 8-12 с. Повторити 6-12 разів. Те саме, лежачи на спині.

Дихальні вправи. Розвивати вміння виконувати дихальні вправи. Лежачи на спині, руки вниз. Рухи вперед – вдихнути, руки вниз – видихнути. «Як випускає повітря кулька?» Глибоко вдихнути та, виконуючи видих, вимовити: «Ш-ш-ш-ш!». «Погрійся» Стоячи прямо, ноги нарізно, руки в сторони. Швидко схрещувати руки перед грудьми, плескати долонями по плечах, промовляючи: «У-х-х!». «Млин» Стоячи прямо, ноги нарізно, руки вгору в сторони. Кругові рухи прямими руками, схрещуючи їх перед собою та промовляючи: «Ж-ж-ж-ж». «Жаба стрибає» Стоячи, ноги разом, руки на пояс. Зробивши вдих, виконати стрибок уперед і, роблячи видих, промовляти «К-в-а-а!».

Хвилинки-здоровинки. Розвивати вміння виконувати «хвилинки-здоровинки». Сидячи, ноги разом, руки внизу. 1-2 – долоні на потилицю, відводячи лікті назад, прогнутися в спині – вдих; 3-4 – тривалий видих. Повторити 3-4 рази.

Сидячи, ноги разом, руки вперед. Вправа «ножиці». Від маленької амплітуди руху переходити на більшу й назад. Повторити 2-3 рази.

Сидячи, ноги злегка розставити. 1 – встати; 2 – сісти. Повторити 4-6 разів. Зверху униз вказівними пальцями помасажувати ніс.

Погладити ніс вказівними пальцями з одного та іншого боку (можна по черзі).

Заплющити очі та вказівними пальцями погладити повіки.

«Походити» вказівними пальцями по очах.

Вправи на розвиток дрібної моторики та сумісних дій руками. Розвивати дрібну моторику. «Погріємо руки на сонці». Стоячи, ноги трохи розставити, руки за спину (на пояс). Руки вперед, повертаючи долоні догори – донизу, сказати: «Гаряче», сховати руки за спину.

«Грають пальчики». Стоячи, ноги на ширині плечей, руки в сторони. Руки вперед, поворушити пальцями, руки в сторони.

З різних положень рук стискувати та розгинати пальці.

На паличку намотувати нитку (завдовжки 2-3 м).

Вчити розстібувати ґудзики, розв’язувати шнурки, застібати блискавки, правильно тримати олівець, повторювати за зразком вертикальні та круглі лінії, копіювати коло; хватати предмети у русі, розривати папір, нанизувати на шнур великі намистинки.

Більшість дітей із ЗПР починають виконувати дії з дрібної моторики лише у п’ятирічному віці, через погано розвинений хватальний рефлекс, рухи пальців рук досить повільні, несміливі, неточні. У цьому віці діти можуть складати мозаїку, пірамідки, фігурки з паличок та картинки з трьох частин.

Рухливі ігри та ігрові вправи. Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою: «Горобчики й авто-мобіль»; «До ляльок у гості»; «Жили у бабусі»; «По стежці»; «Дожени мене!»; «Через струмок»; «Поїзд»; «Хто тихіше?»; «Пузирі»; «Літаки»; «Сонечко і дощик».

Ігри з повзанням і лазінням: «У ворітця»; «Доповзи до брязкальця»; «Не наступи на лінію»; «Будь обережний!»; «Мавпочки»: «Курочка-чубирочка».

Ігри з киданням та ловінням м'яча: «Влучити у воріт-ця»; «М'яч у колі»; «Прокоти м'яч»; «Цілься точніше»; «До-жени м'яч!»; «Передай м'яч»; «Злови м'яч».

Ігри із стрибками: «Мій дзвінкий веселий м'яч»; «Зайчик біленький сидить»; «Пташки літають».

Ігри на орієнтування в просторі: «Де подзвонили?»; «Знайди прапорець»; «Дзвіночок».

Поради батькам :

Зацікавлюйте дітей до активних рухливих дій.

Дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок.

Щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки.

Залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем.

Грайте в рухливі ігри.

Допомагайте дітям у виконаннях певних дій, а не виконуйте їх за дітей.

Показники фізичного розвитку дитини:

- набуває нові навички самообслуговування: їсти самостійно.

- ходить у різних напрямках за вихователем, спускається по сходинках, змінюючи ноги (з опорою);

- бігає в різних напрямах;

- підстрибує на місці на обох ногах, перестрибує через дві паралельні лінії.

- кидає м'яч уперед обома руками знизу, від грудей;

- перелазить через колоду, пролізає в обруч довільним способом;

- переступає через пере­шкоди, покладені на ви­соті 10-15 см;

- піднімає руки вперед, угору, плескає в долоні перед собою;

- лежачи на спині, піднімає і опускає ноги; рухає одночасно руками і ногами.

«РІДНА ПРИРОДА»

Навчально-виховні завдання:

- сприяти розвитку позитивно-емоційного ставлення до всіх об’єктів і явищ природи;

- ознайомлювати дітей з явищами природи, рослинами, тваринами;

- пояснювати дітям основні ознаки тварин і рослин;

- пояснювати, що тварини можуть поводити себе агресивно, тому не можна близько підходити до тварин, гладити їх, годувати;

- пояснювати, що не потрібно нівечити рослини;

- підводити дітей до елементарних уявлень про єдність природи: рослини, тварини, люди живуть поряд, є багато спільного в будові тварин і людей.

Зміст педагогічної роботи

Нежива природа. Сонце. Пояснювати дітям що таке Сонце, що воно знаходиться на небі, що воно світить і гріє.

Вода. Пояснювати дитині властивості води: ллється, прозора, холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена. Постійно привчати до безпечного поводження з водою.

Земля. Тверді тіла. Учити розрізняти каміння, пісок, землю. Пояснювати, що в землі ростуть дерева, трава.

Природні явища. Вправляти дітей помічати й називати найбільш виразні явища природи (падає дощ, сніг, дме вітер, світить сонце). Пояснювати прості залежності між явищами природи і поведінкою людей: влітку тепло, жарко діти ходять роздягнені, граються у пісочниці, купаються у річці, морі; взимку холодно діти одягнені в теплий одяг (пальта, шуби), багато снігу, катаються на санках, лижах.

Рослини. Ознайомлювати дітей з квітучими, трав’янистими рослинами, деревами, фруктами та овочами.

Тварини. Ознайомлювати дітей з тваринами, які перебувають поряд з ними. Навчати називати тварин (кіт, собака, корова, кінь). Спостерігати за ними. Заохочувати дітей називати характерні риси і звички тварин: корова мукає; собака гризе кістку, гавкає; кішка нявкає, п’є молоко; горобець літає, клює; кролик стрибає, гризе моркву. Звертати увагу дітей на основні частини тіла тварин: голова, лапи, тулуб, хвіст. Пояснювати, що їх не потрібно ображати.

Наше здоров’я і природа. Органи людини. Надаватидітям уявлення про основні органи людини та їх функції: носом ми дихаємо; ротом їмо, говоримо; вухами чуємо; очима бачимо. Пояснювати дітям правила гігієни (не можна облизувати брудні руки, їсти землю, траву, пити воду з водоймищ). Ознайомлювати дітей з правилами поводження під час їжі, що під час вживання страв не можна розмовляти, потрібно добре жувати тверді продукти, оберігати очі від ушкоджень.

Поради батькам:

Дитина в 3-4 роки активно вивчає навколишній світ. Допомагаючи дитині оволодівати природничими знаннями, частіше запитуйте малюка про те, що ви бачили на прогулянці (тварина, квітка, дерево тощо). Розповідайте дитині про властивості побаченої тварини, рослини, фіксуйте увагу малюка на них. Після прогулянки покажіть дитині ту тварину (рослину), з якою познайомився малюк, на малюнках, фотографіях, іграшках тощо. Предмет чи малюнок побаченого, виконують роль зовнішньої опори, навколо якої дитина будує власне розуміння образу. Чим різноманітнішими є наочні засоби вираження уявлень, які опанував малюк, тим легше й глибше він осягає навколишню природу.

Виховуйте у дитини інтерес до явищ природи, починаючи з набуття вмінь вдивлятися, милуватися рослинами і тваринами; проявляти спостережливість і дбайливо ставитися до світу природи.

У цьому віці дитина починає цікавитися тваринами, тому можна завести домашню тварину, але дорослі повинні пам’ятати, що діти 3-4 років ще не можуть самостійно доглядати за улюбленцем, тому доглядати за твариною доведеться дорослим.

В такому віці малюкові підійдуть акваріум з рибиками, папужка, морська свинка, хом’ячок. Покажіть малюкові тварину, зверніть увагу дитини на зовнішні ознаки тварини (рибки, птаха): лапи, голова, око, вухо, ніс, хвіст, крила тощо, познайомте з їх особливостями і звичками. Переконайтеся, що ваш вихованець не проявляє до дитини ознак агресії, так само як і навпаки – дитина до тварини, і тільки після цього привчайте сина чи дочку до догляду за нею. Однак, контроль за спілкуванням малюка з твариною в цьому віці вкрай необхідний. Дитина ще не розуміє, що рибку не можна брати в руки, пташку хапати за крила або хвостик. Навчайте дитину називати тварину. Відвідайте з дитиною зоопарк, ознайомлюйте дитину з іншими тваринами.

Розповідайте дитині про Сонце, воду, ґрунт. Покажіть їх на малюнках, читайте дитині казки, героями яких виступає нежива природа (Сонце, вітер, вода).

Результати навчально-виховної роботи:

- діти мають уявлення про Сонце, воду, землю, пісок;

- ознайомлені з рослинами і тваринами, розуміють, що потрібно бережно поводитися з ними;

- орієнтуються у зовнішній будові тварин і рослин, показують основні органи людей і тварин;

- мають уявлення про доступні для їхнього віку правила дбайливого ставлення до свого здоров’я, безпечної поведінки з тваринами.

«ЦІКАВА МАТЕМАТИКА»

Навчально-виховні завдання:

- ознайомлювати з геометричними формами;

- формувати вміння розрізняти кулю, куб;

- залучати до вправ у створенні нерівних за кількістю множини на однакових і різних іграшках, предметах;

- заохочувати вживати слова: один, багато, мало;

- формувати практичні вміння групувати один, два предмети;

- вправляти орієнтуватися на собі та в напрямах від себе: показувати частини свого тіла (око, ніс, голова, рука, нога), рухатись у зазначеному напрямку (йди вперед, повернись назад).

Зміст педагогічної роботи

Кількість та лічба. Надавати дітям уявлень про предмети. Формувати у дітей вміння створювати нерівні за кількістю множини на однакових і різних іграшках, предметах (більше-менше іграшок), показувати де багато іграшок, а де одна. Вправляти у вживанні слів «один», «багато», «мало». Пояснювати дітям їх значення на конкретних діях з предметами.

Просторові уявлення. Зміцнювати вміння дітей в орієнтуванні на собі та в напрямах від себе: показувати частини свого тіла, рухатись у зазначеному напрямку. Пояснювати дітям слова, що означають напрями: вперед-назад, у сторони.

Величина. Геометричні уявлення (форма). Заохочувати дітей виконувати вправи у р озрізнянні кулі, куба (взяти, принести чи показати їх на прохання дорослого). Зміцнювати вміння дітей розрізняти предмети за величиною (великий ведмідь – маленький ведмідь, велика куля – маленька куля), і формою (стіл квадратний; тарілка, повітряна кулька – круглі). Знаходити два подібних предмети за величиною (два великих кубика, два – маленьких). Порівнювати два предмети за величиною (великий автомобіль, маленький автомобіль).

Поради батькам:

Граючись з дитиною знайомте її з основними геометричними формами. Покажіть, за допомогою іграшок, дитині кулю, куб.

Закріплення знань про величину можна організовувати під час побутових процесів (одягання, роздягання, підготовки до їди тощо). Покажіть дитині, наприклад, на татову куртку і запитайте: «Чия така велика куртка? Татова? А де твоя куртка? Ось, бачиш, яка маленька» тощо. Готуючи обід на кухні, попросіть малюка подати найбільшу морквину. При цьому голосом, інтонацією виділіть слова: одну велику, маленьку.

Для визначення величини предмета виберіть еталон, тобто предмет, з яким порівнюватиметься решта предметів. Наприклад, запропонуйте дитині порівнювати усі іграшки з ведмедиком. Ті, що менші від ведмедика покладіть у коробку, а ті, що більші – на стіл.

Щоб дитина краще оволодівала елементами математики необхідно їй надати можливість придбати досвід маніпуляції з різними предметами, показувати розбіжності між предметами (кольори, форма, розмір тощо). Після ознайомлення з предметами покажіть дитині ці предмети на малюнках, запропонуйте їх розфарбувати.

Створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з математичного розвитку в родинному побуті дитини: влаштовуйте прості математичні ігри; читайте дитині лічилки, математичні віршики; розвивайте вміння розфарбовувати, визначати колір та форму предметів; навчайте будувати елементарні конструкції з простих геометричних фігур.

Результати навчально-виховної роботи:

- діти порівнюють два предмети за величиною чи формою;

- розуміють поняття «один», «багато», «мало»;

- можуть орієнтуватися на собі і в напрямах відносно себе;

- виконують дії за напрямами: у сторону, вперед, назад.

«РОЗВИВАЄМО МОВУ ТА МОВЛЕННЯ»

Навчально-виховні завдання:

- збагачувати словник: засвоєння слів назв предметів, назв дій, назв ознак предметів, імен батьків, вихователів;

- оволодівати умінням слухати й розуміти дорослих, адекватно реагувати на їхні звернення, виконувати вказівки, вступати в діалог;

- розвивати уміння володіти фразами із 2х 3х слів. Розрізнювати на слух немовні та мовні звуки. Правильно вимовляти звуки, слова;

- розвивати уміння слухати вірші, казки.

 

Зміст педагогічної роботи