Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль ≥нформац≥њ в комерц≥йн≥й д≥€льност≥




ўоб усп≥шно ор≥Їнтувати виробництво на вимоги ринку, потр≥бно перш за все добре його знати. ≤нформац≥йний ≥нструментар≥й комерц≥йноњ д≥€льност≥ Ц це, по сут≥, його буквар, €кий повинен бути освоЇним кожним, хто вз€вс€ за цю справу.

¬ивченн€ ринку Ц важлива функц≥€ комерц≥йноњ д≥€льност≥, в результат≥ реал≥зац≥њ €коњ, п≥дбираютьс€ потенц≥йн≥ покупц≥. ѕерша ступ≥нь в цьому процес≥ Ц сегментац≥€ ринку, под≥л його, що дозвол€Ї модиф≥кувати €к≥сн≥ характеристики товару у в≥дпов≥дност≥ з запитами окремих груп потенц≥йних споживач≥в, створюЇ основу дл€ вибору стратег≥њ ≥ даЇ можлив≥сть б≥льш-менш точно визначити сумарний обТЇм ринку. —егментац≥€ даЇ конкретн≥ аргументи дл€ реклами ≥ продажу товар≥в в≥дпов≥дноњ номенклатури, визначених споживчих властивостей.

” д≥€льност≥ великих ф≥рм, особливо в “Ќ , що представл€ють собою комплекси великого числа повс€кденно зв'€заних ≥ взаЇмод≥ючих п≥дприЇмств, розташованих у р≥зних крањнах, передача ≥нформац≥њ Ї неодм≥нним ≥ першор€дним фактором нормального функц≥онуванн€ ф≥рми. ѕри цьому особливого значенн€ набуваЇ забезпеченн€ оперативност≥ й в≥рог≥дност≥ в≥домостей.

ƒл€ багатьох ф≥рм система внутр≥ф≥рмовоњ ≥нформац≥њ вир≥шуЇ завданн€ орган≥зац≥њ технолог≥чного процесу й носить виробничий характер. ÷е стосуЇтьс€ насамперед процес≥в забезпеченн€ п≥дприЇмств кооперованою продукц≥Їю, що надход€ть з≥ спец≥ал≥зованих п≥дприЇмств по внутр≥ф≥рмових каналах. “ут ≥нформац≥€ в≥д≥граЇ важливу роль у наданн≥ в≥домостей дл€ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень ≥ Ї одним з фактор≥в, що забезпечують зниженн€ витрат виробництва й п≥двищенн€ його ефективност≥. ќсобливу роль граЇ прогнозуванн€ ринкових процес≥в.

¬ажливе значенн€ маЇ ≥нформац≥€ про виникненн€ в ход≥ виробництва в≥дхилень в≥д планових показник≥в, що вимагають прийн€тт€ оперативних р≥шень.

≤стотну роль у прийн€тт≥ р≥шень граЇ науково-техн≥чна ≥нформац≥€, що м≥стить нов≥ науков≥ знанн€, в≥домост≥ про винаходи, техн≥чних новинках своЇњ ф≥рми й ф≥рм-конкурент≥в. ÷е безупинно поповнюваний загальний фонд ≥ потенц≥ал знань ≥ техн≥чних р≥шень, практичне й своЇчасне використанн€ €кого забезпечуЇ ф≥рм≥ високий р≥вень конкурентоспроможност≥.

≤нформац≥€ Ї основою дл€ п≥дготовки в≥дпов≥дних допов≥дей, зв≥т≥в, пропозиц≥й дл€ виробленн€ й прийн€тт€ управл≥нських р≥шень.

«м≥ст кожноњ конкретноњ ≥нформац≥њ визначаЇтьс€ потребам управл≥нських ланок ≥ вироблюваних управл≥нських р≥шень. ƒо ≥нформац≥њ, пред'€вл€ютьс€ певн≥ вимоги:

-стисл≥сть, ч≥тк≥сть формулювань;

-точн≥сть;

-в≥рог≥дн≥сть.

ќсобливу роль дл€ ф≥рм маЇ зовн≥шн€ ≥нформац≥€, що надходить ≥з зовн≥шнього середовища. Ќайчаст≥ше такою ≥нформац≥Їю Ї ≥нформац≥€ про кон'юнктуру, що складаЇтьс€ на ринку. ќсобливу важлив≥сть ц€ ≥нформац≥€ здобуваЇ дл€ ф≥рм ≥ п≥дприЇмств, що збираютьс€ виходити на ринок. ÷€ ≥нформац≥€ розв'€зуЇ таких важливих проблемы дл€ ф≥рм: що робити, у €кому обс€з≥, ≥ дл€ кого буде випускатис€ продукц≥€. Ѕез р≥шенн€ цих проблем, ф≥рма приречена.

≤нформац≥€ под≥бного роду може бути отримана куплена за певну суму в спец≥ал≥зованих компан≥й, що займаютьс€ збором ≥нформац≥њ, у ф≥рм-конкурент≥в, статистичних орган≥в, кр≥м того, може бути отримана ≥з засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ й ≥нших джерел. “аким чином, ≥нформац≥€ в≥д≥граЇ величезну роль ≥ Ї нев≥д'Їмною частиною њњ функц≥онуванн€.

Ўтрихове кодуванн€.

ќдною з найпоширен≥ших форм кодуванн€ Ї штрихове кодуванн€.

Ўтриховий код - граф≥чний об'Їкт пр€мокутноњ форми, що складаЇтьс€ з посл≥довност≥ в≥др≥зк≥в суц≥льних л≥н≥й р≥зноњ товщини та комб≥нац≥њ цифр ≥ представл€Ї певну ≥нформац≥ю у вигл€д≥, зручному дл€ зчитуванн€ техн≥чними засобами (сканерами)

Ўтрихове кодуванн€ базуЇтьс€ на застосуванн≥ дв≥йковоњ системи численн€: ≥нформац≥€ запам'€товуЇтьс€ €к посл≥довн≥сть нул≥в ≥ одиниць, причому широк≥ смуги (темн≥ чи св≥тл≥) означають 1, вузьк≥ - 0. ≤нформац≥€, що м≥ститьс€ в код≥, може бути надрукована в €вному вигл€д≥ п≥д кодом (розшифруванн€). ¬≥дпов≥дно до прийн€того пор€дку, виробник товару наносить на нього штриховий код, сформований з використанн€м даних про крањну м≥сцезнаходженн€ виробника ≥ коду виробника.  од виробника привласнюЇтьс€ рег≥ональним в≥дд≥ленн€м м≥жнародноњ орган≥зац≥њ EAN International. “акий пор€док реЇстрац≥њ дозвол€Ї виключити можлив≥сть по€ви двох р≥зних товар≥в з однаковими кодами. ≤снуЇ два способи штрих-кодуванн€ ≥нформац≥њ: л≥н≥йний ≥ двовим≥рний.

Ћ≥н≥йними (звичайними) називаютьс€ штрих-коди, €к≥ зчитуютьс€ в одному напр€м≥ (по горизонтал≥). Ќайб≥льшпоширен≥л≥н≥йн≥коди: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Ќими можна закодувати невеликий обс€г ≥нформац≥њ (20-30 символ≥в; €к правило, цифр).Ќайпоширен≥ш≥ - цe 13 розр€дний Ївропейський код EAN-13 (European Article Numbering) ≥ повн≥стю сум≥сний з ним 13-розр€дний код UPC, застосовуваний у —Ўј ≥  анад≥.

Ќаведемо приклад л≥н≥йного штрих-коду:

–ис.4. —труктура штрихового коду

—труктура коду, €к правило, розшифровуЇтьс€ так: перш≥ 3 цифри означають крањну-виробника (див табл.2.1), наступн≥ 4 цифри - код п≥дприЇмства-виробника, дал≥ 5 цифр - код продукту (див табл.2.1), а останн€ цифра - контрольне число. ћожлив≥ вар≥анти, коли дл€ коду крањни-виробника в≥дводитьс€ 2 цифри, а дл€ виробника - наступн≥ 5 цифр; або перш≥ цифри позначають вид товару.  онтрольне число визначаЇтьс€ за допомогою в≥дпов≥дних математичних операц≥й з попередн≥ми цифрами коду.

–озрахунок контрольноњ суми

1. —класти цифри, що сто€ть на парних м≥сц€х Ў  6 +0 +7 +2 +1 +0 = 16.

2. ќтриману суму помножити на три 16 * 3 = 48.

3. —класти цифри, що сто€ть на непарних м≥сц€х Ў  (кр≥м самоњ контрольноњ цифри) 4 +0 +3 +6 +1 +2 = 16.

4. —класти числа, отриман≥ в пунктах 2 ≥ 3 48 +16 = 64.

5. ¬≥дкинути дес€тки 64-60 = 4.

6. « числа 10 в≥дн€ти отримане в пункт≥ 5 10-4 = 6

7. –езультат повинен зб≥гатис€ з контрольною цифрою.

«нак ">" наприк≥нц≥ коду означаЇ, що товар виготовлено за л≥ценз≥Їю.

“аблиц€ 1.

Ўтрихов≥ коди крањн

 од крањни Ќазва крањни  од крањни Ќазва крањни  од крањни Ќазва крањни
00-09 —Ўј, анада 45,49 япон≥€   ≤зрањль
30-37 ‘ранц≥€   јнгл≥€   Ўвец≥€
  Ѕолгар≥€   √рец≥€    олумб≥€
  ’орват≥€   ѕортугал≥€   јргентина
40-44 Ќ≥меччина   ≤сланд≥€   Ѕразил≥€
460-469  рањни —Ќ√   ƒан≥€   ≤спан≥€
  “айвань   ѕольща   “уреччина
  ≈стон≥€   ”горщина   —≥нгапур
  ”крањна    итай 90-93 јвстр≥€
  √онконг   Ќорвег≥€   ћалайз≥€

ƒвовим≥рними називаютьс€ коди, розроблен≥ дл€ кодуванн€ великого об'Їму ≥нформац≥њ (до дек≥лькох стор≥нок тексту). ƒвом≥рний код зчитуЇтьс€ за допомогою спец≥альних пристроњв в двох вим≥рах (по горизонтал≥ ≥ по вертикал≥). Ќайб≥льш поширеними двовим≥рними кодами Ї: Datamatrix, Data Glyph, Aztec:

–ис.5. ѕриклади двовим≥рних штрих-код≥в

«читуванн€ ≥нформац≥њ, що в≥дображена за допомогою штрихового коду, зд≥йснюЇтьс€ сканерами. ÷е оптичн≥ прилади, €к≥ випром≥нюють ≥нфрачервоне св≥тло на зображенн€ штрихового коду та сприймають в≥дбит≥ св≥тлов≥ промен≥ ≥ перетворюють њх в електричний сигнал дл€ подальшоњ обробки.

ѕ≥сл€ скануванн€ зображенн€ ≥з штрих-кодом сканер визначаЇ на€вн≥сть на картинц≥ чорних смуг. якщо в сканер≥ немаЇ вбудованого декодера (блок розшифруванн€ штрих-коду), сканер передаЇ в приймальний пристр≥й сер≥ю сигнал≥в, €к≥ в≥дпов≥дають ширин≥ чорних ≥ б≥лих смуг. ѕри на€вност≥ внутр≥шнього декодера, сканер розшифровуЇ штрих-код ≥ передаЇ ≥нформац≥ю в приймальний пристр≥й (комп'ютер, касовий апарат ≥ т.д.) в≥дпов≥дно до сигнал≥в ≥нтерфейсу, що визначаютьс€ моделлю сканера.

—истема штрих-код≥в застосовуЇтьс€ в будь-€кому вид≥ д≥€льност≥, де Ї потреба в обл≥ку, контрол≥ та управл≥нн≥ рухом одиниць обл≥ку та електронн≥й передач≥ даних. ¬она дозвол€Ї автоматизувати ц≥ процеси, зменшити к≥льк≥сть ручноњ прац≥ та затрати часу, п≥двищити швидк≥сть, точн≥сть та ефективн≥сть виконанн€ у р≥зних галуз€х:

Ј виробництво (детал≥, вузли, комплектуюч≥);

Ј сфера послуг;

Ј обл≥к документ≥в;

Ј гуртова торг≥вл€;

Ј роздр≥бна торг≥вл€.

–озроблено багато р≥зноман≥тних техн≥чних пристроњв дл€ ство≠ренн€ та зчитуванн€ штрихових код≥в (рис. 1). –озгл€немо њх стосовно окремих технолог≥чних операц≥й.

—творенн€ Ч дл€ створенн€ штрихових код≥в та етикеток або €рлик≥в ≥з штрих-кодовими позначками розроблен≥ спец≥альн≥ програми, €к≥ автоматично формують штриховий код або етикетки з включенн€м до них штрихових код≥в, текст≥в, логотип≥в та ≥ншоњ ≥нформац≥њ.

ƒрукуванн€ Ч спец≥ал≥зован≥ термо- та термотрансферн≥ прин≠тери нанос€ть зображенн€ штрихового коду на пром≥жний нос≥й Ч етикетку, що маЇ клейку основу. —пектр ≥снуючих принтер≥в дуже широкий. ¬они можуть бути стац≥онарними або переносними.

ѕерев≥рка Ч перев≥рку в≥дпов≥дност≥ надрукованого штрихового коду до його параметр≥в, що задан≥ у стандартах, робл€ть за допомогою вериф≥катора Ч пристрою, €кий вим≥рюЇ числов≥ значенн€ його геометричних та оптичних характеристик.

«читуванн€ Ч зчитуванн€ ≥нформац≥њ, що в≥дображена за допомогою штрихового коду, зд≥йснюЇтьс€ сканерами. ÷е оптичн≥ прилади, €к≥ випром≥нюють ≥нфрачервоне св≥тло на зображенн€ штрихового коду та сприймають в≥дбит≥ св≥тлов≥ промен≥ ≥ перетворюють њх в електричний сигнал дл€ подальшоњ обробки.

Ўироко розповсюджен≥ наступн≥ види сканер≥в:

——ќ-— јЌ≈– Ч найпрост≥ший ≥ найпоширен≥ший сканер. ћаЇ обмеженн€ дл€ зчитуванн€ по довжин≥ код≥в Ч до 60 Ч 80 мм;

Ђ—¬≤“Ћќ¬≈ ѕ≈–ќї Ч контактний сканер у вигл€д≥ ол≥вц€. «астосовуЇтьс€ дл€ зчитуванн€ ≥нформац≥њ у важкодоступних м≥с≠ц€х, з неплоскоњ поверхн≥, не маЇ обмежень по довжин≥ код≥в;

Ћј«≈–Ќ»… — јЌ≈– Ч це безконтактний сканер, €кий може зчитувати штриховий код з в≥дстан≥ (до 10 м). «астосовуЇтьс€ дл€ зчитуванн€ штрихових код≥в на товарах, що рухаютьс€, з п≥ддон≥в на склад≥, через скл€н≥ перегородки ≥ т. п.;

Ѕј√ј“ќѕЋќў»ЌЌ»… — јЌ≈– Ч стац≥онарний сканер, €кий маЇ систему дзеркал, що розгортають зчитуючий пром≥нь у р≥зних площинах. ƒл€ зчитуванн€ достатньо пронести зображенн€ штрихового коду над поверхнею сканера. “акими сканерами, €к правило, обладнують робоч≥ м≥сц€ касир≥в.

 

–ис. 1. “ехн≥чн≥ засоби нанесенн€та зчитуванн€ штрихових код≥в

ƒекодуванн€ Ч зд≥йснюЇтьс€ за допомогою декодер≥в Ч пристроњв, €к≥ розп≥знають штриховий код, перев≥р€ють правильн≥сть його зчитуванн€ та передають на подальшу обробку.

ѕереносн≥ накопичувач≥ даних Ч це особлив≥ сканери, що мають вбудований декодер, памТ€ть, LCD Ч дисплей. ѕристр≥й попередньо програмуЇтьс€, що створюЇ можлив≥сть виконувати де€к≥ д≥њ з одержаною ≥нформац≥Їю самост≥йно. ѕереносн≥ накопичувач≥ даних застосовуютьс€ дл€ збору ≥нформац≥њ про к≥льк≥сть того чи ≥ншого товару на баз≥, у торговельному зал≥, безпосередньо на транспортному засоб≥. —пец≥альний пристр≥й дл€ звТ€зку з компТютером Ч база, дозвол€Ї переносити з≥бран≥ дан≥ у необх≥дний документ: рахунок, накладну, касовий чек, ≥ т. п. або навпаки.

≈лектронн≥ контрольно-касов≥ апарати (≈  ј) Ч електронн≥ апарати дл€ реЇстрац≥њ касових операц≥й, збору, збер≥ганн€, обл≥ку ≥ видач≥ ф≥нансовоњ та ≥ншоњ зв≥тноњ ≥нформац≥њ. ¬ залежност≥ в≥д конструкц≥њ та функц≥ональних можливостей ≈  ј под≥л€ютьс€ на портативн≥, автономн≥ та системн≥; за призначенн€м Ч на ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥. “ехн≥чними умовами, що д≥ють в ”крањн≥, передбачено на€вн≥сть можливост≥ п≥д≥мкненн€ зовн≥шн≥х пристроњв дл€ зчитуванн€ штрихових код≥в до ун≥версальних автономних стац≥онарних та системних ≈  ј. ћодел≥ ≈  ј, €к≥ в≥дпов≥дають техн≥чним вимогам та дозволен≥ дл€ експлуатац≥њ в ”крањн≥, внос€тьс€ в ƒержавний реЇстр електронних контрольно-касових апарат≥в ≥ компТютерних систем. ≈  ј, обладнан≥ засобами зчитуванн€ штрихових код≥в з товар≥в, дозвол€ють автоматизовувати касов≥ операц≥њ, швидко та безпомилково обслуговувати покупц≥в, п≥двищити продуктивн≥сть прац≥ касир≥в та менеджер≥в торговельних п≥дприЇмств.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 441 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

569 - | 574 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.