Роль інформації в комерційній діяльності

Щоб успішно орієнтувати виробництво на вимоги ринку, потрібно перш за все добре його знати. Інформаційний інструментарій комерційної діяльності – це, по суті, його буквар, який повинен бути освоєним кожним, хто взявся за цю справу.

Вивчення ринку – важлива функція комерційної діяльності, в результаті реалізації якої, підбираються потенційні покупці. Перша ступінь в цьому процесі – сегментація ринку, поділ його, що дозволяє модифікувати якісні характеристики товару у відповідності з запитами окремих груп потенційних споживачів, створює основу для вибору стратегії і дає можливість більш-менш точно визначити сумарний об’єм ринку. Сегментація дає конкретні аргументи для реклами і продажу товарів відповідної номенклатури, визначених споживчих властивостей.

У діяльності великих фірм, особливо в ТНК, що представляють собою комплекси великого числа повсякденно зв'язаних і взаємодіючих підприємств, розташованих у різних країнах, передача інформації є неодмінним і першорядним фактором нормального функціонування фірми. При цьому особливого значення набуває забезпечення оперативності й вірогідності відомостей.

Для багатьох фірм система внутріфірмової інформації вирішує завдання організації технологічного процесу й носить виробничий характер. Це стосується насамперед процесів забезпечення підприємств кооперованою продукцією, що надходять зі спеціалізованих підприємств по внутріфірмових каналах. Тут інформація відіграє важливу роль у наданні відомостей для прийняття управлінських рішень і є одним з факторів, що забезпечують зниження витрат виробництва й підвищення його ефективності. Особливу роль грає прогнозування ринкових процесів.

Важливе значення має інформація про виникнення в ході виробництва відхилень від планових показників, що вимагають прийняття оперативних рішень.

Істотну роль у прийнятті рішень грає науково-технічна інформація, що містить нові наукові знання, відомості про винаходи, технічних новинках своєї фірми й фірм-конкурентів. Це безупинно поповнюваний загальний фонд і потенціал знань і технічних рішень, практичне й своєчасне використання якого забезпечує фірмі високий рівень конкурентоспроможності.

Інформація є основою для підготовки відповідних доповідей, звітів, пропозицій для вироблення й прийняття управлінських рішень.

Зміст кожної конкретної інформації визначається потребам управлінських ланок і вироблюваних управлінських рішень. До інформації, пред'являються певні вимоги:

-стислість, чіткість формулювань;

-точність;

-вірогідність.

Особливу роль для фірм має зовнішня інформація, що надходить із зовнішнього середовища. Найчастіше такою інформацією є інформація про кон'юнктуру, що складається на ринку. Особливу важливість ця інформація здобуває для фірм і підприємств, що збираються виходити на ринок. Ця інформація розв'язує таких важливих проблемы для фірм: що робити, у якому обсязі, і для кого буде випускатися продукція. Без рішення цих проблем, фірма приречена.

Інформація подібного роду може бути отримана куплена за певну суму в спеціалізованих компаній, що займаються збором інформації, у фірм-конкурентів, статистичних органів, крім того, може бути отримана із засобів масової інформації й інших джерел. Таким чином, інформація відіграє величезну роль і є невід'ємною частиною її функціонування.

Штрихове кодування.

Одною з найпоширеніших форм кодування є штрихове кодування.

Штриховий код - графічний об'єкт прямокутної форми, що складається з послідовності відрізків суцільних ліній різної товщини та комбінації цифр і представляє певну інформацію у вигляді, зручному для зчитування технічними засобами (сканерами)

Штрихове кодування базується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам'ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі смуги (темні чи світлі) означають 1, вузькі - 0. Інформація, що міститься в коді, може бути надрукована в явному вигляді під кодом (розшифрування). Відповідно до прийнятого порядку, виробник товару наносить на нього штриховий код, сформований з використанням даних про країну місцезнаходження виробника і коду виробника. Код виробника привласнюється регіональним відділенням міжнародної організації EAN International. Такий порядок реєстрації дозволяє виключити можливість появи двох різних товарів з однаковими кодами. Існує два способи штрих-кодування інформації: лінійний і двовимірний.

Лінійними (звичайними) називаються штрих-коди, які зчитуються в одному напрямі (по горизонталі). Найбільшпоширенілінійнікоди: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Ними можна закодувати невеликий обсяг інформації (20-30 символів; як правило, цифр).Найпоширеніші - цe 13 розрядний європейський код EAN-13 (European Article Numbering) і повністю сумісний з ним 13-розрядний код UPC, застосовуваний у США і Канаді.

Наведемо приклад лінійного штрих-коду:

Рис.4. Структура штрихового коду

Структура коду, як правило, розшифровується так: перші 3 цифри означають країну-виробника (див табл.2.1), наступні 4 цифри - код підприємства-виробника, далі 5 цифр - код продукту (див табл.2.1), а остання цифра - контрольне число. Можливі варіанти, коли для коду країни-виробника відводиться 2 цифри, а для виробника - наступні 5 цифр; або перші цифри позначають вид товару. Контрольне число визначається за допомогою відповідних математичних операцій з попередніми цифрами коду.

Розрахунок контрольної суми

1. Скласти цифри, що стоять на парних місцях ШК 6 +0 +7 +2 +1 +0 = 16.

2. Отриману суму помножити на три 16 * 3 = 48.

3. Скласти цифри, що стоять на непарних місцях ШК (крім самої контрольної цифри) 4 +0 +3 +6 +1 +2 = 16.

4. Скласти числа, отримані в пунктах 2 і 3 48 +16 = 64.

5. Відкинути десятки 64-60 = 4.

6. З числа 10 відняти отримане в пункті 5 10-4 = 6

7. Результат повинен збігатися з контрольною цифрою.

Знак ">" наприкінці коду означає, що товар виготовлено за ліцензією.

Таблиця 1.

Штрихові коди країн

Код країни	Назва країни	Код країни	Назва країни	Код країни	Назва країни
00-09	США,Канада	45,49	Японія		Ізраїль
30-37	Франція		Англія		Швеція
	Болгарія		Греція		Колумбія
	Хорватія		Португалія		Аргентина
40-44	Німеччина		Ісландія		Бразилія
460-469	Країни СНГ		Данія		Іспанія
	Тайвань		Польща		Туреччина
	Естонія		Угорщина		Сінгапур
	Україна		Китай	90-93	Австрія
	Гонконг		Норвегія		Малайзія

Двовимірними називаються коди, розроблені для кодування великого об'єму інформації (до декількох сторінок тексту). Двомірний код зчитується за допомогою спеціальних пристроїв в двох вимірах (по горизонталі і по вертикалі). Найбільш поширеними двовимірними кодами є: Datamatrix, Data Glyph, Aztec:

Рис.5. Приклади двовимірних штрих-кодів

Зчитування інформації, що відображена за допомогою штрихового коду, здійснюється сканерами. Це оптичні прилади, які випромінюють інфрачервоне світло на зображення штрихового коду та сприймають відбиті світлові промені і перетворюють їх в електричний сигнал для подальшої обробки.

Після сканування зображення із штрих-кодом сканер визначає наявність на картинці чорних смуг. Якщо в сканері немає вбудованого декодера (блок розшифрування штрих-коду), сканер передає в приймальний пристрій серію сигналів, які відповідають ширині чорних і білих смуг. При наявності внутрішнього декодера, сканер розшифровує штрих-код і передає інформацію в приймальний пристрій (комп'ютер, касовий апарат і т.д.) відповідно до сигналів інтерфейсу, що визначаються моделлю сканера.

Система штрих-кодів застосовується в будь-якому виді діяльності, де є потреба в обліку, контролі та управлінні рухом одиниць обліку та електронній передачі даних. Вона дозволяє автоматизувати ці процеси, зменшити кількість ручної праці та затрати часу, підвищити швидкість, точність та ефективність виконання у різних галузях:

· виробництво (деталі, вузли, комплектуючі);

· сфера послуг;

· облік документів;

· гуртова торгівля;

· роздрібна торгівля.

Розроблено багато різноманітних технічних пристроїв для ство­рення та зчитування штрихових кодів (рис. 1). Розглянемо їх стосовно окремих технологічних операцій.

Створення — для створення штрихових кодів та етикеток або ярликів із штрих-кодовими позначками розроблені спеціальні програми, які автоматично формують штриховий код або етикетки з включенням до них штрихових кодів, текстів, логотипів та іншої інформації.

Друкування — спеціалізовані термо- та термотрансферні прин­тери наносять зображення штрихового коду на проміжний носій — етикетку, що має клейку основу. Спектр існуючих принтерів дуже широкий. Вони можуть бути стаціонарними або переносними.

Перевірка — перевірку відповідності надрукованого штрихового коду до його параметрів, що задані у стандартах, роблять за допомогою верифікатора — пристрою, який вимірює числові значення його геометричних та оптичних характеристик.

Зчитування — зчитування інформації, що відображена за допомогою штрихового коду, здійснюється сканерами. Це оптичні прилади, які випромінюють інфрачервоне світло на зображення штрихового коду та сприймають відбиті світлові промені і перетворюють їх в електричний сигнал для подальшої обробки.

Широко розповсюджені наступні види сканерів:

ССО-СКАНЕР — найпростіший і найпоширеніший сканер. Має обмеження для зчитування по довжині кодів — до 60 — 80 мм;

«СВІТЛОВЕ ПЕРО» — контактний сканер у вигляді олівця. Застосовується для зчитування інформації у важкодоступних міс­цях, з неплоскої поверхні, не має обмежень по довжині кодів;

ЛАЗЕРНИЙ СКАНЕР — це безконтактний сканер, який може зчитувати штриховий код з відстані (до 10 м). Застосовується для зчитування штрихових кодів на товарах, що рухаються, з піддонів на складі, через скляні перегородки і т. п.;

БАГАТОПЛОЩИННИЙ СКАНЕР — стаціонарний сканер, який має систему дзеркал, що розгортають зчитуючий промінь у різних площинах. Для зчитування достатньо пронести зображення штрихового коду над поверхнею сканера. Такими сканерами, як правило, обладнують робочі місця касирів.

 

Рис. 1. Технічні засоби нанесеннята зчитування штрихових кодів

Декодування — здійснюється за допомогою декодерів — пристроїв, які розпізнають штриховий код, перевіряють правильність його зчитування та передають на подальшу обробку.

Переносні накопичувачі даних — це особливі сканери, що мають вбудований декодер, пам’ять, LCD — дисплей. Пристрій попередньо програмується, що створює можливість виконувати деякі дії з одержаною інформацією самостійно. Переносні накопичувачі даних застосовуються для збору інформації про кількість того чи іншого товару на базі, у торговельному залі, безпосередньо на транспортному засобі. Спеціальний пристрій для зв’язку з комп’ютером — база, дозволяє переносити зібрані дані у необхідний документ: рахунок, накладну, касовий чек, і т. п. або навпаки.

Електронні контрольно-касові апарати (ЕККА) — електронні апарати для реєстрації касових операцій, збору, зберігання, обліку і видачі фінансової та іншої звітної інформації. В залежності від конструкції та функціональних можливостей ЕККА поділяються на портативні, автономні та системні; за призначенням — на універсальні та спеціалізовані. Технічними умовами, що діють в Україні, передбачено наявність можливості підімкнення зовнішніх пристроїв для зчитування штрихових кодів до універсальних автономних стаціонарних та системних ЕККА. Моделі ЕККА, які відповідають технічним вимогам та дозволені для експлуатації в Україні, вносяться в Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем. ЕККА, обладнані засобами зчитування штрихових кодів з товарів, дозволяють автоматизовувати касові операції, швидко та безпомилково обслуговувати покупців, підвищити продуктивність праці касирів та менеджерів торговельних підприємств.