Порядок ліцензування підприємницької діяльності.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відпо­відного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії мають міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання — заявника:

- найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код — для юридичної особи;

- прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифіка­ційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів — для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності вказаний згідно зі ст. 9 За­кону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (повністю або частково), на провадження якого за­явник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених під­розділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензуван­ня та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

- заява подана (підписана) особою, яка не має на це повно­важень;

- документи оформленні з порушенням вимог чинного за­конодавства.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заяв­никові повідомляється в письмовій формі із зазначенням під­став залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду в стро­ки, передбачені для видачі ліцензії.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше ніж десять робо­чих днів із дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяль­ності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом 3 робочих днів із дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі лі­цензії є:

- недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

- невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської ді­яльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення не­достовірних даних у документах, поданих заявником про вида­чу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу лі­цензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через З місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду госпо­дарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що ста­ли підставою для відмови у видачі ліцензії. Рішення про відмо­ву у видачі ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.

На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

У ліцензії зазначаються:

- найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

- вид господарської діяльності, на право провадження якого видається ліцензія;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

- ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів;

- місцезнаходження юридичної особи або місце проживан­ня фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

- дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

- строк дії ліцензії;

- посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцен­зію;

- дата видачі ліцензії.

Орган ліцензування має оформити ліцензію не пізніше ніж за З робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийнятті заяви про видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом 30 календарних днів з дня направ­лення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який офор­мив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною. Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарсь­кої діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензу­вання, але не може бути меншим ніж 3 роки.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої орга­ном ліцензування, яким є центральний орган виконавчої вла­ди, здійснюється на всій території України. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально упов­новажений виконавчий орган рад, здійснюється на території і відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, що реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензуван­ня копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження пев­ного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії. За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлю­ються Кабінетом Міністрів України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.

Десять відсотків коштів, ш;о надходять до Державного бюджету України як плата за видачу ліцензії, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використо­вуються на відшкодування витрат, пов’язаних із веденням Єдиного ліцензійного реєстру та виготовленням бланків ліцензій,

Патенти займають окреме місце, тому ш;о їх наявність доз­воляє власнику займатися наданням побутових послуг, обміном валюти, гральним бізнесом, здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Окрім цього на­явність патенту засвідчує право особи на винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок і сорт рослин.

Існуючі патенти поділяються на три групи:

- патенти на право здійснення торгівельної діяльності;

- патенти на право інтелектуальної власності;

- інші патенти (рис. 2).

 

 

Рис. 2. Види торгових патентів

 

Патент, який отримує підприємець, повинен бути розміще­ний на видному місці, а також відкритий до доступу.

Максимальна вартість торгового патенту 320 грн. На тери­торії міста Києва, обласних центрів вартість торгового патенту складає 60-320 грн. На території м. Севастополь, міст обласно­го підпорядкування вартість патенту складає 30 - 160 грн. На території інших населених пунктів - 80 грн.

Вартість короткострокового патенту встановлена у розмірі 10 грн. за один день.

У гральному бізнесі вартість патенту складає:

- автомат з грошовим або майновим виграшем - 1400 грн.;

- рулетка - 64000 грн.;

- інші гральні столи, окрім більярду - 48000 грн.;

- кегельбани - 2000 грн. за кожний жолоб;

- кожний більярдний стіл - 600 грн.;

- інші види грального бізнесу - 2400 грн. за кожний вид.

Суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує ПДВ і різні

збори, які встановлюються державою.

Для деяких видів підприємницької діяльності патент не потрібний. Це такі види підприємництва: заготівельна діяльність; продукція власного виробництва фізичними особами, які перебувають з іншими у трудових відносинах і пункти торгівлі знаходять у приміщеннях цих суб'єктів; сфера громадського харчування, в тому числі у навчальних закладах, а також продукція вітчизняного виробництва у такому асорти­менті: хліб і хлібопродукти, борошно пшеничне і житнє, сіль, цукор, олія соняшникова, кукурудза, продукти дитячого харчу­вання, безалкогольні напої, морозиво, яловичина і свинина, домашня птиця, яйця і риба, ягоди і фрукти, картопля і овочі, комбікорм для продажу населенню.

 

Питання для самоконтролю

1. Чому економічна свобода є основною передумовою розвит­ку підприємництва?

2. Що означає економічна свобода на практиці?

3. Які основні складові свободи господарської діяльності?

4. У чому полягає суть економічної самостійності, економіч­ної відповідальності та економічної рівноправності підпри­ємців?

5. Які головні рушійні сили підприємництва?

6. Що таке економічний інтерес?

7. У чому полягає сутність економічної конкуренції?

8. Що таке принципи підприємництва?

9. На підставі яких основних принципів здійснюється під­приємницька діяльність?

10. Які передумови необхідні для становлення та розвит­ку підприємництва?

11. Який порядок ліцензування підприємницької діяльності? Обмеження підприємницької діяльності.