Підприємництво у фінансовій сфері.

Кожний підприємець вільно обирає вид діяльності згідно з чинним законодавством України. Зокрема він може здійсню­вати виробничу, торгівельну діяльність, діяльність у сфері по­слуг, займатися комерційним посередництвом, торгово-закупі­вельною діяльністю, діяльністю у сфері будівництва, інновацій, інвестування та ін.

Підприємницька діяльність класифікується на такі види (табл. 1).

Таблиця 1

Вільна підприємницька діяльність надає право підприємцю без обмежень здійснювати самостійну діяльність, що не супе­речить законодавству.

Дозвільна діяльність передбачає отримання дозволу (ліцензії) на здійснення підприємницької діяльності і поділяєть­ся на чотири групи:

- виготовлення та реалізація нових продуктів і речовин (алкогольних напоїв, тютюнових виробів, ліків, хімічних речовин);

- транспорт і зв'язок (міжнародний, внутрішні перевезен­ня, міжнародні і міжміські поштові перевезення та ін.);

- спеціальні роботи (геологорозвідка корисних копалин, виготовлення зброї і грошових знаків);

- надання громадянам спеціальних послуг (медичних, вете­ринарних і юридичних).

Перелік видів державної діяльності наведений у частині 1 ст. 4 Закону України "Про підприємницьку діяльність". Державна діяльність здійснюється у таких сферах: виготовлення і реа­лізація наркотичних, психотропних і вибухових речовин, військової зброї і боєприпасів, ракетно-космічна галузь.

Проведення ломбардних операцій поряд із державними підприємствами можуть здійснювати товариства з повною відповідальністю.

За фазами відтворення (виробництво, обмін, розподіл, спо­живання) виділяють три види підприємництва: виробниче, ко­мерційне, фінансове.

Виробниче підприємництво є діяльністю, пов'язаною з ви­робництвом продукції, послуг, інформаційного забезпечення, духовних цінностей, які підлягають наступній реалізації спожи­вачам. При здійсненні виробничої діяльності виробництво є основною, а збут продукції другорядною діяльністю.

Частково фактори виробництва можуть належати підприє­мцю (робоча сила, накопичені ресурси), а інші потреби задо­вольняються шляхом їх придбання на стороні. У процесі вироб­ництва підприємець може звертатися до послуг сторонніх організацій для виконання будівельних, монтажних робіт, транспортних і інтелектуальних послуг. У цьому випадку сто­ронні організації виступають як посередники між підприємцем і споживачем.

Для успішної підприємницької діяльності виробник пови­нен аналізувати кон'юнктуру ринку, визначити конкурентні переваги товару, який пропонує ринку. Якщо виробник пропо­нує інноваційний товар, він повинен враховувати його життє­вий цикл і визначити ефективність товару, порівнюючи май­бутні витрати і доходи, які підприємець сподівається отримати у майбутньому.

У комерційному підприємництві визначальну роль відігра­ють товарно-грошові і товарно-обмінні операції, які визначають його зміст. Основу комерційної діяльності складають операції і угоди купівлі-продажу товару. Ефективність комерційної діяль­ності визначається співвідношенням витрат і надходжень на придбання і реалізацію товару та надходженнями від його реа­лізації у відповідні періоди.

Комерційна діяльність ґрунтується на таких принципах:

- організаційно-господарська незалежність, самостійність і свобода вибору суб'єктами господарювання організацій­но-правових форм і видів торгівельної діяльності, спеціа­лізація з асортиментного профілю підприємств та методів обслуговування покупців;

- відсутність дискримінації, доступність комерційних по­слуг для усіх категорій клієнтів, пріоритетне врахування їх інтересів;

- цивілізованість - високий рівень обслуговування;

- конкурентоспроможність - ефективне функціонування в умовах конкурентного середовища за умов дотримання антимонопольного законодавства.

Фінансове підприємництво є особливим видом комерційно­го, полем діяльності якого є комерційні банки, фондові біржі, інве­стиційні компанії. Цей підвид діяльності виділяється окремо, вра­ховуючи, що об'єктом купівлі-продажу є специфічний товар - гроші, валюта, цінні папери, які не тільки опосередковують това­рообмінні операції, а й є головними об'єктами товарно-грошових відносин, трансформуючи їх у грошово-грошові або валютно-валютні. Існує особливий вид фінансового підприємництва, коли підприємець виконує роль емітента цінних паперів, тобто у юри­дичному порядку емітує цінні папери акцій або облігацій.

Для ефективної фінансової діяльності підприємець повинен мати таку інформацію: дані щодо потенційних покупців грошей, валюти, цінних паперів, курсів валют, рівня інфляції, кредитних ставок, умов проведення фінансово-кредитних операцій, поряд­ку їх оформлення та джерел фінансових ресурсів.