Карта-анкета обстеження харчового статусу

I. ПАСПОРТНІ ДАНІ
Прізвище, ім'я та по-батькові	Волосянський Iгор Володимирович
Вік	16 років
Професія	учень
ІІ. УМОВИ ПРАЦІ ТА ПОБУТУ
Характер трудової діяльності	переважно розумова праця
Шкідливі виробничі фактори	немає
Додаткові фізичні заняття	гра у футбол 3 рази на тиждень
ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ Результати зовнішнього огляду
Статура	коренаста
Конституція	гіперстенічний тип
Стан та вигляд шкіри	себорейний дерматит носогубної складки
Очі	світлобоязкість, кон’юктивіт
Губи	сухі, на них червона кайма (хейлоз)
Язик	яскраво-червоний, гіпертрофія сосочків, „географічний” язик
Ясна	ангулярний стоматит
Волосся	спостерігається посилене випадіння
Нігті	без деформації
М’язова та кісткова системи	без особливостей
Результати обстеження
Органи травлення	зниження апетиту
Серцево-судинна система	артеріальний тиск в межах норми
Нервова система	втомлюваність, зниження працездатності
Результати вивчення антропометричних показників
Зріст, см	178
Маса тіла (фактична), кг	82
Iдеальна маса тіла за Брейтманом, кг
Результати вивчення жирового компоненту маси тіла
Товщина складки шкіри - на спині, см	3
- на животі, см	3
Відносна кількість жирового компоненту маси тіла, %	3,7
Результати визначення стану скелету та розвитку м’язової системи
Результати огляду та обстеження
Показник окружності м’язів плеча, см	29
IУ. РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
вміст вітаміну В2 в добовій сечі 15 мкг (норма не менше 30 мкг)

 

Етапи вирішення ситуаційної задачі:

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримання ідеаль­ної маси тіла.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ

ДО 1 ЧАСТИНИ

 

Ситуаційна задача № 1

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 25 %, 39 %, 36 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8)

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для робітника фурнітурного заводу віком 25 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2898,3 ккал (норма - 3300 ккал);

- за білками – 98,5 г (норма – 91 г);

- за жирами - 69,5 г (норма - 92 г);

- за вуглеводами - 378,2 (норма - 528 г);

- за кальцієм - 533,2 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А – ретинол – 0,525 мг (норма 0,3 мг), каротин – 1,757 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,578 мг (норма - 2,0 мг);

- за вітаміном С - 146,68 мг (норма - 80 мг).

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря), який становить відповідно 25 %, 39 %, 36 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₂;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале недостатнє харчування може призвести до виникнення:

- білки – білково-енергетична недостатність (БЕН): аліментарний маразм (переважає недостатність енергії) - затримка росту, атрофія м’язів та квашіоркор (переважає недостатність білків) – набряки, затримка росту, зміни психіки, атрофія м’язів; порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку;

- жири – знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні ураження шкіри; крововиливи в органи

- вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність – енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання таких продуктів: соняшникова олія (жири рослинного походження), макаронні вироби, крупи (вуглеводи), молочні продукти (кальцій), хліб грубого помолу (віт. В₂), обмежити - вершкове масло (віт. А).

 

Ситуаційна задача № 2

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 32 %, 43 % та 25 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,8:2,0 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для робітника заводу "Барва" віком 35 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,8:2,0 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2870,93 ккал (норма - 3150 ккал);

- за білками – 126,53 г (норма – 87 г);

- за жирами – 98,44 г (норма – 88 г);

- за вуглеводами - 376 г (норма - 504 г);

- за кальцієм - 457 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А – ретинол – 0,536 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,66 (норма – 4,2 мг)

- за вітаміном В₂ - 1,518 мг (норма - 2,0 мг).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном В₂.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове харчування за білками, жирами і недостатнє харчування за вуглеводами, калорійністю, мінеральними речовинами і вітамінами може призвести до виникнення:

- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири – стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз; захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні новоутворення;

- вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність – енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання фруктів, картоплі (вуглеводи), хлібобулочних виробів (вітамін В₂), моркви (каротин), кисломолочних продуктів (кальцій).

 

Ситуаційна задача № 3

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 29 %, 41 %, 4 % та 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон учня школи-інтернату № 1 віком 14 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2317,3 ккал (норма – 3200 ккал);

- за білками - 123,4 г (норма - 104 г);

- за жирами - 60,8 г (норма - 94 г);

- за вуглеводами - 328,79 г (норма - 485 г);

- за кальцієм - 695,25 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,565 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,57 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₁ - 1,47 мг (норма - 1,5);

- за вітаміном В₂ - 1,2 мг (норма - 1,8);

- за вітаміном С - 146,68 (норма - 80 мг).

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 29 %, 41 %, 4 %, 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₂;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове харчування за білками і недостатнє харчування за калорійністю, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами може призвести до виникнення:

- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири – знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні ураження шкіри; крововиливи в органи

- вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність – енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання квасолі, гороху, сої (білок рослинного походження), свинного м'яса і соняшникової олії (жири рослинного і тваринного походження), макаронних виробів, картоплі (вуглеводи), молочних продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В₂); обмежити – вживання вершкового тріски (білки тваринні) і масла вершкового (віт. А).

Ситуаційна задача № 4

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 35 %, 39 %, 26 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий раціон для студента університету віком 20 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2768,6 ккал (норма – 2000 ккал);

- за білками – 103,9 г (норма – 55 г);

- за жирами – 73,3 г (норма – 56 г);

- за вуглеводами – 392,73 г (норма – 320 г);

- за кальцієм - 581 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,657 мг (норма 0,3 мг), каротин – 3,524 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₁ - 2,37 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 2,2085 мг (норма - 2,0 мг);

- за вітаміном С - 110 мг (норма - 80 мг);

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 35 %, 39 %, 26 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за калорійністю, основними харчовими речовинами і недостатнє за мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно зменшити вживання тваринних і рослинних білків, вершкового масла (віт. А - ретинол), хліба (вуглеводи, віт. В₁), і збільшити – вживання молочних продуктів (кальцій), моркви і помідор (каротин).

 

Ситуаційна задача № 5

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 30 %, 44 %, 26 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,7:4,9 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для студента СПТУ віком 19 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,7:4,9 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2408 ккал (норма - 2000 ккал);

- за білками - 83,4 г (норма - 55 г);

- за жирами - 55,54 г (норма - 56 г);

- за вуглеводами – 405 г (норма – 320 г);

- за кальцієм - 608 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,2 мг (норма 0,3 мг), каротин – 15,79 (норма – 4,2 мг);

- за вітаміном В₁ - 2,2 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,16 мг (норма - 2,0 мг);

- за вітаміном С - 36,4 мг (норма - 80 мг);

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 30 %, 44 %, 26 % (норма - 30%, 45% та 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₂;

- за вітаміном С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за калорійністю, білками, вуглеводами і недостатнє за мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;

- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- вуглеводи – карієс зубів, гіперхолестеринемічна дія, ожиріння; атеросклероз; надлишок харчових волокон призводить до метеоризму, зменшення засвоєння нутрієнтів;

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – гіпервітаміноз:свербіння шкіри, болючість кісток, збільшення печінки;

- вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання молочних продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В₂), фруктів і овочів (віт. С.) і обмежити вживання квасолі (білки рослинні), хліба пшеничного (вуглеводи), моркви (віт. А).

 

Ситуаційна задача № 6

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 30 %, 43 %, 27 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);

- Б:Ж:В = 1:1,1:4,3 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для студента Прикарпатського університету віком 22 роки не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:1,1:4,3 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону 2272,6 ккал (норма - 2000 ккал);

- за білками 75,8 г (норма - 55 г);

- за жирами 81 г (норма - 56 г);

- за кальцієм - 612,2 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 3,06 (норма 0,3 мг), каротин – 2,98 (норма – 4,2 мг);;

- за вітаміном С - 73 мг (норма - 80 мг).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за вітаміном С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за калорійністю і недостатнє за мінеральними речовинами, вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;

- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири – стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз; захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні новоутворення;

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – гіпервітаміноз:свербіння шкіри, болючість кісток, збільшення печінки;

- вітамін С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання молочних продуктів (кальцій), фруктів і овочів (віт. С) і обмежити вживання – печінки (білки тваринні, ретинол), вершкового масла (жири тваринного походження, ретинол).

Ситуаційна задача № 7

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря) становить відповідно 17 %, 45 %, 11 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %).;

- Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

добовий харчовий раціон для хворого обласної клінічної лікарні віком 35 років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 1986,24 ккал (норма - 2300 ккал);

- за білками 120,2 г (норма - 63 г);

- за жирами 69,2 г (норма - 64 г);

- за вуглеводами 351,6 г (норма - 368 г);

- за кальцієм – 1013,8 мг (норма - 1200 мг);

- за фосфором 1088,3 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,19 (норма 0,3 мг), каротин – 2,541 (норма – 4,2 мг);;

- за вітаміном В₁ - 1,255 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,327 (норма - 2,0 мг);

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок І, сніданок ІІ, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 27 %, 17 %, 45 %, 11 % (норма – 25 %, 10-15 %, 35-40 %, 25 %).

 

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за фосфором;

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₁;

- за вітаміном В₂;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за білками, жирами і недостатнє за калорійністю, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири – стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз; захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні новоутворення;

- вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- калорійність – енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- фосфор – знижуються проміжні обмінні процеси в організмі; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₁ (тіамін) – швидка втомлюваність, скарги на серцебиття, задишку, поганий апетит, запори, біль і ікроножних м’язах; великий дефіцит вітаміну – хвороба бері-бері (аліментарний поліневрит), виснаження, слабість в ногах, паралічі;

- вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”;

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання соняшникової олії (жири рослинного походження); молочних продуктів (кальцій); риби (фосфор); яєць, печінки (віт. В₁); житнього хліба (віт. В₂) і обмежити вживання бобових (білки рослинного походження) та масла вершкового (жири тваринного походження, ретинол).

 

Ситуаційна задача № 8

 

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок І, сніданок ІІ обід, вечеря) становить відповідно 24 %, 32 %, 40 %, 4 % (норма – 25 %, 10-15 %, 35-40 %, 25 %);

- Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8).

2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону, забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними речовинами і вітамінами:

Добовий харчовий раціон для хворого міської клінічної лікарні № 1 віком 40 років не відповідає „Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:

- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8);

- за енергетичною цінністю добового харчового раціону – 2156,21 ккал (норма - 2100 ккал);

- за білками - 104,3 г (норма - 58 г);

- за жирами 51 г (норма - 58 г);

- за вуглеводами 298,5 г (норма - 336 г);

- за кальцієм - 733 мг (норма - 1200 мг);

- за фосфором 1496,9 мг (норма - 1200 мг);

- за вітаміном А - ретинол – 0,39 (норма 0,3 мг), каротин – 3,144 (норма – 4,2 мг);;

- за вітаміном В₁ - 1,37 мг (норма - 1,6 мг);

- за вітаміном В₂ - 1,52 мг (норма - 2,0 мг),

- за вітаміном С - 30,4 мг (норма - 80 мг).

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно: 24%, 32%, 40%, 4% (норма – 25 %, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу): невідповідність харчового раціону:

- за якісною повноцінністю;

- за білками;

- за жирами;

- за вуглеводами;

- за кальцієм;

- за вітаміном А;

- за вітаміном В₁;

- за вітаміном В₂;

- за вітаміном С;

- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума (колективу): тривале надлишкове за білками і недостатнє за калорійністю, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами харчування може призвести до виникнення:

- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори в кишках;

- жири – знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні ураження шкіри; крововиливи в органи;

- вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой, дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура, діабет, дисбактеріоз кишок тощо.

- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові; знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція;

- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція;

- вітамін В₁ (тіамін) – швидка втомлюваність, скарги на серцебиття, задишку, поганий апетит, запори, біль і ікроножних м’язах; великий дефіцит вітаміну – хвороба бері-бері (аліментарний поліневрит), виснаження, слабість в ногах, паралічі;

- вітамін В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”;

- вітамін С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання соняшникової олії (жири рослинного походження), фруктів і овочів (вуглеводи, віт. С), молочних продуктів (кальцій), яєць, печінки (віт. В₁), житнього хліба (віт. В₂) і обмежити вживання вершкового масла (віт. А), риби (білки тваринні, фосфор).

 

Ситуаційна задача № 9

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 168 · 0,7 – 50 = 67,6 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 71,8 = 2632 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном С та вмістом заліза в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз С;

- недостатній вміст заліза в раціоні.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток);

- недостатність заліза – зниження кількості гемоглобіну виникнення анемії.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини) та заліза (фрукти);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 76 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 62 кг – 67,6 кг = - 5,6 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 5,6 кг:

q = А · К = 5,6 кг · 6800 ккал/кг = 38 080 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 38 080 ккал: 500 ккал/день = 76 днів.

Ситуаційна задача № 10

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 174 · 0,7 – 50 = 71,8 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 71,8 = 3443 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус столяра надлишковий за надлишковою масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 98 кг – 71,8 кг = 26,2 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 26,2 кг:

q = А · К = 26,2 кг · 4100 ккал/кг = 107 420 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 107 420 ккал: 500 ккал/день = 215 днів.

Ситуаційна задача № 11

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 165 · 0,7 – 50 = 65,5 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 65,5 = 2567 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус надлишковий, гіповітаміноз С.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 103 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 78 кг – 65,5 кг = 12,5 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 12,5 кг:

q = А · К = 12,5 кг · 4100 ккал/кг = 51 250 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 51 250 ккал: 500 ккал/день = 103 дні.

 

Ситуаційна задача № 12

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 160 · 0,7 – 50 = 62 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 62 = 2458 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном А в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз А.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну А (морква, перець червоний, печінка, сметана, вершки, жовток яєчний);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 122 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 53 кг – 62 кг = 9 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 9 кг:

q = А · К = 9 кг · 6800 ккал/кг = 61 200 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 61 200 ккал: 500 ккал/день = 122 дні.

 

Ситуаційна задача № 13

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус учня надлишковий; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика – „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 7,4 кг:

q = А · К = 7,4 кг · 4100 ккал/кг = 30 340 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 30340 ккал: 500 ккал/день = 61 день.

Ситуаційна задача № 14

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус учня надлишковий; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика – „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 7,4 кг:

q = А · К = 7,4 кг · 4100 ккал/кг = 30 340 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 30340 ккал: 500 ккал/день = 61 день.

 

Ситуаційна задача № 15

 

1. Причина: манна каша, кава з молоком.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: територіальна обмеженість (захворіло 45 дітей).

3. Фактор ризику: золотистий стафілокок, виділений із молока та з гнійних виділень вимені корів.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, бактеріальний токсикоз, викликаний золотистим стафілококом.

5. Заходи профілактики: повинні бути направлені на попередження попадання стафілококів у їжу:

- не допускати до роботи осіб з гнійничковими процесами та катаральними явищами ВДШ, ангінами;

- ріст стафілококів та утворення ентеротоксину припиняється тільки при температурі 2-4 ^оС, при якій і необхідно зберігати сировину та їжу;

- суворий ветеринарний контроль за тваринами для виявлення маститів, за дотриманням санітарних правил одержання, обробки, транспортування, зберігання та реалізації молока і молочних продуктів.

Ситуаційна задача № 16

 

1. Причина: молочна сироватка, борщ, кукурудзяна каша з відварним м’ясом.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: територіальна обмеженість (захворіло 20 працівників).

3. Фактор ризику: отрутохімікат проти паразитів худоби (анабазин-сульфат).

4. Прогноз: харчове отруєння немікробного походження, отруєння домішками хімічних сполук (анабазин-сульфат).

5. Заходи профілактики:

- обробку тварин слід проводити відповідно до затверджених інструкцій середньо- і малотоксичними пестицидами, які швидко руйнуються в навколишньому середовищі та організмі теплокровних;

- оброблених тварин ізолюють на 3-5 днів;

- приміщення, в якому вони містяться, систематично прибирають вологим способом і провітрюють.

Ситуаційна задача № 17

 

1. Причина: молоко, куплено на ринку, могло бути інфіковано грунтовими або пиловими частинками, що містять Сl. perfringens.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: хворий К.

3. Фактор ризику: Cl. perfringens.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція, викликана Сl. perfringens.

5. Заходи профілактики:

- дотримання гігієнічних і санітарно-ветеринарних вимог на підприємствах харчової промисловості, які зобов’язані випускати доброякісні харчові продукти, що відповідають діючим стандартам;

- дотримання гігієнічних вимог під час будівництва, обладнання та експлуатації підприємств громадського харчування і місць продажу харчових продуктів;

- вжити заходів, що забезпечують професійну і санітарну культуру, дотримання особистої гігієни персоналу, що обслуговує підприємства громадського харчування, харчової промисловості, місця продажу харчових продуктів;

- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових отруєнь.

 

Ситуаційна задача № 18

 

1. Причина: м’ясні рулети, окорок, котлети, ковбаси.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: захворіло 110 осіб (мешканці села).

3. Фактор ризику: Streptococcus faecalis.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція, викликана Str. faecalis.

5. Заходи профілактики:

- не допустити інфікування харчового продукту;

- забезпечити необхідну термічну обробку, особливо других страв;

- створити умови для правильного зберігання сирих продуктів, а також готової їжі до її реалізації;

- дотримання особистої гігієни;

- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових отруєнь.

Ситуаційна задача № 19

 

1. Причина: манна каша, масло, кип’ячене молоко, борщ, картопляне пюре, відварне м’ясо, компот, торт.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: діти віком від 14 до 16 років школи-інтернату міст.

3. Фактор ризику: E.coli.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція, викликана E.coli.

5. Заходи профілактики:

- не допустити інфікування харчового продукту;

- забезпечити необхідну термічну обробку, особливо других страв;

- створити умови для правильного зберігання сирих продуктів, а також готової їжі до її реалізації;

- дотримання особистої гігієни;

- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових отруєнь.

 

Ситуаційна задача № 20

 

1. Причина: борщ, гречана каша, яєшня, пельмені, копчена ковбача, картопля смажена, свіжі огірки.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: захворіли батько і дочка.

3. Фактор ризику: Clostridium botulinum.

4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, бактеріальний токсикоз, викликаний Cl. botulinum.

5. Заходи профілактики:

- дотримання санітарних правил у консервній промисловості, на рибозаводах, м’ясокомбінатах, ковбасних та інших харчових підприємствах;

- забезпечити правильне зберігання продуктів (= 4-8 ^оС);

- при виникненні захворювання „ботулізм” всім, хто вживав заражений продукт профілактично вводять однократно полівалентну антитоксичну сироватку;

- за особами, які знаходились у вогнищі зараження, встановлюють медичне спостереження протягом 10-12 днів.

- санітарно-освітня робота, особиста гігієна.

Ситуаційна задача № 21

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 168 · 0,7 – 50 = 67,6 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 71,8 = 2632 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном С та вмістом заліза в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз С;

- недостатній вміст заліза в раціоні.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток);

- недостатність заліза – зниження кількості гемоглобіну виникнення анемії.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини) та заліза (фрукти);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 76 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 62 кг – 67,6 кг = - 5,6 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 5,6 кг:

q = А · К = 5,6 кг · 6800 ккал/кг = 38 080 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 38 080 ккал: 500 ккал/день = 76 днів.

Ситуаційна задача № 22

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 174 · 0,7 – 50 = 71,8 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 71,8 = 3443 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус столяра надлишковий за надлишковою масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном В₂.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз В₂;

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз В₂ (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей (світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика, „географічний язик”.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В₂ (хліб, дріжджі пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 98 кг – 71,8 кг = 26,2 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 26,2 кг:

q = А · К = 26,2 кг · 4100 ккал/кг = 107 420 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 107 420 ккал: 500 ккал/день = 215 днів.

 

Ситуаційна задача № 23

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 165 · 0,7 – 50 = 65,5 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 65,5 = 2567 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус надлишковий, гіповітаміноз С.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування;

- гіповітаміноз С.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;

- гіповітаміноз С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний, смородина, хрін, настій шипшини);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 103 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 78 кг – 65,5 кг = 12,5 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 12,5 кг:

q = А · К = 12,5 кг · 4100 ккал/кг = 51 250 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 51 250 ккал: 500 ккал/день = 103 дні.

 

Ситуаційна задача № 24

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 160 · 0,7 – 50 = 62 кг;

Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 62 = 2458 ккал.

2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном А в раціоні.

3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:

- недостатнє харчування;

- гіповітаміноз А.

4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:

- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

- гіповітаміноз А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.

5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:

- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну А (морква, перець червоний, печінка, сметана, вершки, жовток яєчний);

- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла – підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 122 днів:

а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла (ІМ): А = Ф – ІМ = 53 кг – 62 кг = 9 кг;

б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити калорійність раціону для збільшення маси тіла на 9 кг:

q = А · К = 9 кг · 6800 ккал/кг = 61 200 ккал;

в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500 ккал/день): Т = q: 500 = 61 200 ккал: 500 ккал/день = 122 дні.

Ситуаційна задача № 25

 

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону для підтримки ідеальної маси тіла:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;

Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6