Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕуд≥вництво ¬еликоњ китайськоњ ст≥ни 9 страница




ƒл€ емо характерн≥ так≥ атрибути:

Хѕоштова сумка через плече, вкрита латками та значками.

Х«начки, причеплен≥ до од€гу, ≥нод≥ ≥ до взутт€.

Хќкул€ри в широк≥й €скрав≥й або чорн≥й оправ≥.

Хяскрав≥ р≥знокольоров≥ браслети на руках, особливо попул€рна панк-атрибутика (напульсни≠ки ≥з шипами).

Х¬елике намисто €скравих кольор≥в на шињ.

—имвол≥ка емо:

Х–ожеве серце, часто з поперечною тр≥щиною або роз≥рване на шматки.

Х„ереп ≥з к≥стками.

Х–ожевий (або чорний) п≥столет чи схрещен≥ п≥столети ≥з надписом Ђbang-bangї (звук постр≥лу).

Х„орна п'€тикутна з≥рка на рожевому тл≥.

Х–ожево-чорна шах≥вниц€.

Х‘утболки ≥з геро€ми дит€чих мультф≥льм≥в. ’арактерн≥ жести:

ХЌахилити голову, щоб звисало волосс€, ≥ при≠ставити до виска два пальц≥ на манер п≥столета.

Х—класти руки разом у вигл€д≥ серц€.

Х—кривити ноги ступн€ми всередину ≥ трошки з≥гнути кол≥на.

ѕлюси: €кщо не зважати на њхню емоц≥йн≥сть, то ц≥лком мирний ≥ тихий народ. Ќе налаштован≥ вороже ≥ не хочуть поневолити св≥т.

ћ≥нуси: прагненн€ до переживанн€ €скравих ≥ чистих емоц≥й та њх вираженн€ - головне правило дл€ емо. њх в≥др≥зн€Ї: жаданн€ самовираженн€, протисто€нн€ несправедливост≥, особливе, чутливе св≥тосприйн€тт€. ќтже, все це може призвести до нервового зриву ≥ до проблем у подальшому житт≥.

ћетал≥сти - субкультура, натхненна музикою у стил≥ метал. «'€вилас€ у 1980-их роках.

ѓхн≥й зовн≥шн≥й вигл€д зухвало агресивний: чор≠ний од€г ≥з великою к≥льк≥стю металу, зображен≠н€м череп≥в, кров≥, написом Ђсатанаї англ≥йською мовою. ’оча од€г - чистий, охайний.  ласичн≥ ме≠тал≥сти нос€ть вузьк≥ чорн≥ джинси, заправлен≥ у висок≥ черевики або Ђкозакиї, шк≥р€н≥ куртки з косою блискавкою - Ђкосухиї, Ђкосоворотиї, се≠режки в л≥вому вус≥, персн≥ ≥з зображенн€м че≠реп≥в або ≥нших чорних маг≥чних символ≥в. јле њхн€ зовн≥шн€ агре≠сивн≥сть ≥ похмур≥сть найчаст≥ше Ї засобом епата≠жу оточуючих людей. “≥, €ким за 25 рок≥в, займа≠ютьс€ серйозною роботою, €к правило, миролюбн≥, хоча ≥нколи можуть побешкетувати разом ≥з тими, хто молодший.

ѕлюси: переважно, люди вельми ц≥кав≥ ≥ не замкнут≥ у своЇму маленькому св≥т≥. ƒл€ них це лише спос≥б провести час.

ћ≥нуси: надм≥рний алкоголь ≥ агрес≥€ на њхн≥х Ђзал≥зних друз€хї - крутих мотоциклах, можуть призвести до авар≥й та ≥нших ситуац≥й, пов'€за≠них з алкоголем.

—к≥нхеди (в≥д англ. - лиса голова) - сучасна субкультура. –ух ск≥нхед≥в зародивс€ в јнгл≥њ. ÷≥ хлопц≥ голили голови або ж вибривали бакенбарди, ≥ носили т€жк≥ боти, €к≥ тепер стали атрибутом кожного ск≥на.

«годом ск≥ни почали об'Їднуватис€ в м≥сцев≥ бан≠ди, так зван≥ моби. –ух ск≥нхед≥в швидко ширивс€. —початку в ™вроп≥, згодом у —Ўј, јвстрал≥њ, ≥нших крањнах. ” крањни колишнього —–—– цей рух потрапив разом ≥з панками. «араз цей рух сильно зм≥шавс€ з рухом футбольних хул≥ган≥в в ”крањн≥, ск≥нхед≥в можна часто побачити, коли вони вбол≥вають за свою улюблену команду в €комусь бар≥ чи на стад≥он≥. ѕропов≥дують культ сильноњ особи, расизм, шов≥н≥зм, культ чорноњ маг≥њ, систе≠матично займаютьс€ ф≥зичною п≥дготовкою. Ќе приховують своњх погл€д≥в.

¬≥танн€м Ї вит€гнута вперед рука. „асто на чол≥ такого молод≥жного угрупуванн€ стоњть до≠росла людина з профашистськими погл€дами. —к≥нхеди слухають довол≥ специф≥чну музику.

ѕлюси: зв≥сно, справжн≥м плюсом це не на≠звеш, але ≥де€ ск≥нхед≥в - т≥льки сильн≥ мають жити. ќтже, потр≥бно бути сильним, ≥ не лише т≥лом, але й духом. —аме це прагненн€ з нат€ж≠кою можна назвати позитивним.

ћ≥нуси: м≥нус≥в набагато б≥льше. —вою ≥дею во≠ни сприймають занадто буквально. —аме за ск≥нхедами дуже часто спостер≥гаютьс€ напади безпричинноњ агрес≥њ до ≥нших людей. ¬они абсо≠лютно не бо€тьс€ убити Ђне свогої, ≥ нав≥ть де≠коли прагнуть до цього.

“олк≥н≥сти або толк≥Їн≥сти зайн€т≥ вивченн€м твор≠чост≥ ƒж. P.P. “олк≥Їна, чим схож≥ на прихиль≠ник≥в творчост≥ ќ.—. ѕушк≥на чи ≥ншого письмен≠ника. ќднак часто, кр≥м ф≥лолог≥чних пошук≥в, вони любл€ть об≥грувати описан≥ професором (називають “олк≥Їна) под≥њ у рольових ≥грах, на≠зивають себе ≥менами персонаж≥в “олк≥Їна або ви≠гадують соб≥ ≥мена, керуючись мовами з≥ св≥ту “олк≥Їна. “олк≥Їн≥сти вважають, що св≥т, описаний у книгах “олк≥Їна, ≥снував насправд≥, ≥ шукають то≠му п≥дтвердженн€ або живуть в≥дпов≥дно до даного твердженн€ ≥ часто Ђпам'€таютьї той св≥т ≥ в≥р€ть, що мають там вт≥ленн€; або навпаки - дане њх вт≥ленн€ лише т≥нь того, хто проживав там, ≥ що вони не люди, а ельфи. «азвичай це не заважаЇ њм ч≥тко усв≥домлювати, що насправд≥ вони - люди. ÷е про€ви так званого м≥фолог≥чного мисленн€ї. ÷е люди, €к≥ любл€ть грати за сценар≥Їм. ¬они можуть поставити свою улюблену книжку, €к спектакль, ≥ жити так довгий час. ѕо сут≥, все те саме, €к при зйомках ф≥льму, т≥льки без камер.

ѕлюси: т≥льки розвинен≥ люди в ≥нтелектуальному план≥ стають ролевиками. ¬они обов'€зково осв≥чен≥, начитан≥ ≥ вельми ≥нтел≥гентн≥ та миролюбн≥.

ћ≥нуси: Ї небезпека Ђзагратис€ї за тим або ≥ншим сценар≥Їм ≥ вже не вийти з рол≥. ѕри таких ситу≠ац≥€х людина просто вибиваЇтьс€ з сусп≥льства.

¬исновок зробити у вигл€д≥ таблиц≥ Ђ¬иди та характерн≥ особливост≥ молод≥жних культурї.

 

¬иди та характерн≥ особливост≥ молод≥жних субкультур

 

—убкуль-тура  ласиф≥-кац≥€ ¬иник-ненн€ јтрибути-ка ÷≥нност≥ (декларован≥/реальн≥) —учасний стан в ”крањн≥ ‘актор небезпеки
  ’≥п≥ ≈скап≥стська 60-т≥ рр. ƒовге волос≠с€, в≥льний од€г, прикра≠си з б≥серу —вобода, в≥льна лю≠бов, в≥льне житт€ ѕрактично зник≠ли, залишки. Ќайб≥льше-Ћьв≥в. ѕевна к≥льк≥сть частко≠во включених на р≥вн≥ ≥м≥джу. ћ≥сце збор≥в -Ђтрубаї Ќаркотики, безладне стате≠ве житт€, де-соц≥ал≥зац≥€
—к≥нхеди ƒеструктивна, расистська 60-т≥ рр. Ќап≥вв≥йсько≠вий жорстко регламентова≠ний од€г, сво€ ≥деоло≠г≥чна музика, голена голо≠ва, нацистсь≠ка символ≥ка „истота ра≠си/нац≥њ. ƒе-факто: крим≥нальн≥ злочини про≠ти ем≥грант≥в та ≥деоло≠г≥чних противник≥в ≤снують завд€ки ф≥нансуванню, про€вл€ють тен≠денц≥ю до орга≠н≥зац≥њ. ћ≥сце збору - Ђтрубаї  рим≥нальна в≥дпов≥даль≠н≥сть, ман≥пу≠л€ц≥њ
ћетал≥сти ћузична 80-т≥ рр. Ўк≥р€ний од€г, назви гурт≥в на од€з≥, музика метал-рок ћузика ≤снують. ¬хо≠дженн€ найчас≠т≥ше не обме≠жуЇтьс€ ≥м≥джем. ћ≥сце збору - Ђтрубаї ≤нфантиль≠н≥сть, алко≠голь, наркоти≠ки
√оти ≈скап≥стська 80-т≥ рр. „орний од€г та чорний мак≥€ж юнак≥в, так ≥ д≥вчат –омантиза≠ц≥€ Ђтемр€≠виї –озваги Ќечисельн≥, м≥сц€ збор≥в -Ђƒокерпабї, Ђтрубаї. Ѕ≥ль≠ш≥сть включено на р≥вн≥ ≥м≥джу ≤нфантиль≠н≥сть, десоц≥ал≥за-ц≥€
ѕанки ≈скап≥стська,деструктив-на 70-т≥ рр. Ќеохайн≥сть, шк≥р€ний од€г, мета≠лев≥ прикра≠си, власна музика -панк-рок ≈патац≥€ сусп≥льства, в≥дторгненн€ буржуазних ц≥нностей десоц≥ал≥за-ц≥€ ≤снують, к≥льк≥сть змен≠шуЇтьс€. Ќай≠б≥льше - ’арк≥в. ѕевна к≥льк≥сть частково вклю≠чених на р≥вн≥ ≥м≥джу. ћ≥сце збор≥в - Ђтрубаї Ќаркотики, безладне стате≠ве житт€, десоц≥ал≥за-ц≥€
–епери √едон≥стична, музична 90-т≥ рр. ¬≥льний од€г власного стилю, музи≠ка реп ћузика ≤снують. ¬хо≠дженн€ най≠част≥ше обме≠жуЇтьс€ ≥м≥джем. ћ≥сц€ збор≥в немаЇ ≤нфантильн≥сть
√опи ƒеструктивна, соц≥альна, крим≥нальна «авжди, сучасний вигл€д 3 90-х рр. «вичайний вигл€д «р≥внюван≠н€ї, де-фак≠то - розб≥йн≥ напади з ме≠тою пограбу≠ванн€ ≤снують стаб≥ль≠но, крим≥нально пересл≥дуютьс€. ћ≥сце збор≥в спальн≥ райони: парки, окрем≥ випадки у вс≥х м≥ських районах  рим≥нальна в≥дпов≥даль≠н≥сть, ф≥зичне насильство
—атан≥сти ƒеструктивна, рел≥г≥йна 90-т≥ рр. „орний од€г, символ≥ка: перевернутий хрест јльтернатив≠на рел≥г≥€, базована на свобод≥. ¬иправдовуванн€ без≠глуздих зло≠чин≥в, жорс≠токост≥ ≤снують стаб≥ль≠но, тенденц≥€ до орган≥зац≥њ ≥ вод≠ночас розкол≥в. ћ≥сц€ збор≥в -Ђтрубаї, цвинтар корпус психл≥карн≥. «начна частина включених на р≥вн≥ ≥м≥джу. ѕе≠ресл≥дуютьс€ м≥л≥ц≥Їю за ван≠дал≥зм, крим≥≠нальн≥ злочини  рим≥нальна в≥дпов≥даль≠н≥сть, ф≥зичне насильство, наркотики
ћажори (Ђзолота молодьї) —оц≥альна, гедон≥стична «авжди, сучасний вигл€д 3 90-х рр. ѕ≥дкреслено дорогий од€г, аксесуари ≈л≥тн≥сть, витрата гро≠шей, мате≠р≥альн≥ ц≥н≠ност≥ / Ѕез≠глузда витра≠та грошей батьк≥в ≤снують стаб≥ль≠но, м≥сц€ збор≥в - дорог≥ клуби ≤нфантиль≠н≥сть, спожи≠вацька ор≥≠Їнтац≥€
“олк≥Їн≥с-ти та рекон-структори ≈скап≥стська 90-т≥ рр. ≤сторичний од€г, ≥м≥тац≥€ давньоњ зброњ ћ≥фолог≥ч-н≥сть, ≥сто≠рична рекон≠струкц≥€ ≤снують стаб≥ль≠но, тенденц≥€ до орган≥зац≥њ. ћ≥сц€ збор≥в - пол≥гони парки ≤нфантильн≥-сть
 ислотни-ки ћузична 90-т≥ рр. ¬≥льний од€г синтетичних кольор≥в,   ћузика ≤снують. включен≥сть. найчас≠т≥ше обмежуЇтьс€ ≥м≥джем. ћ≥сц€ збор≥в - клуби ≤нфантильн≥-сть

 

ѕитанн€ 56.  онтркультура та њњ про€ви в сусп≥льств≥

Ћ≥тература: 3, ст. 147 Ц 150; 17, ст. 220 Ц 222.

 

ƒати визначенн€ терм≥ну контркультура.  онтркультура - (в≥д лат. contra Ч проти) Ч субкультура, що м≥стить в соб≥ соц≥окультурн≥ ц≥нност≥ та настанови, €к≥ суперечать фундаментальним принципам дом≥нуючоњ культури. онтркультура Ч в широкому значенн≥ - напр€м розвитку культури, €кий активно протистоњть "оф≥ц≥йн≥й" традиц≥йн≥й культур≥. ¬ б≥льш вузькому ≥ конкретному значенн≥ терм≥н "контркультура" вживаЇтьс€ дл€ означенн€ форми протесту молод≥ проти культури "батьк≥в", що поширилас€ серед частини американськоњ молод≥ в 60-х Ч на початку 70-х рок≥в XX ст.. ѕ≥д контркультурою розум≥ють сукупн≥сть пол≥тичних, соц≥альних, ≥деолог≥чних рух≥в, д≥й та ≥дей зах≥дноЇвропейськоњ спр€мованост≥. ¬она виникла на початку 60-х рок≥в. “ерм≥н Ђконтркультураї запроваджений наприк≥нц≥ 60-х XX ст.. ѕ≥д цим терм≥ном розум≥ють рух протесту в крањнах, скерований проти визнаних ц≥нностей ≥ усталеного стилю житт€, мисленн€ та сприйн€тт€, заради таких вартостей, €к свобода, спок≥й, безпосередн≥сть ≥ спонтанн≥сть в м≥жлюдських стосунках, поверненн€ до неспотвореноњ природи; контркультура виражалас€ не т≥льки в дискурсивн≥й критиц≥, але й у глибоких, хоча значною м≥рою нетривких, зм≥нах способу житт€ в певних колах молод≥жного середовища. “еоретики контркультури - американський ф≥лософ √ерберт ћаркузе, французький ф≥лософ ∆ан ѕоль —артр, австр≥йський психолог ¬≥льгельм –айх та ≥н.- розгл€дали ≥снуючу культуру €к орган≥зоване насилл€ над особист≥стю, таке соц≥альне €вище, €ке викор≥нюЇ з людських душ творч≥ пориванн€, прагненн€ до насолоди житт€м, ототожнювали контркультуру з бездушним технократизмом, €кий не уособлюЇ соц≥ум, дегуман≥зуЇ соц≥альн≥ в≥дносини, руйнуЇ ≥ндив≥дуальн≥сть. ¬они ставили завданн€ п≥д≥рвати культуру зсередини ≥дейною ≥ психолог≥чною переор≥Їнтац≥Їю, революц≥Їю у св≥домост≥, здатною розкр≥пачити п≥дсв≥доме, емоц≥йну сферу псих≥ки, сексуальн≥ пот€ги, людську чуттЇв≥сть за допомогою музики, танц≥в, т≥лесного контакту та ≥н. ѕриб≥чники контркультури в≥дкидають методи класовоњ боротьби, не визнають дисципл≥ни, осв≥ти в масах. Ќайб≥льш ефективним засобом подоланн€ культурного протисто€нн€ вони вважають безпосередню д≥ю, €ка поЇднуЇтьс€ з шокуючими публ≥ку порушенн€ми громад€нських прав, норм повед≥нки, супроводжуЇтьс€ неподобствами: Ђ¬с€ влада у€в≥!ї, Ђ–ай - негайно!ї, ЂЅудьте реал≥стами - вимагайте неможливого!ї - так≥ заклики в≥д≥гравали у контркультур≥ роль свого роду психолог≥чного стимулу ≥ св≥дчили про зв'€зок ≥сторичноњ творчост≥ та у€вленн€ з естетичними критер≥€ми прекрасного.

‘еномен контркультури став осмислюватис€ в контекст≥ переходу в≥д ≥ндустр≥альноњ економ≥ки до пост≥ндустр≥альноњ. «окрема, ƒ. Ѕелл вбачав у контркультур≥, з одного боку, продовженн€ ≥ поширенн€ гедон≥зму 50-х рок≥в, а з ≥ншого - сучасну культуру "пост≥ндустр≥ального сусп≥льства". ћожна сказати, що в такому контекст≥ контркультура виступаЇ €к сила, що трансформуЇ сусп≥льне житт€, зд≥йснюючи вплив на вс≥ сторони "пост≥ндустр≥ального сусп≥льства". ƒе€к≥ зах≥дн≥ досл≥дники нав≥ть вбачали в установках контркультурного руху силу, що здатна трансформувати соц≥альну реальн≥сть шл€хом зм≥ни соц≥окультурноњ ор≥Їнтац≥њ. «окрема, „. –ейч зазначав: "–еволюц≥€ маЇ бути культурною, оск≥льки саме культура керуЇ економ≥чною ≥ пол≥тичною машиною, а не навпаки". “обто, €кщо певна соц≥окультурна парадигма Ї визначальною щодо трудовоњ етики, то перех≥д до новоњ системи ц≥нностей безумовно вимагаЇ зм≥н у широкому спектр≥ соц≥ально-економ≥чного житт€. «рештою, пост≥ндустр≥альне сусп≥льство стимулюЇ лише певний тип самореал≥зац≥њ, в межах розвитку ≥нформац≥йноњ технолог≥њ. “ому в контркультур≥ переважаЇ утоп≥чний вим≥р самозд≥йсненн€, €кий б≥льше стосуЇтьс€ зм≥ни св≥домост≥, н≥ж реального стилю житт€.

Ќайб≥льш €скравими прикладами контркультури Ї крим≥нальн≥ субкультури (наприклад, маф≥озн≥ структури), нацистськ≥ угрупованн€, п≥дп≥льн≥ рел≥г≥йн≥, тотал≥тарн≥ секти (наприклад, ЂЅ≥ле братствої), субкультура х≥п≥ 60-х pp. XX ст. у —Ўј та п≥дл≥тково-молод≥жна субкультура (рокери, байкери та ≥нш≥), €к≥ ламають традиц≥йн≥ механ≥зми соц≥ал≥зац≥њ, ≥ намагаютьс€ створити специф≥чний образ житт€ ≥ культивувати свою в≥докремлен≥сть.  онтркультурн≥ рухи завжди розбурхували сусп≥льство, були своЇр≥дним ферментом, що викликав заворушенн€ у наст≥йливому соц≥окультурному середовищ≥, а це, в свою чергу, призводило до виникненн€ нових ≥деал≥в, що оновлювали сусп≥льство в ц≥лому. ” цьому сенс≥ контркультура Ч необх≥дний елемент будь-€коњ культури.

Ќа початку 70-х рок≥в XX ст. рух контркультури почав стихати. ќчевидно, ≥накше ≥ не могло бути, оск≥льки рух не мав ч≥тко сформульованоњ мети, не м≥стив загальнолюдських ≥деал≥в, не в≥дображував ≥нтерес≥в ≥ потреб значних орган≥зованих сил. «а св≥дченн€м зах≥дноњ преси, б≥льш≥сть р€дових представник≥в руху пот≥м стала п≥дтримувати консервативн≥ або л≥беральн≥ програми, частина вступила до лав комун≥ст≥в або роб≥тничих парт≥й.

«робити висновок про те, що створенн€ контркультури передбачаЇ так≥ моменти, €к:

- вихованн€ нового типу особистост≥ з новими формами св≥домост≥ ≥ д≥€льност≥;

- формуванн€ нових стосунк≥в м≥ж людьми;

- формуванн€ нових ц≥нностей, виробленн€ нових соц≥альних норм, ≥деал≥в, етичних та естетичних критер≥њв.

«робити висновок про те, що, контркультура Ц це субкультура, норми ≥ ц≥нност≥ €коњ суперечать головним складовим пан≥вноњ культури. ÷е спроба створенн€ культури, протилежноњ духовн≥й атмосфер≥ сучасного ≥ндустр≥ального сусп≥льства.

ѕитанн€ 57. јнтикультура, њњ вплив на св≥дом≥сть людини

Ћ≥тература: 17, ст. 132 Ц 136.

 

ƒати визначенн€ антикультури.

јнтикультура Ц це €вища, норми ≥ повед≥нка, що суперечать гуман≥зму ≥ люд€ност≥. ÷е в≥дх≥д в≥д загальнолюдських ц≥нностей, втрата моральних ор≥Їнтир≥в. јнтикультура негативно впливаЇ на людину, њњ св≥дом≥сть.

Ћюдина, €ка може отримати насолоду в≥д сп≥лкуванн€ з культурою, створеною њњ руками ≥ розумом, вимушена витримувати њњ тиск. ” такому випадку культура стаЇ чужою, ≥ншою, в≥дчуженою. Ћюдинотворча суть культури набуваЇ в≥дчужених форм.  ультура втрачаЇ гуман≥стичний характер ≥ тактично перетворюЇтьс€ на антикультуру, ≥ зам≥сть того, щоб турбуватис€ про людей, вона п≥дноситьс€ над ними чужою ≥ ворожою силою. ¬и€вити у сусп≥льних €вищах антикультурний зм≥ст легко ≥ в той же час надзвичайно складно. Ќаркоман≥њ, алкогол≥зму, пи€цтву та обману ус≥ народи дають однозначну оц≥нку - негативну, тобто класиф≥кують €к антиц≥нн≥сть, антикультуру. јнтикультурою людство затаврувало стал≥нський геноцид проти малих народ≥в ≥ ворог≥в народу, фашистську пол≥тику ≥ практику √≥тлера, пол≥тичний геноцид ≥ р≥зн≥ форми расизму. јнтикультура - про€в ≥ результат дегуман≥зац≥њ людських стосунк≥в, в≥дх≥д в≥д загальнолюдських ц≥нностей ≥ пр≥оритет≥в, втрата глибинних моральних ор≥Їнтир≥в, €к≥ ірунтуютьс€ на розум≥, в≥р≥, ≥стинн≥й любов≥ до людей.

–озкрити вплив на людину таких €вищ антикультури, €к наркоман≥њ, алкоголю, тютюнопал≥нн€, расизму, тероризму, геноциду (за власним вибором студента).

“ерм≥н '"наркоман≥€" походить в≥д грецьких сл≥в "нарко" - помутн≥нн€, оц≥пен≥нн€ ≥ "ман≥€" - безумство. ѕершим наркотиком був оп≥й.

ѕерш≥ в≥домост≥ про оп≥й з'€вилис€ близько 5000 р. до н.е. у Ќижн≥й ћесопотам≥њ, ѕерс≥њ, ™гипт≥, ≤нд≥њ,  итањ. …ого одурманююч≥ властивост≥ описан≥ √еродотом, про них згадуЇтьс€ у  итайських рукописах VIII-IX ст. до н.е. ” крањнах —ходу оп≥й використовували €к зас≥б проти болю, туги, смутку. ¬≥дродженн€ застосуванн€ оп≥ю у ™вроп≥ зв'€зане з ≥м'€м ѕарацельса (1491-1541). ¬ той час великоњ попул€рност≥ дл€ зн€тт€ будь-€ких больових в≥дчутт≥в, р≥зноман≥тних недуг набув препарат морф≥й, до складу €кого входили оп≥й та алкоголь. ” 1853 роц≥ цей препарат почали вводити парентерально. ѕри цьому болетамувальна д≥€ препарату р≥зко зростала. ” 80-т≥ роки XIX ст. у —Ўј починають вживати кокањн у чистому вигл€д≥, в≥д 1898 р. - героњн. ‘ормуванн€ чорного ринку наркотик≥в у ц≥й крањн≥ в≥дбулос€ у 20-т≥ роки ’’ стол≥тт€. ” ѕ≥вденн≥й ≥ ÷ентральн≥й јмериц≥ аборигени традиц≥йно жували лист€ кокањнового куща дл€ п≥дн€тт€ тонусу п≥д час роботи. ” к≥нц≥ ’IX ст. медикам стала в≥дома не лише м≥сцевоанестезуюча д≥€ кокањну, але ≥ його здатн≥сть спричинювати залежн≥сть. ” 20-х роках ’’ ст. кокањн був заборонений дл€ застосуванн€ у медичн≥й практиц≥. ” 70-х роках ’’ столытт€ його застосуванн€ в≥дроджене, в тому числ≥ немедичне застосуванн€ наркоманами. √ашиш €к наркотик був в≥домий асир≥йц€м у VII ст. до н.е. ¬ “уреччин≥ за допомогою нього збуджували народн≥ маси при р≥зних заколотах. ” 1880 р. американський психоневролог Ѕерд в≥дгукувавс€ про гашиш €к про чудовий зас≥б дл€ л≥куванн€ неврастен≥њ. ƒо першоњ св≥товоњ в≥йни гашиш в основному ввозили з  итаю. ѕ≥сл€ 2 св≥товоњ в≥йни в зв'€зку ≥з введенн€м у 1937 р. смертноњ кари за њх вживанн€ ринок наркотик≥в скоротивс€. —ьогодн≥ лавинопод≥бне поширенн€ наркотизму зумовлене доступн≥стю наркотичних засоб≥в, розвитком засоб≥в зв'€зку й ≥нформац≥њ, м≥грац≥Їю населенн€, зм≥ною загальнолюдських ц≥нностей. ” зловживанн€ наркотиками вт€гуютьс€ ц≥л≥ крањни та етн≥чн≥ групи, €к≥ до того не мали ≥сторичного досв≥ду застосуванн€ психоактивних речовин. ¬ друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт€ розпочалас€ "психодел≥чна революц≥€", €ка т≥сно пов'€зана з культурою "х≥пп≥".

¬≥д 80-х рок≥в ’’стол≥тт€ поширюЇтьс€ застосуванн€ дл€ ≥нгал€ц≥њ орган≥чних розчинник≥в, продукт≥в побутовоњ х≥м≥њ. «окрема, у —Ўј ≥нд≥йц≥ застосовують "г≥рський джин" - техн≥чну р≥дину, €ка м≥стить денатурований алкоголь, аерозоль дл€ волосс€ ≥ р≥дини дл€ побутовоњ дез≥нфекц≥њ. Ќевелика варт≥сть ц≥Їњ сум≥ш≥ призвела до розповсюдженн€ њњ вживанн€ д≥тьми. Ћише у штат≥ “ехас кожна трет€ дитина зловживала токсикоман≥чними речовинами, в зв'€зку з чим у 1983 р. в —Ўј було заборонено продаж техн≥чних та побутових аерозол≥в д≥т€м до 14 рок≥в. «годом монотоксикоман≥€ переростаЇ у пол≥токсикоман≥ю. “оксикоман≥чн≥ речовини комб≥нують з традиц≥йними наркотиками, зм≥шують з алкоголем, одеколоном тощо.

¬ ”крањн≥, зг≥дно ≥з статистикою, пор≥вн€но з ≥ншими формами наркоман≥њ (каннаб≥ноњдною, кокањновою, ефедриновою, амфетам≥новою тощо), переважаЇ оп≥оман≥€. Ќа першому м≥сц≥ стоњть вживанн€ наркотичних засоб≥в, €к≥ виготовл€ютьс€ з р≥зних сорт≥в маку. Ўироко розповсюджен≥ також фармаколог≥чн≥ препарати: морф≥н, кодењн, омнопон, промедол, дион≥н, триметилфентан≥л та ≥нш≥ оп≥оњди. √ероњнова мононаркоман≥€ зустр≥чаЇтьс€ р≥дко. «а р≥зними оц≥нками, к≥льк≥сть наркоман≥в в ”крањн≥ дос€гаЇ 500 тис., що становить 1 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн€. якщо враховувати лише людей репродуктивного в≥ку, то кожен 30-й житель нашоњ крањни Ї наркоманом.

¬изначити причини вживанн€ наркотик≥в:

- поган≥ стосунки в родин≥, з близькими ≥ друз€ми;

- антисоц≥альна повед≥нка та г≥перактивн≥сть;

- дружба з однол≥тками, €к≥ вживають наркотики;

- неусп≥шне навчанн€;

- економ≥чн≥ та соц≥альн≥ труднощ≥;

–≥зн≥ види наркоман≥њ прот≥кають по-р≥зному. —пос≥б вживанн€ наркотик≥в р≥зний - њх жують, кур€ть, застосовують у вигл€д≥ р≥зних напоњв ≥ п≥гулок. —пец≥ал≥сти-наркологи детально описують кл≥н≥чну д≥ю сп'€н≥нн€ наркотичними препаратами. ƒ≥€ њх починаЇтьс€ через 10-15 хвилин, €к правило, з почутт€м голоду, спраги. ƒал≥ по всьому т≥лу розливаЇтьс€ тепло, в≥дчуваЇтьс€ стан легкост≥, невагомост≥, бажанн€ скакати, танцювати, см≥€тис€. ÷ей стан прит€гуЇ наркоман≥в ≥ курц≥в, увага не концентруЇтьс€, а перескакуЇ з предмета на предмет. ƒумки часто м≥н€ють одна одну, мова втрачаЇ ч≥тк≥сть, втрачаЇтьс€ контакт з оточуючими, €к≥ не под≥л€ють даного стану, що ≥ викликаЇ роздратуванн€. ≈моц≥йний стан п≥ддастьс€ р≥зким коливанн€м: то злоба, то благо душш€. ¬иникають ≥люз≥њ, св≥т набуваЇ €скравого забарвленн€, деформуютьс€ слухов≥ в≥дчутт€. ќписаний стан характеризуЇ першу стад≥ю -збудженн€ п≥сл€ €коњ наступаЇ друга стад≥€ Ч заторможенн€. ѕерех≥д м≥ж цими стад≥€ми проходить або в≥дразу, або поступово зм≥нюЇтьс€ ≥ тускн≥Ї забарвленн€, згасають фантаз≥њ, затримуЇтьс€ мисленн€. «'€вл€Їтьс€ страх, р≥зко пог≥ршуЇтьс€ настр≥й.

Ќа ц≥й стад≥њ на шк≥р≥ з'€вл€ютьс€ червон≥ пл€ми, розширюютьс€ з≥ниц≥, прискорюЇтьс€ пульс ≥ диханн€. ћоже виникнути запамороченн€, шум ≥ дзв≥н у вухах, малопом≥тне тремт≥нн€ рук. ’арактерне гостре в≥дчутт€ спраги ≥ голоду. ј пот≥м тривалий сон - 10-12 годин.

ѕерша стад≥€ наркоман≥њ, €к хвороби, формуЇтьс€ прот€гом шести м≥с€ц≥в-1,5 року. ¬живанн€ наркотик≥в дуже шк≥дливе. ¬же через 2-3 роки воно приведе до повного виснаженн€ орган≥зму. Ћюдина худне, њњ шк≥ра набуваЇ жовтуватого в≥дт≥нку, зТ€вл€Їтьс€ крихк≥сть н≥гт≥в, починаЇ випадати волосс€, повна ≥ необоротна ≥мпотенц≥€. ¬она втрачаЇ здатн≥сть нав≥ть до найменших ф≥зичних ≥ псих≥чних навантажень. ЌастаЇ передчасне стар≥нн€ з ознаками слабоумства. ѕовн≥стю зникають попередн≥ почутт€ ≥ ≥нтереси, Їдиною турботою стаЇ добуванн€ наркотик≥в будь-€кою ц≥ною. ЌастаЇ остаточна моральна та ≥нтелектуальна деградац≥€ Ц повний розпад особистост≥. Ћюдина €ка вперше спробувала наркотики п≥сл€ 20рок≥в, до 30 рок≥в стане невиправним наркоманом, але збережетьс€ при цьому €к особист≥сть, а дитина, €ка почала колотис€ в 13 рок≥в до 23рок≥в €к особист≥сть повн≥стю деградуЇ.

“ютюн вирощувавс€ ще в VI стол≥тт≥ до н.е. ” I стол≥тт≥ до н. е. американськ≥ ≥нд≥анц≥ почали використовувати тютюн у медичних ≥ рел≥г≥йних ц≥л€х. 15 жовтн€ 1492 тютюн був переданий ’ристофору  олумбу американськими ≥нд≥анц€ми €к подарунок ≥, незабаром п≥сл€ цього, тютюн був завезений у ™вропу, ≥ його почали вирощувати повсюдно.

” 1776 роц≥, п≥д час в≥йни за незалежн≥сть у —Ўј, американц≥ використовували тютюн €к забезпеченн€ кредит≥в, отриманих ними у ‘ранц≥њ.  омпан≥€ займалас€ виробництвом тютюну ≥ сигар. якщо до ’’ стол≥тт€ гн≥тючу перевагу одержував тютюн дл€ курильних трубок ≥ сигари, то в XX стол≥тт≥ поступово виход€ть на перше м≥сце в загальному обс€з≥ тютюнового виробництва сигарети.

—формована ситуац≥€ на тютюновому ринку п≥дштовхнула британську "Philip Morris" у 1902 роц≥ в≥дкрити американську штаб-квартиру в Ќью-…орку дл€ просуванн€ своњх марок сигарет на ринок јмерики. ƒ≥йсний вибух у виробництв≥ сигарет в≥дбуваЇтьс€ п≥д час ѕершоњ —в≥товоњ в≥йни.

јлкоголь - (в≥д гр. - викрадач розуму). “ак ≥менують алкоголь з давн≥х час≥в. ѕро властивост≥ алкоголю люди дов≥далис€ не менш чим за 8000 рок≥в до н. е. - з по€вою керам≥чного посуду, що дала можлив≥сть виготовленн€ алкогольних напоњв з меду, плодових сок≥в ≥ дикоростучого винограду. “ак, в≥домий мандр≥вник Ќ.Ќ. ћиклухо-ћаклай спостер≥гав папуас≥в Ќовоњ √в≥нењ, що не вм≥ли ще добувати вогонь, але прийоми готуванн€, що знала вже, хм≥льних напоњв. „истий спирт почали одержувати в 6-7 стол≥тт€х араби ≥ назвали його "алькоголь", що означаЇ "одурманюючий". ѕершу пл€шку гор≥лки виготовив араб –агез у 860 роц≥. ѕерегонка вина дл€ одержанн€ спирту р≥зко зб≥льшила пи€цтво. Ќе виключено, що саме це послужило приводом дл€ заборони вживанн€ спиртних напоњв основоположником ≥сламу (мусульманськоњ рел≥г≥њ) ћухаммедом (ћагомет, 570--632). ÷€ заборона вв≥йшла згодом ≥ в зв≥д мусульманських закон≥в -  оран (7 стол≥тт€). « тих п≥р прот€гом 12 стор≥ч у мусульманських крањнах алкоголь не вживали, а в≥дступники цього закону (п'€ниц≥) жорстоко карали. јле нав≥ть у крањнах јз≥њ, де споживанн€ алкоголю заборон€лос€ рел≥г≥Їю ( ораном), культ вина все таки процв≥тав ≥ осп≥вувавс€ у в≥ршах. ” середньов≥чч≥, в «ах≥дн≥й ™вроп≥ також навчилис€ одержувати м≥цн≥ спиртн≥ напоњ шл€хом субл≥мац≥њ вина й ≥нших цукристих р≥дин, що брод€ть. ¬≥дпов≥дно до легенди, уперше цю операц≥ю зробив ≥тал≥йський чернець алх≥м≥к ¬алентиус. ¬ипробувавши отриманий продукт ≥ прийшовши в стан сильного алкогольного сп'€н≥нн€, алх≥м≥к за€вив, що в≥н в≥дкрив чудод≥йний ел≥ксир, що робить старц€ молодим, стомленого бадьорим, сумного веселим. « тих п≥р м≥цн≥ алкогольн≥ напоњ швидко поширилис€ по крањнах св≥ту, насамперед за рахунок пост≥йно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевоњ сировини (картопл≥, в≥дход≥в цукрового виробництва ≥. т.п.). јлкоголь наст≥льки швидко вв≥йшов у побут, що практично н≥ один художник, письменник чи поет не обходив цю тему. “ак≥ картини пи€цтва ми бачимо на полотнах старих голландських, ≥тал≥йських, ≥спанських ≥ н≥мецьких художник≥в. «лу силу алкогол≥зму розум≥ли багато передових людей свого часу. ¬≥домий рел≥г≥йний реформатор тих рок≥в ћарт≥н Ћютер писав: "  ожна крањна повинна мати свого ди€вола, наш н≥мецький ди€вол - добра бочка вина". ѕоширенн€ пи€цтва на –ус≥ зв'€зано з пол≥тикою пан≥вних клас≥в. Ѕула нав≥ть створена думка, що пи€цтво Ї н≥бито стародавньою традиц≥Їю рос≥йського народу. ѕри цьому посилалис€ на слова л≥топису: "¬еселощ≥ на –ус≥ - Ї питт€". јле це наклеп на рос≥йську нац≥ю. –ос≥йський ≥сторик ≥ етнограф, знавець звичањв народу ћ.≤.  остомаров ц≥лком спростував цю думку. ¬≥н дов≥в, що на –ус≥ пили дуже мало. Ћише на св€та варили медовуху чи пиво, м≥цн≥сть €ких не перевищувала 5-10 градус≥в. „арка пускалас€ по колу, ≥ з нењ кожний надпивав к≥лька ковтк≥в. ” будень н≥€ких спиртних напоњв не вживалос€. ѕи€цтво вважалос€ найб≥льшою ганьбою ≥ гр≥хом. « 1894 року продаж гор≥лки став царською монопол≥Їю. 14 червн€ 1985 року ÷   ѕ–— оголосив в≥йну пи€цтву, що потр€сла вс≥ основи сусп≥льства. Ѕюджет втратив 50 м≥ль€рд≥в карбованц≥в, у два рази зросло споживанн€ самогону. ѕроте зросла середн€ тривал≥сть житт€. ÷е в≥дбулос€ без зменшенн€ смертност≥ в≥д отруЇнь ≥ нещасливих випадк≥в. —ьогодн≥ в ”крањн≥ в≥д шк≥дливих звичок щор≥чно помираЇ 380 тис. чол.

«робити висновок про те, що антикультура справл€Ї негативний вплив на св≥дом≥сть людини. ѕерш н≥ж використовувати елементи антикультури, необх≥дно дати њм оц≥нку, зважати вс≥ Ђзаї ≥ Ђпротиї.

 

ѕитанн€ 58. ѕроблема ≥снуванн€ людини у св≥т≥ ≥ св≥ту людей у ’’ стол≥тт≥. —учасна криза особистост≥

Ћ≥тература: 23, ст. 317 Ц 342.

 

¬казати на те, що у ц≥нн≥сних ор≥Їнтирах людей розвинених крањн XX стол≥тт€ - стол≥тт€ нищенн€ традиц≥й, масового в≥дхиленн€ в≥д тих ц≥нностей, €кими людство керувалось впродовж вс≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ, в≥дбуваютьс€ велик≥ зм≥ни. ” XX ст. ≥де€ ц≥нностей особистост≥, њњ прав ≥ можливостей стала всеохоплюючою та значно пот≥снила общинно-колективну ор≥Їнта≠ц≥ю, ран≥ше типову дл€ б≥льшост≥ народ≥в. “отал≥тарн≥ держави, €к≥ вогнем ≥ мечем нав'€зували ≥деолог≥ю колектив≥зму, зазнали краху.

¬исуванн€ в центр ц≥нн≥сноњ уваги сусп≥льства людськоњ особистост≥ з њњ правами ≥ можливост€ми маЇ €к позитивну, так ≥ негативну сторони. ƒоки увага, прид≥лена особистост≥, залишаЇтьс€ сп≥вв≥дносною ≥ вр≥вно≠важеною з ц≥нност€ми колектив≥зму - н≥чого поганого не в≥дбуваЇтьс€, але €к т≥льки починаЇтьс€ г≥пертроф≥€ ≥нтерес≥в особистост≥ ≥ протистав≠ленн€ його ≥нтерес≥в сусп≥льству, негайно сл≥дують моральн≥ та псих≥чн≥ потр€с≥нн€, що, в свою чергу, ми бачимо в ход≥ житт€. XX стол≥тт€, р≥зко ставл€чи акцент на ≥ндив≥д≥, зм≥нило вс≥ види соц≥окультурних зв'€зк≥в. ѕерш за все переор≥Їнтац≥€ св≥домост≥ на особист≥сть йшла паралель≠но з секул€ризац≥Їю. Ѕог не помер формально, але дл€ багатьох людей в≥н перестав в≥д≥гравати роль ведучоњ сили њх житт€, заданоњ моральноњ мети та ц≥нност≥. ћораль стала переважно св≥тською ≥ "зависла в пов≥тр≥", не маючи опори у вищих сферах бутт€. ≤ далеко не т≥льки в зникненн≥ "страху Ѕожого", а, перш за все, - у втрат≥ самого переживанн€ св€щен≠ного, у втрат≥ јбсолюту, перед обличч€м €кого ми оц≥нюЇмо власн≥ домисли й вчинки та з вимаганн€м €кого зр≥внюЇмо повед≥нку. —казан≥ в XIX ст. слова ‘. ћ. ƒостоЇвського "Ѕога немаЇ, виходить, все дозволено" по ≥рон≥њ дол≥ стали керуванн€м до д≥й багатьох людей, €к≥ стали, прак≠тично, "≥морал≥стами", розум≥ючи т≥льки один мотив - власну практичну вигоду. –озлука з ор≥Їнтац≥Їю на вищу духовн≥сть обернулас€ прагматизац≥Їю, утил≥таризац≥Їю, "вихолощенн€м" св≥домост≥. ¬≥дпов≥дно зм≥нилось в≥дношенн€ до сфери речей. ¬ умовах масового виробництва та в≥дсут≠ност≥ реал≥й б≥льш високого пор€дку реч≥ вирвались на перший план ≥ "захарастили шл€хи у€вленн€" сучасного людства. ∆ад≥бн≥ люди були завжди, але "речизм", "споживанн€", фетишизм матер≥альних ц≥нностей та пов'€заного з ними комфорту - це риса людини сучасност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 392 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1278 - | 1135 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.