· на збільшення у прямій формі:
В магазині на верхній полиці лежало 7 капелюхів, а на нижній – на 1 капелюх більше. Скільки капелюхів лежало на нижній полиці?
В. – 7 к. або
Н. –?, на 1 к. б.
7 + 1 = 8 (к.)
· на зменшення у прямій формі:
У змаганнях з бігу приймало участь 8 хлопчиків, а дівчат – на 4 менше. Скільки дівчат змагалось з бігу?
Х. – 8
або
Д. –?, на 4 м.
8 – 4 = 4 (д.)
· на збільшення у непрямій формі:
У зоопарку проживає 2 вовків, а це на 3 менше, ніж лисиць. Скільки лисиць проживає у зоопарку?
В. – 2, на 3 м.
або
Л. –?
2 + 3 = 5 (л.)
· на зменшення у непрямій формі:
У хлопчика було 7 іграшкових автомобілів, а це на 2 більше, ніж іграшкових літаків. Скільки літаків було у хлопчика?
Авт. – 7, на 2 б.
або
Л. –?
7 – 2 = 5 (л.)
ІІІ. Задачі на різницеве порівняння (з питаннями «На скільки більше...?», «На скільки менше...?»):
1) В одному будинку 4 поверхи, а в другому – 9. На скільки поверхів менше у першому будинку, ніж у другому?
| на? п. м. або |
І – 4 п.
ІІ – 9 п.
9 – 4 = 5 (п.)
2) На столі лежить 5 червоних і 3 зелених трикутників. На скільки червоних 
трикутників більше, ніж зелених?
Ч. – 5 тр.
на? тр. б. або
З. – 3 тр.
5 – 3 = 2 (тр.)
ІV. На знаходження невідомого компонента арифметичної дії:
· додавання – невідомий доданок:
1) На столі лежало 10 овочів, серед яких було 4 морквини та декілька помідорів. Скільки помідорів лежало на столі?
М. – 4
10 ов. або
П –?
10 – 4 = 6 (п.)
2) Біля школи росло декілька дерев. Після того як посадили 5 дерев, всього їх стало 9. Скільки дерев росло біля школи спочатку?
Р. –? д.
П. – 5 д. або
С. – 9 д.
9 – 5 = 4 (д.)
· віднімання – невідоме зменшуване:
На стоянці зранку стояли машини. Після того як у рейс виїхало 7 машин, на стоянці залишилося 2 машини. Скільки машин стояло на стоянці зранку?
С –? м.
В. – 7м. або
З. – 2м.
7 + 2 = 9 (м.)
· віднімання – невідомий від’ємник:
У вазі стояло 7 троянд. Для букетів використали декілька троянд і залишилася у вазі 1 троянда. Скільки троянд використали для букетів?
С. – 7 тр.
В. –? тр. або
З. – 1 тр.
7 – 1 = 6 (тр.)
Тема. Множення цілих невід’ємних чисел
План
1. Визначення добутку двох цілих невід’ємних чисел як числа елементів декартового добутку двох скінченних множин.
2. Визначення добутку цілих невід’ємних чисел через суму. Операція множення цілих невід’ємних чисел.
3. Визначення добутку декількох множників.
4. Існування добутку, його єдиність.
5. Закони множення: комутативний, асоціативний, дистрибутивний.
Визначення добутку двох цілих невід’ємних чисел як числа елементів декартового добутку двох скінченних множин
До означення добутку цілих невід’ємних чисел можна підійти через поняття декартового добутку множин. Нехай 
. Тоді 
складається з пар: 
, 
, 
,
, 
, 
.
, 
, тоді 
. Отже, у випадку скінченних множин А і В маємо: 
.
Означення. Добутком цілих невід’ємних чисел а і b називається число елементів декартового добутку множини, що має а елементів, на множину, що має b елементів.
