Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јвар≥њ на пожежо- ≥ вибухонебезпечних об'Їктах.




ќб'Їкти, на €ких виготовл€ютьс€, збер≥гаютьс€ чи транспортуютьс€ пожежо- ≥ вибухонебезпечн≥ продукти, що набувають за певних умов здатност≥ до загор€нн€ або вибуху, д≥стали назву пожежо- ≥ вибухонебезпечних. ѕри цьому знищуютьс€ матер≥альн≥ ц≥нност≥ та виникаЇ можлив≥сть ураженн€ людей.

” залежност≥ в≥д масштабу пожеж≥ розр≥зн€ють:

- окрем≥ пожеж≥, що в≥дбуваютьс€ в окремих будинках ≥ спорудах;

- масов≥ пожеж≥, що охоплюють понад 25% буд≥вель;

- вогн€н≥ смерч≥, €к≥ мають ст≥йкий характер ≥ охоплюють понад 90%

будинк≥в. ¬они характеризуютьс€ зб≥жними потоками дуже нагр≥тих газ≥в, а також припливами з перифер≥њ пов≥тр€них мас з ураганною швидк≥стю (до 100 км/год). ѕри цьому руйнуютьс€ будинки ≥ споруди, вириваютьс€ з кор≥нн€м дерева, гинуть ≥ д≥стають ушкодженн€ люди. ѕрикладом цього виду катастрофи Ї авар≥€ на газопровод≥ на станц≥њ ”лу-“ел€к (Ѕашкир≥€) 1989 року.


пов≥тр€ного напору, що перем≥щуЇтьс€ за фронтом хвил≥. Ўвидк≥сть поширенн€ хвил≥ може складати 2 км/с.

“емпература полум'€ п≥д час вибуху метанопов≥тр€ноњ сум≥ш≥ може дос€гати 2650∞—, а п≥д час гор≥нн€ вуг≥льного пилу 2500∞—. ” раз≥ пожеж, особливо в замкнутому простор≥, температура пов≥тр€ може п≥двищуватис€ до 40- 100∞—.

ѕ≥д час авар≥њ може зм≥нюватись ≥ склад атмосфери в шахт≥. ” ньому може бути до 5% оксиду вуглецю, 5 - 12% вуглекислого газу, до 50% метану й 8% кисню.

“аким чином, при авар≥€х на вуг≥льних шахтах уражаючими факторами можуть бути механ≥чн≥ чинники, полум'€, висока температура пов≥тр€, висока концентрац≥€ вуглецю оксид≥в (—ќ ≥ —ќ2) ≥ низька концентрац≥€ кисню. ÷≥ фактори у в≥дпов≥дн≥й комб≥нац≥њ ≥ визначають медико-сан≥тарну обстановку в осередку катастрофи.

јвар≥њ на б≥олог≥чно небезпечних об'Їктах.

ƒо б≥олог≥чно небезпечних об'Їкт≥в належать в основному об'Їкти, на €ких виготовл€ютьс€ або збер≥гаютьс€ б≥олог≥чно активн≥ препарати. “ак≥ препарати можуть використовуватись у медицин≥ або с≥льському господарств≥ (вакцини, д≥агностикуми, б≥одобавки тощо). јвар≥њ на таких об'Їктах можуть супроводжуватись поширенн€м б≥олог≥чних агент≥в (речовин, засоб≥в тощо) у к≥лькост€х, що створюють загрозу життю чи здоров'ю людей, с≥льськогосподарських тварин ≥ рослин, завдають шкоди здоров'ю людей ≥ довк≥ллю.

“ак, Ќ— у  ≥р≥шах й јнгарську (–ос≥йська ‘едерац≥€) виникла через викид в атмосферу б≥лково-в≥там≥нного концентрату, а масов≥ алерг≥чн≥ про€ви у жител≥в м. Ѕарселони (≤спан≥€) - п≥д час розвантаженн€ корабл≥в ≥з соЇвими бобами. јналог≥чн≥ ситуац≥њ реЇструвались у —Ўј та ≥нших державах.


”насл≥док такоњ авар≥њ може розвиватис€ надзвичайна еп≥дем≥чна ситуац≥€, що ви€вл€Їтьс€ у виникненн≥ вогнища масових ≥нфекц≥йних хвороб, можливого винесенн€ збудник≥в за його меж≥, обт€женн≥ переб≥гу хвороб ≥ зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ негативних насл≥дк≥в.  р≥м того, викид у довк≥лл€ б≥олог≥чних агент≥в (€к ≥ рад≥оактивних та х≥м≥чних) може спричинити виникненн€ еколог≥чних катастроф, за €ких в≥дзначаЇтьс€ в≥дхиленн€ в≥д природного стану довк≥лл€, що призводить до т€жких насл≥дк≥в еколог≥чного й соц≥ального характеру ≥ Ї безпосередньою загрозою життю й здоров'ю людей.

“ранспортн≥ авар≥њ.

Ќауково-техн≥чний прогрес людства спри€в активному розвитку р≥зних вид≥в транспорту, до негативних насл≥дк≥в €кого можна в≥днести зб≥льшенн€ к≥лькост≥ транспортних авар≥й та катастроф.

—татистичн≥ дан≥ св≥дчать, що 1996 року в ”крањн≥ сталос€ 7 катастроф ≥ 12 авар≥й на зал≥зничному транспорт≥; 2 катастрофи, 3 под≥њ без людських жертв ≥ 110 ≥нцидент≥в на авар≥йному транспорт≥, 26 авар≥й на морському ≥ р≥чковому транспорт≥. јле найб≥льш небезпечним, через масов≥сть розповсюдженн€ ≥ використанн€, Ї автомоб≥льний транспорт. “ак, за останн≥ п'€ть рок≥в на шл€хах ”крањни було зареЇстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних пригод (ƒ“ѕ), в €ких загинуло 37,8 тис. ≥ було травмовано 229,4 тис. людей. “обто, в результат≥ кожноњ ƒ“ѕ на 10 тис. потерп≥лих у середньому гине 1,4 тис. ≥ травмуЇтьс€ 8,6 тис. людей. «а даними ¬ќќ« у св≥т≥ внасл≥док ƒ“ѕ щор≥чно гине близько 250 тис. людей.

–≥вень транспортного травматизму значною м≥рою залежить в≥д погодних умов та видимост≥ на шл€хах. јле до основних причин транспортного травматизму належать: погана орган≥зац≥€ дорожнього руху, несправн≥сть або конструктивн≥ недол≥ки транспортних засоб≥в, низька дисципл≥на учасник≥в дорожнього руха, що Ї насл≥дком незадов≥льноњ проф≥лактичноњ роботи в


ц≥лому серед населенн€, а також безпосередньо в трудових колективах автоп≥дприЇмств.

 ≥льк≥сть пригод з т€жкими насл≥дками зросла в шести рег≥онах ”крањни, у тому числ≥ в ≤вано-‘ранковськ≥й област≥ на 60%, „ерн≥г≥вськ≥й - па 33,3, ƒн≥пропетровськ≥й - 16,7,  ињвськ≥й Ч 12, ’ерсонськ≥й Ч 10,0 ≥ в  риму - на 5%.

Ќезважаючи на зменшенн€ обс€г≥в пасажиронотоку, ав≥ац≥йний транспорт залишаЇтьс€ одним з найб≥льш розвинутих. ќднак розпад державного л≥такового парку на окрем≥ ав≥акомпан≥њ призв≥в до пог≥ршенн€ його стану, негативно вплинув на реал≥зац≥ю заход≥в у галуз≥ безпеки. Ќин≥ тенденц≥€ стар≥нн€ л≥такового парку продовжуЇтьс€, отже зростаЇ й ризик авар≥йност≥.

” зв'€зку з тим, що к≥льк≥сть пасажир≥в, €к≥ розм≥щуютьс€ в сучасному л≥таку, значно зб≥льшилась, зб≥льшилась ≥ к≥льк≥сть жертв ав≥акатастроф. ѕад≥нн€ л≥тального апарата, що зазнав авар≥њ, може бути причиною жертв €к на його борту, так ≥ на земл≥ (пад≥нн€ на буд≥вл≥), що може спричинити руйнуванн€ виробничих буд≥вель ≥ порушенн€ виробничих процес≥в. ќсобливо небезпечне пад≥нн€ л≥так≥в на ј≈— та х≥м≥чно небезпечн≥ об'Їкти через те, що при цьому Ї можлив≥сть викиду в довк≥лл€ рад≥оактивних речовин або —ƒќ–, €кий ще б≥льше ускладнить обстановку в осередку катастрофи.

ќсобливу небезпеку становл€ть авар≥йн≥ ситуац≥њ, що виникають п≥д час перевезень рад≥оактивних речовин та —ƒќ–. ÷≥ авар≥њ можуть призвести до небезпечного опром≥ненн€ людей та рад≥оактивного забрудненн€ довк≥лл€, а при вилив≥ —ƒќ– Ч до гострого отруЇнн€ пасажир≥в, х≥м≥чного забрудненн€ пов≥тр€ та об'Їкт≥в кол≥йного господарства. —кладн≥ обставини можуть скластис€ в результат≥ авар≥њ в межах зал≥зничноњ станц≥њ. як правило, до зал≥зничних вузл≥в прил€гаЇ м≥ська (селищна) забуд≥вл€ з високою густотою населенн€. Ќа в≥дносно мал≥й територ≥њ станц≥њ звичайно зосереджуЇтьс€ велика к≥льк≥сть вагон≥в з р≥зними вантажами, а також людей (у поњздах, на платформах, у прим≥щенн≥ вокзалу тощо). „ерез це к≥льк≥сть потерп≥лих у вогнищ≥ Ќ— значно зб≥льшуЇтьс€.


ƒо транспортних катастроф на зал≥зничному транспорт≥ належать й авар≥њ метропол≥тену.

ўодо морського й р≥чкового транспорту, то тут причинами авар≥й найчаст≥ше бувають порушенн€ правил техн≥ки безпеки та правил експлуатац≥њ техн≥чних засоб≥в. ¬елике значенн€ маЇ ф≥зичне стар≥нн€ та знос понад допустим≥ норми суднового складу, берегових ≥нженерних споруд, скороченн€ обс€г≥в роб≥т з ремонту та зм≥ни металоконструкц≥й, обладнанн€ та механ≥зм≥в шлюз≥в, несвоЇчасне в≥дновленн€ г≥дротехн≥чних частин об'Їкт≥в через недостатнЇ ф≥нансуванн€.

 атастрофи можуть статис€ €к у порту, так ≥ п≥д час руху суден по р≥чц≥, акватор≥њ мор€ (озера). Ќ— може статис€ в результат≥ вибуху, пожеж≥, витоку х≥м≥чних речовин, з≥ткненн€ суден м≥ж собою або з ≥ншими перешкодами (наприклад, з пал€ми мост≥в), посадки судна на м≥лину, або його швидкого затопленн€. —кладна обстановка може виникнути в раз≥ швидкоплинноњ авар≥йноњ ситуац≥њ, особливо у в≥дкритому мор≥.

Ѕудь-€ка катастрофа на вод≥ характеризуЇтьс€ ≥зольован≥стю людей, у тому числ≥ й потерп≥лих, в≥дносною м≥зерн≥стю р€тувальних засоб≥в та сил медичноњ допомоги, можлив≥стю виникненн€ пан≥ки серед людей, що терпл€ть лихо.

“аким чином, анал≥з транспортних катастроф, що можуть виникнути в будь-€кий час ≥ мають значну поширен≥сть, дозвол€Ї в≥днести л≥кв≥дац≥ю њх насл≥дк≥в до значних державних проблем.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

546 - | 472 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.