Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќснови створенн€, функц≥онуванн€ та структура державноњ служби медицини катастроф.




–еценз≥€

Ќа навчально - дов≥дковий пос≥бник дл€ студент≥в з дисципл≥ни Ђћедицина катастрофї автора викладача якимова ё.ћ. кафедри цив≥льноњ оборони, медицини катастроф ≥ основ медичних знань факультету фундаментальноњ медицини ’арк≥вського нац≥онального ун≥верситету ≥м.. ¬.Ќ.  араз≥на.

¬ робот≥ приведен≥ матер≥али щодо системи охорони здоров'€ ”крањни ≥ особливостей орган≥зац≥њ наданн€ екстреноњ медичноњ допомоги населенню та постраждалим при надзвичайних ситуац≥€х. ћатер≥али п≥дготовлен≥ на п≥дстав≥ вивченн€ джерел ”крањнського науково-ирактичного центру екстреноњ медичноњ допомоги та медицини катастроф  ињвськоњ медичноњ академ≥њ п≥сл€дипломноњ осв≥ти ≥м.. ѕ.Ћ. Ўупика.

–обота розрахована дл€ позааудиторноњ роботи студент≥в, €к≥ вивчають дисципл≥ну Ђћедицина катастрофї ≥ може бути використана в робот≥ кер≥вного складу орган≥в управл≥нн€ охорони здоров'€, державноњ служби медицини катастроф, цив≥льноњ оборони, прац≥вник≥в медичних заклад≥в та формувань, €к≥ приймають участь в л≥кв≥дац≥њ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й.

Ќачальник медичноњ служби

’арк≥вського в≥йськового ун≥верситету

ѕолковник медичноњ служби ¬.ѕ. ќл≥йник


–екомендовано до друку учбово-методичною ком≥с≥Їю факультету фундаментальноњ медицини ’арк≥вського нац≥онального ун≥верситету

≥мен≥ ¬. Ќ.  ар аз ≥н а

(протокол є ≤ в≥д 01.09.2004 г.)

–ецензент: Ќачальник медичноњ служби ’арк≥вського в≥йськового ун≥верситету полковник медичноњ служби ¬.ѕ. ќл≥йник якимов ё.ћ., –адченко ё.¬.

ћедицина катастроф

Ќавчально-дов≥дковий пос≥бник- X.: ’Ќ” ≥мен≥ ¬.Ќ.  араз≥на,

¬ робот≥ приведен≥ матер≥али щодо системи охорони здоров'€ ”крањни ≥ особливостей орган≥зац≥њ наданн€ екстреноњ медичноњ допомоги населенню та постраждалим при надзвичайних ситуац≥€х. ћатер≥али п≥дготовлен≥ на п≥дстав≥ вивченн€ джерел ”крањнського науково-практичного центру екстреноњ медичноњ допомоги та медицини катастроф  ињвськоњ медичноњ академ≥њ п≥сл€дипломноњ осв≥ти ≥м. ѕ.Ћ. Ўупика.

–обота розрахована дл€ позааудиторноњ роботи студент≥в, €к≥ вивчають дисципл≥ну Ђћедицина катастрофї ≥ може бути використана в робот≥ кер≥вного складу орган≥в управл≥нн€ охорони здоров'€, державноњ служби медицини катастроф, цив≥льноњ оборони, прац≥вник≥в медичних заклад≥в та формувань, €к≥ приймають участь в л≥кв≥дац≥њ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й.

—хема орган≥зац≥њ наданн€ медичноњ допомоги та л≥кувально-евакуац≥йного забезпеченн€, населенн€ п≥д час л≥кв≥дац≥њ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й.


—или швидкого реагуванн€

—или першого ешелону

—или другого ешелону

ѕерша медична, дол≥карська та перша л≥карська допомога

ѕерша л≥карська, квал≥ф≥кована допомога зажиттЇвими показниками  вал≥ф≥кована та спец≥ал≥зована медична допомога

—пец≥ал≥зована медична допомога

«она катастрофи (ураженн€)

ѕрилегла м≥сцев≥сть до 50 км

≤нш≥ рег≥они крањни, заруб≥жн≥ крањни


ћ≥сцев≥ та районн≥ л≥карн≥

ћоб≥льн≥ госп≥тал≥, медичн≥ загони Ѕригади пост≥йноњ готовност≥

ћ≥сц€ знаходженн€ потерп≥лих ћедичн≥ центри

¬≥домч≥ п≥дрозд≥ли (ћќ, ћ¬— та ≥н.) —пец≥ал≥зован≥ л≥кувальн≥ заклади —ортувальний пункт ≈вакуац≥йний напр€мок руху


¬—“”ѕ

¬ усьому св≥т≥, починаючи з другоњ половини минулого стол≥тт€, в≥дм≥чаЇтьс€ абсолютне ≥ в≥дносне зростанн€ сан≥тарних втрат в≥д надзвичайних ситуац≥й.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ, викликан≥ природними та антропогенними катастрофами ≥ пов'€зан≥ з значними сан≥тарними втратами, €к правило, супроводжуютьс€ руйнуванн€м ≥нфраструктури життЇзабезпеченн€ (енергетики, транспорту, соц≥альноњ сфери, тощо). ѕри таких стих≥йних лихах, €к повен≥, землетруси, зсуви, та катастрофах, викликаних вибухами, пожежами на промислових об'Їктах, а також при х≥м≥чних та рад≥ац≥йних авар≥€х, наданн€ медичноњ допомоги одночасно велик≥й к≥лькост≥ постраждалих супроводжуЇтьс€ проблемами, €к≥ не характерн≥ дл€ повс€кденноњ практики у систем≥ охорони здоров'€. ¬ район≥ надзвичайноњ ситуац≥њ виникаЇ нестача необх≥дноњ к≥лькост≥ медичних прац≥вник≥в, п≥дготовлених дл€ наданн€ нев≥дкладноњ медичноњ допомоги в екстремальних ситуац≥€х, медикамент≥в, медичного ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного обладнанн€. ≤снуЇ потреба у терм≥нов≥й госп≥тал≥зац≥њ, а транспортних засоб≥в, придатних дл€ медичноњ евакуац≥њ, €к ≥ медичних заклад≥в, готових прийн€ти велику к≥льк≥сть постраждалих, також не вистачаЇ.

∆иттЇд≥€льн≥сть людини включаЇ р≥зноман≥тн≥сть взаЇмод≥њ людини ≥ середовища њњ ≥снуванн€. Ћюдина живе в умовах д≥њ фактор≥в, що загрожують њњ життю ≥ здоров'ю. ÷≥ фактори можуть бути пост≥йними, викликаними негативним впливом на людину, довк≥лл€, виробничоњ сфери, соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ, та випадковими, викликаними негативним впливом надзвичайних ситуац≥й природного, техногенного чи соц≥ально-пол≥тичного характеру.

—татт€ 3  онституц≥њ ”крањни, прийн€тоњ на 5-й сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни 28.06.1996 р. проголошуЇ, що "людина, њњ житт€ ≥ здоров'€, честь ≥


г≥дн≥сть, недоторкан≥сть ≥ безпека визнаютьс€ в ”крањн≥ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю".

« метою вир≥шенн€ цих проблем в наш≥й держав≥ дл€ виконанн€ заход≥в з орган≥зац≥њ л≥кв≥дац≥њ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й, зг≥дно ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14 кв≥тн€ 1997 р. є 343 "ѕро утворенн€ державноњ служби медицини катастроф", утворена державна служба медицини катастроф ”крањни (ƒ—ћ ).


ќ—Ќќ¬» —“¬ќ–≈ЌЌя, ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя “ј —“–” “”–ј ƒ≈–∆ј¬Ќќѓ —Ћ”∆Ѕ» ћ≈ƒ»÷»Ќ»  ј“ј—“–ќ‘.

¬важаЇтьс€, що медицина катастроф €к новий науково-практичний напр€мок медицини та охорони здоров'€ була в≥докремлена у 70-х роках XX стол≥тт€.

” 1971 р. √енеральна асамбле€ ќќЌ створила ¬иконавчий ком≥тет ¬ќќ« з наданн€ допомоги у випадку стих≥йного лиха. ” його склад≥ пост≥йно функц≥онують сектор охорони здоров'€ у надзвичайних ситуац≥€х та оперативна група допомоги у випадку стих≥йного лиха та ≥нших надзвичайних ситуац≥й. ѕост≥йн≥ ком≥тети (в≥дд≥ли) з наданн€ надзвичайноњ допомоги ≥снують у вс≥х рег≥ональних бюро ¬ќќ«.

” 1975 р. у ∆енев≥ створене м≥жнародне товариство медицини катастроф (ћ“ћ ), до €кого були прийн€т≥ близько 30 держав. “овариство було призначене дл€ координац≥њ та об'Їднанн€ зусиль з науковоњ розробки проблем медицини катастроф м≥жнародного масштабу, наукових досл≥джень у напр€мках нев≥дкладноњ медичноњ допомоги постраждалим та њх л≥куванн€ в умовах масових уражень, розробки навчальних програм з медицини катастроф.

” —ан-ћар≥но створений науково-досл≥дний центр з медицини катастроф. —творюютьс€ також ≥нш≥ нац≥ональн≥ та м≥жнародн≥ асоц≥ац≥њ медицини катастроф.

≤снують так≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, що працюють у галуз≥ медицини катастроф та надзвичайних ситуац≥й:

- ћ≥жнародне товариство медицини катастроф;

- ¬сесв≥тн€ асоц≥ац≥€ медицини катастроф та надзвичайних ситуац≥й;

- ѕанамериканська орган≥зац≥€ охорони здоров'€;

- ћ≥жнародна орган≥зац≥€ "Ћ≥кар≥ без кордон≥в";

- ÷ентр менеджмента катастроф та наданн€ гуман≥тарноњ допомоги
"≈кселенс";

- ™вропейський центр медицини катастроф;


- ¬≥дд≥л медицини катастроф у госп≥тал≥ јмстердама;

- ÷ентр м≥жнародних систем екстренноњ медичноњ допомоги;

- ћ≥жнародна орган≥зац≥€ ≥ндив≥дуального та колективного захисту;

- „еське товариство медицини катастроф та надзвичайних ситуац≥й;

- ¬сесв≥тн€ орган≥зац≥€ охорони здоров'€.

” рег≥онах земноњ кул≥ створен≥ ÷ентри сп≥впрац≥ ¬ќќ« з проблем медицини катастроф та надзвичайних ситуац≥й з метою виконанн€ функц≥й, пов'€заних з програмою ¬ќќ«. —еред понад 120 ÷ентр≥в сп≥впрац≥ ¬ќќ« - 9 спец≥ал≥зуютьс€ з питань готовност≥ до надзвичайних ситуац≥й та наданн€ допомоги п≥д час л≥кв≥дац≥њ њхн≥х насл≥дк≥в.

«г≥дно з ”згодженн€м про взаЇмод≥ю в галуз≥ попередженн€ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в Ќ— природного та техногенного характеру в≥д 22.01.93р. та –≥шенн€м –ади з≥ сп≥впрац≥ у галуз≥ охорони здоров'€ —Ќƒ в≥д 03.06.94р. була створена  оординац≥йна рада держав-учасник≥в —Ќƒ з проблем медицини катастроф, що Ї спец≥ал≥зованим робочим та консультативним органом –ади з≥ сп≥впрац≥ у галуз≥ охорони здоров'€ —Ќƒ, забезпечуЇ або безпосередньо виконуЇ його р≥шенн€ в межах своњх функц≥ональних обов'€зк≥в.

≤—“ќ–»„Ќ»… Ќј–»— –ќ«¬»“ ” ћ≈ƒ»÷»Ќ»  ј“ј—“–ќ‘.

ѕроблема наданн€ медичноњ допомоги населенню у раз≥ масових уражень найгостр≥ше ви€вила себе у пер≥од першоњ св≥товоњ в≥йни (1914 - 1918 р.р.), коли населенн€ великих м≥ст ≥ промислових об'Їкт≥в глибокого тилу стало потерпати в≥д безпосереднього впливу ав≥ац≥њ та далекоб≥йноњ артилер≥њ ворога. ¬иникла небезпека застосуванн€ х≥м≥чноњ зброњ (хлор, ≥прит). ѕочавс€ пошук засоб≥в та метод≥в захисту цив≥льного населенн€ в≥д уражаючих чинник≥в застосовуваноњ зброњ.


Ќа початку 30-х рок≥в була розроблена державна система захисту населенн€ у воЇнний час. –ада Ќародних  ом≥сар≥в —–—– 4 жовтн€ 1932 р. затвердила "ѕоложенн€ про протипов≥тр€ну оборону —–—–". —творюЇтьс€ м≥сцева протипов≥тр€на оборона (ћѕѕќ), одн≥Їю з≥ служб €коњ була медико-сан≥тарна служба (ћ—— ћѕѕќ).

” склад≥ ћ—— ћѕѕќ створюютьс€ пересувн≥ формуванн€ дл€ наданн€ медичноњ допомоги потерп≥лим безпосередньо в осередках ураженн€. ¬изначено медико-сан≥тарн≥ заклади, €к≥ надають населенню госп≥тальну та амбулаторно-пол≥кл≥н≥чну допомогу ≥ л≥куванн€ за межами осередк≥в, але у межах м≥ста. —творено органи управл≥нн€.

«а роки ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ ¬≥йни (1941 - 1945 р.р.) ћ—— ћѕѕќ надала медичну допомогу 140 000 поранених та повернула до прац≥ 80% з них. ƒруга св≥това в≥йна (1939 Ч 1945 р.р.) позначилас€ по€вою €дерноњ зброњ - зброњ величезноњ руйн≥вноњ сили. «'€вивс€ новий уражаючий чинник Ч рад≥ац≥йний. ¬иникла потреба у розробц≥ €к засоб≥в захисту в≥д €дерноњ зброњ ≥ наданн€ медичноњ допомоги населенню в≥д його уражаючих чинник≥в, так ≥ орган≥зац≥йно-тактичних та орган≥зац≥йних форм д≥€льност≥ охорони здоров'€. —истема медичного забезпеченн€ на м≥сц≥ та наданн€ медичноњ допомоги ураженим у повному обс€з≥ у межах м≥ста, що була прийн€та у ћ—— ћѕѕќ у 1942 р., вже не в≥дпов≥дала новим умовам.

–озробл€Їтьс€ та вдосконалюЇтьс€ з урахуванн€м медико-тактичних умов в осередках масового ураженн€ ешелонована за часом та м≥сцев≥стю система л≥кувально-евакуац≥йного забезпеченн€ (Ћ≈«) потерп≥лого населенн€. ѕ≥дірунт€м системи став досв≥д в≥йськово-медичноњ служби «бройних —ил.

” 1961 р. на баз≥ ћѕѕќ створюЇтьс€ цив≥льна оборона. ” 1962 р. виходить "ѕоложенн€ про медичну службу цив≥льноњ оборони (ћ—÷ќ) —оюзу –—–". ћ—÷ќ створюЇтьс€ за територ≥ально-виробничим принципом ≥ розгортаЇ власн≥ сили та засоби з використанн€м м≥сцевих л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в ≥ громадських споруд дл€ наданн€ медичноњ допомоги потерп≥лим. ћ—÷ќ призначалас€ дл€ медичного забезпеченн€ населенн€ у воЇнний час.


” 1977 р. видаЇтьс€ нове "ѕоложенн€ про медичну службу цив≥льноњ оборони". як одне з найважлив≥ших завдань ћ—÷ќ визначено наданн€ медичноњ допомоги потерп≥лим п≥д час природних та техногенних катастроф без суттЇвих зм≥н сил та засоб≥в служби.

«б≥льшенн€ к≥лькост≥ великомасштабних катастроф показало, що сили та засоби ћ—÷ќ, €к≥ розрахован≥ дл€ роботи у воЇнний час, надто гром≥здк≥ за своЇю орган≥зац≥йно-штатною структурою, не мають належноњ моб≥льност≥ та готовност≥ щодо терм≥нового реагуванн€. ¬они не змогли з≥грати вир≥шальну роль у момент л≥кв≥дац≥њ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в катастроф, що сталис€ у друг≥й половин≥ 80-х рок≥в. “ому 7 кв≥тн€ 1990 р. була прийн€та ѕостанова –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– за є 339 "ѕро створенн€ у держав≥ служби екстреноњ медичноњ допомоги у надзвичайних ситуац≥€х".

 р≥м того, в ”крањн≥ дл€ виконанн€ наказу м≥н≥стра охорони здоров'€ —–—– було видано наказ м≥н≥стра охорони здоров'€ ”крањни в≥д 25 грудн€ 1990 р. є 209 "ѕро орган≥зац≥ю служби екстреноњ медичноњ допомоги у надзвичайних ситуац≥€х", зг≥дно з €ким до складу медичноњ служби включаютьс€ центри екстреноњ медичноњ допомоги з бригадами пост≥йноњ готовност≥, спец≥ал≥зован≥ бригади (швидкого реагуванн€ та посиленн€), а також станц≥њ (в≥дд≥ленн€) швидкоњ медичноњ допомоги, в≥дд≥ленн€ екстреноњ та планово-консультативноњ допомоги. Ѕуло створено  ињвський рег≥ональний центр екстреноњ медичноњ допомоги, орган≥зовано науково-практичне об'Їднанн€ "ћедицина катастроф", визначено головн≥ заклади за проблемами наданн€ екстреноњ допомоги у Ќ—, а також рег≥ональн≥ центри з наданн€ екстреноњ медичноњ допомоги у Ќ— та територ≥њ њх обслуговуванн€.

«б≥льшенн€ к≥лькост≥ природних ≥ техногенних катастроф, а також вивченн€ досв≥ду ≥нших крањн щодо орган≥зац≥њ й наданн€ екстреноњ медичноњ допомоги в раз≥ надзвичайних ситуац≥й зумовили створенн€ в ”крањн≥ державноњ служби медицини катастроф" (ƒ—ћ ). ѕочатком цього процесу сл≥д вважати ѕостанову  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни за є 343 в≥д 14 кв≥тн€ 1997 року "ѕро створенн€ державноњ служби медицини катастроф".


–озроблен≥ основн≥ нормативно-правов≥ акти щодо створенн€ ≥ функц≥онуванн€ ƒержавноњ служби медицини катастроф: закони ”крањни, укази ѕрезидента ”крањни, постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, накази ћ≥н≥стерства охорони здоров'€ ”крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 359 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1693 - | 1546 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.