Суть. Протокол судового засідання фіксує хід судового засідання, пояснення сторін, показання свідків та інші суттєві обставини. Якщо вони відображені неправильно, помилки та неточності потрібно усунути.
Застосування. Інші особи, зокрема судді апеляційного суду, дізнаються про хід розгляду справи саме з протоколу. Зафіксована у ньому інформація має надзвичайно важливе значення для сторін. Окремі засоби доказування,- показання свідків, пояснення сторін, роз'яснення експерта більше ніде, крім протоколу, сліду не залишають. Якщо ці дані зафіксовано неправильно або неповно то вони втрачаються. Є лише один спосіб їх зберегти – подати зауваження на протокол.
Відповідно до ст. 200, 201 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених в протоколі неправильностей або неповноти викладу.
Таким чином, передбачено дві підстави для зауважень до протоколу:
1) неправильність викладу - тобто, спотворення фактів, що мали місце під час процесу;
2) неповнота змісту -відсутність у протоколі певних фактів.
У зауваженнях потрібно зазначити, які саме факти не зафіксовані у протоколі, або у чому полягає саме неправильність, запису.
Головуючий розглядає зауваження на протокол і, на підтвердження згоди з зауваженнями, посвідчує їх правильність.
У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями, вони вносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, який розглядав справу. В необхідних випадках викликаються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. Якщо справа розглядалась суддею одноособове, він розглядає зауваження на протокол так само одноособове. Зауваження на протокол у всіх випадках приєднуються до справи.
Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п'яти днів з дня їх подання.
Замовчування» помилок судді
Суть. Не треба реагувати на процесуальні порушення та помилки судді під час розгляду справи, щоб потім оскаржити рішення.
Застосування. Підставою для скасування рішення суду є не лише порушення норм матеріального права, тобто, неправильне вирішення справи, але й процесуальні порушення, тобто, неправильний розгляд справи. Суддя, як правило, не піде на «дрібні» порушення, якщо буде знати, що рішення точно буде оскаржуватися. Отже, цей прийом застосовується у безконфліктній ситуації.
У практиці зустрічаються такі порушення:
1) не ознайомлення осіб із їх правами;
2) неправильне повідомлення про час та місце розгляду справи;
3) ігнорування клопотань;
4) постановления немотивованих або недостатньо мотивованих ухвал;
5) неповнота протоколів судового засідання;
6) ухилення від залучення перекладача;
7) порушення строків розгляду справи та ін.
Окремі із цих помилок суддя допускає з мовчазної згоди або з потакання сторін. Наприклад, відповідно до ст. 17 ЦПК України, суддя зобов'язаний роз'яснити особам, що беруть участь у справі, їх права та обов'язки, тобто прочитати ст. 99 ЦПК України. Замість цього, заради економії часу, він питає: «Права свої знаєте?» Сторони на знак згоди кивають головою і суддя їх не зачитує.
Інший приклад. Замість надсилання повісток, секретар від імені судді дзвонить і повідомляє про час розгляду справи. Якщо сторона починає обурюватися з приводу порушення встановленого порядку повідомлення, секретар може надіслати повістку. Якщо сторона промовчить і не прийде у суд, то матиме цим можливість скасувати рішення суду, оскільки не була повідомлена про час розгляду справи.
