Зауваження на протокол судового засідання

Суть. Протокол судового засідання фіксує хід судового за­сідання, пояснення сторін, показання свідків та інші суттєві обставини. Якщо вони відображені неправильно, помилки та неточності потрібно усунути.

Застосування. Інші особи, зокрема судді апеляційного су­ду, дізнаються про хід розгляду справи саме з протоколу. За­фіксована у ньому інформація має надзвичайно важливе зна­чення для сторін. Окремі засоби доказування,- показання свідків, пояснення сторін, роз'яснення експерта більше ніде, крім протоколу, сліду не залишають. Якщо ці дані зафіксовано неправильно або неповно то вони втрачаються. Є лише один спосіб їх зберегти – подати зауваження на протокол.

Відповідно до ст. 200, 201 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених в протоколі неправильностей або непов­ноти викладу.

Таким чином, передбачено дві підстави для зауважень до протоколу:

1) неправильність викладу - тобто, спотворення фактів, що мали місце під час процесу;

2) неповнота змісту -відсутність у протоколі певних фактів.

У зауваженнях потрібно зазначити, які саме факти не зафік­совані у протоколі, або у чому полягає саме неправильність, запису.

Головуючий розглядає зауваження на протокол і, на під­твердження згоди з зауваженнями, посвідчує їх правильність.

У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями, во­ни вносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, який розглядав справу. В необхідних випадках виклика­ються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правиль­ність зауважень або відхиляє їх. Якщо справа розглядалась суддею одноособове, він розглядає зауваження на протокол так само одноособове. Зауваження на протокол у всіх випад­ках приєднуються до справи.

Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п'яти днів з дня їх подання.

Замовчування» помилок судді

Суть. Не треба реагувати на процесуальні порушення та помилки судді під час розгляду справи, щоб потім оскаржити рішення.

Застосування. Підставою для скасування рішення суду є не лише порушення норм матеріального права, тобто, непра­вильне вирішення справи, але й процесуальні порушення, тобто, неправильний розгляд справи. Суддя, як правило, не піде на «дрібні» порушення, якщо буде знати, що рішення точ­но буде оскаржуватися. Отже, цей прийом застосовується у безконфліктній ситуації.

У практиці зустрічаються такі порушення:

1) не ознайомлення осіб із їх правами;

2) неправильне повідомлення про час та місце розгляду справи;

3) ігнорування клопотань;

4) постановления немотивованих або недостатньо мотиво­ваних ухвал;

5) неповнота протоколів судового засідання;

6) ухилення від залучення перекладача;

7) порушення строків розгляду справи та ін.

Окремі із цих помилок суддя допускає з мовчазної згоди або з потакання сторін. Наприклад, відповідно до ст. 17 ЦПК України, суддя зобов'язаний роз'яснити особам, що беруть участь у справі, їх права та обов'язки, тобто прочитати ст. 99 ЦПК України. Замість цього, заради економії часу, він питає: «Права свої знаєте?» Сторони на знак згоди кивають головою і суддя їх не зачитує.

Інший приклад. Замість надсилання повісток, секретар від імені судді дзвонить і повідомляє про час розгляду справи. Якщо сторона починає обурюватися з приводу порушення встановленого порядку повідомлення, секретар може надісла­ти повістку. Якщо сторона промовчить і не прийде у суд, то матиме цим можливість скасувати рішення суду, оскільки не була повідомлена про час розгляду справи.