За останнім відомим місцем постійного заняття від­повідача.

Останнє відоме місце постійного заняття відповідача - це місце його роботи, навчання, служби та ін. Як доказ потрібно Додавати суду довідку відповідної організації.

Позови до відповідача, який не має в Україні місця прожи­вання, можуть бути пред'явлені за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем його проживання в Україні. Якщо ж такий відповідач не має в Україні майна, або невідомо його останнє місце проживання, або якщо не можна Ці Дані достовірно встановити, як цього вимагає ч. 9 ст. 126 ЦПК України, то виникає проблема: справа підвідомча судам, не непідсудна жодному суду України. Перекладіть вирішення цієї проблеми на самих суддів. Подавайте позов у будь-який суд, який забажаєте. Але поштою. Відповідно до ст. 132 ЦПК України, якщо суддя виявить непідсудність справи даному судові, він повинен негайно повідомити про це позивача та переслати заяву разом із своєю мотивованою ухвалою до на­лежного суду після закінчення строку на подання скарги, вне­сення подання на цю ухвалу, а в разі подання скарги, подан­ня - після постановления ухвали про залишення скарги, по­дання без задоволення.

Відповідно до ст. 135 ЦПК України, справа, надіслана з одного суду до іншого, повинна бути прийнята до розгляду судом, якому вона надіслана. Суперечки між судами про під­судність недопустимі.

Забезпечення позову

Суть. Забезпечення позову перешкоджає відповідачеві здійснювати свої права і гарантує реальне виконання позитив­ного рішення суду.

Застосування. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд на просьбу осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціати­вою може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечен­ня позову допускається в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову вирішується суддею, який розглядає справу, в той же день без повідомлення відповіда­ча й інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 151 ЦПК України).

Існує 5 способів забезпечення позову:

1) накладання арешту на майно або грошові суми, що на­лежать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) заборона провадити певні дії;

3) заборона іншим особам провадити платежі або переда­вати майно відповідачеві;

4) зупинення продажу описаного майна, якщо подано по­зов про право власності на дане майно або про виключення його з опису;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у по­зовному порядку.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на заро­бітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану при тимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги кол­госпів, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодУ" вання шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, про відшкодування збитків, заподіяних розкраданням державного або громадсь­кого майна, не дозволяється.

Забезпечувати, поаови _до юридичних.осіб дозволяється тільки У формі заборони провадити певні дії.

Ст. 158 ЦПК України передбачає, що відповідач, у разі відмови в позові, після набрання рішенням законної сили мо­же стягнути з позивача збитки, завдані йому забезпеченням

позову.

Забезпечення позову можливе не лише для гарантування

реального виконання позитивного рішення, але й для створен­ая перешкод відповідачеві у користуванні певним майном. Це може підштовхнути його до компромісу.

Приклад. У травні 2001 р. Янів продав Драчу вантажний автомобіль 31Л. Договором передбачено оплату частинами: 50% суми - під час підписання договору, решта - рівними час­тинами упродовж трьох місяців. Оплата вчасно не проведена, у зв'язку з чим Янів звернувся до суду з позовом про розір­вання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків.

За клопотанням позивача суд забезпечив позов шляхом на­кладення арешту на вантажний автомобіль з вилученням останнього і передачею на зберігання ДАІ області.

Відповідач використовував автомобіль у власній підпри­ємницькій діяльності. Простій машини спричиняв збитки. За таких обставин відповідач запропонував компромісне рі­шення.

Ухвала про забезпечення позову шляхом накладення ареш­ту на майно виконується державними виконавцями. Відповід­но до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Позивач повинен наполягати на вилученні арештованого майна у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Ефект від цього набагато сильніший.