Оспорювання в судовому порядку підстав позову

Суть. Вимоги позивача ґрунтуються на певних юридичних фактах. Ці факти в сукупності становлять підставу для позову. Якщо довести, що якогось із цих фактів не існує, суд не мати­ме підстав для задоволення позову або позивач змушений бу­де змінити підстави позову.

Застосування. Насамперед, потрібно чітко встановити підстави позову та коло фактів, що підлягають доказуванню. Ці відомості отримуються із тексту позовної заяви та правових Терм, які регулюють спірні правовідносини.

Будь-яка із обставин, що має значення для справи, може бути оспорена в суді. Для цього первісний відповідач або на його прохання інша особа подає відповідний позов. На час оозгпяду справи за цим позовом розгляд основної справи зу­пиняється (п. 4 ст. 221 ЦПК України).

Треба враховувати, що відповідно до п. 1 ч. З ст. 133 ЦПК України, суд, до якого подано такий позов, може передати справу на розгляд суду, що розглядає основний позов. Ухвалу суду з цього приводу можна оскаржити в апеляційному по-рядку (ст. 132 ЦПК).

Приклад. Орендодар звернувся до суду з позовом про розі­рвання договору оренди у зв'язку із несплатою орендної плати та витребування майна. Для того, щоб задовольнити такий позов, суд повинен встановити, що:

1) між сторонами укладено договір оренди;

2) договір відповідає вимогам закону;

3) орендар не сплачував орендну плату;

4) майно, що є предметом оренди, знаходиться у відпові­дача.

У процесі розгляду справи відповідач заявив позов про визнання договору оренди недійсним як угоди, укладеної з метою приховати договір купівлі-продажу та просив визнати за ним право власності на спірне майно. Таку позовну заяву було подано до суду за правилами загальної підсудності, тобто за місцем знаходження відповідача, а не як зустрічну. Справа порушена судом іншого району міста. На час розгля­ду позову розгляд справи за основним позовом зупинено. Тим часом відповідач продовжував користуватися спірним майном.

Цей тактичний прийом має подвійне призначення. По-перше, він може використовуватися для затягування справи, Саме так було у прикладі. Так буває, коли відповідач заявляє необгрунтований позов. По-друге, цей прийом може мати на меті довести в іншому суді відсутність фактів, на які посилає­ться первісний позивач, як на підставу своїх вимог. У цьому Разі позивач змушений буде змінити підставу позову.

Зустрічний позов

Суть. Як відомо найкращий захист - це напад. При задово­ленні зустрічного позову, первісний позов не може бути задо­волений повністю. Суд або відмовляє в основному позові, або задовольняє його частково.

Застосування. Зустрічний позов — це спосіб активного захистувідповідача у тому ж процесі. Під час розгляду зустріч­ного позову первісний відповідач здійснює не властиву для захисту функцію - нападає на позивача. Розгляд зустрічного позову істотно впливає на вирішення основного.

Відповідно до ст. 140 ЦПК України, відповідач вправі не пізніше як за 3 дні до судового засідання пред'явити зустріч­ний позов. Прийняття зустрічного позову, пред'явленого піс­ля закінчення цього строку, залежить від судді, а якщо його заявлено під час розгляду справи по суті,- від суду. Умовами прийняття судом зустрічного позову є: 1) взаємна пов'я­заність зустрічного та первісного позовів та 2) доцільність їх сумісного розгляду, зокрема, коли вони випливають з одного правовідношення або коли вимоги по них можуть зарахову­ватися.

Суди неохоче приймають зустрічні позови, вимоги по яких можуть зараховуватися. Це, як правило, різні справи, кожна з яких має свій предмет доказування. Об'єднує їх лише грошо­вий характер вимог. Розглядати дві справи в одному прова­дженні складно. Тому суди часто відмовляють у прийнятті зустрічних позовних заяв, вимоги по яких можуть зараховува­тися. Ухвала суду з цього питання апеляційному оскарженню не підлягає.

Найбільш ефективно інститут зустрічного позову може ви­користовуватися, коли він випливає з того ж самого або бли­зького правовідношення, що й первісний позов. У прийнятті зустрічного позову не може бути відмовлено навіть, коли він пред'явлений пізніше як за 3 дні до судового засідання, якщо розгляд окремо первісного позову зробить неможливим роз­гляд зустрічних вимог відповідача.

Приклад. Позивач звернувся до суду з позовом про визнан­ня відповідача таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням у зв'язку із його відсутністю без поважних при­чин у цьому приміщенні понад 6 місяців (ст. 71 ЖК України). Відповідач заявив зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні приміщенням та вселення, оскільки позивач за­мінив вхідні замки, до квартири не пускає, створює нестерпні умови проживання.

Основний і зустрічний позов у наведеному прикладі ви­пливають з одного правовідношення: користування жилим приміщенням. Ці позови повинні розглядатися разом.

5. Залучення третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору Суть. Треті особи вступають у справу з власної ініціативи _1Я захисту своїх порушених прав. Залучення третіх осіб з Іктичних міркувань змінює розстановку сил у процесі, роз-иіирює предмет доказування, ускладнює судовий розгляд. Крім позивача на предмет позову претендує інша особа.

Застосування. Вступ третіх осіб у справу відбувається шляхом пред'явлення позову до однієї або обидвох сторін. Вони користуються всіма правами та несуть обов'язки пози­вача. Вимоги третьої особи потрібно формулювати так, щоб вони були аналогічними до вимог позивача або так, щоб їх задоволення перешкоджало задоволенню вимог позивача.

Позовні заяви третіх осіб подаються до суду, який розгля­дає справу, і підлягають оплаті державним митом.

Приклад. Левицький звернувся з позовом до колишньої дружини Левицької про поділ майна, набутого за час спільно­го подружнього життя з 1993 року. До складу майна, що підлягає поділу, позивач включив трикімнатну квартиру, автомобіль, предмети домашньої обстановки. Волощук, колишня те-ща позивача, звернулася з позовом до обидвох сторін про визнання права власності на 1/2 частину квартири, покликаю-чись на те, що спірна квартира придбана і на її кошти. Воло­щук, колишній тесть позивача, звернувся з позовом до сторін про витребування з чужого незаконного володіння побутової техніки, покликаючись на те, що вона була передана у без-строкове безоплатне користування.

Позови тестя та тещі, третіх осіб із самостійними вимогами предмет спору, мають тактичний характер, їх мета - допо-дочці-відповідачці, зменшити склад майна, що підляга-поділу між колишнім подружжям.