В умовах перехідної економіки, зокрема в умовах України, де лише кілька років назад завершилася масова приватизація, має місце ще одна важлива проблема корпоративного управління, а саме вкрай низький рівень знань індивідуальних інвесторів в області інвестування.
Прагнення вирішити проблему агентських конфліктів на приватизованих підприємствах шляхом збільшення участі в акціонерному капіталі найбільше тісно зв'язаних один з одним учасників корпоративного управління, а саме менеджерів і трудового колективу, відвернуло увагу від проблеми підвищення рівня знань трудового колективу в частині ефективного управління корпоративною власністю. В даний час дана група акціонерів відкритих акціонерних товариств володіє 48% корпоративної власності, будучи найбільш представницькою в структурі корпоративної власності в Україні, але одночасно найбільш пасивної і найменш ефективної в прийнятті рішень в області корпоративного управління.
Пасивність трудового колективу в управління корпоративною власністю пояснюється не тільки проблемою асиметрії інформації, але і незнанням основ корпоративного управління. Можливо, навіть у випадку надання акціонерними товариствами інформації учасникам ринку акціонерного капіталу, у тому числі і трудовому колективі, по стандартах і вимогам, пропонованим до звітно-фінансової документації комісіями з цінних паперів і бірж у розвинутих країнах світу, зусилля менеджменту українських підприємств навряд чи будуть належним чином оцінені трудовим колективом.
У такій ситуації, коли знання трудового колективу в області корпоративного управління незадовільні і трудовий колектив не може сформувати своє бачення розвитку підприємства, частота агентських конфліктів з агентами невисока. При цьому агентські конфлікти відрізняються значним ступенем гостроти через небажання принципалів визнати свою нездатність керувати підприємством і вникнути в проблему, що стала причиною агентського конфлікту.
Сукупність причин, що приводять до появи агентських конфліктів, можна представити у виді піраміди (мал. 5.6).
Рис.5.6. Піраміда причин агентських конфліктів
Згідно мал. 5.6, запорукою успіху підприємства в частині запобігання агентських конфліктів є оптимальна структура власності. Критерієм оптимальності служить високий рівень знань акціонерів підприємства в частині основ корпоративного управління. При цьому даними знаннями повинне володіти як мінімум проста більшість акціонерів. Саме проста більшість акціонерів, що прекрасно володіють інструментарієм корпоративного управління, є останнім рівнем підтримки найбільш перспективних для підприємства рішень на зборах акціонерів.
Ще одним критерієм оптимальності є присутність у структурі власності інституціональних інвесторів, тобто інвестиційних фондів, компаній, банків і т.д. Найбільшим рівнем знань в області корпоративного управління володіють саме інституціональні інвестори.
Інституціональні власники виконують свої обов'язки як акціонерів більш професійно, чим індивідуальні інвестори, для яких одержання доходу внаслідок управління корпоративною власністю є не єдиним джерелом їхнього особистого доходу.
У випадку відсутності оптимальної структури акціонерів підприємство приречене функціонувати в умовах асиметрії інформації, що значно знижує перспективи його розвитку, особливо на етапі прийняття акціонерами найбільш актуальних для підприємства рішень.
Тема 4 СИСТЕМА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
Учасники і механізми системи корпоративного управління. Роль держави в системі корпоративного управління. Трансакційні витрати і технології в корпоративному управлінні.
