Загальні рекомендації щодо ефективного спілкування з підлеглими.

1. Щоб привернути до себе співбесідника, необхідно:

- проявляти доброзичливість - "тримати посмішку";

- частіше промовляти вголос ім'я (та по батькові) співбесідника;

- проявляти увагу і повагу до інших людей, вміти слухати співбесідника;

- дати відчути співбесідникові його значимість;

- говорити співбесідникові компліменти;

- не ставати в позицію жорстокого опонента;

- намагатись будувати стосунки із співбесідником з позиції співробітництва, реалізуючі “Ви – підхід”, а не “Я – підхід”.

2. Щоб вплинути на думку співбесідника, не викликаючи при цьому у нього образи, необхідно:

- починати бесіду з компліменту;

- не говорити співбесідникові прямо в очі про його помилку;

- перш, ніж критикувати іншого, вказати на свої власні помилки;

- задавати питання замість того, щоб віддавати накази;

- давати можливість співбесіднику зберегти "своє обличчя";

- приписати співбесіднику хороші якості, які він міг би в подальшому виправдати;

- поводитись так, щоб співбесідник був щасливий виконувати Ваші завдання.

3. Щоб примусити співбесідника стати на Вашу точку зору:

- поважайте думку співбесідника, ніколи не кажіть йому прямо, що він не правий;

- якщо Ви знаєте, що хтось думає чи хоче сказати про Вас щось негативне, обеззбройте його, сказавши про це раніше. Якщо Ви не праві, визнайте це швидко і в категоричній формі;

- починайте бесіду завжди в дружньому тоні;

- дайте можливість співбесіднику більше говорити, а самі говоріть менше, ніж слухаєте. Якщо Ви не згодні, не перебивайте співбесідника, це небезпечно, дайте йому вибалакатись, "підкидаючи" питання, намагайтесь його зрозуміти;

- у кожної людини є причина робити саме так, а не інакше; знайдіть причину, і Ви отримаєте ключ, за допомогою якого розгадаєте дії людини, а також її особисті якості; намагайтесь дивитись на проблеми очима Вашого співбесідника:

- ставтесь із співчуттям до побажань співбесідника;

- звертайтесь до благородних, а не істинних мотивів;

- використовуйте принцип наочності для доказу своєї правоти;

- якщо Ви хочете примусити вольову, з сильним характером людину прийняти Вашу точку зору, киньте йому виклик в тому розумінні, що візьміть під сумнів його можливості та здібності щось робити, або навпаки, публічно оголосіть, що він цього зробити не зможе.

Запам'ятайте :не можна отримати перемогу в суперечці, єдиний спосіб отримати в суперечці перемогу - це уникнути суперечки.

4. Як полемізувати із співрозмовником:

- говоріть повільно і неголосно;

- не торкайтесь особистості співбесідника, обговорюйте справу;

- підкресліть на початку, що з деяких питань Ваші погляди співпадають із поглядами співбесідника;

- не нав'язуйте з самого початку свою точку зору;

- слідкуйте за головною думкою, не звертайте увагу на випадкові факти;

- спокійно реагуйте на приватні вислови співбесідника, не "заводьтеся".

5. Психологічні правила формування усних розпоряджень.

1. Пам'ятайте, що зміст розпорядження - програма дій, а психологічна форма - рівень мотивації.

2. Використовуйте ввічливу форму розпорядження, а не його емоційне забарвлення ("Чи зможете Ви?", "Як ви думаєте?", "Чи погодились би Ви?", "Як Ви вважаєте?", "Чи є у Вас можливість?", "Добре?", "Домовились?").

3. Не персоналізуйте розпорядження, виключіть особові займенники "я", "мене", "мені".

6. Психологічні правила засудження (покарання) негативного вчинку:

1. Засуджуйте (карайте) не особистість, а негативний вчинок.

2. Домагайтесь прийняття особистістю Вашої оцінки і вибраної міри засудження (покарання) її негативного вчинку.

3. Не відштовхуйте особистість, засуджуючи (караючи) її.

4. Покажіть за допомогою різних прийомів (посмішка та ін.), що Ви засуджуєте негативний вчинок, а не особистість.

Умови спілкування.

Про особливості спілкування Аллан Піз писав: "Від 60 до 80 % людського спілкування відбувається невербально.

Люди на 90 % формують свою думку про людину в перші 90 секунд знайомства". (Аллан Піз. Мова жестів - М., 1993)

Стільці.

Чим вище спинка стільця чи висота стільця, тим більша влада у хазяїна, тим вище його статус.

Стільці-вертушки надають людині велику владу і підвищують його статус у порівнянні з тим, якщо б він сидів на простому стільці.

Індивідуальна бесіда повинна проходити на однакових за висотою та обладнанням стільцях.

Співбесідник повинен сидіти спиною до стіни, дослідження показали, що дихання, пульс і кров'яний тиск швидко збільшуються, коли людина сидить спиною до відкритого простору, особливо якщо там пересуваються люди.

Світло не повинно бути яскравим. Бажано, щоб грала спокійна фонова музика.