Сівба сільськогосподарських культур

Урожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежить від правильного проведення їх сівби. Ви­сівати насіння необхідно в оптимальні строки, слід додержувати норми висі­ву, правильно і рівномірно розміщува­ти насіння по площі поля, загортати насіння на визначену глибину.

 

11.2.1. Строки сівби.

Строки сівби залежать від біологіч­них особливостей рослин, стану поля, температури ґрунту і повітря.

Для ярих культур, які висівають на­весні, велике значення має температура проростання насіння і реакція схо­дів на зниження температури та вес­няні приморозки. Залежно від цього їх поділяють на культури ранніх, се­редніх і пізніх строків сівби. Ячмінь, овес, яра пшениця, багаторічні трави, горох, кормові боби, льон-довгунець вимагають для проростання невисоких температур в межах від 1 до 5 °С. їхні сходи задовільно переносять вес­няні приморозки. Висівають ці культу­ри на початку весни, коли виникає можливість підготувати ґрунт до сів­би. На півдні республіки ячмінь і овес висівають навіть при короткочасному потеплінні в зимовий період, у так звані лютневі вікна».

Цукрові буряки проростають при прогріванні ґрунту на глибині 8 - 10 см до 5 - 6 °С їх висівають після закінчення сівби ярих зернових куль­тур.

При визначенні строків сівби більш теплолюбних культур (соняшнику, ку­курудзи, гречки, проса та ін.) слід враховувати не лише необхідну для їх проростання температуру ґрунту на глибині загортання насіння, а й мож­ливі похолодання, приморозки. Так, для проростання кукурудзи створю­ються сприятливі умови при прогрі­ванні ґрунту на глибині 8 - см до 10 - 12 °С, що можливо навіть рано навесні. Якщо насіння висіяти в цей період, то з настанням похолодання затримається проростання насіння, во­но уражуватиметься грибними хворо­бами, сходи пошкоджуватимуться весняними приморозками. Тому для ви­значення строків сівби цих культур слід брати до уваги не лише темпера­туру ґрунту в даний час, а й хід дальших температур. Для кожної місцевос­ті визначені орієнтовні календарні строки для сівби кожної культури, які уточнюються з урахуванням погодних умов на період сівби.

При визначенні строків сівби ярих культур слід мати на увазі, що при занадто ранніх строках фізична спі­лість ґрунту може ще не настати. Недостатнє прогрівання ґрунту може призвести до загибелі насіння або до запізнення появи сходів.

Озимі висівають у такі строки, щоб до закінчення їх вегетації восени зміц­ніли сходи і в тканинах нагромади­лась достатня для перезимівлі кіль­кість поживних речовин. Для цього необхідно від 55 до 70 днів з сумою середньодобових температур вище 5 °С – 540 - 580°. При занадто ранніх строках сівби рослини можуть переро­стати. При цьому зменшується їх зимостійкість, і вони більше уражують­ся шкідниками і хворобами.

У кожній місцевості встановлюють орієнтовні календарні строки сівби озимих. Конкретний строк сівби в ме­жах рекомендованого встановлюють з урахуванням вологості ґрунту, особли­востей сорту та інших факторів. При недостатній вологості ґрунту сівбу проводять наприкінці оптимальних строків або дещо пізніше, коли знизиться температура повітря.

Післяукісні та післяжнивні культу­ри висівають відразу після збирання попередника. Запізнення з сівбою зменшує період їх вегетації і продуктивність рослин.

 

11.2.2. Способи сівби і садіння.

Вибираючи спосіб сівби чи садіння, виходять з того, щоб кожну рослину забезпечити сприятливими умовами життя і площею живлення. Насіння на площі слід розміщувати рівномірно, щоб площа живлення за формою була близька до квадрата.

Найбільш поширені рядкові способи сівби: звичайний рядковий, вузькоряд­ний, перехресний, широкорядний, квад­ратно - гніздовий. Застосовують сівбу в борозни, а також гребеневий, напівгребеневий і смуговий способи сівби.

Звичайний рядковий спосіб. Шири­на міжрядь - від 10 до 25 см (часті­ше 15 см). Таким способом висівають зернові колосові, горох, одно- і багато­річні трави та інші культури. Такий спосіб простий у виконанні, проте пло­ща живлення рослин має форму дуже витягнутого прямокутника.

Вузькорядний спосіб - рядкова сів­ба з міжряддями не більше 10 см (частіше 7,5 см). Висівають цим спо­собом ті самі культури, що й звичай­ним рядковим. Площа живлення при цьому способі сівби також прямокут­на, але більше близька до квадрата, ніж при звичайному рядковому. При вузькорядній сівбі поліпшуються умо­ви освітлення рослин, зменшується загроза вилягання, але для такої сівби треба старанно готувати ґрунт. Поширення такого способу сівби стри­мується нестачею вузькорядних сівалок.

Перехресний спосіб - рядкова сівба у двох напрямах, які перехрещуються. Сіють такі самі культури, що й зви­чайним рядковим способом. Половину норми насіння висівають в одному на­прямі, а решту - перпендикулярно першому. При такій сівбі більш рівно­мірно розміщується насіння на площі. Однак перехресна сівба має такі недоліки: вдвічі збільшується обсяг ро­біт, сильніше ущільнюється ґрунт, рів­номірність глибини загортання насін­ня менша.

Широкорядний спосіб - рядкова сівба з міжряддями шириною не мен­ше 45 см. Застосовують його для ви­рощування культур з великою площею живлення (цукрових буряків, кукуруд­зи, соняшнику, картоплі, рицини, овочевих), а також проса, гречки, насінни­ків багаторічних трав тощо. Широкі міжряддя в період вегетації розпушу­ють для поліпшення водно-повітряно­го, теплового і поживного режимів ґрунту і знищення бур'янів, поєдную­чи це часто з підживлюванням рослин.

Пунктирний спосіб - один з видів широкорядної сівби, під час якої насіння в рядках розміщується рівномір­но на певній відстані одне від одного. Це дає можливість зменшити норму висіву і значно полегшує роботу з формування густоти насадження рос­лин. Це - один з найбільш доскона­лих способів сівби. Так сіють цукрові буряки, кукурудзу, соняшник та деякі інші культури.

Сівба смугами є різновидом рядко­вої, коли насіння розміщується смугами шириною не менше 10 см. Робочі органи сівалки - підрізувальні культиваторні лапи, стояки яких одночас­но є і насіннєпроводами. Лапа під час руху агрегата широко відкриває дно борозни, на яке рівномірно по всій смузі висівається насіння. Так можна сіяти зернові та деякі овочеві культу­ри. Смугові посіви широкого застосу­вання не мають через відсутність до­статньої кількості сівалок.

Стрічковий спосіб - це рядкова сів­ба, при якій два чи кілька рядків, які утворюють стрічку, чергуються з більш широкими міжряддями. Кожні 2 - 3 рядки висіваються у стрічці на від­стані 7,5 - 15 см. Між стрічками залишаються широкі міжряддя (45 - 60 см), які обробляють під час вегета­ції так само, як і звичайні широко­рядні посіви. Стрічковий спосіб використовують здебільшого в овочівни­цтві при вирощуванні культур з невеликою площею живлення і повільним початковим ростом (цибуля, морква та ін.). Так інколи вирощують просо, гречку, насінники багаторічних трав.

Гніздовий спосіб - сівба з груповим розміщенням насіння. Сіють з широ кими міжряддями, а в рядках насіння розміщують окремими гніздами по кілька штук. При утворенні ґрунтової кірки сходи з гнізда легше виходять на поверхню, ніж поодинокі.

Квадратний спосіб - сівба поодино­ких насінин по кутах квадрата. Пло­ща живлення рослин має форму квад­рата, що найбільше відповідає їх біологічним потребам. На таких посівах є можливість обробляти ґрунт у двох напрямах. За технологією квадратний спосіб сівби значно складніший, ніж інші (необхідно забезпечити прямо­лінійність рядків в обох напрямах). Таким способом сіють кукурудзу, ри­цину, соняшник та інші культури.

Квадратно - гніздовий спосіб - це групове розміщення насіння гніздами по кутах квадрата. За іншими показ­никами він не відрізняється від квад­ратного способу.

Сівба у борозни - це висівання на­сіння на дно спеціально створеної борозенки. Використовується цей спосіб у посушливих районах, щоб можна бу­ло заробити насіння в більш вологий ґрунт. Борозенки, які залишаються після сівби, сприяють нагромадженню снігу, що поліпшує водний режим ґрунту, зменшує загрозу вимерзання рослин і захищає від видування при пилових бурях. Таким способом сіють зернові колосові культури.

Гребеневий спосіб - сівба на спеці­ально створених гребенях, яку застосовують на перезволожених і важких ґрунтах..Таким способом висаджують переважно картоплю. Поверхня ряд­ків на гребенях краще прогрівається, менше ущільнюється під впливом до­щів, що дає можливість розпушувати ґрунт у міжряддях тракторним куль­тиватором, не ущільнюючи його в зоні розміщення бульб. У районах нестій­кого зволоження картоплю

 

Схеми способів сівби: а – звичайний рядковий; б – перехресний; в – вузькорядний; г – широкорядний; д – стрічковий; е – гніздовий; є – квадратно-гніздовий; ж – широкорядний пунктирний; з – борозенний; и – гребеневий.

вирощують напівгребеневим способом. При гребе­невому садінні глибина заробки бульб відносно рівня поверхні ґрунту повинна становити 4 - 5 см, загальна (за рахунок гребенів) – 16 - 18, а при напівгребеневому - відповідно 7 - 8 і 12 - 14 см.

11.2.3. Норма висіву.

Норма висіву - це кількість чи ма­са висіяних на 1 га насінин з ураху­ванням їхньої господарської придат­ності. Прийнята норма висіву насіння повинна забезпечити таку густоту рос­лин, при якій з 1 га посіву буде зі­брано найвищий врожай. Норма висі­ву залежить від біологічних власти­востей рослин, сортів і гібридів, якості посівного матеріалу, способів та стро­ків сівби, родючості ґрунту, умов зво­ложення, призначення культури та ін­ших факторів.

Сорти зернових культур, які добре кущаться, висівають рідше, ніж ті, що менше кущаться. Скороспілі сорти і гібриди кукурудзи, як більш низько­рослі, сіють густіше, ніж пізньоспілі. На широкорядних посівах норму висі­ву зменшують, а на вузькорядних і перехресних — збільшують порівняно із звичайним рядковим способом. Для посушливих районів встановлюють меншу, а для зони достатнього зволо­ження і на зрошуваних землях більш високу норму висіву. На забур'янених полях і при запізненні з сівбою норму висіву дещо збільшують. Так само збільшують норму висіву і при вирощуванні тонковолокнистих сортів льону - довгунця, культур на зелений корм. При розмноженні дефіцитних сортів культур, висіванні насінників багато­річних трав норму висіву зменшують.

На більш родючих землях густоту посіву просапних культур дещо збільшують, а зернових, схильних до виля­гання, зменшують. Це пов'язано з тим, що на родючих ґрунтах зернові краще кущаться і тут більш можливе їх ви­лягання, особливо при надмірному азотному живленні.

При знижених якостях насіння нор­му висіву збільшують, хоч повністю компенсувати низьку якість насіння зміною норми висіву неможливо.

Як правило, спочатку дослідним шляхом встановлюють норму висіву за кількістю схожих зерен на 1 га. Для визначення вагової норми насамперед необхідно визначити господарську при­датність, тобто процент схожих насі­нин у посівному матеріалі, за формулою:

Г = (Ч*С)/100,

де Г - господарська (посівна) при­датність, %; Ч - чистота насіння,,%; С - схожість насіння, %.

Вагову норму висіву розраховують за формулою:

Н = (М*А*100)/Г,

де Н - норма висіву, кг/га; М - нор­ма висіву, млн/га; А — маса 1000 зе­рен, г; Г - господарська придатність,%.

11.2.4. Глибина загортання насіння.

Насіння висівають на глибину, яка забезпечує надходження тепла, води і повітря до нього. Так, при мілкому загортанні погіршуються умови пере­зимівлі, оскільки вузол кущіння закладається ближче до поверхні ґрунту. При надмірно глибокій сівбі погіршується надходження повітря до насіння, ґрунт на глибині менше прогрівається, збільшується витрата по­живних речовин для виходу проростків на поверхню ґрунту.

Глибина загортання насіння визна­чається біологічними особливостями рослин, розмірами насіння, строками сівби, грунтово - кліматичними умовами. Велике насіння загортають глиб­ше, а насіння культур, сім'ядолі яких виносяться на поверхню, - мілкіше. Наприклад, насіння люпину (сім'ядолі виносяться на поверхню) загорта­ють на 3 -4 см, а гороху, яке за роз­мірами майже таке саме, як і люпи­ну, - на 6 - 7 см (сім'ядолі гороху залишаються в ґрунті).

При запізненні з сівбою ярих куль­тур насіння загортають глибше, оскільки верхні шари ґрунту можуть бути пересушеними, а озимих - мілкі­ше, у більш прогрітий шар.

Глибше загортають насіння в по­сушливих умовах і на легких ґрунтах.

Слід зазначити, що велике значення має рівномірність глибини загортання насіння на всьому полі, бо від цього залежить дружність появи сходів та рівномірність розвитку рослин.