У даному випадку відомий вектор швидкості течії 
(його величина 
та напрям – курс 
), а також величина 
швидкості руху судна відносно води та шляховий кут 
абсолютної швидкості 
. Отже в рівнянні
потрібно знайти 
– величину абсолютної швидкості та курс 
– напрям вектора 
.
Графічно – задача зводиться до побудови трикутника векторів за відомими двома кутами та 
(тобто за одним відомим кутом у трикутнику швидкостей) і двома сторонами 
та 
.
З початкової точки 
проводимо промінь по заданому шляховому куту – визначаємо траєкторію абсолютного руху судна. З точки відкладаємо вектор швидкості течії – визначаємо точку 
– місце, куди течія знесе судно у відсутності відносного руху (роботи двигуна).
Далі умовно відключаємо течію і визначаємо, куди може потрапити судно з точки за рахунок роботи двигуна так отримуємо точку 
на траєкторії абсолютного руху судна. Напрям 
визначає істинний курс , а довжина 
модуль абсолютної швидкості.
Аналітично – у трикутнику швидкостей 
, 
та 
відомі дві сторони, 
та кут 
між векторами та , тому за теоремою синусів знаходимо кут 
, який спирається на і визначає зміну курсу за рахунок течії. Для визначення абсолютної швидкості 
знову застосовуємо теорему синусів.
Приклад. Знайти величину абсолютної швидкості 
та істинний курс 
, щоб судно рухалось заданим шляховим кутом = 220° в області дії тієї ж самої течії, що у попередньому прикладі, якщо модуль відносної швидкості відомий (нехай має таке значення, як у прямій задачі).
Розв’язання. Графічний метод. Вважаємо, що судно знаходиться у точці . Від норду відкладаємо шляховий кут і проводимо лініюшляху 
, по якій повинно рухатися судно (рис. 3.2). Вектор абсолютної швидкості судна 
повинен співпадати з лінією шляху . Для того, щоб знайти напрям вектора 
(істинний курс ) послідовно виконаємо наступні операції:
1) з початкової точки побудуємо вектор швидкості течії 
у обраних раніше масштабах (1 см = 1 миля, 1 см = 1 вузол) та отримаємо точку (рис. 3.2), в яку течія за одну годину зносить судно з умовно виключеним двигуном;
2) умовно відключаємо течію і визначаємо, куди може потрапити судно за такий самий час з точки у відсутності течії під дією двигуна. Таким геометричним місцем точок буде коло з центром у точці , радіус якого дорівнює модулю швидкості судна відносно нерухомої води, тобто . Тому з точки циркулем з розтином 
робимо помітку на лінії шляху і отримаємо точку 
. Напрям відносно норду визначає істинний курс судна (дивись рис. 3.2), а довжина відрізку , який розташований на лінії шляхового кута, визначає модуль вектора абсолютної швидкості .
Вимірюємо довжину і отримуємо модуль абсолютної швидкості = 13,6 вузлів. Вимірюємо істинний курс і отримуємо = 227°, який повинно тримати судно, щоб рухатися заданим шляховим кутом = 220°. Отже, поправка на течію 
= 7°.
Аналітичний метод розв’язання базується на властивостях трикутників. Так, у трикутнику швидкостей 
(дивись рис. 3.2) відомі дві сторони 
, 
та кут = 
між векторами та легко знаходиться з умови задачі 
= 140°. Тоді за теоремою синусів знаходимо кут = 
, який потрібно знайти для визначення істинного курсу:
звідки отримуємо рівняння для визначення кута 
:
= 
· 
= 0,1205,
= 
(0,1205) = 6,9°.
Тоді для істинного курсу в конкретній ситуації (рис. 3.2) отримуємо
= 227°.
Для визначення абсолютної швидкості знову застосовуємо теорему синусів, оскільки кут на який спирається цей вектор 
= 33°
,
Звідки знаходимо
= 13,6 (вуз.).
Таким чином, щоб судно рухалося шляховим кутом 220° в області дії даної течії необхідно, щоб його істинний курс був 227°, при цьому абсолютна швидкість буде 13,6 вузлів, а не 16 вузлів.
Відповідь: 
= 13,6 вузлів, = 227°.
