Етапи виробничої викладацької практики

Термін	Зміст роботи	Зміст консультації методиста
1-тиждень	Вибір діагностичних методик, визначення їх мети і завдань. Форма звіту: написання висновків та рекомендацій.	Допомога у визначенні мети та формулюванні завдань діагностики.
2-тиждень	Розробка студентом-магістром психологічного заходу. Форма звіту: пред’явлення методисту-керівнику конспект виховного заходу..	Забезпечення необхідними методичними матеріалами та документами для планування та проведення психологічних занять.
3-тиждень	Впровадження програми психологічної роботи (проведення психологічних заходів, проведення психологічних спостережень під час відвідування лекцій, практичних та семінарських занять). Форма звіту:пред’явлення методисту-керівнику конспекту занять, психологічних методик.	Інформування студента-магістра щодо засобів оптимізації форм і методів проведення психологічної роботи.
4-тиждень	Реалізація окремих елементів психологічної роботи (контроль самостійної роботи студентів, перевірка індивідуальних завдань). Форма звіту: поточний аналіз впровадження окремих елементів розробленої психологічної програми.	Надання поточного зворотного зв’язку щодо результатів реалізації окремих елементів проведеної студентом-магістром психологічної роботи.
5-тиждень	Узагальнюючий аналіз проведеної психологічної роботи. Форма звіту: отримання характеристики від методиста-керівника.	Допомога у здійсненні рефлексивного аналізу проведеної студентом-магістром педагогічної(психологічної) роботи.
6-тиждень	Складання звіту за результатами практики. Форма звіту: пред’явлення письмового звіту про результати практики.	Надання змістовної оцінки якості та ефективності проведеної студентом-магістром педагогічної(психологічної) роботи.

Виконуючи ряд важливих функцій: (адаптаційну, розвивальну, навчальну, діагностичну,організаційно - виховну),практика вимагає від студентів-магістрів педагогічної та психологічної готовності до педагогічної діяльності. Психологічна готовність студента до педагогічної діяльності складається з двох структурних складових: психологічної налаштованості та професійної підготовленості.

Психологічна налаштовансть студента на педагогічну діяльність визначається наявністю компонентів:

- пізнавального (розуміння поставлених завдань, оцінка їх значення, знання способів вирішення завдань);

- процесуального (володіння необхідними уміннями і навиками реалізації завдань, уміння моделювати необхідні ситуації);

- мотиваційного (потреба успішного виконання завдань практики, інтерес до їх виконання, прагнення досягти успіху);

- емоційного (почуття відповідальності й обов'язку, прагнення успішного вирішення завдань, мобілізація зусиль, терпимість).

Професійна підготовленість студента визначається: позитивним ставленням та стійкими позитивними мотивами педагогічної діяльності;

- наявністю професійно важливих рис характеру та здібностей;

- педагогічно прийнятними ціннісними та морально-етичними установками;

- педагогічно зорієнтованими особливостями сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, динамізмом і стійкістю емоційно-вольових процесів.

Організаційно-виховна робота:

- складання психолого-педагогічної характеристики на студентську академічну групу на основі використання психолого-педагогічних методик (соціометрія, визначення психологічного клімату студентської групи) (для педагогічних спеціальностей);

- участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора (тьютора) академічної групи;

участь у профорієнтаційній роботі.

— участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора академічної групи;

— участь у профорієнтаційній роботі;

— участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад, у роботі МАН;

— участь в організації та проведенні організаційно-виховних заходів;

— ознайомлення з планом організаційно-виховної роботи ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, випускової кафедри;

— участь у роботі засідань випускової кафедри;

— ознайомлення з принципами управління діяльністю структурного підрозділу університету;

— ознайомлення з правилами оформлення виробничої документації.

Ефективністьпроходження студентами-магістрами виробничої викладацької практики обумовлюється кількома чинниками:

- належного керівництва практикою з боку викладачів та методистів;

- вдалого підбору закладів для проходження практики з добре
поставленою роботою та творчим працьовитим персоналом;

- доброзичливого ставлення колективу закладу до студентів-практикантів, надання їм необхідної методичної допомоги;

- психологічної готовності студентів до роботи в соціальній сфері.

Зміст виробничої педагогічної практики у ВНЗ визначається даною програмою, а її терміни і порядок проведення – навчальним планом випускової кафедри.

Перед початком практики проводиться установча конференція, на яку
запрошуються представники баз практики. На конференції роз'яснюється мета і завдання практики, її порядок і зміст.

Загальне керівництво практикою здійснюється відповідальним за виробничу практику ЧНУ імені Богдана Хмельницького, на кафедрах – методистами та керівниками практики, яка є складовою погодинного навантаження викладачів.