| Термін | Зміст роботи | Зміст консультації методиста |
| 1-тиждень | Вибір діагностичних методик, визначення їх мети і завдань. Форма звіту: написання висновків та рекомендацій. | Допомога у визначенні мети та формулюванні завдань діагностики. |
| 2-тиждень | Розробка студентом-магістром психологічного заходу. Форма звіту: пред’явлення методисту-керівнику конспект виховного заходу.. | Забезпечення необхідними методичними матеріалами та документами для планування та проведення психологічних занять. |
| 3-тиждень | Впровадження програми психологічної роботи (проведення психологічних заходів, проведення психологічних спостережень під час відвідування лекцій, практичних та семінарських занять). Форма звіту:пред’явлення методисту-керівнику конспекту занять, психологічних методик. | Інформування студента-магістра щодо засобів оптимізації форм і методів проведення психологічної роботи. |
| 4-тиждень | Реалізація окремих елементів психологічної роботи (контроль самостійної роботи студентів, перевірка індивідуальних завдань). Форма звіту: поточний аналіз впровадження окремих елементів розробленої психологічної програми. | Надання поточного зворотного зв’язку щодо результатів реалізації окремих елементів проведеної студентом-магістром психологічної роботи. |
| 5-тиждень | Узагальнюючий аналіз проведеної психологічної роботи. Форма звіту: отримання характеристики від методиста-керівника. | Допомога у здійсненні рефлексивного аналізу проведеної студентом-магістром педагогічної(психологічної) роботи. |
| 6-тиждень | Складання звіту за результатами практики. Форма звіту: пред’явлення письмового звіту про результати практики. | Надання змістовної оцінки якості та ефективності проведеної студентом-магістром педагогічної(психологічної) роботи. |
Виконуючи ряд важливих функцій: (адаптаційну, розвивальну, навчальну, діагностичну,організаційно - виховну),практика вимагає від студентів-магістрів педагогічної та психологічної готовності до педагогічної діяльності. Психологічна готовність студента до педагогічної діяльності складається з двох структурних складових: психологічної налаштованості та професійної підготовленості.
Психологічна налаштовансть студента на педагогічну діяльність визначається наявністю компонентів:
- пізнавального (розуміння поставлених завдань, оцінка їх значення, знання способів вирішення завдань);
- процесуального (володіння необхідними уміннями і навиками реалізації завдань, уміння моделювати необхідні ситуації);
- мотиваційного (потреба успішного виконання завдань практики, інтерес до їх виконання, прагнення досягти успіху);
- емоційного (почуття відповідальності й обов'язку, прагнення успішного вирішення завдань, мобілізація зусиль, терпимість).
Професійна підготовленість студента визначається: позитивним ставленням та стійкими позитивними мотивами педагогічної діяльності;
- наявністю професійно важливих рис характеру та здібностей;
- педагогічно прийнятними ціннісними та морально-етичними установками;
- педагогічно зорієнтованими особливостями сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, динамізмом і стійкістю емоційно-вольових процесів.
Організаційно-виховна робота:
- складання психолого-педагогічної характеристики на студентську академічну групу на основі використання психолого-педагогічних методик (соціометрія, визначення психологічного клімату студентської групи) (для педагогічних спеціальностей);
- участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора (тьютора) академічної групи;
участь у профорієнтаційній роботі.
— участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора академічної групи;
— участь у профорієнтаційній роботі;
— участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад, у роботі МАН;
— участь в організації та проведенні організаційно-виховних заходів;
— ознайомлення з планом організаційно-виховної роботи ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, випускової кафедри;
— участь у роботі засідань випускової кафедри;
— ознайомлення з принципами управління діяльністю структурного підрозділу університету;
— ознайомлення з правилами оформлення виробничої документації.
Ефективністьпроходження студентами-магістрами виробничої викладацької практики обумовлюється кількома чинниками:
- належного керівництва практикою з боку викладачів та методистів;
- вдалого підбору закладів для проходження практики з добре
поставленою роботою та творчим працьовитим персоналом;
- доброзичливого ставлення колективу закладу до студентів-практикантів, надання їм необхідної методичної допомоги;
- психологічної готовності студентів до роботи в соціальній сфері.
Зміст виробничої педагогічної практики у ВНЗ визначається даною програмою, а її терміни і порядок проведення – навчальним планом випускової кафедри.
Перед початком практики проводиться установча конференція, на яку
запрошуються представники баз практики. На конференції роз'яснюється мета і завдання практики, її порядок і зміст.
Загальне керівництво практикою здійснюється відповідальним за виробничу практику ЧНУ імені Богдана Хмельницького, на кафедрах – методистами та керівниками практики, яка є складовою погодинного навантаження викладачів.
