У статистичній практиці використовують різноманітні види спостереження та способи його проведення. За охопленням сукупності спостереження поділяється на суцільні та несуцільні.
Суцільне статистичне спостереження — спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Несуцільне статистичне спостереження охоплює окремі одиниці сукупності відібрані відповідним чином.
Розрізняють наступні види несуцільного спостереження:
— монографічне, яке передбачає детальне та всебічне обстеження типових одиниць сукупності (наприклад, типові лікарні, школи, підприємства);
— основного масиву, коли ознаки реєструються тільки по найбільших одиницях сукупності (наприклад, найбільші підприємства, найбільші міста);
— вибіркове, коли для обстеження одиниці відбираються випадковим чином;
— анкетне, оскільки заповненими повертаються не всі роздані анкети.
За моментом реєстрації даних спостереження поділяються на поточні, періодичні та одноразові.
Поточне статистичне спостереження полягає в реєстрації даних по мірі їх одержання (наприклад, реєстрація народжень, смертей, шлюбів, розлучень). Періодичне спостереження проводиться через певні рівні проміжки часу, а одноразові по мірі необхідності без будь-якої періодичності.
Існує три основних способи одержання первинної статистичної інформації: безпосереднє спостереження, документальне спостереження та опитування.
Безпосереднє спостереження передбачає, що реєстратори шляхом підрахунку, зважування, вимірювання і т.д. встановлюють певний факт і здійснюють запис у формулярі. Документальне спостереження передбачає, що запис у формулярі здійснюється на підставі первинного документа. Опитування — це спостереження, при якому запис у формулярі здійснюється зі слів опитуваної людини (респондента). У свою чергу опитування поділяється на експедиційні, самореєстрацію, кореспондентське та інтерв'ю.
Експедиційне спостереження полягає у тому, що спеціально підготовлені реєстратори опитують респондентів і з їх слів здійснюють заповнення формуляру. Самореєстрація передбачає, що формуляр заповнює сам респондент. Кореспондентське опитування передбачає, що особи з якими органи державної статистики уклали відповідну угоду, надсилають у визначені терміни заповнені формуляри. Інтерв'ю передбачає, що відповіді на питання у формулярі записуються у довільній формі.
9. Помилки спостереження та контроль за його результатів.
Статистична інформація, яку одержують в процесі статистичного спостереження, підлягає перевірці та контролю. Перевіряється як повнота охоплення одиниць сукупності, так і повнота і правильність заповнення формулярів. Розбіжність між записами у формулярі та реальними значеннями ознак має назву помилки спостереження. Розрізняють помилки реєстрації та помилки репрезентативності. Помилки реєстрації виникають в наслідок неправильного встановлення факту або помилкового запису у формулярі. Вони поділяються на випадкові та систематичні. Випадкові помилки виникають під впливом випадкових чинників і дають викривлення даних як більшу, так і в меншу сторони. Систематичні помилки призводять до викривлення інформації у певному напрямку. Вони бувають навмисними і ненавмисними.
Навмисні помилки виникають внаслідок свідомого викривлення фактів або даних. Їх часто називають приписками. Посадові особи, які допускають такого роду помилки притягаються до відповідальності. Ненавмисні помилки пов'язані з особливостями психіки людини, наприклад схильність до заокруглення цифр.
Помилки репрезентативності виникають лише при проведенні несуцільних спостережень і зумовлюються тим, що обстежується тільки частина сукупності. Такі помилки є об'єктивними, їх можна кількісно оцінити та врахувати.
Помилки спостереження виявляються та усуваються після перевірки та контролю формулярів. Контроль починається із зовнішнього огляду формуляру на предмет повноти та якості його заповнення. Далі здійснюється логічний та арифметичний контроль. Логічний контроль полягає у зіставленні відповідей на питання, які пов'язані між собою. Арифметичний контроль передбачає перевірку правильності підрахування сум та інших розрахункових операцій.
10. 11. Зведення як друга стадія статистичного дослідження. Суть та види зведення.
В результаті статичного спостереження одержують первинну інформацію про кожну одиницю досліджуваної сукупності. Подальше завдання дослідження полягає у приведенні даних в певний порядок, їх систематизації та одержанні зведених, узагальнених характеристик сукупності в цілому.
Зведення – друга стадія (етап) статистичного дослідження. Воно передбачає перехід від індивідуальних значень показників до характеристики сукупності в цілому або її окремих частин. Зведення у вузькому розумінні слова – це підрахунок підсумку, тобто сумування індивідуальних значень показника (так зване просте зведення).
Зведення у широкому розумінні – етап статистичного дослідження, на якому узагальнюються результати спостереження (так зване складне зведення).
Статистичне зведення проводиться згідно з розробленим планом та програмою. У плані зведення знаходять відображення його мета, форма організації та техніка проведення. Програма зведення - це перелік узагальнюючих показників, що характеризують сукупність, та перелік груп, на які вона розбивається. Програма зведення оформлюється у вигляді макетів статистичних таблиць, які мають бути заповнені в процесі зведення.
В нашій країні використовують дві організаційні форми зведення: централізовану та децентралізовану. При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надходять у Держкомстат, де вони обробляються та систематизуються. При децентралізованому зведенні первинна інформація узагальнюється територіальними органами статистики.
У статистичній практиці виділяють два види зведення: просте і складне. Просте зведення полягає у підрахунку узагальнюючих показників шляхом сумування. Складне зведення передбачає групування одиниць сукупності з підрахунком сумарних значень як по кожній групі, так і по сукупності в цілому.
