Статистичні дані можна отримати різними шляхами. З організаційної точки зору розрізняють три форми статистичного спостереження: звітність; спеціально організоване статистичне спостереження; реєстри.
Статистична звітність є основною формою статистичного спостереження в Україні. Це така форма спостереження, коли кожний суб'єкт діяльності (підприємство, організація, установа) подає свої дані у статистичні органи. Дані подаються у вигляді звітів, які підводять підсумок результату роботи суб'єкта діяльності за звітний період. Зміст звітності визначається її програмою. Звітність здійснюється за встановленою формою і називається табелем звітності. Тут наводяться дані про узагальнені статистичні показники, наприклад: фонд місячної заробітної плати для підприємства; показник надходження товарно-матеріальних цінностей на основі аналізу документів з надходження вантажів тощо.
Розрізняють типову та спеціальну форму звітності. Типова звітність має однакову форму і зміст для всіх суб'єктів діяльності. Спеціальна звітність виражає специфічні моменти для окремих підприємств.
За принципом періодичності звітність поділяють на річну та поточну. Остання включає такі види звітності як квартальну, місячну, двотижневу, тижневу.
В залежності від способу передачі інформації розрізняють поштову, телеграфну, факс-модемну звітність.
Спеціально організоване статистичне спостереження є другою формою звітності і має на меті отримати відомості, які не охоплені звітністю (переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування).
Ще одною формою обстеження є реєстр - перелік одиниць об'єкта спостереження із зазначенням ознак, який складається та оновлюється під час постійного обстежування. Наприклад, реєстром підприємств і організацій є перелік суб'єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їх реквізитів та основних показників, реєстром населення - поіменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається і містить паспортні та податкові відомості про кожного мешканця.
Статистичне обстеження розрізняється в залежності від часу реєстрації даних та ступеня охоплення одиниць спостереження.
Спостереження за часом реєстрації даних поділяються на поточне, періодичне та одноразове. При поточному спостереженні звітність постійно реєструється за мірою виникнення даних. Періодичне спостереження проводиться через певні проміжки часу, наприклад: перепис населення, виробничих площ, технологій, а також обстеження суб'єктів бізнесу щодо можливості інвестування.
За ступенем охоплення одиниць спостереження буває суцільним та несуцільним. Суцільним називають таке спостереження, при якому обстежуються всі без винятку одиниці сукупності, наприклад: перепис населення; облік випуску продукції та ін. При несуцільному спостереженні обстежується тільки частина одиниць сукупності.
Несуцільне обстеження у свою чергу поділяють на вибіркове, монографічне, основного масиву, анкетне, моніторинг. Вибірковим називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягає певна частина одиниць сукупності, яку отримали на основі випадкового відбору; цей вид статистичного спостереження отримав значне визначення в статистичній практиці. Монографічне спостереження характеризується тим, що здійснюється докладне і всебічне обстеження окремих одиниць досліджуваної сукупності (опис нових технологій, виробництва окремих видів продукції, передового досвіду тощо). Обстеження основного масиву - це спостереження за частиною найбільших одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі сукупності (дослідження найбільш крупних транспортних вузлів у загальній структурі вантажного потоку; спостереження за торгівлею на ринках у містах, де мешкає більшість міського населення та ін.). Анкетне обстеження ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ. Моніторинг є різновидом несуцільного обстеження за станом певного середовища (наприклад, моніторинг стану здоров'я мешканців зони посиленого екологічного контролю, моніторинг валютних торгів та аукціонів тощо).
Статистичне спостереження здійснюється в такі три способи: безпосередній облік фактів; документальний облік; опитування. При безпосередньому обліку фактів відомості, що підлягають фіксації, певним чином підраховуються, виміряються, зважуються для одиниць об'єкта спостереження, наприклад: реєстрація товарних потоків, що перетинають кордон; облік готівкової грошової маси в банках тощо. Документальне спостереження ґрунтується на використанні різних документів (звітності, бухгалтерських документів, річних звітів та ін.), чим визначаються показники на макро- та мікрорівні: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; розмір доходів; обсяги експорту та імпорту товарів та ін. Опитування - такий спосіб спостереження, при якому відомості отримують усно або письмово зі слів опитуваних осіб.
Опитування може бути експедиційним, кореспондентським та у формі самореєстрації. За експедиційним способом реєстрація фактів здійснюється спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (як наприклад, під час перепису населення). При кореспондентському способі спостереження потрібні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анкетах запитання; кореспондентський спосіб спостереження застосовується, наприклад, для дослідження ринку товарів і послуг окремих регіонів, для обстежування процесу просування товарів в умовах ринку тощо. Самореєстрація - це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців; прикладом такого спостереження може бути бюджетне обстежування родин різних верств населення, при якому родини самі ведуть записи про свої доходи та витрати, а реєстратори-обліковці регулярно (двічі на місяць) відвідують їх, перевіряють повноту і правильність цих записів.
5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.
Програмно-методологічне та організаційне забезпечення статистичного спостереження
При проведенні будь-якого статистичного спостереження заздалегідь дбають про його програмно-методологічне та організаційне забезпечення.
До програмно-методологічних питань належать такі:
а) встановлення мети та завдання статистичного спостереження;
б) визначення об'єкта та одиниць сукупності і спостереження;
в) розробка програми статистичного спостереження;
г) підготовка інструментарію спостереження;
д) додержання найважливіших принципів і правил проведення статистичного спостереження.
Готуючись до статистичного спостереження, перш за все визначають його мету та завдання. Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної (відповідаючої реальному стану) та повної (за обсягом і змістом) статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. При цьому статистична інформація повинна бути своєчасною, порівняльною за часом та у просторі, доступною. Завдання спостереження і задачі, які випливають із цього, визначаються, виходячи з практичних та наукових проблем планування, організації та управління виробництвом, стану вивченості розглядаємого явища тощо.
В залежності від мети та завдань визначають об'єкт спостереження, одиницею сукупності та одиницю спостереження.
Об'єктом спостереження називають сукупність одиниць розглядаємого явища, про які повинна бути зібрана статистична інформація.
Об'єкт спостереження складається з окремих одиниць - одиниць сукупності, від яких одержують початкову інформацію.
Одиниця спостереження - це елемент об'єкта спостереження, який несе відомості про ознаки одиниць сукупності. Так, одиницею спостереження при перепису населення є домогосподарство і кожний його член, при реєстрації проданих на біржах нерухомості квартир - кожна біржа. Найвідповідальнішим моментом статистичного спостереження є складання програми спостереження - переліку запитань, на які очікують отримати відповіді.
До програми спостереження включають також розробку статистичного інструментарію - сукупності документів, в які будуть внесені відповіді на запитання програми. До інструментарію спостереження відносять два основних типа документів: статистичні формуляри та інструкції до їх заповнення.
Статистичний формуляр - це обліковий документ у вигляді бланку відповідної форми, де фіксуються відповіді на запитання програми спостереження. На практиці найчастіше використовують формуляри двох типів: індивідуальні (бланк-карта), які призначені для запису відомостей за однією одиницею спостереження; спискові (бланк-список) - для запису відомостей за кількома одиницями спостереження.
Формуляри статистичного спостереження супроводжуються інструкцією - переліком вказівок та роз'яснень, якими має керуватись обліковець чи реєстратор при заповненні бланків спостереження.
Основу організаційного забезпечення статистичного спостереження складає організаційний план — головний документ, в якому відображаються найважливіші питання організації та проведення намічених заходів. В організаційному плані вказують: органи спостереження; час, місце та строк спостереження; матеріально-технічне забезпечення відповідних робіт; порядок комплектування та навчання кадрів, необхідних для проведення спостереження; порядок проведення спостереження, прийому та здачі матеріалів; спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження) тощо.
При організації статистичного спостереження обов'язково повинно бути вирішено питання, коли проводиться спостереження, що включає вибір часу та сезону спостереження, встановлення періоду та критичного часу спостереження.
Час спостереження (об'єктивний час) - це час, якому відповідають дані спостереження.
Сезон (час року) для спостереження слід вибирати такий, в якому вивчаємий об'єкт перебуває в звичайному для нього стані. Наприклад, перепис населення краще проводити зимою, так як спостерігається найменше переміщення населення.
Під періодом (суб'єктивним часом) проведення спостереження розуміють час від початку до закінчення збирання відомостей.
Критичним часом спостереження називають дату за станом, на яку повідомляють дані зібраної інформації. При переписах населення встановлюють час початку та закінчення вивчаємих фактів.
Критичним моментом спостереження називають конкретно визначений час, до якого приурочені відомості. При переписах населення - це найчастіше північ - момент закінчення однієї доби і початок іншої.
