Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика нерухомоњ фази




ѕрирода нерухомоњ р≥дини Ї тим основним фактором, €кий визначаЇ посл≥довн≥сть виходу компонент≥в з колонки ≥ в≥дношенн€ часу утриманн€ максимум≥в њх зон.  р≥м того, вплив нерухомоњ р≥дини розповсюджуЇтьс€ ≥ на характер розмитост≥ хроматограф≥чних зон.

ќсновною вимогою до нерухомоњ р≥дини Ї селективн≥сть, €ка визначаЇ здатн≥сть до зм≥щенн€ максимум≥в зон ≥ндив≥дуальних сорбат≥в в≥дносно один одного. ѕри розд≥ленн≥ багатокомпонентноњ сум≥ш≥ сорбент, що забезпечуЇ розд≥ленн€ пари речовин з дуже близькими максимумами зон, може або викликати взаЇмне накладанн€ зон ≥нших компонент≥в, або р≥зко зб≥льшити час анал≥зу. “ому виб≥р нерухомоњ фази повинен бути з урахуванн€м њњ селективност≥, сорбц≥йноњ Їмност≥ по в≥дношенню до компоненту, €кий найб≥льш сорбуЇтьс€, та дифуз≥йних характеристик, що визначаютьс€ вТ€зк≥стю.

як нерухом≥ р≥дини в газор≥динн≥й хроматограф≥њ використовують дек≥лька сотень р≥зних речовин, хоча в багатьох випадках вони можуть зам≥н€ти одна одну.

ƒо нерухомоњ р≥дини предТ€вл€ютьс€ так≥ вимоги:

І селективн≥сть;

І в≥дсутн≥сть х≥м≥чноњ взаЇмод≥њ з речовинами, €к≥ розд≥л€ютьс€, твердим нос≥Їм, ст≥нкою колонки, газом-нос≥Їм;

І низький тиск пари при робочих температурах;

І х≥м≥чна стаб≥льн≥сть в умовах застосуванн€;

І мала вТ€зк≥сть;

І в≥дсутн≥сть дом≥шок.

як≥сть розд≥ленн€ в газор≥динн≥й хроматограф≥њ визначають сили взаЇмод≥њ м≥ж молекулами розчинник≥в ≥ розчинених речовин. якщо розчинник ≥ сорбат або хоча б один з них непол€рн≥, то вир≥шальну роль в≥д≥грають сили дисперс≥йноњ взаЇмод≥њ. ÷≥ сили, €к правило, б≥льш≥ дл€ тих сорбат≥в, €к≥ мають б≥льш високу температуру кип≥нн€. ƒисперс≥йн≥ сили зменшуютьс€ при зменшенн≥ молекул€рноњ маси ≥ зб≥льшенн≥ розгалуженост≥ молекули досл≥джуваноњ речовини. “ак, у звТ€зку з цим, естери розгалужених ≥ ненасичених кислот рухаютьс€ вздовж хроматограф≥чноњ колонки з б≥льшою швидк≥стю, н≥ж естери насичених кислот.

ѕрикладом д≥њ ≥ндукц≥йних сил Ї процес розд≥ленн€ естер≥в ненасичених кислот з використанн€м в €кост≥ нерухомих фаз адип≥нат≥в пол≥етиленгл≥кол€ та пол≥проп≥ленгл≥гол€. ѕ≥д д≥Їю цих р≥дин в≥дбуваЇтьс€ пол€ризац≥€ подв≥йних звТ€зк≥в естер≥в ненасичених кислот ≥ зростаЇ утримуваний обТЇм њх.

ќсобливо великий вплив на €к≥сть розд≥ленн€ компонент≥в сум≥ш≥ маЇ здатн≥сть до утворенн€ водневих звТ€зк≥в. “ак, властив≥сть гл≥церину утворювати водневий звТ€зок з водою дозвол€Ї застосовувати його дл€ розд≥ленн€ сум≥шей, що м≥ст€ть воду. –озд≥ленн€ первинних, вторинних ≥ третинних ам≥н≥в на пол≥етиленоксид≥ по€снюЇтьс€ р≥зною здатн≥стю ам≥н≥в утворювати воднев≥ звТ€зки з нерухомою фазою. Ќаприклад, третинн≥ ам≥ни зовс≥м не утворюють водневих звТ€зк≥в з пол≥етиленоксидом, тому утримуван≥ обТЇми третинних ам≥н≥в м≥н≥мальн≥. „астка водневого звТ€зку у загальн≥й енерг≥њ взаЇмод≥њ речовин зменшуЇтьс€ в м≥ру зб≥льшенн€ њх молекул€рноњ маси. “ому, наприклад, при розд≥ленн≥ спирт≥в на дигл≥церин≥ чи пол≥естерн≥й смол≥ спочатку елююЇтьс€ етанол, а пот≥м метанол.

ѕри хроматограф≥чному розд≥ленн≥ речовин можна застосовувати також нерухом≥ фази, €к≥ утворюють з компонентами, що розд≥л€ютьс€, комплексн≥ сполуки р≥зноњ стаб≥льност≥. “ак, при розд≥ленн≥ ненасичених вуглеводн≥в широко застосовують розчини аріентум н≥трату, а дл€ розд≥ленн€ ам≥н≥в Ц сол≥ жирних кислот.

ѕри вибор≥ нерухомоњ фази необх≥дно перш за все враховувати, що непол€рн≥ речовини, €к правило, краще розд≥л€ютьс€ на непол€рних фазах. “ак≥ нерухом≥ фази, €к нормальн≥ параф≥ни —12 Ц —18, сквалан, медичне вазел≥нове масло широко застосовуютьс€ при анал≥з≥ нафтопродукт≥в ≥ ≥нших вуглеводневих сум≥шей, коли необх≥дно елюювати речовини в пор€дку зб≥льшенн€ температур њх кип≥нн€.

—уттЇву роль при п≥дготовц≥ колонки в≥д≥граЇ метод нанесенн€ р≥дини на твердий нос≥й чи ст≥нку кап≥л€рноњ колонки, €кий повинен забезпечувати максимальну р≥вном≥рн≥сть товщини пл≥вки. ™ дек≥лька способ≥в нанесенн€ нерухомоњ р≥дини на твердий нос≥й. јле найб≥льш р≥вном≥рне нанесенн€ р≥дини забезпечуЇтьс€ двома методами:

1. –≥дку фазу розчин€ють у леткому розчиннику (ацетон≥, диетиловому чи петролейному етер≥, дихлоретан≥, ——l4, метанол≥) ≥ вм≥щують у круглодонну колбу, в €ку пот≥м насипають нос≥й.  ≥льк≥сть розчинника повинна бути такою, щоб весь нос≥й був занурений в р≥дину.  олбу ставл€ть на вод€ну баню чи приЇднують до вакуум-насоса ≥ видал€ють розчинник при безперервному перем≥шуванн≥ вм≥сту колби.

2. Ћ≥йку з с≥ткою вм≥щують у р≥динну баню, температура €коњ приблизно на 10 0— нижча температури кип≥нн€ розчинника. Ќа с≥тку насипають твердий нос≥й ≥ пропускають знизу сухий газ. «верху в л≥йку спр€мовують розпилений розчин нерухомоњ фази. ѕри цьому одночасно в≥дбуваЇтьс€ обробка нос≥€ р≥диною та випаровуванн€ розчинника.

ѕ≥дготовлену колонку кондиц≥онують в потоц≥ газу-нос≥€ при робоч≥й температур≥ прот€гом 12-16 годин.

ќсобливо сильно адсорбц≥йна активн≥сть нос≥€ про€вл€Їтьс€ при розд≥ленн≥ пол€рних сполук на колонц≥ з непол€рною фазою. ” звТ€зку з цим в нерухому р≥дину доц≥льно вводити незначн≥ добавки пол€рних речовин, що мають в молекулах г≥дроксильну або ам≥нну групу, €к≥ взаЇмод≥ють з активними центрами нос≥€, дезактивуючи њх.

¬заЇмод≥€ нос≥€ з пол€рною добавкою у б≥льшост≥ випадк≥в обумовлена утворенн€м водневих звТ€зк≥в з поверхневими г≥дроксильними групами нос≥€. ¬ведена добавка, блокуючи такий активний центр, перешкоджаЇ взаЇмод≥њ його з компонентом сум≥ш≥, €ка розд≥л€Їтьс€.

јктивн≥сть нос≥€ можна також зменшити, застосовуючи певний спос≥б нанесенн€ нерухомоњ фази. “ак, на поверхн≥ подр≥бненоњ цегли можна провести затвердженн€ пол≥естерноњ смоли, наприклад, отриманоњ ≥з стиролу та продукт≥в конденсац≥њ диетиленгл≥кол€ з малењновим та фталевим анг≥дридами.

Ќа ефективн≥сть хроматограф≥чного розд≥ленн€ речовин суттЇво впливаЇ розм≥р частинок сорбента. ƒл€ сортуванн€ нос≥€ за розм≥ром частинок застосовують €к метод, заснований на швидкост≥ седиментац≥њ частинок, так ≥ прос≥юванн€ кр≥зь в≥дпов≥дн≥ сита.

≤з зменшенн€м розм≥р≥в частинок нос≥€ зростаЇ ефективн≥сть колонки, що можна по€снити тим, що у випадку грубих зерен зб≥льшуютьс€ розм≥ри пустих порожнин, внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс€ нер≥вном≥рн≥сть потоку газу-нос≥€ через перер≥з та шл€х зовн≥шньоњ дифуз≥њ. ќднак сильне зменшенн€ розм≥р≥в частинок призводить до суттЇвого зб≥льшенн€ г≥дравл≥чного опору. “аким чином, необх≥дно вибирати оптимальний розм≥р зерен нос≥€, причому суттЇве значенн€ маЇ д≥аметр колонки. “ак, дл€ колонок д≥аметром 4-8мм оптимальним вважаЇтьс€ розм≥р частинок в межах 0,15-0,5 мм.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 714 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

428 - | 427 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.