Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ положенн€. √азовою хроматограф≥Їю називаЇтьс€ хроматограф≥чний процес, у €кому рухомою фазою Ї газ або пара




√азовою хроматограф≥Їю називаЇтьс€ хроматограф≥чний процес, у €кому рухомою фазою Ї газ або пара. –озр≥зн€ють газоадсорбц≥йну хроматограф≥ю, газор≥динну хроматограф≥ю, а також пром≥жн≥ методи.

¬ газоадсорбц≥йн≥й хроматограф≥њ нерухомою фазою Ї твердий адсорбент, а рухомою Ц газ.

ƒо пром≥жних метод≥в в≥дноситьс€ хроматограф≥€ на модиф≥ко≠ваному сорбент≥, €ка базуЇтьс€ на тому, що нерухомою фазою Ї твердий адсорбент, модиф≥кований невеликою к≥льк≥стю р≥дини. ” даному раз≥ в≥д≥граЇ роль €к адсорбц≥€ на поверхн≥ газЦтверде т≥ло ≥ в певн≥й м≥р≥ на поверхн≥ р≥дина Ц тверде т≥ло, так ≥ розчинн≥сть в р≥дин≥. ≤снують ≥ ≥нш≥ пром≥жн≥ вар≥анти. ” пор≥вн€нн≥ з ≥ншими видами хроматограф≥њ, газова хроматограф≥€ в≥др≥зн€Їтьс€ такими €кост€ми:

І можлив≥стю ≥дентиф≥кац≥њ ≥ к≥льк≥сного визначенн€ ≥ндив≥дуальних компонент≥в складних сум≥шей;

І можлив≥стю вивченн€ р≥зних властивостей речовин та ф≥зико-х≥м≥чних взаЇмод≥й в газах, р≥динах ≥ на поверхн≥ твердих т≥л;

І високою ч≥тк≥стю розд≥ленн€ речовин та малою тривал≥стю процесу, що обумовлено низькою вТ€зк≥стю рухомоњ фази;

І можлив≥стю досл≥дженн€ м≥кропроб ≥ автоматичного запису отриманих результат≥в ≥з застосуванн€м високочутливих прилад≥в дл€ визначенн€ властивостей елюата;

І можлив≥стю анал≥зу широкого кола обТЇкт≥в Ц в≥д летких газ≥в до високомолекул€рних орган≥чних сполук ≥ де€ких метал≥в;

І можлив≥стю препаративного вид≥ленн€ чистих речовин.

« визначенн€ вар≥ант≥в газовоњ хроматограф≥њ зрозум≥ло, що дл€ проведенн€ процесу необх≥дно використовувати газ-нос≥й (газова фаза), нерухому р≥дину (р≥дка фаза) та твердий нос≥й або адсорбент (тверда фаза).

√аз-нос≥й Ї рухомою фазою, в≥н служить дл€ елююванн€ компонент≥в проби через колонку. «азвичай, €к газ-нос≥й використовують гел≥й, аргон, водень, карбон(IV) оксид, азот. ¬ де€ких випадках рекомендуЇтьс€ використовувати вод€ну пару, а також пари орган≥чних речовин.

Ќерухомою фазою в газор≥динн≥й хроматограф≥њ Ї практично нелетка при температур≥ колонки р≥дина, нанесена на твердий нос≥й, €ка розчин€Ї компоненти сум≥ш≥, що розд≥л€ютьс€. ћаса в грамах нерухомоњ р≥дини, що припадаЇ на 100г твердого нос≥€, називаЇтьс€ ступенем просоченн€ твердого нос≥€.

“вердим нос≥Їм, зазвичай, Ї практично ≥нертна тверда речовина Ц подр≥бнена цегла, в≥дпов≥дно оброблена глина ≥ ≥н., на €кий нанос€ть нерухому р≥дину. ¬ кап≥л€рних колонках €к твердий нос≥й виступають внутр≥шн≥ ст≥нки кап≥л€р≥в.

” €кост≥ адсорбента Ц пористоњ твердоњ речовини Ц в газов≥й хрома≠то≠граф≥њ, зазвичай, використовують алюм≥н≥й оксид, сил≥кагель, синте≠тичн≥ цеол≥ти та активоване вуг≥лл€, а також порист≥ синтетичн≥ пол≥мери.

ћаса адсорбента або просоченого нерухомою р≥диною твердого нос≥€ (г), що припадаЇ на 1см3 обТЇму насадочноњ колонки, називаЇтьс€ щ≥льн≥стю набивки. ѕрилад дл€ газохроматограф≥чного процесу називаЇтьс€ газовим хроматографом.

–ис. 11. ѕринципова схема газового хроматографа.

1 Ц дозатор; 2 Ц колонка; 3 Ц детектор; 4 Ц рег≥стратор

 

ƒозатор служить дл€ введенн€ в хроматограф≥чну колонку газовоњ, р≥дкоњ або твердоњ проби. ѕробу можна вводити або безпосередньо в пот≥к газу-нос≥€, або в обмежений обТЇм, з €кого вона транспортуЇтьс€ газовим потоком в колонку. –озд≥ленн€ компонент≥в сум≥ш≥ в≥дбуваЇтьс€ в хроматограф≥чн≥й колонц≥.

–екомендують наступн≥ позначенн€ параметр≥в колонки: L Ц довжина, см; S Ц поперечний перер≥з, см2; W Ц частка обТЇму колонки, €ку займаЇ газова фаза; W1 Ц частка обТЇму колонки, €ку займаЇ р≥дка фаза (в газор≥динн≥й хроматограф≥њ) або твердий адсорбент (в газоадсорбц≥йн≥й хроматограф≥њ W1=1ЦW); Vр Ц обТЇм нерухомоњ р≥дини в колонц≥, см3; Vг Ц обТЇм газовоњ фази, см3; Vт Ц обТЇм твердого нос≥€, см3. «наченн€ Vр та Vт розраховують за формулами:

Vр = W1 L S; Vг = W L S.

«азвичай, насадочн≥ колонки мають довжину в≥д 1 до 10м ≥ внутр≥шн≥й д≥аметр 3-6мм.  ап≥л€рна колонка €вл€Ї собою трубку довжиною 25-100м з внутр≥шн≥м д≥аметром 0,2-0,5мм, виготовлену з нержав≥ючоњ стал≥, скла, м≥д≥, пол≥мерних матер≥ал≥в ≥ ≥н.

ќск≥льки основним способом визначенн€ складу досл≥джуваноњ сум≥ш≥ в газов≥й хроматограф≥њ Ї метод вих≥дноњ кривоњ, п≥сл€ колонки встановлюЇтьс€ детектор, €кий ф≥ксуЇ зм≥ну складу сум≥ш≥ (елюата), що виходить з колонки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 833 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

288 - | 275 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.