Поняття винахідливості в суперечці. Стан, коли не вистачає слів, щоб гідно відповісти опонентові, виникає, якщо ми не володіємо прийомами, методами та інструментами, необхідними для того, щоб професійно реагувати на вербальні (у тому числі й заборонені) удари. Якщо ми неправильно оцінили ситуацію або невірно засвоїли поведінкові шаблони, які з боку виглядають як панацея у будь-якій ситуації, проте насправді такими не є, ми опиняємося неспроможними в суперечці.
Справжня винахідливість проявляється в умілих діях, швидких реакціях, які настільки доречно і логічно випливають у відповідь на різного роду нападки, що опонент і(або) свідки розмови починають думати, що в даній ситуації вчинив би так само.
Винахідливості можна навчитися. Для цього звернемося до книги. Бредемайера „Мистецтво словесної атаки” і розглянемо основні прийоми ведення суперечки, які в ній запропоновані.
К. Бредемайер розглядає винахідливість:
· з точки зору процесів, що відбуваються всередині людини, – професійні реакції на поставлені питання. Якщо, звичайно, на тлі нападок опонента людина здатна на більше, ніж просто відкрити рот, набрати повітря і знову його закрити;
· з точки зору зовнішніх проявів – вчинки, вчасно сказані репліки, невербальні та вербальні дії у відповідь на напади, фрази-вбивці або несправедливі випади на свою адресу. Причому сказані так, що супротивник/опонент і(або) присутні захотіли б у подібній ситуації вчинити так само;
· як підсвідомі чи свідомі навички і відповідну реакцію, яка „просто міцно опанована”. Їм, як і граматики, можна навчитися.
Ситуація, коли людина не може вимовити слова, виникає, якщо вона не володіє професійними прийомами, не використовує відповідні в даній ситуації методи та інструменти, не професійно реагує на словесні випади. Якщо неправильно оцінила ситуацію або недооцінила опонента. Ось тоді вона і неадекватно реагує: або занадто бурхливо, або взагалі стає замкнутою.
Зазначимо наступні положення:
· влучні відповіді повинні приходити в потрібний момент. Вони не повинні створювати враження повільної реакції, розтягування того періоду, протягом якого в розмові треба дати відповідь (3-5 секунд). Однак у будь-якому разі слід пам’ятати, що краще забаритися з відповіддю, ніж потім пояснювати, що ви мали на увазі;
· відповідь має бути витонченою і доречною;
· ви повинні залишити у себе самого і (що, звичайно ж, краще всього) у своїй аудиторії або опонента враження, що все сказане – найбільш вдало у сформованій ситуації. Тому в більшості випадків знаряддя вербальної поразки, уїдливі образи подібні зарядам, що розірвалися ще в стовбурі, і у зв’язку з цим вони, як і відповіді-бумеранги, виключаються. Швидко знайдена стандартна відповідь на зауваження теж не додасть вам очок, а згодом може налаштувати аудиторію проти вас. Тому необхідно прагнути до того, щоб залишилося приємне враження: ви дали відповідну відповідь, продемонструвавши таким чином приклад адекватної реакції;
· влучні відповіді подібні точним уколам рапіри, що змушують супротивника задуматися, але ніколи не повинні бути феєрверком словесних образ або багаттям інквізиції для вашого опонента;
· професійна спритність покликана допомогти знайти вихід з неприємної ситуації, а не інсценувати обмін боксерськими ударами і не провокувати ескалацію агресії;
· в переносному сенсі під винахідливістю у суперечках можна розуміти всі ваші, разом узяті, дотепні думки, які хоча і можуть залишитися невисловленими, проте дозволяють утриматися на вершині, а не скотитися вниз;
· доречні та конструктивні відповіді в суперечці повинні спонукати опонента на роздуми, роз’яснити ситуацію, залишитися в його пам’яті, щоб він зміг їх проаналізувати;
· винахідливість у суперечці ґрунтується на емоційному сприйнятті, тому ваші влучні відповіді – це свідомі вербальні та невербальні та паравербальні дії, що пояснюють доречну критику вчинків, слів вашого співрозмовника і запрошують його до продовження, якщо ви самі хочете, конструктивної розмови;
· ваші влучні відповіді повинні бути пов’язані з контекстом, з конкретної фразою, на яку ви хочете відреагувати, і в жодному разі не перетворюватися в словесне сміття, сказанні не до місця;
· ваші винахідливі відповіді націлені на те, щоб вирішити протиріччя, не дозволивши розмови перетворитися в клубок емоційних проблем;
· ваші влучні та винахідливі відповіді в розмові з критично налаштованим або неприємним співрозмовником повинні стати відображенням вашої репутації, незалежності й одночасно високого комунікативного інтелекту. Будьте наполегливі в демонстрації своєї переваги.
Завершення суперечки означає досягнення заздалегідь намічених цілей суперечки. Але для того щоб дізнатися, чи вирішені завдання суперечки, потрібно перевірити, чи призвела аргументація кожної зі сторін до потрібного висновку; чи змогли боку зрозуміти сенс аргументації один одного.
У останній фазі суперечки не завжди вдається прийти до однозначної думки. Багато суперечок завершуються тим, що кожен учасник ще більше стверджується в своїй правоті. Але було б неправильно робити з цього висновок про неефективність більшості суперечок. Хоча позиції людей, що сперечалися не змінилися, але вони, безсумнівно, стали ясніше, ніж до початку суперечки. Далеко не кожна суперечка закінчується тим, що всі переходять у „одну віру”, але майже кожна суперечка допомагає сторонам уточнити свої позиції, знайти додаткові аргументи для їх захисту. Можна сказати, що суперечка покликана якщо не вирішити, то, щонайменше, прояснити обговорювану проблему.
Суперечка – це не зовсім нешкідливий захід. Вона може призвести до небажаних наслідків. Тому потрібно вміти мінімізувати можливі збитки, спричинені цим явищем, і витягувати з неї якомога більшу користь. Головний результат суперечки – це не сама по собі перемога над іншою стороною, а вирішення якоїсь конкретної проблеми, краще всього – спільне її рішення. У цьому випадку про перемогу однієї з сторін, що сперечаються, можна говорити лише в переносному значенні: коли в результаті суперечки відкривається істина, вона стає надбанням обох сторін, і „перемога” однієї з них має суто психологічний характер.
Ключові поняття: суперечка, аргументація, пропонент, опонент, полеміст, критика, репліка, дискусія, полеміка.
Питання та завдання:
1. Поняття „суперечка” і загальна характеристика суперечки.
2. Класифікація видів суперечок.
3. Психологічні прийоми переконання в суперечці.
4. Які фактори впливають на характер суперечки? Охарактеризуйте кожен з них.
5. Назвіть умови успішності протікання суперечки.
6. Чим відрізняються коректні питання в суперечці від некоректних?
7. Чим відрізняються позитивні відповіді в суперечці від негативних?
Проблемне завдання: Змоделюйте уривок суперечки партнерів з якоїсь проблеми, в якому були б використані одна або кілька дозволених (недозволенних) хитрощів.
