Метод Мора

Титрантом методу є розчин AgNO₃, с =0,05 моль/дм ³ або с =0,1 моль/дм ³. Індикатором є розчин K₂CrO₄. Його застосування засно­вано на тому, що при титруванні хлорид-іонів у присутності в першу чергу осаджуються йони Cl^–. ДР (AgCl)=1,78·10^–10. S (AgCl)=1,2·10^–5 моль/дм ³. Після повного осадження хлорид-іонів над­лиш­кова крапля розчину AgNO₃ викликає утворення цегляно-червоного осаду Ag₂CrO₄. ДР (Ag₂CrO₄)=2,1·10^–12; S (Ag₂CrO₄)=8,1·10^–5 моль/дм ³.

Метод Мора має ряд суттєвих недоліків:

1. Цей метод можна застосувати тільки для визначення хлоридів і бромідів і непридатний для визначення йодидів і роданідів, титрування яких супроводжується утворенням колоїдних систем і адсорбцією, що унеможливлює встановлення кінцевої точки титрування.

2. Метод не можна застосовувати в кислих і сильнолужних середовищах. У кислому середовищі хромат переходить в дихромат, який утворює з Ag⁺ червоний осад, що розчиняється в кислоті. У сильнолужному розчині утворюється Ag₂O і AgOH. Тому p H середовища при титруванні повинен бути не менше 6,5 і не більше 10. У присутності солей амонію p H розчину повинен бути 6,5-7,2.

3. Йони Hg²⁺, Pb²⁺, Ba²⁺ і інші, які утворюють з хромат-іонами осади хроматів, заважають визначенню за методом Мора.

4. За методом Мора не можна титрувати забарвлені розчини, що маскують забарвлення аргентум хромату в точці еквівалентності.

5. Титруванню за методом Мора заважають аніони (S^2–, PO₄^3–, CO₃^2–,

6. C₂O₄^2– та ін.), які утворюють з аргентум-іонами малорозчинні сполуки.

7. За цим методом суттєвою є індикаторна помилка, тому що розчин свідомо перетитровують.