Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 рива титруванн€ хлоридноњ кислоти розчином натр≥й г≥дроксиду




ƒодано розчину NaOH (см3)

 

“аким чином, €кщо проанал≥зувати зм≥ну концентрац≥й реагуючих речовин поблизу точки екв≥валентност≥ в процес≥ титруванн€, то можна зробити наступний висновок. ѕ≥сл€ додаванн€ 90% необх≥дноњ к≥лькост≥ реактиву в розчин≥ залишаЇтьс€ 10% (або 0,1 частина) вз€тоњ к≥лькост≥ досл≥джуваного компонента. якщо зважити на умову про те, що обТЇм розчину при титруванн≥ не зм≥нювавс€, то концентрац≥€ досл≥джуваного йона зменшилась в 10 раз≥в. якщо додати ще 9% робочого розчину (всього 99% в≥д теоретично екв≥валентноњ к≥лькост≥), то нев≥дтитрованим залишаЇтьс€ 1% (або 0,01 частина) речовини. “обто, концентрац≥€ речовини зм≥нилась знову в 10 раз≥в, але дл€ цього потр≥бно було додати в 10 раз≥в менше робочого розчину (9% зам≥сть 90%). ѕ≥сл€ додаванн€ ще 0,9% (99,9% в≥д теоретично екв≥валентноњ к≥лькост≥) концентрац≥€ речовини зменшилась знову в 10 раз≥в ≥ так дал≥. “аким чином, в м≥ру наближенн€ до точки екв≥валентност≥ дл€ того, щоб викликати однакову зм≥ну концентрац≥њ досл≥джуваного компонента, необх≥дно додавати кожного разу меншу к≥льк≥сть реактиву. ≤накше кажучи, при р≥вном≥рному додаванн≥ робочого розчину концентрац≥€ досл≥джуваного компонента зм≥нюЇтьс€ стрибкопод≥бно.

ѕ≥сл€ точки екв≥валентност≥ умови р≥вноваги визначаютьс€ вже не залишком компонента, €кий визначають, а надлишком реактиву. “ак, €кщо додати 0,1% надлишку реактиву (100,1% в≥д екв≥валентноњ к≥лькост≥), в розчин≥ утворюЇтьс€ де€ка надлишкова концентрац≥€ реактиву. якщо додати 1% надлишку реактиву, концентрац≥€ його зб≥льшитьс€ в 10 раз≥в, ≥ у в≥дпов≥дност≥ з законом д≥ючих мас зменшитьс€ концентрац≥€ досл≥джуваного компонента, ≥ т.д. “аким чином, п≥сл€ точки екв≥валентност≥ продовжуЇтьс€ зм≥на концентрац≥й в тому ж самому напр€мку ≥ крива титруванн€ характеризуЇтьс€ другою симетричною частиною.

–≥зка зм≥на концентрац≥њ г≥дроген-≥он≥в в≥д додаванн€ останньоњ крапл≥ робочого розчину називаЇтьс€ стрибком титруванн€.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що крив≥ титруванн€ не мають безпосереднього в≥дношенн€ до вибору ≥ндикатора при титруванн≥. “очку екв≥валентност≥ визначають при умов≥ екв≥валентност≥, а також константи, €ка характеризуЇ властивост≥ продукту реакц≥њ (розчинн≥сть, константу дисоц≥ац≥њ кислоти ≥ т.д.). “ому дл€ вибору ≥ндикатора нема необх≥дност≥ розраховувати всю криву титруванн€.

 рив≥ титруванн€ мають значенн€ дл€ загального у€вленн€ про зм≥ну концентрац≥й реагуючих речовин в процес≥ титруванн€ та стрибкопод≥бний характер зм≥ни њх поблизу точки екв≥валентност≥. √оловне в кривих титруванн€ те, що за ними можна встановити можлив≥сть застосуванн€ обТЇмного анал≥зу дл€ визначенн€ окремих речовин.

“очн≥сть вим≥рюванн€ обТЇму в даному метод≥ анал≥зу становить ±0,1%. “ому, в обТЇмному метод≥ сл≥д застосовувати т≥льки так≥ реакц≥њ ≥ умови њх проведенн€, при €ких в точц≥ екв≥валентност≥ в стан≥ р≥вноваги буде знаходитись не б≥льше 0,1% компонент≥в, що не прореагували.

–озрахунки на основ≥ цього положенн€ дають можлив≥сть зробити наступн≥ практичн≥ висновки. ѕри кислотно-основних методах анал≥зу можна використовувати т≥льки так≥ реакц≥њ, €к≥ в≥дбуваютьс€ з утворенн€м таких продукт≥в, коли рЌ середовища при цьому знаходитьс€ в межах в≥д 4 до 10.

“ак, при титруванн≥ розчину HCl (с(1/1HCl)=0,1 моль/дм3) в к≥нц≥ титруванн€ може бути 0,1% в≥д початковоњ концентрац≥њ йон≥в H+. “обто с(H+) =0,1∙ 0,1 / 100 = 1 Ј 10Ц4 моль/дм3; рЌ=4,0.

ѕо в≥дношенню до ≥ндикатор≥в цей висновок можна сформулювати так: в кислотно-основних методах не застосовують ≥ндикатори з р“ <4 або>10. ÷е положенн€ стосуЇтьс€ вс≥х метод≥в обТЇмного анал≥зу. “ак, при метод≥ осадженн€, наприклад, можна знайти граничне значенн€ ƒ–. Ќехай титрують розчин з (с(1/1’)=0,1 моль/дм3). ¬ точц≥ екв≥валентност≥ повинно залишитись не звТ€заними 0,1% йон≥в в≥д початковоњ концентрац≥њ, тобто 0,1∙ 0,1 /100 = 1Ј10Ц4 моль/дм3. “од≥, ƒ– дл€ ј¬=(1Ј10Ц4)2=1Ј10Ц8. “ому в обТЇмному анал≥з≥ можна використо≠вувати т≥льки так≥ реакц≥њ осадженн€, при €ких утворюютьс€ осади з ƒ–< 1Ј10Ц8. јбо, при титруванн≥ слабких кислот (основна реакц≥€:
Ќј + ќЌЦ ↔ Ќ2ќ + јЦ) треба, щоб с≥ль, €ка утворитьс€, в точц≥ екв≥валентност≥ г≥дрол≥зувалась не б≥льш €к на 0,1%.  онцентрац≥€ сол≥ в точц≥ екв≥валентност≥ ≈ 0,1 моль/дм3. «в≥дси, в точц≥ екв≥валентност≥ [ќЌЦ] в результат≥ г≥дрол≥зу не повина перевищувати
0,1∙0,1% /100 =1Ј10Ц4 моль/дм3. «в≥дси рќЌ =4, а рЌ=10. « цього випливаЇ, що не можна застосовувати в обТЇмному анал≥з≥ таких кислотно-основних реакц≥й, при €ких утворюютьс€ продукти, що створюють у розчин≥ рЌ >10,0.

¬ ≥нш≥й форм≥ цю умову можна описати так. ƒл€ реакц≥њ г≥дрол≥зу:

јЦ + Ќ2ќ ↔Ќј +ќЌЦ можна написати константу г≥дрол≥зу:   г≥др. =

= [ќЌЦ]Ј[Hј]/[AЦ]; якщо [ќЌЦ] = 1Ј10Ц4 моль /дм3, [Hј] =0,1=10Ц1,

  w =10Ц14, то [Ќј]=10Ц14 ∙10Ц1/ (10Ц4)2 =1Ј 10Ц7. “обто [Ќј] не повина бути< 1Ј10Ц7 моль / дм 3.

” тому випадку, коли утворюютьс€ продукти реакц≥њ з кислим значенн€м рЌ середовища (титруванн€ слабкоњ основи), то под≥бн≥ розрахунки показують: не можна застосовувати кислотно-основн≥ реакц≥њ, при €ких продукти реакц≥њ створюють рЌ середовища ≤ 4,0.

 

“итруванн€ слабкоњ кислоти. як приклад розгл€немо криву титруванн€ розчину ацетатноњ кислоти лугом.

”мови титруванн€ так≥ ж, €к у випадку титруванн€ сильноњ кислоти.

Ќа початку титруванн€ Ц це 100 см3 CH3COOH, с(1/1 CH3COOH) = 0,1 моль/ дм3; рЌ= ½р к-ти Ц ½ lg —к-ти= ½ 4,74 Ц ½ lg1 Ј 10Ц1 =
= 2,37 + 0,5 = 2,87.

якщо додати к≥льк≥сть лугу, €ка в≥дпов≥датиме 9 см3 розчину з с(1/1CH3COOH)=0,1моль/дм3, 9% CH3COOH перетворитьс€ в с≥ль CH3COONa ≥ залишитьс€ 91% нев≥дтитрованоњ ацетатноњ кислоти. “обто, утворитьс€ буферний розчин, в €кому сп≥вв≥дношенн€ концентрац≥й сол≥ та кислоти, а також рЌ становитиме: рЌ=р к-ти + lg —сол≥/—кисл. = 4,74 + lg 1 Ц lg 10 = 3,8 (—сол≥ /—кисл. = 9/91 =1/10.

≤нш≥ значенн€ рЌ:

ѕ≥сл€ додаванн€ 50 см3 розчину NaOH рЌ= 4,74 + lg 1/1 = 4,74;

Ц 91 см3 розчину NaOH рЌ= 4,74 + lg10 Ц lg1 =
=5,74

(—сол≥/—кисл. = 91/9 = 10/1;

Ц 99 см3 розчину NaOH рЌ= 4,74 + lg 100 = 6,74. —сол≥/—кисл.= 99/1 = 100/1;

Ц 99,9 см3 розчину NaOH рЌ= 4,74 + lg1000 =
= 7,74;

Ц 100,0 см3 розчину NaOH Ц утворюЇтьс€ с≥ль
CH3COONa,

рЌ= 7 + ½ р кисл. +½ lg —сол≥ = 7 +½ 4,74 +½ 10-1 = 9,37 Ц 0,5 =
= 8,87.

якщо внесено розчину лугу 100,1 см3 , зТ€вл€Їтьс€ надлишок лугу 0,1см3.  онцентрац≥€ його становитиме: 0,1∙0,1=100∙c(1/1NaOH); c(1/1NaOH) = 0,1∙ 0,1 / 100 = 1Ј10Ц4 моль/дм3; рќЌ = Цlg [ќЌЦ] = 4; рЌ= 10.

ѕри внесенн≥ розчину лугу обТЇмом 101,0 см3 надлишок

розчину лугу становитиме 1 см3.  онцентрац≥€ дор≥внюватиме:

1∙0,1=100∙c(1/1NaOH); c(1/1NaOH)=1∙0,1/100=1Ј10Ц3 моль/дм3;

рќЌ = Цlg [ќЌЦ] = 3;рЌ = 11.

ѕри загальному обТЇм≥ розчину лугу110 см3 надлишок розчину лугу буде 10см3.  онцентрац≥€ становитиме:

10∙0,1=100∙c(1/1NaOH); c(1/1NaOH) =10∙0,1/100 =1Ј10Ц2 моль/дм3;

рќЌ = Цlg [ќЌЦ] = 2; рЌ= 12.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 924 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

308 - | 301 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.