Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онстанти нест≥йкост≥ де€ких комплекс≥в Zn, Cd, Hg




‘ормула йона   ‘ормула йона  
[Zn(NЌ3)4]2+ 3,46∙10Ц10 [Zn ≈ƒ“ј] 1,0∙10Ц15
[Cd(NЌ3)4] 2+ 7,56∙10Ц8 [Cd ≈ƒ“ј] 1,4∙10Ц14
[Ќg(NЌ3)4] 2+ 5,3∙10Ц10 [Ќg ≈ƒ“ј]2Ц 1,6∙10Ц29

 

Zn, Cd ≥ Hg утворюють галогенокомплекси. Ћ≥гандами Ї F, Cl, Br, I. Ќайб≥льш ст≥йкими Ї галогенокомплекси ћеркур≥ю, а найменш ст≥йк≥ Ц Zn2+.

 омплекси ≥з сульфурвм≥фсними л≥гандами найб≥льш ст≥йк≥ у Hg2+, менш ст≥йк≥ у Cd2+ ≥ не характерн≥ дл€ Zn2+.

ƒл€ елемент≥в 3 а групи Ц ¬, Al Ц характерно утворенн€ комплекс≥в ≥з звТ€зками ћеЦќ та ћеЦF. “ак≥ сполуки мають достатньо високу ст≥йк≥сть. ќсобливо ст≥йкими Ї комплекси з сал≥циловою кислотою та сал≥циловим альдег≥дом. —полуки з координац≥йним числом 4 мають тетраедричну, а з координац≥йним числом 6 Ц октаедричну будову.

 омплекс Al з сал≥цилатом, наприклад, маЇ константу нест≥йкост≥
8∙10Ц15; комплекс [AlF4]Ц Ц 1,8∙10Ц18; комплекс [AlF6] Ц 1,44∙10Ц20. ƒл€ јлюм≥н≥ю та Ѕору комплекси ≥з звТ€зками ћеЦN та ћеЦS менш характерн≥.

ƒл€ елемент≥в 4 а групи пер≥одичноњ системи характерн≥ комплекси ≥з звТ€зками ћеЦќ та ћеЦF. “ак≥, наприклад, [SiF6]2Ц, [SnF6]. ќсоблив≥стю цих елемент≥в Ї здатн≥сть про€вл€ти координац≥йн≥ числа 7, 8, а ≥нколи 9. ¬≥дом≥ сполуки (NH4)2[SnF6]∙NH4F, (NH4)3H[PbF6] та ≥н. —полуки PbV нест≥йк≥ через високу окиснювальну здатн≥сть ѕлюмбуму по в≥дношенню до л≥ганд≥в.  онстанти нест≥йкост≥ галогенокомплекс≥в Sn i Pb Ц [SnBr2], [SnBr3]Ц, [PbCl3]Ц становл€ть пор€дку 10Ц2. ¬ажливою особлив≥стю елемент≥в ц≥Їњ групи Ї утворенн€ гетеропол≥сполук, наприклад, Me4[SiW12O40].

≈лементи 6 б групи Ц Cr, Mo, WЦпро€вл€ють достатню схильн≥сть до комплексоутворенн€, при цьому у комплексах ступ≥нь окисненн€ ’рому Ц 3+, а ¬ольфраму та ћол≥бдену Ц 4+ та 6+.

ƒл€ Cr3+ характерна переважна координац≥€ н≥троген- та оксигенвм≥сних л≥ганд≥в, з €кими в≥н утворюЇ м≥цн≥ звТ€зки. ќднак ц≥ звТ€зки менш м≥цн≥, н≥ж в сполуках платинових метал≥в. Ќасл≥дком цього Ї можлив≥сть про€вленн€ оптичноњ та геометричноњ ≥зомер≥њ. ѕрикладами комплекс≥в ’рому Ї так≥: [Cr(NH3)6]3+, [Cr(NH3)5H2O]3+, [Cr(NH3)4(H2O)2]3+, [Cr(H2O)6]3+, [Cr(NH3)5Cl]2+, [Cr(NH3)4H2OCl]2+, [Cr(NH3)2(SCN)4]Ц, [Cr(CN)6] та ≥н.

MoIV i WIV та MoV i WV дають комплекси з високими координац≥йними числами, наприклад у сполуках Me4[Mo(CN)8], Me2[MoO2(SCN)3], Me2[Mo(SCN)6] та ≥н. √ал≥ди ћо3+ мають багато€дерну будову ≥ в≥дпов≥дають формулам Mo2Hal6. ќсобливо розповсюджен≥ ≥зопол≥- та гетеропол≥сполуки ¬ольфраму ≥ ћол≥бдену. ≈лементи 8 а групи ѕер≥одичноњ системи не Ї комплексоутворювачами, але в йонному стан≥ HalЦ про€вл€ють донорн≥ властивост≥ ≥ координуютьс€ ц≥лим р€дом метал≥в.

ћанган ≥ –ен≥й схильн≥ до утворенн€ комплекс≥в. ” комплексах ћанган про€вл€Ї ступен≥ окисненн€ 7+, 6+, 4+, 3+, 2+, а –ен≥й Ц 7+, 6+, 5+, 4+, 3+.  омплекси –ен≥ю, €к правило, б≥льш ст≥йк≥, н≥ж в≥дпов≥дн≥ комплекси ћангану. Mn2+ утворюЇ численн≥ комплекси типу подв≥йних солей: (NH4)4Mn(SO4)2∙6H2O, K2[Mn(C2O4)2]∙2H2O, K4[Mn(CN)6] та ≥н. ƒо гетеропол≥сполук ћангану в≥дноситьс€, наприклад, (NH4)3Ќ7[Mn(ћоO4)6]∙3H2O.

І 17.  онтрольн≥ запитанн€ з теоретичних основ анал≥тичноњ х≥м≥њ

1. ƒайте сучасне формулюванн€ закону д≥ючих мас.

2. який ф≥зичний зм≥ст константи р≥вноваги х≥м≥чноњ реакц≥њ?

3. ¬≥д €ких фактор≥в залежить значенн€ константи р≥вноваги х≥м≥чноњ реакц≥њ?

4. «а €ких умов закон д≥ючих мас встановлюЇ взаЇмозвТ€зок м≥ж активност€ми реагуючих речовин ≥ продукт≥в реакц≥њ?

5. якщо  >1, то €ка реакц≥€ йде швидше Ц пр€ма чи зворотна?

6. як≥ Ї способи вираженн€ концентрац≥њ розчину?

7. ўо показуЇ титр робочого розчину за речовиною, що визначаЇтьс€?

8. як ≥ чому зм≥нюЇтьс€ концентрац≥€ розчину з≥ зм≥ною температури?

9. ўо таке екв≥валент речовини в кислотно-основних реакц≥€х ≥ в≥д чого в≥н залежить?

10. ўо таке фактор екв≥валентност≥ речовини?

11. яка форма запису екв≥валента речовини у дан≥й х≥м≥чн≥й реакц≥њ?

12. яка форма запису мол€рноњ маси екв≥валента речовини ’?

13. як розраховуЇтьс€ екв≥валент речовини, що бере участь в окисно-в≥дновн≥й реакц≥њ?

14. яка форма запису к≥лькост≥ речовини екв≥валента речовини ’?

15. як визначаЇтьс€ екв≥валент речовини в реакц≥€х комплексоутворенн€?

16. ўо таке мол€рна концентрац≥€ екв≥валента речовини у розчин≥ ≥ €ка форма њњ запису?

17. як≥ Ї способи вираженн€ складу розчин≥в? яку розм≥рн≥сть маЇ вираженн€ складу розчину?

18. ” чому суть закону –аул€-¬ант-√оффа дл€ розведених розчин≥в неелектрол≥т≥в?

19. ” чому суть г≥потези јррен≥уса щодо розчин≥в сильних електрол≥т≥в?

20. як≥ основн≥ положенн€ теор≥њ сильних електрол≥т≥в ƒеба€-√юккел€?

21. ƒайте визначенн€ солей, кислот, основ з позиц≥њ теор≥њ електрол≥тичноњ дисоц≥ац≥њ.

22. ƒл€ €ких електрол≥т≥в справедлива теор≥€ дисоц≥ац≥њ?

23. ” €кий б≥к зм≥щенн€ р≥вноваги у процес≥ розпаду молекул слабкого електрол≥ту на йони призводить до п≥двищенн€ ступен€ дисоц≥ац≥њ при розведенн≥ розчину?

24. «а €ких умов в≥дбуваЇтьс€ розчиненн€ з йон≥зац≥Їю кристал≥чного сильного електрол≥ту у даному розчиннику?

25. „и можна застосовувати до розчин≥в сильних електрол≥т≥в закон д≥ючих мас ≥ чому?

26. Ќавед≥ть приклади кислот, €к≥ Ї слабкими електрол≥тами.

27. Ќавед≥ть приклади основ, €к≥ Ї слабкими електрол≥тами.

28. «а €кими показниками в≥днос€ть електрол≥ти до сильних чи слабких?

29. ” чому ви€вл€Їтьс€ обмеженн€ теор≥њ електрол≥тичноњ дисоц≥ац≥њ щодо кислот ≥ основ?

30. „и стають при зб≥льшенн≥ концентрац≥њ розчин≥в сильн≥ електрол≥ти слабшими? ўо таке ефективна концентрац≥€ йон≥в?

31. „ому дл€ концентрованих розчин≥в сильних електрол≥т≥в теор≥€ сильних електрол≥т≥в ƒеба€-√юккел€ ви€вл€Їтьс€ малоефективною?

32. ўо таке ступ≥нь дисоц≥ац≥њ слабкого електрол≥ту? „ому це пон€тт€ не можна застосовувати до сильних електрол≥т≥в?

33. ” чому сутн≥сть закону розведенн€ ќствальда? «алежн≥сть м≥ж €кими величинами встановлюЇ цей закон?

34. яким чином можна пригн≥чувати дисоц≥ац≥ю слабких електрол≥т≥в х≥м≥чним шл€хом?

35. ўо таке йонний добуток води ≥ в≥д чого в≥н залежить?

36. яке значенн€ маЇ рЌ + рќЌ у будь €кому водному розчин≥?

37. який вираз маЇ константа р≥вноваги м≥ж йонами ≥ осадом малорозчинного електрол≥ту?

38. ўо таке добуток розчинност≥ малорозчинного електрол≥ту ≥ €ку розм≥рн≥сть в≥н маЇ?

39. «а €ких умов концентрац≥й йон≥в осаджувача ≥ йон≥в речовини, €ка осаджуЇтьс€, в≥дбуваЇтьс€ осадженн€ малорозчинного електрол≥ту?

40. якщо система, що €вл€Ї собою розчин сол≥ у вод≥, Ї р≥вноважною ≥ такий розчин маЇ кислий характер, то що можна сказати про х≥м≥чну будову такоњ сол≥?

41. який вираз маЇ константа р≥вноваги у процес≥ г≥дрол≥зу сол≥ за ан≥оном?

42. який вираз маЇ константа р≥вноваги у процес≥ г≥дрол≥зу сол≥ за кат≥оном?

43. який вираз маЇ константа г≥дрол≥зу сол≥, €ка г≥дрол≥зуЇтьс€ за ан≥оном ≥ за кат≥оном?

44. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ рЌ розчину сол≥, €ка г≥дрол≥зуЇтьс€ за ан≥оном?

45. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ рЌ розчину сол≥, €ка г≥дрол≥зуЇтьс€ за кат≥оном?

46. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ ступ≥нь г≥дрол≥зу г≥дрол≥тично лужноњ сол≥?

47. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ ступ≥нь г≥дрол≥зу г≥дрол≥тично кислоњ сол≥?

48. який вираз маЇ константа г≥дрол≥зу сол≥, €ка г≥дрол≥зуЇтьс€ ≥ за ан≥оном, ≥ за кат≥оном?

49. який вираз маЇ ступ≥нь г≥дрол≥зу сол≥, €ка г≥дрол≥зуЇтьс€ ≥ за ан≥оном, ≥ за кат≥оном?

50. як≥ системи називаютьс€ буферними?

51. Ќавед≥ть приклади буферних систем.

52. ” чому суть буферноњ д≥њ? Ќавед≥ть приклади.

53. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ рЌ буферного розчину, рЌ €кого менше 7?

54. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ рЌ буферного розчину, рЌ €кого б≥льше 7?

55. «а €кою формулою розраховуЇтьс€ буферна Їмн≥сть розчину?

56. „ому при розведенн≥ буферних розчин≥в рЌ зм≥нюЇтьс€ в дуже незначн≥й м≥р≥?

57. як≥ сполуки називаютьс€ комплексними?

58. яка область застосуванн€ комплексних сполук в анал≥тичн≥й х≥м≥њ?

59. ” чому суть координац≥йноњ теор≥њ будови комплексних сполук ј.¬ернера?

60. як≥ х≥м≥чн≥ елементи найчаст≥ше виконують роль центрального атома чи йона в комплексних йонах?

61. ўо таке координац≥йне число центрального атома в комплексному йон≥?

62. яких тип≥в бувають комплекси? ƒайте характеристику цих тип≥в?

63. ” чому суть теор≥њ √. Ћьюњса про будову комплексних сполук?

64. як≥ основн≥ положенн€ квантово-механ≥чноњ теор≥њ будови комплексних сполук?

65. ” чому суть теор≥њ пол€ л≥ганд≥в будови комплексних сполук? ќхарактеризуйте особлив≥сть амон≥акатних комплекс≥в?

66. якими показниками характеризуЇтьс€ ст≥йк≥сть комплексних йон≥в?

67. як≥ комплекси б≥льш ст≥йк≥: амон≥акатн≥ чи ц≥ан≥дн≥?

68. ” чому суть ≥он≥зац≥йноњ ≥зомер≥њ комплексних сполук?

69. як≥ л≥ганди називаютьс€ хелатними? Ќавед≥ть приклади хелатних комплекс≥в ≥ њх будову.

70. ƒайте характеристику просторовоњ геометричноњ ≥зомер≥њ комплексних сполук. Ќавед≥ть приклади.

71. ƒайте характеристику просторовоњ оптичноњ ≥зомер≥њ комплексних сполук. Ќавед≥ть приклади.

72. ” чому про€вл€Їтьс€ в≥дм≥нн≥сть у властивост€х геометричних ≥ оптичних ≥зомер≥в?

73. як≥ ≥снують вар≥анти в≥дсутност≥ центру симетр≥њ в комплексних сполуках?

74. ” чому суть координац≥йноњ ≥зомер≥њ комплексних сполук?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 803 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2117 - | 1879 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.