Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ипи найб≥льш поширених комплекс≥в




¬иключний ≥нтерес дл€ анал≥тичноњ х≥м≥њ представл€ють комплекси, у €ких л≥гандами Ї молекули амон≥аку. —хильн≥сть солей до утворенн€ комплекс≥в з амон≥аком наст≥льки велика, що р≥вновага повн≥стю зм≥щуЇтьс€ в б≥к утворенн€ комплексу. “ак, наприклад, у розчин≥, що м≥стить [Cu(NH3)4]2+, м≥ститьс€ лише один йон Cu2+ на 1Ј1011 комплексних йон≥в. ћалорозчинн≥ аргентум галоген≥ди також розчин€ютьс€ у розчин≥ амон≥аку з утворенн€м безбарвних розчинних комплекс≥в, що м≥ст€ть йон [Ag(NH3)2]+.

…он Ni2+ утворюЇ з амон≥аком два комплексних йона. ѕри додаванн≥ до розчину, що м≥стить йони Ni2+, невеликоњ к≥лькост≥ розчину амон≥аку в осад випадаЇ н≥кель г≥дроксид Ni(OH)2 св≥тло-зеленого кольору. ѕри внесенн≥ де€кого надлишку розчину амон≥аку осад розчин€Їтьс€, розчин набуваЇ темно-синього забарвленн€, що м≥стить йони [Ni(NH3)4]2+, а з великим надлишком амон≥аку утворюЇтьс€ йон [Ni(NH3)6]2+ ≥ розчин забарвлюЇтьс€ у блакитний кол≥р.

 обальт з амон≥аком утворюЇ р€д комплексних сполук. якщо до розчину, що м≥стить кобальт (≤≤) хлорид ≥ амон≥й хлорид, додати розчин амон≥аку, то —о2+ зразу ж окиснюЇтьс€ до —о3+ киснем пов≥тр€ ≥ утворюЇтьс€ комплекс [—о(NH3)6]—l3 жовтого кольору. « маточного розчину вид≥л€Їтьс€ ≥нший комплекс Ц [—о(NH3)5Ќ2ќ]—l3 рожевого кольору. ” цьому комплекс≥ одна молекула води зам≥щуЇ одну молекулу амон≥аку; координац≥йне число кобальту залишаЇтьс€ р≥вним 6. ” обох цих комплексах хлорид-≥они знаход€тьс€ в зовн≥шн≥й координац≥йн≥й сфер≥ ≥ можуть бути осаджен≥ йонами јg+. ѕри нагр≥ванн≥ до 100∞— комплекс [—о(NH3)5Ќ2ќ]Cl3 втрачаЇ молекулу води; при цьому утворюЇтьс€ комплекс [—о(NH3)5Cl]Cl2 червоно-пурпурового забарвленн€. ” цьому комплекс≥ т≥льки два йона ClЦ осаджуютьс€ йонами јg+, а трет≥й йон ClЦ м≥цно звТ€заний у внутр≥шн≥й координац≥йн≥й сфер≥. ≤снуЇ також комплекс [—о(NH3)4Cl2]Cl, у €кому за допомогою јg+ ви€вл€Їтьс€ т≥льки один йон ClЦ.

—ол≥ ’рому утворюють з амон≥аком теж дек≥лька комплексних йон≥в, €к≥ сильно в≥др≥зн€ютьс€ забарвленн€м:

І [—r(NH3)6]3+ Ц жовтий;

І [—r(NH3)5Cl]2+ Ц пурпурово-червоний;

І [—r(NH3)4Cl2]+ Ц зелений;

І [—r(NH3)2Cl4]Ц Ц темно-зелений.

Ќа в≥дм≥ну в≥д йон≥в —о2+, Ni2+, Cu2+, Cr2+, Ag+, Hg2+, €к≥ легко утворюють комплекси з амон≥аком, йони јl3+, Fe2+, Fe3+ амон≥ачних комплекс≥в не утворюють.

ќднозар€дн≥ йони метал≥в у б≥льшост≥ випадк≥в звТ€зують дв≥, двозар€дн≥ Ц чотири, тризар€дн≥ Ц ш≥сть молекул амон≥аку. ≈лемент, що маЇ зм≥нн≥ ступен≥ окисненн€, утворюЇ комплекси, у €ких координац≥йне число комплексоутворювача зб≥льшуЇтьс€ ≥з зб≥льшенн€м ступен€ окисненн€.

ƒл€ анал≥тичноњ х≥м≥њ €вл€ють ≥нтерес ц≥лий р€д галогенокомплекс≥в з галогеном у внутр≥шн≥й координац≥йн≥й сфер≥ з р≥зними кат≥онами у зовн≥шн≥й координац≥йн≥й сфер≥:

[BF4]Ц; [SnCl6]; [PtCl6] та ≥н.

Ќадзвичайно ст≥йкими Ї комплексн≥ ц≥ан≥ди: [Ag(CN)2]Ц; [Cu(CN)2]Ц; [Cu(CN)4]; [Au(CN)2]Ц; [Fe(CN)6]; [Fe (CN)6] та ≥н.

—т≥йк≥сть комплекс≥в характеризуЇтьс€ константою р≥вноваги дисоц≥ац≥њ комплексного йона. Ќаприклад:

[Ag(CN)2]Ц D Ag++2CNЦ

“ака константа р≥вноваги K називаЇтьс€ константою нест≥йкост≥ комплексного йона. ¬еличина, обернена констант≥ нест≥йкост≥, називаЇтьс€ константою ст≥йкост≥ комплексу.

ƒо складу комплексних йон≥в можуть входити ≥ ан≥они кисневм≥сних кислот. Ќаприклад:

” першому випадку займаЇ одне координац≥йне м≥сце у —о3+, а у другому Ц два м≥сц€. ” обох випадках координац≥йне число йона-комплексоутворювача дор≥внюЇ 6.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 663 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

433 - | 432 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.