Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пособи вираженн€ концентрац≥њ розчин≥в




 онцентрац≥€ розчину Ц в≥дношенн€ к≥лькост≥ розчиненоњ речовини до обТЇму розчину , в≥дношенн€ к≥лькост≥ речовини екв≥валента до обТЇму розчину , в≥дношенн€ маси розчиненоњ речовини до обТЇму розчину. ¬ останньому випадку концентрац≥€ розчиненоњ речовини у розчин≥ виражаЇтьс€ його титром:

г/см 3.

“итр розчину показуЇ, €ка маса розчиненоњ речовини, виражена в грамах, м≥ститьс€ в 1 см 3 розчину.

¬ анал≥тичн≥й х≥м≥њ корисним Ї вираженн€ титру робочого розчину (титранту) за речовиною, що визначаЇтьс€. ÷ей титр показуЇ, €к≥й мас≥ (в грамах) речовини, що визначаЇтьс€, екв≥валентний 1 см 3 розчину титранту певноњ мол€рноњ концентрац≥њ екв≥валента.

Ќаприклад: г/см 3.

ќск≥льки в 1 см 3 розчину м≥ститьс€ дуже мало розчиненоњ речовини, то дл€ того, щоб виразити концентрац≥ю розчину через титр з великою точн≥стю, значенн€ титру сл≥д подати з точн≥стю до 0,00001 г/см 3 або 0,000001 г/см 3.

ќсновна одиниц€ вим≥рюванн€ к≥лькост≥ речовини Ц моль в≥дноситьс€ до будь-€ких вид≥в частинок або певних груп частинок (атоми, молекули, йони, електрони, радикали тощо).  ≥льк≥сть речовини позначаЇтьс€ символом n ≥ записуЇтьс€ €к n(’).

ћол€рна концентрац≥€ речовини у розчин≥ позначаЇтьс€ символом с Ц Ї в≥дношенн€ к≥лькост≥ речовини , що м≥ститьс€ в розчин≥, до обТЇму цього розчину V:

моль/дм 3.

ћол€рна концентрац≥€ речовини у розчин≥ зм≥нюЇтьс€ ≥з зм≥ною температури.

–ечовини взаЇмод≥ють м≥ж собою в екв≥валентних к≥лькост€х. ” кислотно-основних реакц≥€х екв≥валент кислоти чи основи Ц це така частинка ц≥Їњ речовини, €ка в дан≥й кислотно-основн≥й реакц≥њ зв≥льн€Ї один г≥дроген-≥он або сполучаЇтьс€ з ним, або ≥ншим способом в≥дпов≥дна йому.

≈кв≥валент кислоти чи основи залежить в≥д реакц≥њ, у €к≥й бере участь ц€ речовина.

Ќаприклад: NaOH + H2SO4 = NaHSO4 + H2O.

” дан≥й реакц≥њ одна молекула натр≥й г≥дроксиду взаЇмод≥Ї з одним г≥дроген-≥оном сульфатноњ кислоти або один моль натр≥й г≥дроксиду взаЇмод≥Ї з одним молем сульфатноњ кислоти: n (NaOH) = n (H2SO4).

„исло, €ке показуЇ, €ка частка реальноњ частинки речовини екв≥валентна одному г≥дроген-≥ону в дан≥й кислотно-основн≥й реакц≥њ, називаЇтьс€ фактором екв≥валентност≥ речовини ’. ‘актор екв≥валентност≥ Ї величиною безрозм≥рною ≥ позначаЇтьс€ fекв (), а форма запису екв≥валента речовини буде такою: fекв () . ¬еличина fекв () називаЇтьс€ екв≥валентом речовини . ” дан≥й реакц≥њ фактор екв≥валентност≥ сульфатноњ кислоти дор≥внюЇ 1: fекв (H2SO4)=1, а форма запису екв≥валента ц≥Їњ речовини у ц≥й реакц≥њ буде:

fекв (H2SO4)H2SO4 = H2SO4.

якщо натр≥й г≥дроксид взаЇмод≥Ї з сульфатною кислотою за реакц≥Їю:

2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2H2O,

то на кожну частинку сульфатноњ кислоти припадаЇ дв≥ частинки натр≥й г≥дроксиду або на 1 моль сульфатноњ кислоти припадаЇ 2 моль натр≥й г≥дроксиду, отже, з 1 моль NaOH взаЇмод≥Ї ½ моль H2SO4.

” дан≥й реакц≥њ фактор екв≥валентност≥ H2SO4 дор≥внюЇ ½: fекв (H2SO4)=½, а екв≥валент сульфатноњ кислоти у ц≥й реакц≥њ Ц fекв (H2SO4)H2SO4=½H2SO4.

n (NaOH) = n (½H2SO4).

ќтже, фактор екв≥валентност≥ речовини розраховують на основ≥ стех≥ометричних коеф≥ц≥Їнт≥в у р≥вн€нн≥ реакц≥њ. “ому при визначенн≥ екв≥валента речовини обовТ€зково сл≥д вказати в €к≥й реакц≥њ бере участь ц€ речовина.

‘актор екв≥валентност≥ речовини може бути р≥вним одиниц≥ або меншим одиниц≥.

ћол€рна маса речовини екв≥валента Ц це маса 1 моль речовини екв≥валента fекв () , що дор≥внюЇ добутку фактора екв≥валентност≥ на мол€рну масу речовини . ћол€рна маса речовини екв≥валента fекв () записуЇтьс€ ћ (fекв () ) = fекв (ћ ().

Ќаприклад: у реакц≥њ 2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2H2O мол€рна маса екв≥валента сульфатноњ кислоти визначаЇтьс€:

ћ (fекв (H2SO4)H2SO4) = fекв (H2SO4ћ (H2SO4)

ћ (½H2SO4) = ½ ћ (H2SO4);

ћ (½H2SO4) = ½Ј98 г/моль = 49 г/моль.

ќдиницею к≥лькост≥ речовини екв≥валента Ї моль: n (fекв () ).

¬ реакц≥€х обм≥ну, що супроводжуютьс€ утворенн€м осаду, мол€рн≥ маси екв≥валент≥в реагуючих речовин теж визначаютьс€ за р≥вн€нн€ми реакц≥й.

Ќаприклад: ZnCl2 + 2AgNO3 = 2AgCl$ + Zn(NO3)2.

” ц≥й реакц≥њ 1 моль хлорид-≥он≥в екв≥валентний ½ моль речовини цинк хлориду. јле 1 моль хлорид-≥он≥в екв≥валентний 1 моль г≥дроген-≥он≥в.

“аким чином, ½ моль ZnCl2 екв≥валентний 1 моль г≥дроген-≥он≥в.

‘актор екв≥валентност≥ fекв (ZnCl2)=½; фактор екв≥валентност≥ fекв (AgNO3)=1.

ћ (fекв (ZnCl2)ZnCl2) = fекв (ZnCl2ћ (ZnCl2);

M (½ZnCl2) = ½ M (ZnCl2);

M (½ZnCl2) = ½Ј65,4 г/моль = 32,7 г/моль.

јналог≥чно розраховуютьс€ мол€рн≥ маси екв≥валент≥в ≥нших учасник≥в реакц≥њ.

–озрахунки екв≥валент≥в речовин в окисно-в≥дновних реакц≥€х.

≈кв≥валент речовини, що бере участь в окисно-в≥дновн≥й реакц≥њ, визначаЇтьс€ €к та њњ частинка, €ка може приЇднати один електрон або зв≥льнити його чи ≥ншим способом може бути екв≥валентна одному електрону.

Ќаприклад, окисненн€ ферум(≤≤) сульфату кал≥й перманганатом у середовищ≥ сульфатноњ кислоти в≥дбуваЇтьс€ за р≥вн€нн€м:

‘актор екв≥валентност≥ в≥дновника (Fe2+) чи окисника () визначаЇтьс€ на основ≥ зм≥ни ступен€ окисненн€ атома елемента. «м≥на ступен€ окисненн€ (Δ Z) в≥дновника (Fe2+"Fe3+) становить 1, а окисника ( "Mn2+) дор≥внюЇ 5, тод≥ фактор екв≥валентност≥ FeSO4 дор≥внюЇ 1 (fекв (FeSO4)=1), а  MnO4Ц . (fекв ( MnO4)= ). ≈кв≥валент  ћnO4 у ц≥й окисно-в≥дновн≥й реакц≥њ виражаЇтьс€:

fекв ( MnO4) MnO4 =  MnO4.

ћол€рна маса речовини екв≥валента маЇ величину:

ћ (fекв ( MnO4) MnO4) = fекв ( MnO4ћ ( MnO4)

ћ (  MnO4) = ћ ( MnO4);

ћ (  MnO4) = Ј158 г/моль = 31,6 г/моль.

 ≥льк≥сть речовини екв≥валента n (  MnO4) = 1 моль.

 

–озрахунки екв≥валент≥в речовин у реакц≥€х комплексоутворенн€.

≈кв≥валент речовини у реакц≥€х комплексоутворенн€, €к ≥ в ≥нших випадках, визначають за реакц≥Їю комплексоутворенн€.

Ќаприклад: Al2(SO4)3 + 12NaOH = 2Na3[Al(OH)6] + 3Na2SO4

1 моль 12 моль

або 1 молекула 12 молекул

1 молекула 12 ќЌЦ-≥он≥в

моль 1 моль ќЌЦ-≥он≥в

” ц≥й реакц≥њ 1 моль г≥дроксид-≥он≥в екв≥валентний моль речовини алюм≥н≥й сульфату. јле один г≥дроксид-≥он екв≥валентний одному г≥дроген-≥ону. ќтже, моль алюм≥н≥й сульфату екв≥валентна 1 моль г≥дроген-≥он≥в.

‘актор екв≥валентност≥ fекв (Al2(SO4)3)= . ≈кв≥валент Al2(SO4)3 визначаЇтьс€ так: fекв (Al2(SO4)3)Al2(SO4)3 = Al2(SO4)3.

ћол€рна маса речовини екв≥валента дор≥внюЇ:

ћ (fекв (Al2(SO4)3)Al2(SO4)3) = fекв (Al2(SO4)3ћ (Al2(SO4)3);

ћ (1/12Al2(SO4)3) = Ј437,96 г/моль;

ћ(1/12Al2(SO4)3) = 36,5 г/моль

дл€ наведеноњ вище реакц≥њ комплексоутворенн€.

ћол€рна концентрац≥€ речовини екв≥валента у розчин≥ Ї в≥дношенн€ к≥лькост≥ речовини екв≥валента n (fекв () ) у розчин≥ до обТЇму цього розчину речовини.

ћол€рна концентрац≥€ речовини екв≥валента виражаЇтьс€:

с (fекв () ) = моль/дм 3;

Ќаприклад: с (½Ќ2SO4) = 0,5 моль/дм 3.

якщо 1 моль речовини екв≥валента м≥ститьс€ в 1 дм 3 розчину, то такий розчин можна назвати нормальним.

 онцентрац≥ю розчин≥в не сл≥д плутати з≥ складом розчин≥в. —клад розчину не в≥дображаЇ концентрац≥ю розчиненоњ речовини, а Ї сп≥вв≥дношенн€ м≥ж компонентами системи, к≥лькост≥ €ких вим≥р€н≥ в однакових одиниц€х. “аким чином, склад розчину Ї безрозм≥рною величиною.

–озр≥зн€ють так≥ способи вираженн€ складу розчин≥в:

1. ћасова частка Ц в≥дношенн€ маси розчиненоњ речовини до маси розчину:

;

2. ќбТЇмна частка Ц в≥дношенн€ обТЇму розчиненоњ речовини до обТЇму розчину:

;

3. ћольна частка Ц в≥дношенн€ числа мол≥в розчиненоњ речовини до суми мол≥в розчиненоњ речовини ≥ розчинника:

;

4. ћольне в≥дношенн€ Ц в≥дношенн€ числа мол≥в компонента на один моль розчинника:

;

5. ћольна частка Ц в≥дношенн€ числа мол≥в розчиненоњ речовини до 1000 г розчинника:

.

якщо розчинник Ц вода, то 1000 г Ц це 1000/18 = 55,56 моль води.

“од≥ , тобто це Ї в≥дношенн€ к≥лькост≥ мол≥в розчиненоњ речовини, що припадаЇ на 1 моль розчинника.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1548 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2047 - | 1842 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.