Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

Розрахунок собівартості пасажироперевезень




 

Собівартість робіт (послуг) - це вартісне вираження витрат підприємства, пов'язаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт (надання послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, інвентаря, трудових і фінансових ресурсів, а також інших витрат на виробництво і збут, включаючи встановлені законодавством як обов'язкові відрахування податки й платежі.

Планування собівартості робіт (послуг) підприємств є складовою частиною планування їх діяльності і являє собою систему обґрунтованих техніко-економічних розрахунків, які відображають величину витрат, що включаються до складу собівартості робіт (послуг).

Розрахунки планової собівартості окремих видів робіт (послуг) використовують, для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, формування цін тощо. Облік собівартості - це своєчасне, повне і достовірне відображення в бухгалтерському обліку фактичних витрат на виробництво і реалізацію робіт (послуг).

Калькулювання собівартості - це визначення розміру витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання визначають собівартість одиниці робіт (послуг), всього їх обсягу, витрати на виробництво по окремих структурних підрозділах підприємства (цехах, дільницях), по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству.

У практиці планування і обліку собівартості використовують два способи:

• облік витрат по економічних елементах;

• облік витрат по статтях витрат шляхом складання калькуляцій.

Витрати, що включаються до собівартості робіт (послуг), групують за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

- інші витрати.

У роботі студент повинен виконати розрахунок витрат на перевезення пасажирів за наступними статтями:

Енергія для використання в технологічних цілях. У неї включається вартість електроенергії, що одержана із сторони і використовується для забезпечення роботи рухомого складу, а також витрати на перетворення змінного електричного струму в постійний.

Вартість придбання може бути визначена з використанням роботи рухомого складу, вираженої в т-км брутто або пробігу, приведеного по витратах електроенергії і встановлених нормативів і тарифів:

Вел = Пелпр * Nр * Т; (19)

Вел = Q * N1р * Т, (20)

де Пелпр - пробіг рухомого складу, приведений по витратах електроенергії, тис. км;

Q - робота рухомого складу, т-км брутто;

Nр і N1р - відповідні нормативи витрати електроенергії, кВт-год /км,кВт-годин / т-км брутто;

Т- встановлений тариф, коп.. /1 кВт-год.

Витрати на перетворення електроенергії включають витрати на оплату праці працівників тягових підстанцій, відрахування на соціальні потреби та інші витрати. Витрати на оплату праці слід прийняти відповідно до попередніх розрахунків.

Інші витрати по службі енергогосподарства слід прийняти в розмірі 10% від суми фонду оплати праці служби енергогосподарства і витрат на енергію для використання в технологічних цілях.

До елементу «Витрати на оплату праці» належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. До даної статті відносяться витрати на оплату праці водіїв, кондукторів пасажирських вагонів (трамвай, тролейбус) за період їх роботи на лінії. Розмір витрат приймають згідно з попередніми розрахунками. Перелік витрат, пов'язаних з виплатою основної і додаткової заробітної плати, наведено в додатку В.13. Цей додаток наводиться для ознайомлення студентами з усіма статтями витрат, що встановлені для підприємств ЕТ в законодавчому порядку.

До статті «Відрахування на соціальні заходи»відносяться відрахування на соціальні заходи від заробітної плати водіїв, кондукторів пасажирських вагонів (трамваїв, тролейбусів) відповідно до встановлених законодавством норм (соціальне страхування, до Пенсійного фонду, до Фонду сприяння зайнятості населення, до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків) - 37,5 %. До елементу "Відрахування на соціальні заходи" належать відрахування: на державне (обов'язкове) соціальне страхування; на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); до Фонду сприяння зайнятості населення; до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків.

Стаття «Амортизація рухомого складу» включає нарахування на повне відновлення основних виробничих фондів.

У роботі використовують метод рівномірного нарахування амортизації. Її розмір визначають з виразу

Ам = Ба * N, тис. грн., (21)

де Ба - балансова вартість основних фондів на початок року, тис. грн.;

N - встановлена норма амортизації, %.

Норму амортизації при рівномірному методі нарахування визначають за формулою

N = (100 % - Л)/ Тн, (22)

де Л - ліквідаційна вартість основних фондів (для всіх варіантів 10%);

Тн - середній термін корисного використання основних фондів (умовно приймаємо 20 років).

Балансову вартість основних фондів визначають на підставі розрахунків у наведеній нижче формі.

Таблиця 3.1- Розрахунок балансової вартості основних фондів

Види основних фондів   Обсяг Питома вартість одиниці, тис. грн. Балансова вартість, тис. грн.
1. Будинки 2. Рухомий склад 3. Трамвайні колії 4. Контактна мережа ......... Інші      
Разом      

 

Питомі вартості одиниць за видами основних фондів наведені в додатках цих методичних вказівок на 01.01.2005р. Ці показники треба проіндексувати за формулою

Wp = Wo * I1 * I2 *...* In, (23)

де Wp – питома вартість на рік виконання курсової роботи;

Wo – вартість на 01.01.2005р.;

I1 – індекс інфляції в 2005р.;



I2 - індекс інфляції в 2006р. і т.д. (за даними Держкомстату України).

До статті «Утримання та поточний ремонт енергогосподарства»відносяться витрати на:

- амортизаційні відрахування на повне відновлення об'єктів енергогосподарства (кабельні мережі, тягові електропідстанції);

- технічне обслуговування та поточний ремонт об'єктів енергогосподарства;

- оплата праці робітників, які обслуговують енергогосподарство;

- відрахування на соціальне страхування, до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків, фонду зайнятості населення за нормами, встановленими законодавством.

Методика розрахунків цих витрат викладена вище. Суму цих витрат слід прийняти в розмірі 40 % від суми попередніх витрат за статтею "Амортизація рухомого складу".

До статті «Утримання служби автоматики та зв'язку»
включають витрати на автоматизацію процесу управління рухом
трамваїв і тролейбусів. До них відносяться витрати:

- на оплату праці робітників служби автоматики та зв'язку;

- відрахування на соціальне страхування, відрахування до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків, фонду зайнятості населення;

- амортизаційні відрахування від вартості засобів автоматики та зв'язку;

- на технічне обслуговування і поточний ремонт засобів автоматики та зв'язку.

Розмір витрат за цією статтею необхідно прийняти в розмірі 10 % від витрат за статтею "Утримання та поточний ремонт енергогосподарства".

До статті «Утримання та поточний ремонт трамвайної
колії та контактних мереж»
включають витрати на:

- амортизаційні відрахування на повне відновлення трамвайних колій та контактних мереж у межах норм, встановлених законодавством;

- проведення технічного обслуговування та ремонт трамвайної колії;

- оплату праці робітників, які обслуговують і ремонтують трамвайні колії та контактні мережі;

- відрахування на соціальні заходи, відрахування до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків, Фонду зайнятості населення вищеназваних робітників у межах норм, передбачених законодавством.

Розмір витрат за цією статтею треба прийняти в розмірі 15 % від витрат за статтею "Амортизація рухомого складу".

До статті «Утримання служби (відділу) руху» відносяться
витрати на організацію пасажирського руху та утримання
диспетчерської служби (заробітна плата диспетчерів, відрахування
на соціальні заходи), експлуатаційні витрати з утримання
диспетчерських пунктів, що становлять 10 % витрат за цією статтею. Загальна сума витрат на утримання служби руху розподіляється між трамвайними і тролейбусними господарствами пропорційно вагоно-дням у русі й відноситься на собівартість трамвайних і тролейбусних перевезень.

До статті «Експлуатаційні витрати» відносять витрати:

- на поточний ремонт пасажирського рухомого складу, його технічне обслуговування, поточний ремонт устаткування (касових апаратів, компостерів, радіообладнання, акумуляторів тощо), а також заміна та відновлення автошин;

- вартість використаних мастильних, обтиральних та інших матеріалів для обслуговування рухомого складу та підтримання його в робочому стані;

- на оплату праці робітників, які проводять технічне обслуговування та ремонт рухомого складу;

- вартість використаного палива, електроенергії, води, пари та інших видів енергії на технічне обслуговування і ремонт рухомого складу.

Ці витрати складають 10 % від витрат за статтею "Амортизація рухомого складу".

До статті «Загальновиробничі витрати», крім витрат,
визначених додатком В.14, відносяться витрати на придбання (друкування) всіх видів проїзних квитків, оплата організаціям комісійних за продаж квитків, утримання пунктів (кіосків) з продажу квитків, оплата праці та відрахування на соціальні заходи від оплати праці продавців квитків і контролерів, транспортні та інші витрати по збиранню і контролю виторгу від продажу квитків. Розмір витрат за цією статтею складає 5 % від суми витрат по всіх попередніх статтях.

До статті «Загальногосподарські витрати» відносяться витрати, які наведено в додатку В.15. Їх розмір складає 3 % від суми витрат по всіх попередніх статтях. На підставі виконаних розрахунків для кожного виду транспорту складають калькуляцію собівартості перевезення пасажирів, яка має наступну форму:

 

Форма №1- Калькуляція перевезення пасажирів

    Статті калькуляції   Одиниця виміру Витрати по економічних елементах
Матеріальні витрати Витрати на оплату праці Відрахування на соціальні заходи Амортизація основних фондів та нематеріальних активів Інші витрати Всього
1. Натуральний пробіг тис. км.            
2. Кількість перевезених пасажирів тис. чол.            
3. Експлуатаційні витрати, у тому числі: тис. грн.            
- Енергія для використання з технологічною метою тис. грн.              
- Витрати на оплату праці тис. грн.            
-Інші витрати тис. грн.            
- Відрахування на соціальні заходи тис. грн.            
- Амортизація рухомого складу тис. грн.            
- Утримання і поточний ремонт енергогосподарства тис. грн.            
- Утримання служби автоматики і зв'язку тис. грн.            
- Утримання і поточний ремонт трамвайної колії і контактних мереж тис. грн.            
- Утримання служби (відділу) руху тис. грн.            
- Експлуатаційні витрати тис. грн.            
- Загальновиробничі витрати тис. грн.            
- Загальногосподарські витрати тис. грн.            
Всього витрат тис. грн.            
4. Собівартість перевезення одного пасажира коп./ чол.            

 

Калькуляційною одиницею на підприємствах міськелектротранспорту є перевезення одного пасажира. При цьому враховується чисельність перевезених пасажирів, включаючи тих, які мають пільги з оплати за проїзд. Одержані нормативні витрати по перевезенню пасажирів служать основною для формування економічних взаємостосунків між підприємством МЕТ і місцевими органами влади, які, по суті, виступають в ролі замовника послуг з перевезення пасажирів. Місцеві органи влади встановлюють тариф на перевезення пасажирів і величину фінансової допомоги підприємству МЕТ, яка визначається на основі планово - розрахункового тарифу.

 

4. Визначення планово-розрахункового тарифу і фінансових результатів операційної діяльності

 

Комунальними тарифами називають систему ставок, за якими підприємства житлово-комунального господарства реалізують свою продукцію (послуги) споживачам. За своїм економічним змістом комунальні тарифи є різновидом роздрібних цін. В основі комунальних тарифів лежить собівартість, тобто витрати на виробництво й реалізацію продукції (послуг). Величина тарифу повинна бути достатньою для покриття витрат на виробництво і реалізацію продукції (послуг) і, крім того, включати певну частину прибутку. Враховуючи спеціальну значущість МЕТ, місцеві органи влади встановлюють тарифи, значно нижчі за собівартість перевезення пасажира. Для покриття збитків місцевою радою народних депутатів з міського бюджету виділяють відповідні дотації. Діюча система не створює зацікавленості підприємств в пошуку резервів зниження витрат, тому в умовах ринкових відносин одним з напрямів створення необхідних умов для стимулювання ресурсозбереження у роботі підприємств МЕТ є впровадження планово - розрахункових тарифів.

Планово-розрахункові тарифи встановлюють з огляду на те, що підприємству треба надати можливість одержувати доход, достатній для покриття витрат на обслуговування населення, і забезпечити можливість отримання прибутку, необхідного для розвитку підприємства. Визначається за формулою

Тпл.р = (Сн + ПР) / Пвмпр, коп./ маш.км, (24)

де Сн - нормативна (планова) собівартість перевезення пасажирів, тис. грн.;

ПР- прибуток, який встановлений згідно з галузевим рівнем рентабельності (приймаємо 8 %), тис. грн.;

Пвмпр - пробіг рухомого складу, приведений за місткістю, маш-км.

Планово-розрахунковий тариф розраховують окремо для трамвайного і тролейбусного господарств. Його встановлюють на підставі договору між підприємством МЕТ і місцевими органами влади, він є незмінним протягом року.

Величину фінансової допомоги визначають за формулою

ФП = Тпл.р * Пвмпр - Д, тис. грн., (25)

де Тпл.р - планово-розрахунковий тариф, коп./ маш-км;

Пвмпр - пробіг рухомого составу, приведений за місткістю, маш-км.

Д - доходи від перевезення пасажирів (за фактичними тарифами), тис. грн.

Фінансові результати ефективності діяльності підприємства визначають такі показники, як прибуток (збитки) і рентабельність. Прибуток (збитки) від реалізації продукції (робіт, послуг) основної діяльності комунального господарства - це сума виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого податку на прибуток, та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Прибуток (збитки) підприємств МЕТ визначають за різницею між доходами, одержаними від перевезення пасажирів, і собівартістю їх перевезення за формулою

ПР (У) = Д - С, тис. грн., (26)

де Д - доходи від перевезення пасажирів, тис. грн.;

С - собівартість перевезення пасажирів, тис. грн.

Прибуток (збитки) підприємства необхідно розрахувати відповідно до початкових даних розрахунково-графічного завдання і з урахуванням впровадження планово-розрахункового тарифу. Для оцінки економічної ефективності виробництва розраховують показник рівня рентабельності, зіставляючи балансовий прибуток підприємства і вартість його основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів. Цей показник відображає розмір прибутку, який одержало підприємство на кожну гривню виробничих фондів. Розраховують його за формулою

Р = ПРб / (Фосн + Обк) * 100 %, (27)

де ПРб - балансовий прибуток, тис. грн.;

Фосн - середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.;

Обк - середній розмір нормованих обігових коштів, тис. грн.;

Середній розмір нормованих обігових коштів приймають рівним 3 % вартості основних фондів.






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 546 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.014 с.