Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

ОБРІЗКА І ФОРМУВАННЯ КРОН В СУЧАСНИХ ІНТЕНСИВНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЯБЛУНІ




3.1. Значення і завдання формування крон.

3.2. Форми крони яблуні.

3.3. Стандартне веретено (шпіндельбуш).

3.4. Струнке веретено (грузбек).

3.5. Французька вісь (пілар).

3.6. Суперверетено.

 
 


3.1. Значення і завдання формування крон.Природний чи штучний процес створення певної форми на­зивають формуванням. Формування крони дерева — процес при­родного чи штучного створення її форми в певних умовах зовніш­нього середовища. В процесі еволюції під впливом екологічних чинників у плодових рослин створились різні біологічні форми надземної частини, зокрема у дерев такі форми крон, як округла, пірамідальна та їх модифікації.

Однак природні форми крон, здебільшого їх розмір та об’єм, не відпові­дають вимогам промислового плодівництва, оскільки не дозволяють якісно проводити необхідний догляд за деревами та урожаєм, ускладнюють виконання технологічних процесів обрізування, прорідження зав’язі та збору врожаю.

Формування крони в саду — це комплекс прийомів, за допо­могою яких створюють певну конструкцію, що визначає її форму і об'єм.

Основні завдання формування крон молодих дерев в інтен­сивних садах:

- забезпечити оптимальну вегетативну і репродуктивну про­дуктивність насадження;

- сприяти забезпеченню раннього вступу дерев у промислове плодоношення та високу урожайність;

- забезпечити створення міцної основи дерева, здатної витри­мувати високі навантаження врожаєм;

- формувати крони невеликого об'єму, зручні для догляду та збирання врожаю;

- створювати такі конструкції й форми крон, які забезпечува­ли б оптимальне використання енергії ФАР листковою по­верхнею всіх їх частин та найвищу якість плодів;

- забезпечувати оптимальне співвідношення ростових процесів і плодоношенням;

- сприяти підвищенню стійкості плодових культур до неспри­ятливих чинників зовнішнього середовища та життєздат­ності дерева протягом усього періоду експлуатації;

- забезпечити оптимальні об'єми крон на 1 га та щільність де­рев у насадженні відповідно до активності росту надземної та кореневої систем;

- тривалість періоду формування повинна бути мінімальною, а його процес – простим і доступним для широкого виробництва.

У перші роки після закладання саду при формуванні крони необхідно дбати про активний ріст дерев, утворення достатньої кількості пагонів і плодоносних утворень та генеративних бруньок на них. У молодому саду завданням формування є швидке отримання високих врожаїв. Для цього першочерговим завданням є створення міцного «скелету» дерева (провідника та основних гілок). Дереву слід надати форму, передбачену схемою садіння і утримувати її в цих межах не порушуючи фізіології дерева.

Одним з головних способів формування крон у сучасних садах є формування одного міцного центрального провідника та відгинання всіх інших гілок, що сприяє масовому закладанню кільчаток і, відповідно, швидкому вступу у плодоношення (рис.). Другим правилом формування і подальшої обрізки крон є щорічне видалення на пеньок (3-5 см або «лавочку») всіх гілок, діаметр яких перевищує 50% діаметра провідника.

Для утримання дерева в межах відведеного йому простору, після закінчення формування крони, застосовують спосіб обрізки „на ікло”. Суть способу полягає у щорічному обрізанні однорічного приросту на верхівці провідника і на кінцях скелетних гілок на одну бруньку. При такій обрізці до осені знову виростає однорічний пагін, який наступного року знову буде зрізаний на одну бруньку і цикл повторюється, при цьому дерево не збільшується у розмірі.

В сучасних інтенсивних насадженнях яблуні вже не застосовують розріджено-ярусну, ярусну та площині форми крон.

Форми крон у сучасних насадженнях яблуні.В сучасних яблуневих садах найчастіше формують веретеноподібні крони, які мають невеликий об'єм: 2-3 м3 – супер-веретено та 3-5 м3 - веретено, французька вісь, струнке веретено Веретеноподібні крони (рис.1a) формують переважно у цінних скороплідних сортів яблуні (Джонаголд, Голден Делішес, Гала, Ельстар, Глостер та ін.) на карликових і напівкарликових підщепах.

Сучасні малооб'ємні крони, зокрема струнке веретено (грузбек), французька вісь (пілар) та суперверетено дуже популярні за великою врожай-ністю садів і ви­сокою якістю плодів, поширені у США, Канаді та Європі (Голландії, Італії, Німеч­чині, Швеції, Польщі та інших країнах).

У таких насадженнях на регулювання сили росту і об­меження обсягів крон затрачається надто багато праці. Тому веретеноподібні крони в садах з високою щільністю дерев форму­ють у сортів виключно на слаборослих підщепах, застосо­вуючи шпалери чи індивідуальні опори.

Стандартне веретено (шпіндельбуш) формують у насадженнях яблуні й груші на слабо- та середньорослих підщепах пригинанням пагонів, їх про­ріджуванням, найчастіше застосовуючи літнє обрізування. Висота сформованих дерев не перевищує 3-3,5 м; діаметр кро­ни біля основи – 1,5-2,5 м (рис.1 а).

Формувати стандартні веретеноподібні форми крон можна як з розгалужених саджанців, так і з стандартних однорічок.

Протягом першої вегетації на нерозгалужених однорічках слід сформувати перший ярус скелетних гілок – для цього їх обрізають на висоті 70-90 см від поверхні ґрунту. При формуванні веретена з розгалужених саджанців – залишають краще розвинені та симетрично розташовані у просторі 3-5 скелетних гілок, які відходять від провідника під тупим кутом (близькими до 900). Провідник не вкорочують. При наявності встановленої в саду поливної системи – залишені скелетні гілки теж не вкорочують. При відсутньому поливі – їх слід вкоротити на 1/3, зріз слід виконувати на 3-5 мм вище бруньки, яка спрямована вниз або в бік, але не вгору. Усі пагони, залишені для формування гілок крони з кутами відходження, гострішими за 900, згинають за допомогою тягарців або шпагату до гори­зонтального положення. Пагони подовження провідника щорічно укорочують до 50-60 см. Видаляють кон­куренти пагонів подовження центрального провідника, вертикаль­ні та інші зайві пагони. Після закінчення формування провідник уко­рочують на висоті - 2,5-3,5 м.



а б в г

 

Рис.1. – Сучасні форми крони яблуні:

а - веретено (шпіндельбуш);

б - грузбек;

в - французька вісь (пілар);

г - суперверетено.

 

Грузбек (HYTEC – Hybrid Tree Cone). Формування цієї крони розроб­лено в Голландії (селище Грузбек). Дерево має штамб близько 40-50 см заввишки і конусоподібну (веретеноподібну) форму кро­ни. Діаметр крони – 1-1,5 м біля основи, висота дерева – 2,5-3 м (рис. 1 б).

Сад закладають кронованими однорічками або дворічками („кніп-баум” – дворічка з однорічною кроною). Найбільше підходять сорти з помірною чи високою пагоноутворювальною здатністю і тупими кутами відходження гілок.

Після висаджування саджанців перед початком першої ве­гетації в кроні залишають однорічні бічні прирости з тупими ку­тами відходження (близько 900) та центральний провідник, а усі інші з гострими кутами відходження вирізують. Центральний про­відник укорочують на висоті 80-100 см.

Якщо сад закладено од­норічками, то їх зрізують на висоті 80-100 см (у слаборослих сортів укорочування не роблять), на штамбі бруньки видаляють, а в зоні крони з утворених пагонів залишають ті, що мають тупі кути відходження.

Особливістю цієї системи обрізки є те, що кожного року провідник видаляють і переводять ріст на конкурента, який не укорочують, а пригинають на місце видаленого провідника. Вирізають також дуже сильні бічні прирости крони.

На третій-четвертий рік формування крони закінчують: ви­різують на кільце гілки з надто активним ростом, які мають гос­трий кут відходження; подовження центрального провідника що­річно замінюють конкурентом, який не укорочують навіть при ін­тенсивному рості, а тому стовбур набуває зигзагоподібної форми, обростаючі горизонтальні гілки не укорочують. Всього в кроні формують 25-30 обростаючих гілок першого порядку, при цьому верхні мають значно меншу довжину, ніж нижні. Тому кро­на має контур видовженого конуса з шириною (діаметром) основи близько 1—1,5 м. Крони в ряду створюють суцільну плодову стіну. Центральний провідник укорочують на слабке горизонтальне роз­галуження, коли він досягне 2,2 – 2,5 м заввишки.

Французька вісь (пілар). Крона має колоноподібну форму з міцним провідником, діаметр її становить до 0,8-1,0 м, а висота - 2,5-3 м. Особливістю формування є вирізання після садіння на пеньок довжиною 3 см усіх бічних гілок та відсутність вкорочення провідника. В наступні роки застосовується об­різування на заміщення, внаслідок чого в кроні немає гілок віком понад 3 роки (циклічна обрізка) (рис. 1 в).

Навколо центрального провідника рівномірно роз­міщуються плодоносні ланки, які складаються з кількох пагонів (одного однорічного, одного дворічного та одного трирічного). Обрізування проводять навесні:

- трирічні гілки укорочують на пеньок завдовжки до 3 см, з якого виросте новий однорічний пагін;

- у дворічної гілки обрізають одно­річний приріст подовження на «ікло», залишаючи тільки зону плодоношення з кільчатками, щоб утримувати компактні розміри крони;

- однорічний пагін залишають без змін, щоб стимулювати утворення на ньому плодових утворень – кільчаток.

Видаляють також зайві вертикально ростучі однорічні гілки, які загущують крону.

Суперверетено (високий шпіндель) формують у насадженнях яблуні тільки з інтенсивними сортами кільчаткового типу плодоношення (Гала, Брейбурн, Пінова, Чемпіон, Спартан та ін.) на карликових підщепах, дуже рідко в насадженнях груші. Дерева в саду розміщають за схемами від 4 х 1 м до 2,6 х 0,45 м. Діаметр крони біля основи - 0,5-1,0 м, довжина бічних оброс­таючих гілок - 0,3-0,4 м, висота дерев – до 3,5 м (рис. 1 г).


Формування цієї крони можливе лише при висаджуванні нерозгалужених однорічних саджанців, які після садіння не обрізаються і при створенні сприятливих умов для росту (система зрошення та фертигація) масово закладають на провіднику плодові утворення (кільчатки). При формуванні таких крон бічні гілки практично відсутні, обрізку проводять навесні під час цвітіння – вона зводиться до прорідження плодових утворень, видалення на кільце сильноростучих однорічних пагонів. Щорічно частину однорічних пагонів залишають на дереві не обрізаючи їх. Протягом другої вегетації на них утворюються плодові утворення і на наступний рік їх вкорочують на 15-30 см, залишаючи на них по 3-4 кільчатки, а однорічний приріст зрізаємо на «ікло».

А
Обрізку в сучасних інтенсивних садах найчастіше проводять із застосуванням дворучних секаторів (рис.2), що дозволяють проводити обрізку гілок діаметром до 30 мм без надмірних зусиль. Також використовують пневматичні

Б

 

 


       
   
В
 
 
Г

 


Рис. 2. – Сучасний інструмент для проведення обрізки: дворучний секатор (А), розкладна (В) та нерозкладна ножівки (Б), електричний секатор (Г).

 

секатори, проте вони мають ряд недоліків. Оптимальним вирішенням є сучасні види електричних секаторів, які є максимально мобільними і компактними та майже не вимагають жодних зусиль для зрізання гілок.

У випадку необхідності зрізання гілок діаметром понад 30 мм використовують спеціальні садові пилки-ножівки (розкладні і нерозкладні), які мають спеціальну заточку відповідно загартовані і в процесі експлуатації не вимагають сервісного обслуговування.

Г
Після завершення обрізки, для запобігання інфікування ран, весь сад слід оприскати 3% бордоською рідиною або іншими мідьумісними препаратами (Хлорокис міді, Медян, Купроксат та ін.). Рани діаметром більше 2 см слід замастити садовим варом або водоемульсійною фарбою з додаванням 2-3 % фунгіциду Топсин М.

Правила обрізки плодоносних дерев (з 5-6 року):

1. Видалити великі скелетні гілки, що загущують крону, поламані і хворі;

2. Видалити конкуренти провідника;

3. видалити дві найстарші гілки;

4. Видалити всі гілки що ростуть вертикально вгору і звисають вниз;

5. Збалансувати дерево і прорідити плодухи.

В сучасних насадженнях яблуні гілки після обрізки з міжрядь не видаляють, а вимітають у міжряддя і подрібнюють спеціальними машинами – роздрібнювачами (Flail choper) (рис.). Після одного проходу по міжряддю від гілок залишаються лише подрібнені рештки гілок розміром 2-5 см, які протягом вегетації біодеградують.

Питання для самоконтролю:

1. Обґрунтувати необхідність застосування формування крон у сучасних плодових насадженнях яблуні.

2. Назвати основні форми крон, що застосовуються в інтенсивних насадженнях.

3. Принципи формування стандартного веретена.

4. Чим відрізняється система формування крони грузбек і пілар?

5. Вказати основні вимоги до формування суперверетеноподібної форми крони.

6. Яка особливість всіх сучасних крон яблуні?

7. Коли проводять обрізку дерев?

8. При формуванні якої крони застосовують циклічну обрізку?

9. В чому суть виконання зрізу типу «лавочка»?

10. В чому суть виконання зрізу типу «ікло»?

11. Поясніть правило «50 %» при обрізці гілок?

12. Охарактеризуйте інструмент, що використовується для обрізки, вкажіть його переваги і недоліки.






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3902 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.