В умовах кризового стану підприємств-банкротів менеджери вищого рівня управління можуть взяти на озброєння різні форми і методи виходу з даної ситуації.
1. Застосування так званої захисної тактики, тобто різке скорочення витрат виробництва шляхом скорочення (ліквідації) внутрішньовиробничих структур і чисельності персоналу, шляхом продажу технологічного устаткування, впровадження нової технології, введення маркетингового управління і пошуку нових ринків збуту.
2. Проведення заміни менеджерів середнього рівня управління (лінійні керівники), що діють, унаслідок їх низької кваліфікації.
3. Якщо на підприємстві-банкротові мають місце високі витрати на виробництво продукції, то приймаються заходи по їх зниженню за рахунок всіх непродуктивних і малопродуктивних витрат шляхом усунення зайвих і застарілих виробничих потужностей, припинення випуску неякісної продукції, що не має попиту у споживачів, раціонального використання робочого часу, скорочення управлінських витрат, розробки і впровадження нової структури управління підприємством.
4. Підприємство-банкрот може звернутися до арбітражного суду з проханням вирішити санацію, тобто вийти з кризи за рахунок надання кредиторами певної фінансової допомоги при їх згоді.
Санація здійснюється тоді, коли до винесення арбітражним судом рішення по клопотанню про проведення даної процедури відомі особи, охочі в ній брати участь. До арбітражного суду представляються список цих осіб, відомості про них, зокрема про характер їх майнових відносин з боржником, а також їх письмова згода на участь в проведенні санації.
Переважне право на участь в санації мають власник підприємства-боржника, кредитори і члени трудового колективу цього підприємства.
Підставою для проведення санації служить наявність реальної можливості відновити платоспроможність підприємства шляхом надання йому фінансовій допомозі власником або іншими особами з метою продовження його діяльності.
Досягнення мети при проведенні санації дає підставу арбітражному суду винести заключення про її завершення і припинення виробництва в справі про банкрутство підприємства. При цьому зберігаються всі права учасників санації, встановлені в угоді про неї.
Перераховані кроки оздоровлення економіки підприємства в умовах антикризового управління можуть дати позитивні результати, але тільки на нетривалий час, оскільки вони носять, як правило, спорадичний характер і не розраховані на тривалу перспективу. Для того, щоб в умовах антикризового управління дійсно вийти з кризи, потрібно розробити стратегічний план розвитку підприємства.
