Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроф≥лактика пролежн≥в




 

ѕ≥сл€ вивченн€ теми студент маЇ:

«нати:

Ч чинники ризику утворенн€ пролежн≥в;

Ч м≥сц€ можливого утворенн€ пролежн≥в, стад≥њ утворенн€;

Ч правила збер≥ганн€ ≥ транспортуванн€ брудноњ б≥лизни;

Ч можлив≥ проблеми пац≥Їнта, наприклад: порушенн€ ц≥лост≥ шк≥ри, ри≠зик по€ви пролежн≥в у т€жкохворого.

”м≥ти:

Ч визначити ступ≥нь ризику виникненн€ пролежн≥в у кожного пац≥Їнта;

Ч обробити шк≥ру за на€вност≥ пролежн≥в;

Ч навчити родич≥в т€жко хворого пац≥Їнта елементам проф≥лактики про≠лежн≥в удома;

Ч навчити пац≥Їнта та його с≥м'ю догл€ду за природними шк≥рними склад≠ками ≥ слизовими оболонками вдома.

¬олод≥ти навичками:

Ч забезпеченн€ необх≥дного положенн€ пац≥Їнта в л≥жку залежно в≥д за≠хворюванн€ за допомогою функц≥онального л≥жка та ≥нших пристосувань;

Ч п≥дготуванн€ л≥жка пац≥Їнтов≥;

Ч зам≥ни пост≥льноњ б≥лизни; проведенн€ заход≥в з проф≥лактики пролеж≠HiB;

Ч обробленн€ природних складок шк≥ри дл€ проф≥лактики попр≥лостей;

Ч орган≥зац≥њ та наданн€ допомоги пац≥Їнту при вран≥шньому туалет≥;


 

Ч догл€ду за слизовими оболонками: видаленн€ секрету ≥ к≥рок з носа, про-живанн€ очей, обробленн€ слизових оболонок, ротовоњ порожнини ≥ губ, зо-вн≥шнього слухового ходу;

Ч чищенн€ зуб≥в пац≥Їнта;

Ч з≥стриганн€ н≥гт≥в на руках ≥ ногах;

Ч гол≥нн€ обличч€ пац≥Їнта;

Ч подаванн€ судна ≥ сечоприймач≥в;

Ч митт€ голови ≥ н≥г;

Ч обтиранн€ шк≥ри з легким масажем спини;

Ч догл€ду за зовн≥шн≥ми статевими органами ≥ промежиною.

¬иди режим≥в руховоњ активност≥ пац≥Їнта. ѕоложенн€ пац≥Їнта в л≥жку

1. —уворий л≥жковий режим Ч пац≥Їнтов≥ категорично заборон€Їтьс€ не жльки вставати, а й с≥дати, самост≥йно повертатис€ в л≥жку. ”с≥ сан≥тарно-ш≥Їн≥чн≥ заходи виконуютьс€ т≥льки за допомогою медичноњ сестри.

2. Ћ≥жковий режим Ч пац≥Їнтов≥ можна повертатис€, с≥дати ≥ виконувати де€к≥ г≥мнастичн≥ вправи в л≥жку. ”с≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ заходи провод€тьс€ н≥жку за допомогою медичноњ сестри.

3. ѕалатний, або нап≥вл≥жковий, режим Ч пац≥Їнтов≥ дозволено сид≥ти на ст≥льц≥ поруч з л≥жком, вставати ≥ де€кий час ходити по палат≥. “уалет, году-ванн€, ф≥з≥отерапевтичн≥ процедури виконуютьс€ в палат≥.

4. «агальний режим Ч пац≥Їнтов≥ дозволено в≥льно пересуватис€ коридо≠ром, п≥д≥йматис€ сходами, прогул€нки по територ≥њ л≥карн≥. ѕац≥Їнти само≠ст≥йно себе обслуговують.

ƒл€ створенн€ пац≥Їнтов≥ необх≥дного положенн€ в л≥жку застосовують функц≥ональне л≥жко. «а допомогою руко€ток можна п≥дн€ти узгол≥в'€ або шожний к≥нець. ѕ≥двищеного положенн€ пац≥Їнтов≥ можна надати за допомо-допомогою п≥дгол≥вника або 2Ч3 додаткових подушок (мал. 31).

„ас у л≥карн≥ пац≥Їнт загалом проводить у л≥жку. –озр≥зн€ють так≥ поло≠женн€ в л≥жку:

1. јктивне Ч це положенн€, коли пац≥Їнт може самост≥йно вставати з л≥ж≠ка, сид≥ти, ходити. јле таке положенн€ не завжди Ї показником доброго здоров'€ людини, адже, наприклад, пац≥Їнти з≥ зло€к≥сними пухлинами до останньоњ години свого житт€ можуть перебувати в активному положенн≥.

2. ѕасивне Ч це положенн€, коли пац≥Їнт не може самост≥йно пересувати≠с€, повертатис€ в л≥жку, п≥дн≥мати руки, ноги, голову ≥ лежить у такому по≠ложенн≥, в €ке його поклали. «азвичай таке положенн€ св≥дчить про т€жкий стан, перебувають у ньому парал≥зован≥ та надто виснажен≥ пац≥Їнти.

3. ¬имушене положенн€ буваЇ к≥лькох вид≥в:

а) вимушене активне Ч це коли пац≥Їнт займаЇ самост≥йно, св≥домо таке положенн€, щоб полегшити своњ стражданн€: положенн€ ортопное Ч виму-


 

ћал. 31. ѕоложенн€ пац≥Їнта в л≥жку:

а Ч нап≥всид€чи; б Ч сид€чи; в Ч лежачи з п≥дн€тим узгол≥в'€м л≥жка; г Ч лежачи з п≥дн€тим ножним к≥нцем л≥жка; і Ч лежачи горизонтально без по≠душки

шене положенн€ сид€чи або нап≥всид€чи з≥ спущеними додолу ногами при серцев≥й недостатност≥, таке положенн€ зменшуЇ задишку.  ол≥нно-л≥ктьове положенн€ пац≥Їнта з виразкою задньоњ ст≥нки шлунка Ч зменшуЇ б≥ль у шлунку. ѕоложенн€ сид€чи з ф≥ксованим плечовим по€сом (упиранн€ рука≠ми на л≥жко) займають пац≥Їнти з нападом бронх≥альноњ астми (зменшуЇ за≠дишку). “ак звана поза магомет€нина, що молитьс€ (нахил тулуба макси≠мально вперед). њњ займають хвор≥ на перикардит. ÷е зменшуЇ б≥ль у серц≥. —л≥д пам'€тати, що не в ус≥х випадках вимушене активне положенн€, полегшуючи стан пац≥Їнта, спри€Ї його одужанню. Ќаприклад, за на€вност≥ абсцесу в леген≥ пац≥Їнт намагаЇтьс€ лежати на хворому боц≥, бо це зменшуЇ кашель та вид≥лен≠н€ мокротинн€. јле це набагато пог≥ршуЇ переб≥г хвороби, бо дл€ одужанн€ необх≥дне максимальне зв≥льненн€ в≥д гною, що накопичивс€ у порожнин≥ аб≠сцесу;

б) вимушене пасивне положенн€ в л≥жку Ч це коли хвороба змушуЇ пац≥Їн≠та зайн€ти його, наприклад, при правц≥ Ч так зване положенн€ оп≥стотонус, унасл≥док тон≥чноњ судоми т≥ло вигинаЇтьс€ дугою (пац≥Їнт лежить на потили-


 

щ* та на п'€тах); таке положенн€, €к правило, не покращуЇ стану, а пог≥ршуЇ

його:

в) вимушене пасивне положенн€ пац≥Їнта, наприклад, у перш≥ дн≥ ≥нфаркту

м≥окарда.

ѕролежн≥: сучасн≥ у€вленн€ щодо њх розвитку, проф≥лактики та л≥куванн€

ѕролежень Ч це д≥л€нка некротичноњ тканини, що виникаЇ у пац≥Їнт≥в з

рушеною чутлив≥стю шк≥ри в результат≥ ф≥зичноњ компрес≥њ, терт€ ≥ зсуван-н€, а також тривалого зволоженн€ при ≥нф≥куванн≥ або внасл≥док поЇднанн€ д≥њ вказаних чинник≥в. ѕричиною виникненн€ також можуть бути ≥ндив≥ду-альн≥особливост≥ орган≥зму.

” в≥тчизн€н≥й медицин≥ терм≥н "пролежень" з'€вивс€ на початку XX ст. „исленн≥ спроби вчених зам≥нити його б≥льш науковим визначенн€м (напри-, нейротроф≥чн≥ виразки, виразки в≥д стисканн€, троф≥чн≥ виразки м'€ких тощо) не дос€гли мети. ќтже, й сьогодн≥ ураженн€ м'€ких тканин, отри≠ман≥ внасл≥док њх тривалого стисканн€, традиц≥йно називають пролежн€ми.

–≥зноман≥тт€ кл≥н≥чних про€в≥в пролежн≥в, њх насл≥дк≥в ≥ ускладнень та надзвичайна складн≥сть л≥куванн€ спонукали багатьох вчених до створенн€ класиф≥кац≥њ пролежн≥в, €ка допомогла б в осмисленн≥ процес≥в, що в≥дбува≠ютьс€ в ушкоджених тканинах, ≥ дала б змогу виробити оптимальну тактику њх л≥куванн€.

“ак, у класиф≥кац≥њ ¬.≤.  ондратенка описано с≥м кл≥н≥чних стад≥й розви≠тку пролежн≥в шк≥ри: г≥перем≥€, пухир≥, ≥нф≥льтрат, некроз, гранул€ц≥€, еп≥≠тел≥зац≥€ ≥ рубцюванн€. ѕ≥зн≥ше ¬.ѕ. Ѕ≥лич, а пот≥м ≥ ќ.√.  оган (з≥ сп≥вавто≠рами) запропонували класиф≥кац≥ю пролежн≥в, €ка включаЇ кл≥н≥чн≥ форми ≥ стад≥њ њх розвитку.

 л≥н≥чн≥ форми:

1) поверхневий пролежень;

2) глибокий пролежень;

3) глибокий пролежень з боковими кишен€ми;

4) глибокий пролежень ≥з остеом≥Їл≥том прилеглоњ к≥стки;

5) пролежень рубц€. —тад≥њ розвитку пролежн€:

1) стад≥€ первинноњ реакц≥њ;

2) некротична стад≥€;

3) некротично-запальна стад≥€;

4) запально-регенеративна стад≥€;

5) стад≥€ рубцюванн€.

Ќаведена класиф≥кац≥€ ви€вилас€ досить зручною. ¬она дала змогу розд≥лити кл≥н≥чн≥ форми ≥ стад≥њ ранового процесу ≥ зрозум≥ти њхнЇ р≥зноман≥тт€ ≥


 

взаЇмозв'€зок, а також динам≥ку розвитку пролежн≥в. «а њњ допомогою можна було обірунтувати застосуванн€ патогенетичного л≥куванн€ в≥дпов≥дно до кл≥≠н≥чноњ форми ≥ стад≥њ розвитку пролежн€.

” 1992 р. була прийн€та нова, на наш погл€д, зручн≥ша ≥ прост≥ша класиф≥≠кац≥€ пролежн≥в за ступен€ми розвитку запального процесу шк≥ри:

ступ≥нь Ч еритема, що не поширюЇтьс€ на здоров≥ д≥л€нки шк≥ри. ”шко≠дженн€ шк≥ри, що передуЇ утворенню њњ виразки;

// ступ≥нь Ч часткове зменшенн€ товщини шк≥ри, що пов'€зане з ушко≠дженн€м еп≥дерм≥су. ”шкодженн€ шк≥ри у вигл€д≥ садна, пухир€ або неглибо≠кого кратера;

III ступ≥нь Ч некроз ус≥х шар≥в шк≥ри, що виникнув унасл≥док ушкоджен≠н€ тканин, €к≥ розташовуютьс€ п≥д нею, але не глибше п≥дшк≥рноњ фасц≥њ;

IVступ≥нь Ч некроз ус≥х шар≥в шк≥ри у поЇднанн≥ з некрозом тканин м'€з≥в, к≥сток та ≥нших опорних структур (сухожилк≥в, зв'€зок, капсул суглоб≥в тощо). «а цього ступен€ розвитку пролежн≥в, €к ≥ за попереднього, можлива по€ва нориць ≥ порожнин у тканинах.

÷€ класиф≥кац≥€ досить швидко поширилас€, ≥ нин≥ њњ застосовуЇ значна к≥льк≥сть кл≥н≥к, що займаютьс€ проблемою досл≥дженн€ та л≥куванн€ про≠лежн≥в.

Ѕ≥льш≥сть випадк≥в виникненн€ пролежн≥в сьогодн≥ належать до ≤ ≥ II ступе≠н≥в. ќстанн≥ при проведенн≥ своЇчасноњ консервативноњ терап≥њ загоюютьс€, не залишаючи грубого рубц€. –≥дше трапл€ютьс€ пролежн≥ III ≥ IV ступен≥в, €к≥ потребують оперативного л≥куванн€.

–изик по€ви пролежн≥в зазвичай р≥зко зростаЇ у пац≥Їнт≥в з нев≥дкладними або гострими станами захворюванн€. …мов≥рн≥сть њх виникненн€ також вища за б≥льшоњ тривалост≥ часу перебуванн€ пац≥Їнт≥в у стац≥онар≥. Ќайб≥льша к≥льк≥сть випадк≥в пролежн≥в спостер≥гаЇтьс€ в групах пац≥Їнт≥в ≥з травмато≠лог≥чними ≥ нейрох≥рург≥чними проблемами. “ак, за даними де€ких в≥тчизн€≠них автор≥в, пролежн≥ з'€вл€ютьс€ в 53Ч90 % пац≥Їнт≥в ≥з ушкодженн€ми спинного мозку. –озб≥жн≥сть наведених даних вчен≥ по€снюють р≥внем ушко≠дженн€ спинного мозку. ” пац≥Їнт≥в, що були госп≥тал≥зован≥ в першу добу п≥сл€ спинномозковоњ травми, частота ≥ ступ≥нь розвитку пролежн≥в значно нижч≥, н≥ж у пац≥Їнт≥в, що поступили до л≥карн≥ в п≥зн≥ш≥ терм≥ни. јле у пац≥≠Їнт≥в, €к≥ поступили до л≥карн≥ в≥дразу п≥сл€ спинномозковоњ травми, все ж таки в значн≥й м≥р≥ залишаЇтьс€ ризик по€ви нових пролежн≥в на д≥л€нках шк≥ри, що загоњлис€.

ѕричини виникненн€ пролежн≥в. ” б≥льшост≥ праць, присв€чених ет≥оло≠г≥чним чинникам утворенн€ пролежн≥в, основна увага прид≥л€Їтьс€ механ≥ч≠ним чинникам Ч тиску ≥ зсуванню, €к≥ призвод€ть до ≥шем≥њ шк≥ри. ” цьому значенн≥ надзвичайно важливими Ї ≥нтенсивн≥сть ≥ тривал≥сть тиску, а також чутлив≥сть тканин до нього. ўо б≥льша сила тиску на шк≥ру, то менше часу по≠тр≥бно дл€ по€ви њњ некрозу. ¬становлено, що тиск у 70 мм рт. ст., що надаЇтьс€ безперервно прот€гом 2 год, спричинюЇ незворотн≥ зм≥ни в шк≥р≥. √острий не-


 

кроз шк≥ри настаЇ практично завжди при тиску 300 мм рт. ст. прот€гом 1 год. ѕричому, у такому раз≥ порушенн€ ≥ннервац≥њ тканин немаЇ значенн€. ќднак, €кщо цей тиск непост≥йний, то тканини можуть витримати без зм≥н тиск до 240 мм рт. ст. ќтже, критичним дл€ пац≥Їнта Ї 1Ч2 год безперервного тиску на тканини ≥ кращим способом проф≥лактики утворенн€ пролежн≥в Ї зм≥ни поло≠женн€ т≥ла хворого.

Ќайб≥льш часто пролежн≥ у положенн≥ лежачи (мал. 32) виникають у д≥л€н≠ц≥ криж≥в, с≥дниць, п'€т, потилиц≥ (тиск 40Ч60 мм рт. ст.), кол≥н ≥ грудей (тиск 50 мм рт. ст.). ћал. 32. ћ≥сц€ найчаст≥шого утворенн€ пролежн≥в (а, б, в)

” положенн≥ сид€чи тверда поверхн€ зумовлюЇ зниженн€ розпод≥лу маси т≥ла ≥ високий м≥сцевий тиск. “ак, тиск у цьому положенн≥ (близько 40Ч 60 мм рт. ст.) в≥дзначаЇтьс€ в д≥л€нц≥ с≥дничного горба ≥ с≥дниц€х при в≥льному звисанн≥ н≥г; тиск зб≥льшуЇтьс€ приблизно до 100 мм рт. ст., €кщо ноги мати≠муть опору (мал. 33).

¬елике значенн€ дл€ розвитку пролежн≥в також маЇ сила зсуванн€ шк≥ри. якщо голова пац≥Їнта п≥дн€та, то за в≥дсутност≥ упиранн€ н≥г т≥ло зсуваЇтьс€ вниз ≥ тиск на тканини ≥ глибок≥ фасц≥њ перем≥щаЇтьс€ у д≥л€нку криж≥в. ѕри такому положенн≥ шк≥ра в крижов≥й д≥л€нц≥ ф≥ксуЇтьс€ через терт€ з поверх≠нею л≥жка, а сила зсуванн€, що розвиваЇтьс€ в д≥л€нц≥ глибоких фасц≥й, при≠зводить до розт€гненн€ судин, зумовлюючи њх можливий тромбоз у прилегл≥й шк≥р≥. ѕричому сила зсуванн€ за однакового тиску у здорових ≥ хворих людей р≥зна. “ак, у положенн≥ сид€чи на тверд≥й р≥вн≥й поверхн≥, наприклад на ст≥ль≠ц≥, середн≥ показники зсуванн€ шк≥ри у пац≥Їнт≥в л≥тнього в≥ку з параплег≥Їю та з ≥ншими хворобами в 3 рази перевищують показники зсуванн€ у д≥л€нц≥ с≥дничного горба у здорових ос≥б. “акож у 3 рази б≥льше об'Їм м≥сцевого крово≠об≥гу в обстежених здорових ос≥б, н≥ж середн≥й об'Їм м≥сцевого кровооб≥гу в пац≥Їнт≥в ≥з параплег≥Їю та ≥ншими захворюванн€ми.


 

ƒуже важливим чинником ушко≠дженн€ шк≥ри Ї терт€. ¬важають, що це основний чинник поверхневих ушкоджень шк≥ри. ¬ивчаючи роль терт€ €к одного з ет≥олог≥чних чин≠ник≥в в утворенн≥ пролежн≥в, вчен≥ прийшли до висновку, що пр€мий тиск на тканини ≥з силою 160 мм рт. ст. не призводить до утворенн€ пролеж≠н€, а так≥ сам≥ зусилл€, що переда≠ютьс€ через шк≥ру при њњ зсуванн≥ (тобто терт≥), призвод€ть до його утво≠ренн€.

ќтже, терт€ в≥д≥граЇ важливу

роль в утворенн≥ пролежн≥в, тому воно ушкоджуЇ зовн≥шн≥й захисний шар шк≥ри.

–изик утворенн€ пролежн≥в пов'€≠заний з особливост€ми орган≥зму людини. ѕерш за все на формуванн€ пролеж≠н≥в впливають: величина безперервного тиску на тканини, температура т≥ла ≥ тривал≥сть д≥њ цих чинник≥в.  р≥м того, встановлено, що чим б≥льше часу по≠тр≥бно пац≥Їнту дл€ в≥дновленн€ кровотоку в досл≥джуван≥й д≥л€нц≥ т≥ла п≥сл€ впливу безперервного тиску натканини (прот€гом 10 хв), тим б≥льше в≥н схиль≠ний до утворенн€ пролежн≥в. ” досл≥дженн≥ був виведений так званий ≥ндекс тиску, що залежить в≥д трьох параметр≥в ≥ндив≥дуальних особливостей орга≠н≥зму: показника розумового розвитку, активност≥ та рухливост≥ пац≥Їнта. “а≠ким чином, створена шкала схильност≥ пац≥Їнта до розвитку пролежн≥в (в≥д 0 до 9 бал≥в). «г≥дно з нею, хвор≥ з високим балом схильност≥, але з низьким зна≠ченн€м величини тиску на тканини, мають менший ризик утворенн€ пролеж≠н≥в. Ѕ≥льше значенн€ тиску ≥ низька схильн≥сть пац≥Їнта до утворенн€ пролеж≠н≥в також Ї умовою меншого ризику розвитку пролежн≥в. ” пац≥Їнт≥в з високим балом схильност≥ та б≥льшими значенн€ми безперервного тиску на тканини ризик утворенн€ пролежн≥в Ї найвищим.

¬≥домо, що найб≥льш груб≥ троф≥чн≥ розлади в м'€ких тканинах виникають при травмах хребта ≥ спинного мозку. «а даними багатьох автор≥в, ступ≥нь роз≠витку троф≥чних порушень м'€ких тканин в≥дпов≥даЇ т€жкост≥ ушкоджень спинного мозку ≥ перебуваЇ в пр€м≥й залежност≥ в≥д локал≥зац≥њ перелому хреб≠та. Ќайб≥льш значн≥ пролежн≥ виникають при ушкодженн≥ шийного ≥ грудного в≥дд≥л≥в спинного мозку. ÷е пов'€зано ≥з втратою вазомоторного впливу спин≠ного мозку на органи т≥ла, €к≥ розм≥щен≥ нижче д≥л€нки ураженн€ спинного мозку. ¬иникаЇ зниженн€ тонусу кровоносних судин у парал≥зованих части≠нах т≥ла, ≥ тиск на тканини, що за нормального стану не утруднюЇ њх кровопос≠тачанн€, при ушкодженн€х спинного мозку призводить до ≥шем≥њ тканин.

2L8


 

“ому л≥куванн€ троф≥чних розлад≥в м'€ких тканин сл≥д починати з в≥дновлен≠н€ або пол≥пшенн€ њх ≥ннервац≥њ. ¬оно маЇ бути комплексним.

Ќетриманн€ сеч≥ ≥ калу, що призводить до п≥двищеноњ вологост≥ шк≥ри, њњ подразненн€ й ≥нф≥куванн€, часто зак≥нчуЇтьс€ утворенн€м ероз≥њ ≥ виразок шк≥ри. Ќетриманн€ сеч≥ спостер≥гають практично в ус≥х пац≥Їнт≥в ≥з ушко≠дженн€м спинного мозку. Ќайчаст≥ше Ч у пац≥Їнт≥в з високим р≥внем ушко≠дженн€ спинного мозку (вище “п10 хребц€). ” цих випадках разом ≥з пору≠шенн€ми акту сечовипусканн€, розвиваЇтьс€ невимушене, неконтрольоване сечовипусканн€. ѕац≥Їнти змушен≥ користуватис€ пост≥йним катетером або сечоприймачем. ѕри ушкодженн≥ спинного мозку на р≥вн≥ його конуса ≥ нижче част≥ше спостер≥гають затримку сечовипусканн€, що потребуЇ катетеризац≥њ сечового м≥хура. “аким чином, дл€ пац≥Їнт≥в ≥з ушкодженн€м спинного мозку основними чинниками т€жкост≥ розвитку троф≥чних порушень у м'€ких тка≠нинах Ї: ступ≥нь ≥ р≥вень ушкодженн€ спинного мозку, ступ≥нь ≥ характер по≠рушенн€ чутливост≥ шк≥ри, ступ≥нь активност≥ пац≥Їнта, р≥вень дов≥льних ру≠х≥в у к≥нц≥вках, порушенн€ функц≥њ орган≥в таза.

ƒо основних чинник≥в ризику утворенн€ пролежн≥в також належать: в≥к пац≥Їнта, на€вн≥сть легеневих захворювань ≥ ниркових патолог≥й, захворю≠ванн€ серц€ ≥ судин, ендокринн≥ захворюванн€ (д≥абет), тютюнокур≥нн€, пси≠х≥чн≥ розлади, порушенн€ харчуванн€, на€вн≥сть анем≥њ, г≥попротењнем≥њ, п≥д≠вищенн€ температури т≥ла ≥ надм≥рна п≥тлив≥сть, на€вн≥сть спастичного ≥ больового синдром≥в, €к≥сть догл€ду за пац≥Їнтами. ƒо другор€дних чинник≥в Ч вживанн€ л≥карських препарат≥в (анальгетик≥в, седативних, транкв≥л≥зато≠р≥в, стероњд≥в тощо), алкогол≥зм, нестаб≥льн≥сть артер≥ального тиску, сух≥сть шк≥ри, зниженн€ чи п≥двищенн€ маси т≥ла, ав≥там≥ноз, порушенн€ обм≥ну ре≠човин, зниженн€ р≥вн€ холестерину, емоц≥йний стрес ≥ нав≥ть расова чи етн≥ч≠на приналежн≥сть хворого.

ћетоди оц≥нюванн€ ризику утворенн€ пролежн≥в. « урахуванн€м ус≥х пере≠рахованих вище чинник≥в нин≥ ≥снуЇ чимало шкал, за €кими можна оц≥нити ймов≥рн≥сть утворенн€ пролежн≥в ≥ €к≥ з усп≥хом застосовують на практиц≥. Ќайб≥льш поширеною прот€гом багатьох рок≥в залишаЇтьс€ шкала Ќортон norton Sса1е, 1962). •рунтуЇтьс€ на таких чинниках: загальний стан пац≥Їн≠та, псих≥чний стан, активн≥сть, рухом≥сть, контроль за функц≥€ми орган≥в таза

(табл, 10).

√рупи пац≥Їнт≥в за шкалою »ог≥оп: 1-а Ч особливо високого ризику (в≥д 0 до 12 бал≥в); 2-а Ч група ризику (в≥д 12 до 14 бал≥в); 3-€ Ч група в≥дсутност≥

ризику (в≥д 14 ≥ б≥льше бал≥в).

«а ц≥Їю шкалою провод€ть оц≥нюванн€ р≥зних пац≥Їнт≥в, однак найб≥льш результативною вона ви€вилас€ дл€ оц≥нюванн€ пац≥Їнт≥в з ортопедичними проблемами. ѕри оц≥нюванн≥ пац≥Їнт≥в з ≥ншою патолог≥Їю результати шкали були менш ефективними. ÷е стало причиною створенн€ ≥нших шкал, в основу €ких було покладено сполученн€ р≥зних чинник≥в ризику дл€ оц≥нюванн€ ста≠ну ≥нших категор≥й пац≥Їнт≥в.


 





¬≥дм≥нне Ч з'њдаЇ майже все. Ќ≥коли не в≥дмовл€Їтьс€ в≥д њж≥. «азвичай споживаЇ достатню к≥льк≥сть б≥лк≥в. „асто њсть у пром≥жках м≥ж годуванн€ми. Ќе потребуЇ харчових добавок (4 бали)

5. “ерт€ ≥ намулюванн€

Ќа€вна проблема Ч потребуЇ максимальноњ допомоги п≥д час перем≥щенн€. ѕ≥дн€≠тис€ без ковзанн€ по простирадлу не може. „асто сповзаЇ вниз на л≥жку або кр≥сл≥, потребуЇ частого перем≥щенн€ з максимальною допомогою. —пазм м'€з≥в контракту≠ри сковзанн€ призводить до майже пост≥йного терт€ (16 бал≥в)

ѕотенц≥йна проблема Ч рухатис€ самост≥йно т€жко, потребуЇ м≥н≥мальноњ допомо≠ги. ѕ≥д час руху шк≥ра, ймов≥рно, третьс€ об простирадло або кр≥сло. Ѕ≥льш≥сть часу здатний п≥дтримувати в≥дносно правильне положенн€ в л≥жку або кр≥сл≥, але пер≥о≠дично сповзаЇ вниз (2 бали)

явних проблем немаЇ Ч самост≥йно рухаЇтьс€ у л≥жку або кр≥сл≥, м'€зи достатньо м≥цн≥ дл€ того, щоб трохи п≥дн€тис€ без сторонньоњ допомоги. ѕост≥йно п≥дтримуЇ правильне положенн€ (3 бали)

√рупи пац≥Їнт≥в за шкалою ¬гайеп: 1-а Ч м≥н≥мальний ступ≥нь ризику (16 бал≥в); 2-а Ч пом≥рний ступ≥нь ризику (в≥д 15 до 13); 3-€ Ч високий ступ≥нь ризику (в≥д 12 чи менше бал≥в).

÷≥ шкали дуже схож≥ м≥ж собою, претендують на ун≥версальн≥сть ≥ можуть бути використан≥ при обстеженн≥ пац≥Їнт≥в у л≥кувальних закладах р≥зного проф≥лю. Ќайчаст≥ше застосовують дл€ оц≥нюванн€ стану людей похилого в≥ку з р≥зними захворюванн€ми, л≥куванн€ €ких потребуЇ тривалого перебу≠ванн€ пац≥Їнта у л≥жку. ƒо них належать ортопедичн≥ (перелом шийки стегна, неускладнений перелом хребта тощо), невролог≥чн≥ (розс≥€ний склероз, стан п≥сл€ ≥нсульту), серцево-судинн≥ (≥нфаркт м≥окарда, поширений атеросклероз та ≥н.), ендокринн≥ (цукровий д≥абет), онколог≥чн≥ захворюванн€.

«важаючи на те що головним у розвитку патолог≥чного процесу в пац≥Їнт≥в з ушкодженн€м спинного мозку Ї порушенн€ багатьох ф≥з≥олог≥чних функц≥й, нин≥ практично жодна шкала не Ї ц≥лком патогномон≥чною дл€ ц≥Їњ категор≥њ пац≥Їнт≥в Ч ус≥ пац≥Їнти з ушкодженн€м спинного мозку ≥ на€вн≥стю нейро-генноњ дисфункц≥њ орган≥в мають за вс≥ма цими шкалами вищий ступ≥нь ризи≠ку. “ому при оц≥нюванн≥ ризику в таких пац≥Їнт≥в необх≥дно додатково врахо≠вувати особливост≥ р≥вн€, ступен€, характеру ушкодженн€ спинного мозку.

ѕроф≥лактика розвитку пролежн≥в. ƒл€ запоб≥ганн€ розвитку пролежн≥в необх≥дно одразу п≥сл€ ушкодженн€ спинного мозку застосовувати методи проф≥лактики ≥ готувати пац≥Їнта до того, що визначен≥ правила повед≥нки на≠дал≥ мають стати нормою його житт€. “≥льки за њх пост≥йного застосуванн€ можна не бо€тис€ за майбутнЇ хворого.

”с≥ проф≥лактичн≥ заходи ірунтуютьс€ на ет≥олог≥њ розвитку пролежн≥в ≥ враховують чинники ризику њх утворенн€.


 

ќсновн≥ напр€ми проф≥лактики пролежн≥в у пац≥Їнт≥в з ушкодженн€м

спиного мозку:

1. «апоб≥ганн€ тиску на тканини.

2. «апоб≥ганн€ подразненню тканини.

3. ѕол≥пшенн€ функц≥њ спинного мозку.

4. ѕол≥пшенн€ кровооб≥гу ≥ чутливост≥ шк≥ри в м≥сц€х небезпечних зон.

5. ¬≥дновленн€ контролю за функц≥Їю орган≥в таза.

6.  онтроль за станом шк≥ри в м≥сц€х тиску.

7. Ќавчанн€ пац≥Їнт≥в контролю ≥ правилам догл€ду за шк≥рою.

ƒл€ запоб≥ганн€ тиску на тканини нин≥ використовують велику к≥ль≠к≥сть протипролежневих пристроњв: спец≥альн≥ функц≥ональн≥ л≥жка, ма≠траци ≥ подушки, що заповнюютьс€ п≥ною, водою, гелем, пов≥тр€м чи комб≥нац≥Їю цих матер≥ал≥в. ≤снують системи з регул€ц≥Їю тиску, в≥брац≥≠Їю тощо.

ќднак жодн≥ пристосуванн€ не мо≠жуть забезпечити повноц≥нну проф≥≠лактику розвитку пролежн≥в при не≠достатньому догл€д≥ за пац≥Їнтами. Ќавчанн€ пац≥Їнт≥в ≥ медперсоналу правилам догл€ду, створенн€ програм ≥ кл≥н≥чних протокол≥в можуть дати ”никнути пролежн≥в у пац≥Їнт≥в з найвищим ризиком.

ѕри догл€д≥ за лежачими хворими сл≥д враховувати основн≥ чинники утво≠ренн€ пролежн≥в (тиск ≥ зсуванн€). ѕовороти хворих потр≥бно зд≥йснювати не рыдшедвогодинного пром≥жку. ¬ажливе значенн€ маЇ зручна позиц≥€ т≥ла з максимальною площею з≥ткненн€ з л≥жком ≥ в≥дсутн≥стю тиску в д≥л€нц≥ ви≠ступаючих в≥дд≥л≥в скелета. “руднощ≥ з≥ створенн€м зручноњ позиц≥њ можуть бутипов'€зан≥ з ожир≥нн€м, на€вн≥стю спазму м'€з≥в, контрактур к≥нц≥вок, болю. р≥м того, це може бути зумовлене проведенн€м л≥кувальних процедур, наприклад скелетного вит€гненн€. ќднак звичайн≥ традиц≥йн≥ положенн€ па-цыэнталежачи на спин≥, живот≥, боках мають ч≥тко чергуватис€ (мал. 34).

ѕоложенн€ лежачи на живот≥ найзручн≥ше дл€ пац≥Їнт≥в. ¬оно не потребуЇ спец≥альних пристосувань, хоча використанн€ протипролежневого матраца даЇ змогу трохи зб≥льшити час перебуванн€ пац≥Їнта в цьому положенн≥. ѕри положенн≥ пац≥Їнта лежачи на боц≥ сл≥д уникати пр€мого розташуванн€ пац≥≠Їнта в зв'€зку з небезпекою стисканн€ шк≥ри в д≥л€нц≥ великого вертлюга стег-новоњ к≥стки (мал. 35) дл€ проф≥лактики утворенн€ пролежн≥в (за Grandy ≥swain


—пина й особливо д≥л€нка криж≥в, €к показали окрем≥ досл≥дженн€, осо≠бливо чуттЇв≥ до тиску. ƒл€ запоб≥ган≠н€ стисненн€ ц≥Їњ д≥л€нки можна ви≠користовувати €к протипролежнев≥ матраци, так ≥ ≥нш≥ пристосуванн€ Ч прокладки з проса, гелю й ≥н.

ƒл€ проф≥лактики пролежн≥в пац≥≠Їнти мають навчатис€ методам, що да≠ють змогу зменшити тиск ≥ терт€ в по≠переков≥й ≥ с≥дничн≥й д≥л€нках.

“ак, поза й ор≥Їнтац≥€ т≥ла в про≠стор≥ Ї важливими умовами в проф≥- ћал. 35. —хема в≥дпов≥дного поло- лактиц≥ розвитку пролежн≥в. ”станов- женн€ пац≥Їнта лежачи на боц≥ лено, що нахил уперед на 50∞ даЇ можлив≥сть зменшити тиск на 9 %, при нахил≥ назад на 120∞ Ч на 12 %.

–озм≥щенн€, форма ≥ розм≥р ≥нвал≥дного кр≥сла мають гарантувати макси≠мальний захист. ƒл€ цього, наприклад, п≥дставка дл€ н≥г маЇ бути в≥дрегульо≠вана по висот≥ так, щоб не спричинити зайвого навантаженн€ на д≥л€нку с≥д≠ничних горб≥в, а розпод≥л€ти њњ по д≥л€нц≥ задньоњ поверхн≥ стегон.

 р≥м того, пац≥Їнти мають зм≥нювати положенн€ т≥ла, щоб розванта≠жити д≥л€нку с≥дничних горб≥в. Ќадзвичайно важливий систематичний огл€д д≥л€нки с≥дничних горб≥в, що за можливост≥ маЇ проводити сам па≠ц≥Їнт за допомогою дзеркала. —истематичний, всеб≥чний огл€д (не р≥дше 2 раз≥в на день) спри€Ї ранн≥й д≥агностиц≥ початкових ознак ушкодженн€ ≥ в такий спос≥б даЇ змогу ран≥ше застосовувати л≥кувально-проф≥лактичн≥ заходи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4988 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

635 - | 552 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.