У пацієнта, який тривалий час перебуває на ліжковому режимі, з'явився непри­ємний запах з рота. У чому можлива причина? Як допомогти пацієнтові?

Відповіді на контрольні питання

1 — а; 2— а, ґ; 3 — ґ; 4 — б, г, а, в, ґ; 5 — б; 6 — б; 7 — г; 8 — г, ґ.

9. to.

Вимушеним.

11. Підтягнути сорочку до шиї; перекинути її через голову, зняти спочатку з правої руки, потім з лівої. Надягти сорочку у зворотному порядку.

12. Виникнення пролежня. Обробити це місце 1 % розчином бриліантового зеленого або 5 % розчином перманганату калію і проводити профілактичні заходи щодо запобі­гання поширенню пролежнів.

13. Довести до відома лікаря, обробляти очі та повіки призначеним розчином.

14. Недостатньо обробляється ротова порожнина; допомагати обробляти ротову по­рожнину щоразу після їди перевареною водою або 2 % розчином кухонної солі, або роз­чином перманганату калію.

 

Тема Vll

ХАРЧУВАННЯ ТА ГОДУВАННЯ ПАЦІЄНТА

 

.

 

Після вивчення теми студент має: Знати:

— основи раціонального харчування;

— основні принципи лікувального харчування;

— характеристику основних лікувальних столів;

— організацію харчування пацієнтів у стаціонарі;

— види штучного харчування, показання до застосування, основні поживні розчини;

— можливі проблеми пацієнта, наприклад зниження апетиту, дефіцит знань про призначену дієту. Сестринські втручання.

Уміти:

— провести бесіду з пацієнтом і його родичами про суть призначеної дієти;

— здійснювати штучне харчування пацієнта (на фантомі). Володіти навичками:

— годування тяжкохворого з ложки та напувальниці;

— складання порціонної вимоги.

Стан здоров'я пацієнта, його самопочуття, ефективність і тривалість про-щесу одужання значною мірою залежить від правильно організованого, зба­лансованого і раціонального харчування. Основними принципами є повноцін­ність, різноманітність, помірність, ритм.

 

Харчування — важлива життєва потреба організму. Забезпечує людину енергією, матеріалом для побудови клітин. Раціональне харчування сприяє довголіттю і є важливою життєвою ланкою профілактики багатьох захворю­вань. Важливий елемент харчування — режим, під яким розуміють поєднан­ня багатьох чинників раціонального і збалансованого харчування: дотриман­ня дієтичних призначень (столів), проміжки між окремими прийомами їжі; важливе значення мають також об'єм порцій, смакові і фізичні якості їжі (температура, уміст кухонної солі, прянощів). Збудженню апетиту сприяють деякі умовні рефлекси, пов'язані не лише із часом споживання, а й запахом їжі, її зовнішнім виглядом, сервіруванням, а також створенням спокійної об­становки під час їди. Негативні емоції та різні подразники больового харак­теру можуть позбавити хворого апетиту. Під час роздавання їжі персонал по­винен дотримувати чистоти рук, одягу. Посуд, столові прибори, підноси, засоби транспортування їжі мають бути бездоганними. Важливим аспектом медичної сестринської діяльності є консультування пацієнтів та їхніх роди­чів щодо раціонального дієтичного харчування, споживання окремих компо­нентів їжі.

Раціональне харчування (гасіопаііз — розумний) — це правильно організоване своєчасне постачання організму поживною їжею, що містить оптимальну кіль­кість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організ­му, а отже, для зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини.

Для підтримки здоров'я людини потрібно споживати з їжею основні пожив­ні речовини. Щоб одержати їх, необхідна різноманітна їжа. Але всі потреби лю­дини в харчуванні не можуть бути задоволені продуктами, що належать до од­нієї групи. Продукти поділяють на п'ять основних груп: злаки, овочі, фрукти, м'ясні та молочні продукти. Продукти із зернових культур є основним джере­лом вуглеводів, овочі і фрукти містять воду і є основним джерелом багатьох ві­тамінів, а молоко і м'ясо — основним джерелом білка і певних жирів (мал. 41).

На малюнку подано різні продуктові групи і відмінність у кількості зазна­чених для кожної групи порцій. При дотриманні цих норм людина включає у свою дієту всі основні поживні речовини. Звичайна дієта не містить жодних обмежень щодо уживання тих чи інших продуктів; вона містить збалансовану комбінацію всіх харчових груп.

Потреби людини можуть відрізнятися від тих, що вказані на малюнку. Це залежить від змінних величин, таких, як вік, захворювання, зріст і маса тіла, рівень активності, стать, схильність до алергії і смакові симпатії й антипатії.

Роль рідини в харчуванні. Людський організм втрачає рідину із сечею, ка­лом, а також під час розмови, дихання, потовиділення, блювання і внаслідок розладу кишок.

Більшість людей мають випивати по 6—8 склянок рідини на день (урахову­вати клімат, перші страви). Однак людині, що хворіє на серйозне захворюван­ня, може бути запропоноване обмеження рідини, тоді як іншому може знадо­битися збільшене споживання рідини.

 

Харчування, що призначають як лі­кувальний засіб, називають лікуваль­ним, або дієтичним. Лікувальне харчу­вання (дієтотерапія) — це харчування, яке задовольняє фізіологічні потреби в харчових речовинах, воно має терапев­тично впливати на перебіг хвороби. Шляхом зміни складу їжі та кулінарно­го оброблення продуктів можна вплива­ти на функціональний стан організму.

Лікувальне харчування побудоване на трьох основних принципах:

— щадіння — оберігання (фізичне, механічне, хімічне);

— коригування (збалансованість

щодо білків, жирів, вуглеводів, міне- ральних солей, уведення рідини, енер-гетичної цінності, режиму харчуван-, ня, оформлення страв, створення; спокійного оточення); заміщення (до харчового раціо- ну вводять речовини, яких бракує ор-

ганізму).

В умовах ліжкового або напівліжкового режиму енергетичні потреби ста­новлять приблизно ЗО—35 ккал/г, із них 60 % припадає на вуглеводи, 15?о — на білки, 25 % — на жири. Практично на 1 кг маси тіла припадає по

1 г білків і 5—6 г вуглеводів.

Залежно від характеру захворювання співвідношення білків, жирів та вуг-.везодів і набір харчових продуктів можуть змінюватися. Це стосується кіль-жості рідини (близько 1,5 л) та кухонної солі (10 г). При деяких захворюваннях дїста може бути засобом лікування. Розрізняють дієти від № 0 до № 15, розро­блені в клініці лікувального харчування. Крім того, дієти №1,4, 5, 10 мають

декілька варіантів.

Відповідну дієту визначає лікар, який лікує, або лікар-дієтолог. На основі звїйірки призначених лікарем дієт постова медична сестра складає порційну жжмогу (прізвище пацієнтів та призначена дієта), яку передає старшій медич­ній сестрі та сестрі-буфетниці. Старша медична сестра складає загальний по-гттійник на відділення і передає в харчоблок. Буфетниця відповідає за збері­гання деяких продуктів (хліб, сіль, цукор, вершкове масло), комплекти посуду, юггтя посуду із використанням мийних та дезінфекційних засобів. Роль ме-ллчної сестри полягає в точному дотриманні режиму харчування і доведенні до хожного пацієнта визначеної дієти. Згідно з директивними вказівками з діє­тичного харчування МОЗ України, для лікувальних закладів встановлено ре-

247

 

жим чотириразового харчування (для деяких категорій пацієнтів, наприклад хворих на виразкову хворобу шлунка, до 5—6 разів). Варто знати, що на другу половину дня не має припадати понад ЗО % загальної енергетичної цінності добового раціону. Між окремим споживанням їжі перерва не має перевищува­ти 4 год, а між останнім вечірнім і першим ранковим — 10—11 год.

Харчування тагод

Найменувс

Години споживання їжі:

9—10 — сніданок 13—14 —обід 18—19 — вечеря

21: ЗОхв — кефір

Основні принципи визначення кількості спо­живаної їжі виражені у відсотковому співвід­ношенні (на тарілці чотири види страв)

Пацієнт ледь доторкнувся до їжі — 0 % Повністю з'їдено одну страву — 25 % З'їдено половину (чи цілком дві страви) — 50 % З'їдено повністю три страви — 75 % З'їдено всю їжу — 100 %

Столи лікувального харчування

Дієта № 1а

Показання: загострення виразкової хвороби протягом перших 8—10 днів лікування, при шлунково-кишковій кровотечі. Загострення гастриту з підви­щеною секрецією. Опіки стравоходу.

Мета: максимальне щадіння шлунка шляхом усунення хімічних, механіч­них і термічних подразників.

Характеристика: виключаються речовини, що збуджують секрецію шлун­кового соку. їжу подають у рідкому та напіврідкому вигляді. Енергетична цін­ність обмежена головним чином за рахунок вуглеводів. Вживання кухонної солі обмежують.

Склад: білки — 80 г (тваринних не менш як 50 г), жири — 80—90 г, вугле­води —200 г; енергетична цінність — 2000 ккал.

Режим: споживання їжі що 2—3 год невеликими порціями, на ніч — моло­ко або вершки (табл. 14).

Таблиця 14. Зразок меню дієти № 1а (1796 ккал)

Найменування страв	Вихід, г	Найменування страв	Вихід, г
1-й сніданок Яйця мішечком (2 шт.) Молоко (1 склянка)	96 200	Вечеря Яйця мішечком (1 шт.) Каша манна молочна	48 300
2-й сніданок Кисіль фруктовий Молоко(1 склянка)	180 200	На ніч Молоко (1 склянка)

 

 

Найменування страв	Вихід, г	Найменування страв	Вихід, г
Обід Суп слизовий рисовий молочний М'ясне суфле парове Желе лимонне	400 110 |25	На весь день Цукор
І Підвечірок і Відвар шипшини (1 склянка) (Молоко (1 склянка)	180 200