Відповіді на контрольні питання
1 — а; 2— а, ґ; 3 — ґ; 4 — б, г, а, в, ґ; 5 — б; 6 — б; 7 — г; 8 — г, ґ.
9. to.
Вимушеним.
11. Підтягнути сорочку до шиї; перекинути її через голову, зняти спочатку з правої руки, потім з лівої. Надягти сорочку у зворотному порядку.
12. Виникнення пролежня. Обробити це місце 1 % розчином бриліантового зеленого або 5 % розчином перманганату калію і проводити профілактичні заходи щодо запобігання поширенню пролежнів.
13. Довести до відома лікаря, обробляти очі та повіки призначеним розчином.
14. Недостатньо обробляється ротова порожнина; допомагати обробляти ротову порожнину щоразу після їди перевареною водою або 2 % розчином кухонної солі, або розчином перманганату калію.
Тема Vll
ХАРЧУВАННЯ ТА ГОДУВАННЯ ПАЦІЄНТА
.
Після вивчення теми студент має: Знати:
— основи раціонального харчування;
— основні принципи лікувального харчування;
— характеристику основних лікувальних столів;
— організацію харчування пацієнтів у стаціонарі;
— види штучного харчування, показання до застосування, основні поживні розчини;
— можливі проблеми пацієнта, наприклад зниження апетиту, дефіцит знань про призначену дієту. Сестринські втручання.
Уміти:
— провести бесіду з пацієнтом і його родичами про суть призначеної дієти;
— здійснювати штучне харчування пацієнта (на фантомі). Володіти навичками:
— годування тяжкохворого з ложки та напувальниці;
— складання порціонної вимоги.
Стан здоров'я пацієнта, його самопочуття, ефективність і тривалість про-щесу одужання значною мірою залежить від правильно організованого, збалансованого і раціонального харчування. Основними принципами є повноцінність, різноманітність, помірність, ритм.
Харчування — важлива життєва потреба організму. Забезпечує людину енергією, матеріалом для побудови клітин. Раціональне харчування сприяє довголіттю і є важливою життєвою ланкою профілактики багатьох захворювань. Важливий елемент харчування — режим, під яким розуміють поєднання багатьох чинників раціонального і збалансованого харчування: дотримання дієтичних призначень (столів), проміжки між окремими прийомами їжі; важливе значення мають також об'єм порцій, смакові і фізичні якості їжі (температура, уміст кухонної солі, прянощів). Збудженню апетиту сприяють деякі умовні рефлекси, пов'язані не лише із часом споживання, а й запахом їжі, її зовнішнім виглядом, сервіруванням, а також створенням спокійної обстановки під час їди. Негативні емоції та різні подразники больового характеру можуть позбавити хворого апетиту. Під час роздавання їжі персонал повинен дотримувати чистоти рук, одягу. Посуд, столові прибори, підноси, засоби транспортування їжі мають бути бездоганними. Важливим аспектом медичної сестринської діяльності є консультування пацієнтів та їхніх родичів щодо раціонального дієтичного харчування, споживання окремих компонентів їжі.
Раціональне харчування (гасіопаііз — розумний) — це правильно організоване своєчасне постачання організму поживною їжею, що містить оптимальну кількість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму, а отже, для зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини.
Для підтримки здоров'я людини потрібно споживати з їжею основні поживні речовини. Щоб одержати їх, необхідна різноманітна їжа. Але всі потреби людини в харчуванні не можуть бути задоволені продуктами, що належать до однієї групи. Продукти поділяють на п'ять основних груп: злаки, овочі, фрукти, м'ясні та молочні продукти. Продукти із зернових культур є основним джерелом вуглеводів, овочі і фрукти містять воду і є основним джерелом багатьох вітамінів, а молоко і м'ясо — основним джерелом білка і певних жирів (мал. 41).
На малюнку подано різні продуктові групи і відмінність у кількості зазначених для кожної групи порцій. При дотриманні цих норм людина включає у свою дієту всі основні поживні речовини. Звичайна дієта не містить жодних обмежень щодо уживання тих чи інших продуктів; вона містить збалансовану комбінацію всіх харчових груп.
Потреби людини можуть відрізнятися від тих, що вказані на малюнку. Це залежить від змінних величин, таких, як вік, захворювання, зріст і маса тіла, рівень активності, стать, схильність до алергії і смакові симпатії й антипатії.
Роль рідини в харчуванні. Людський організм втрачає рідину із сечею, калом, а також під час розмови, дихання, потовиділення, блювання і внаслідок розладу кишок.
Більшість людей мають випивати по 6—8 склянок рідини на день (ураховувати клімат, перші страви). Однак людині, що хворіє на серйозне захворювання, може бути запропоноване обмеження рідини, тоді як іншому може знадобитися збільшене споживання рідини.
Харчування, що призначають як лікувальний засіб, називають лікувальним, або дієтичним. Лікувальне харчування (дієтотерапія) — це харчування, яке задовольняє фізіологічні потреби в харчових речовинах, воно має терапевтично впливати на перебіг хвороби. Шляхом зміни складу їжі та кулінарного оброблення продуктів можна впливати на функціональний стан організму.
Лікувальне харчування побудоване на трьох основних принципах:
— щадіння — оберігання (фізичне, механічне, хімічне);
— коригування (збалансованість
щодо білків, жирів, вуглеводів, міне- ральних солей, уведення рідини, енер-гетичної цінності, режиму харчуван-, ня, оформлення страв, створення; спокійного оточення); заміщення (до харчового раціо- ну вводять речовини, яких бракує ор-
ганізму).
В умовах ліжкового або напівліжкового режиму енергетичні потреби становлять приблизно ЗО—35 ккал/г, із них 60 % припадає на вуглеводи, 15?о — на білки, 25 % — на жири. Практично на 1 кг маси тіла припадає по
1 г білків і 5—6 г вуглеводів.
Залежно від характеру захворювання співвідношення білків, жирів та вуг-.везодів і набір харчових продуктів можуть змінюватися. Це стосується кіль-жості рідини (близько 1,5 л) та кухонної солі (10 г). При деяких захворюваннях дїста може бути засобом лікування. Розрізняють дієти від № 0 до № 15, розроблені в клініці лікувального харчування. Крім того, дієти №1,4, 5, 10 мають
декілька варіантів.
Відповідну дієту визначає лікар, який лікує, або лікар-дієтолог. На основі звїйірки призначених лікарем дієт постова медична сестра складає порційну жжмогу (прізвище пацієнтів та призначена дієта), яку передає старшій медичній сестрі та сестрі-буфетниці. Старша медична сестра складає загальний по-гттійник на відділення і передає в харчоблок. Буфетниця відповідає за зберігання деяких продуктів (хліб, сіль, цукор, вершкове масло), комплекти посуду, юггтя посуду із використанням мийних та дезінфекційних засобів. Роль ме-ллчної сестри полягає в точному дотриманні режиму харчування і доведенні до хожного пацієнта визначеної дієти. Згідно з директивними вказівками з дієтичного харчування МОЗ України, для лікувальних закладів встановлено ре-
247 
жим чотириразового харчування (для деяких категорій пацієнтів, наприклад хворих на виразкову хворобу шлунка, до 5—6 разів). Варто знати, що на другу половину дня не має припадати понад ЗО % загальної енергетичної цінності добового раціону. Між окремим споживанням їжі перерва не має перевищувати 4 год, а між останнім вечірнім і першим ранковим — 10—11 год.
Харчування тагод
Найменувс
Години споживання їжі:
9—10 — сніданок 13—14 —обід 18—19 — вечеря
21: ЗОхв — кефір
Основні принципи визначення кількості споживаної їжі виражені у відсотковому співвідношенні (на тарілці чотири види страв)
Пацієнт ледь доторкнувся до їжі — 0 % Повністю з'їдено одну страву — 25 % З'їдено половину (чи цілком дві страви) — 50 % З'їдено повністю три страви — 75 % З'їдено всю їжу — 100 %
Столи лікувального харчування
Дієта № 1а
Показання: загострення виразкової хвороби протягом перших 8—10 днів лікування, при шлунково-кишковій кровотечі. Загострення гастриту з підвищеною секрецією. Опіки стравоходу.
Мета: максимальне щадіння шлунка шляхом усунення хімічних, механічних і термічних подразників.
Характеристика: виключаються речовини, що збуджують секрецію шлункового соку. їжу подають у рідкому та напіврідкому вигляді. Енергетична цінність обмежена головним чином за рахунок вуглеводів. Вживання кухонної солі обмежують.
Склад: білки — 80 г (тваринних не менш як 50 г), жири — 80—90 г, вуглеводи —200 г; енергетична цінність — 2000 ккал.
Режим: споживання їжі що 2—3 год невеликими порціями, на ніч — молоко або вершки (табл. 14).
Таблиця 14. Зразок меню дієти № 1а (1796 ккал)
| Найменування страв | Вихід, г | Найменування страв | Вихід, г |
| 1-й сніданок Яйця мішечком (2 шт.) Молоко (1 склянка) | 96 200 | Вечеря Яйця мішечком (1 шт.) Каша манна молочна | 48 300 |
| 2-й сніданок Кисіль фруктовий Молоко(1 склянка) | 180 200 | На ніч Молоко (1 склянка) |
| Найменування страв | Вихід, г | Найменування страв | Вихід, г |
| Обід Суп слизовий рисовий молочний М'ясне суфле парове Желе лимонне | 400 110 |25 | На весь день Цукор | |
| І Підвечірок і Відвар шипшини (1 склянка) (Молоко (1 склянка) | 180 200 |
