Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕ≥омехан≥ка т≥ла, перем≥щенн€ пац≥Їнта




¬ Ћ≤∆ ”, «јѕќЅ≤√јЌЌя “–ј¬ћ”¬јЌЌё ѕј÷≤™Ќ“ј)

ѕ≥сл€ вивченн€ теми студент маЇ:

«нати:

Ч правильну б≥омехан≥ку при р≥зних положенн€х т≥ла пац≥Їнта в л≥жку;

Ч чинники ризику нещасних випадк≥в у пац≥Їнт≥в р≥зного в≥ку;

Ч методи зниженн€ ризику пад≥нн€ та ≥нших травм у пац≥Їнта;

Ч можлив≥ проблеми пац≥Їнта, наприклад, пов'€зан≥ з порушенн€м рухо≠воњ активност≥. —естринськ≥ втручанн€.

”м≥ти:

Ч з≥брати необх≥дну ≥нформац≥ю про пац≥Їнта, обговорити план сп≥льних д≥й з пац≥Їнтом ≥ колегою перед транспортуванн€м пац≥Їнта;

Ч застосовувати правила б≥омехан≥ки при орган≥зац≥њ робочого м≥сц€ ≥ в процес≥ д≥€льност≥ медичноњ сестри дл€ запоб≥ганн€ травмуванню хребта.

¬олод≥ти навичками:

Ч безпечного транспортуванн€ пац≥Їнта на каталц≥, кр≥сл≥-каталц≥, на но≠шах, на руках;

Ч наданн€ допомоги пац≥Їнту при зм≥н≥ положенн€ т≥ла пац≥Їнта в л≥жку


 

Ѕезпечн≥сть л≥карн€ного середовища

Ћ≥кувальний заклад маЇ бути безпечним дл€ перебуванн€ в ньому ≥ пац≥Їн≠т≥в ≥ персоналу. Ќа здоров'€ медперсоналу впливають досить серйозн≥ небез≠печн≥ чинники: токсичн≥ засоби, опром≥нюванн€, ≥нфекц≥њ, нервов≥ ≥ ф≥зичнх навантаженн€.

ѕроф≥лактика л≥карн€ного травматизму

1 ѕад≥нн€. «апоб≥жн≥ заходи:

1) негайно витирати з п≥длоги воду або ≥ншу розлиту р≥дину;

2ѓ пиибирати з дороги ус≥ предмети п≥д час руху пац≥Їнта;

3) устан√ити поручн≥ на л≥жка, а також, за потреби, у ванп≥и к≥мнат≥ ≥ на шл€ху перем≥щенн€ пац≥Їнта;

4) установити св≥тлов≥ сигнали дл€ виклику медичноњ сестри,

туютьс€; надавати л≥жкам найнижчого положенн€; 7\ Vгтановити гальма на л≥жках та кр≥слах;

8) √проводжувати пац≥Їнт≥в, €к≥ схильн≥ до запамороченн€, напад≥в слаб-

кост≥ сплутаноњ св≥домост≥;

9) 'користуватис€ безпечними методами транспортуванн€ пац≥Їнт≥в.

2 ≈лектрошок. «апоб≥жн≥ заходи:

1 дотримувати правил техн≥ки безпеки при робот≥ з електроприладами,

2) перед вмиканн€м електроприлад≥в перев≥р€ти ц≥л≥сть провод≥в, розеток,

на€вн≥сть заземленн€; л

3) не залишати електроприлади вв≥мкненими в мережу без потреби.

3. ќп≥ки. «апоб≥жн≥ заходи:

1) перед проведенн€м процедури перев≥р€ти температуру гар€чоњ води у

лампами опром≥нюванн€

'£>\ ѕ–»  ќристуиан.п.1 ≥ршчиї- Ч -^ ------- >;Д,>г.л-≥та

жити за часом теплового впливу, температурою прилад≥в, в≥дстанню в≥д оголе них д≥л€нок т≥ла пац≥Їнта;

3) не дозвол€ти пац≥Їнту курити в л≥жку;

4) заборонено курити поблизу балон≥в ≥з киснем;

5) не перевантажувати розетки електроприладами;

6) знати правила протипожежноњ безпеки, €к≥ д≥ють у л≥карн≥ (в≥дд≥ленн≥). 4. ќпром≥нюванн€. «апоб≥жн≥ заходи:

1) спостер≥гати за можливими ознаками опром≥нюванн€ в пац≥Їнт≥в, €к≥

отримують променеву терап≥ю; п€тт≥рнта

2) встановлювати захисн≥ екрани дл€ обмеженн€ часу впливу на пац≥Їнта

променевоњ експозиц≥њ;


 

3) дотримувати правил променевоњ терап≥њ, €к≥ д≥ють у л≥карн≥ (в≥дд≥лен≠н≥).

5. ќтруЇнн€, пов'€зан≥ з неправильним використанн€м л≥карських засоб≥в.

«апоб≥жн≥ заходи:

1) прибирати в≥д пац≥Їнт≥в токсичн≥ речовини (дез≥нфекц≥йн≥ засоби, анти≠септики та≥н.);

2) не збер≥гати токсичн≥ речовини в посуд≥, що призначений дл€ питт€ або

л≥к≥в;

3) не залишати л≥ки на тумбочц≥ пац≥Їнта;

4) не залишати в≥дчинену шафу з л≥карськими засобами;

5) перед роздаванн€м л≥к≥в перев≥р€ти етикетки ≥ призначен≥ пац≥Їнтов≥

дози;

6) спостер≥гати за можливими поб≥чними д≥€ми л≥карських засоб≥в, ви€в≠л€ти ознаки л≥карськоњ алерг≥њ;

7) обов'€зково бути присутн≥ми п≥д час прийманн€ пац≥Їнтом л≥карських

засоб≥в;

8) збер≥гати л≥карськ≥ речовини в недоступному дл€ пац≥Їнт≥в м≥сц≥.

6. “равми пац≥Їнт≥в з високим ризиком нещасних випадк≥в

‘актори високого ризику пад≥нн€ пац≥Їнт≥в:

Ч порушенн€ слуху та зору;

Ч порушенн€ ходи;

Ч порушенн€ р≥вноваги;

Ч на€вн≥сть в ≥стор≥њ хвороби документ≥в, що констатують факти пад≥нн€;

Ч сплутан≥сть св≥домост≥ або дезор≥Їнтац≥€;

Ч ортостатична г≥потенз≥€;

Ч пог≥ршенн€ рухомост≥;

Ч зб≥льшенн€ пром≥жку часу м≥ж словами медичноњ сестри та в≥дпов≥дною реакц≥Їю пац≥Їнта;

Ч в≥к пац≥Їнт≥в понад 65 рок≥в;

Ч л≥карська терап≥€: г≥потензивн≥ засоби, д≥уретики, н≥трати, снод≥йне, транкв≥л≥затори, седативн≥ анальгетики.

«апоб≥жн≥ заходи:

1) розм≥щати пац≥Їнт≥в у спец≥ал≥зованих палатах з≥ встановленими поруч≠н€ми;

2) правильно використовувати засоби механ≥чного утриманн€ пац≥Їнт≥в в≥д

пад≥нн€;

3) використовувати н≥чне осв≥тленн€ у палатах;

4) установити дл€ пац≥Їнт≥в св≥тлову сигнал≥зац≥ю дл€ виклику медичноњ

сестри;

5) уважно спостер≥гати за пац≥Їнтами ≥ швидко реагувати на сигнали ви≠клику;

6) турбуватис€ про своЇчасне в≥дправленн€ природних потреб пац≥Їнт≥в;


 

)переконати пац≥Їнта та його р≥дних потреб≥ наданн€ допомоги при вста≠ванн≥ ≥ перем≥щенн≥;

8) попередити весь медичний персонал л≥карн≥ про на€вн≥сть високого ри≠зику пад≥нн€ пац≥Їнта;

9) розм≥щувати пац≥Їнт≥в з чинниками високого ризику пад≥нн€ у палати,

—трес ≥ нервове виснаженн€

–обота медичноњ сестри, €к правило, сконцентрована там, де виникають проблеми - соц≥альн≥, психолог≥чн≥ та пов'€зан≥ з охороною здоров'€. ÷е озна≠чаЇ що медична сестра дуже багато часу прид≥л€Ї проблемам, що розгл€да≠ютьс€ €к функц≥ональн≥ порушенн€. –обота медичноњ сестри також передбачаЇ виконанн€ завдань, €к≥ можуть викликати обуренн€ ≥ жах. ¬она часто зустр≥≠чаЇ б≥ль, стражданн€ ≥ смерть, може пост≥йно перебувати в стан≥ т€жкого пси≠х≥чного стресу. ” нењ з'€вл€ютьс€ ознаки стресу, а також чисто ф≥зичн≥ симп≠томи Ч виразка шлунка, г≥пертон≥€, розлад сну та ≥н. ќстанн≥ми роками ц≥ проблеми привертають все б≥льшу увагу, адже досл≥дженн€ показали, що ме≠дичн≥ сестри зазнають ризику нервового виснаженн€ ≥ становл€ть групу ризи≠ку ранньоњ (вище середнього р≥вн€) смертност≥. як ви€вилос€, чинники, що стають причинами стресу серед медичних сестер, включають навантаженн€ на робочому м≥сц≥, стосунки з кер≥вниками й адм≥н≥страторами. ƒл€ ж≥нок голо≠вним чинником стресу Ї необх≥дн≥сть поЇднанн€ профес≥йних обов'€зк≥в ≥з ве≠денн€м домашнього господарства ≥ утриманн€м с≥м' њ.

« точки зору охорони здоров'€ нервове виснаженн€ визначають €к "втрату ≥нтересу ≥ в≥дсутн≥сть увага до людей, з €кими ви працюЇте висна≠женн€, €ке ви€вл€Їтьс€ в тому, що особа, €ка зд≥йснюЇ догл€д, не ви€вл€Ї н≥≠€ких позитивних почутт≥в, симпат≥њ або поваги до пац≥Їнта".

Ќервове виснаженн€ характеризуЇтьс€ трьома ознаками. ѕерша ознака Ч ф≥зичне виснаженн€. Ћюдина в≥дчуваЇ недостатн≥сть сил, хрон≥чну перевтому ≥ загальну слабк≥сть, частий головний б≥ль, м'€зове напруженн€ в плечах ≥ шињ, б≥ль у попереку, пог≥ршенн€ апетиту ≥ зниженн€ маси т≥ла, а також проблеми з≥ сном. ƒруга ознака Ч емоц≥йна перенапруга. ¬иражаЇтьс€ в розвитку де≠прес≥њ ≥ безпом≥чност≥. —≥м'€ ≥ друз≥ стають ще одним т€гарем, а не джерелом п≥дтримки. “рет€ ознака Ч псих≥чна перенапруга. ” людини з'€вл€Їтьс€ не≠гативне ставленн€ до себе, роботи, ≥нших людей, а також до житт€ взагал≥.

ѕроф≥лактика нервового виснаженн€. якщо виникли будь-€к≥ ≥з перера≠хованих загальних симптом≥в нервового виснаженн€, сл≥д визначити причину

тримка на оф≥ц≥йному ≥ неоф≥ц≥йному р≥вн€х, на робот≥, у с≥м'њ.

'—жстематњ

соналу п≥д час перем≥щенн€ пац≥Їнта (у л≥жку, кр≥сл≥, з каталки ≥ т. ≥н.), апара≠тури тощо.


 

Ѕ≥омехан≥ка т≥ла медичноњ сестри

—истематичн≥ вертикальн≥ навантаженн€ на хребет призвод€ть до значноњ ≥ншпеност≥ м≥жхребцевих диск≥в. ѕередовс≥м страждають найб≥льш рухом≥ зад≥ли хребта (шийний, грудний, поперековий), €к≥ схильн≥ до найб≥льшого т, л вантаженн€.

ўо б≥льше навантаженн€ на хребет та менше людина п≥дготовлена до ньо-?з, то б≥льший ризик ушкодженн€ хребта при перем≥щенн≥ навантажень. ‘≥-вгчн≥ навантаженн€ за на€вност≥ остеохондрозу можуть спричинити його за-^-зстренн€ (мал. 11).

Ќавантаженн€ передаЇтьс€ по направленню сили, €ка Ї позамежною дл€ диска, що призводить до розтр≥скуванн€ його зовн≥шнього шару. Ќасл≥д≠ком цього стаЇ грижовий випин (мал. 12, 13).

«б≥льшенн€ навантаженн€ за такого стану при≠зводить до розростанн€ к≥стковоњ тканини у вигл€≠д≥ шип≥в Ч остеоф≥т≥в (мал. 14). ќстеоф≥ти стиска- ћал. 11. ƒиски хребта: ють нервов≥ кор≥нц≥, спинний мозок та кровоносн≥ а Ч здоровий; б Ч деге- судини. ј це, своЇю чергою, визначаЇ вторинн≥ (ко-зерований р≥нцев≥) бол≥сн≥ зм≥ни.

–озвиток ≥ загостренн€ остеохондрозу хребта зу≠мовлюють макро- та м≥кротравми, статичн≥ ≥ динам≥ч≠н≥ перевантаженн€, а також в≥брац≥€. ÷е може бути при зм≥ни положенн€ тулуба Ч згинанн€ та розги≠нанн€, поворот, шпарк≥ рухи, п≥дн≥манн€ великого вантажу, неправильна поза в положенн≥ сид€чи, сто≠€чи, лежачи та при перенесенн≥ вантаж≥в.

ўоб зменшити вплив ф≥зичного навантаженн€ наЧ нервовий кор≥- проф≥лактики загостренн€ та розвитку остеохондрозу Ї запоб≥ганн€ перевантаженню хребта в побут≥.

ќдним ≥з основних заход≥в правильна орган≥зац≥€ прац≥ при догл€д≥ за пац≥Їнтом та

запоб≥ганн€ перевантаженню хребта в побут≥.

÷≥кавий факт: €кщо в положенн≥ лежачи на спин≥ внутр≥шньодисковий тиск у поперековому в≥дд≥л≥ хребта становить 50 кг, то в положенн≥ сто€чи в≥н зб≥льшуЇтьс€ до 100 кг, а в положенн≥ сид€чи без опори спини Ч 140 кг. якщо згинати тулуб на 20∞ без вантажу в руках, тиск становить 150 кг, а з вантажем у руках по 10 кг в≥н зростаЇ до 215 кг.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4034 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

555 - | 438 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.