Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ анал≥тичн≥ показники




ѕозначенн€ анал≥тичних показник≥в твердого палива складаютьс€ з:

символу, що характеризуЇ основний показник палива;

нижнього ≥ндексу символу, що доповнюЇ характеристику основного показника;

верхнього ≥ндексу символу, що уточнюЇ стан палива, до €кого в≥дноситьс€ в≥дпов≥дна властив≥сть.

ќсновн≥ символи:

ј - зола, W - волога, ћ - м≥неральна речовина, V Ц вих≥д летучих речовин, Q - теплота згоранн€, Y - товщина пластичного шару, RI - ≥ндекс –ога.

«наченн€ верхн≥х ≥ндекс≥в:

r - робочий стан палива з вологою ≥ зольн≥стю добутого або використовуваного вуг≥лл€; а - анал≥тичний стан палива, приведений у р≥вновагу з умовами лабораторного помешканн€; d - сухий стан палива без утриманн€ загальноњ вологи; daf - сухий беззольний стан палива, що не м≥стить загальноњ вологи ≥ золи; о - орган≥чна маса палива без зм≥сту вологи ≥ м≥неральноњ маси; аf - вологий беззольний стан палива без зм≥сту золи, але з волог≥стю, що в≥дпов≥даЇ даному стану палива.

ѕри спаленн≥ вуг≥лл€ м≥неральн≥ дом≥шки зазнають х≥м≥чн≥ перетворенн€ й утвор€ть твердий залишок, називаний золою.

¬олога в вуг≥лл≥ зустр≥чаЇтьс€ в трьох формах: х≥м≥чно зв'€зана з вуг≥лл€м, зв'€зана (, ув'€знена в порах вуг≥лл€ ≥ що видал€Їтьс€ т≥льки при нагр≥ванн≥ до 105∞— прот€гом 2 годин), зовн≥шн€ (Wex, зосереджена на поверхн≥ частинок вуг≥лл€, вона може бути в≥ддалена при просушц≥ вуг≥лл€ на пов≥тр≥ або нагр≥ванн€м).

—≥рка зустр≥чаЇтьс€ в вуг≥лл€х в основному в трьох р≥зновидах: орган≥чна (So, х≥м≥чно зв'€зана з вуг≥льною речовиною), п≥ритна (Sp,у вид≥ включень у вуг≥лл≥ зерен п≥риту), сульфатна (SSO4,у вид≥ включень у вуг≥лл≥ сульфат≥в кальц≥ю ≥ залоза). «м≥ст с≥рки в вуг≥лл€х р≥зноман≥тний ≥ не залежить в≥д типу вуг≥лл€. ” ƒонбас≥ зм≥ст с≥рки в вуг≥лл≥ коливаЇтьс€ в≥д 1 до 7%. ѕри механ≥чному збагаченн≥ вуг≥лл€ з нього в≥ддалитьс€ частина п≥ритноњ с≥рки.

ѕри нагр≥ванн≥ вуг≥лл€ без доступу пов≥тр€ до 850-900о — в≥н розкладаЇтьс€ на газопод≥бн≥ продукти - летуч≥ речовини ≥ твердий залишок - кокс.

¬их≥д летучих речовин Vdaf на суху беззольну масу коливаЇтьс€ в≥д 8 до 55%.

“овщина пластичного шару Y, мм - максимальна в≥дстань м≥ж межами твердих фаз незм≥нюваного вуг≥лл€ ≥ нап≥вкоксу, тобто м≥ж межами, де вуг≥лл€ знаходитьс€ в пластичному стан≥. –озм≥р Y характеризуЇ кокс≥вн≥сть вуг≥лл€.

≤ндекс –ога характеризуЇ сп≥каЇм≥сть вуг≥лл€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 586 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

424 - | 387 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.