Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озкритт€ кар'Їрних пол≥в




–ан≥ше було показано, що розробка г≥рських пор≥д кожного шару кар'Їру починаЇтьс€ з проведенн€ розр≥зноњ траншењ. √либина ц≥Їњ траншењ дор≥внюЇ товщин≥ розроблювального шару пор≥д. јле, щоб вийти на р≥вень п≥дошви розр≥зноњ траншењ, необх≥дно пройти в≥дкриту г≥рничу виробку з денноњ поверхн≥. “акою виробкою Ї кап≥тальна транше€ Ц похила в≥дкрита г≥рнича виробка, проведена з денноњ поверхн≥ до нижньоњ площадки уступу. ѕроведенн€ такоњ траншењ забезпечуЇ розкритт€ кар'Їрного пол€.

ѕоперечний перер≥з кап≥тальноњ траншењ, €к правило, маЇ форму трапец≥њ, розм≥ри €коњ визначаютьс€ шириною нижньоњ основи, кутом укос≥в борт≥в ≥ глибиною самоњ траншењ. ¬ залежност≥ в≥д виду кар'Їрного транспорту, ширина нижньоњ основи траншењ коливаЇтьс€ в≥д 3-4 до 14-15 м. Ѕ≥льш≥ значенн€ в≥днос€тьс€ до автомоб≥льного ≥ зал≥зничного транспорту, менш≥ Ц до конвеЇрного.

 ути укос≥в борт≥в траншей приймаютьс€ в межах 15-50 Ц при п≥щано-глинистих породах ≥ 45-70 при тривких монол≥тних породах.

”хили кап≥тальних траншей складають 0,020Е0,030 при зал≥зничному транспорт≥ ≥ 0,060Е0,100 при автотранспорт≥.

ѕроходка траншењ може зд≥йснюватис€ екскаватором з укладанн€м породи на одному чи двох бортах траншењ (рис. 13-3), тобто безтранспортний спос≥б. ѕри транспортному способ≥ проходки породу вивоз€ть у зовн≥шн≥ в≥двали (рис. 13-4). ћоже застосовуватис€ ≥ комб≥нований спос≥б проведенн€ траншењ, при €кому частина породи розм≥щаЇтьс€ на бортах траншењ, а ≥ншу вивоз€ть за њњ меж≥.

 ап≥тальн≥ траншењ можуть бути внутр≥шн≥ми ≥ зовн≥шн≥ми. ¬нутр≥шн≥ траншењ розташовують усередин≥ контуру кар'Їру, на його бортах; зовн≥шн≥ Ц за межами його контуру. ” свою чергу кап≥тальн≥ траншењ можуть бути окремими, коли на кожен уступ проводитьс€ сво€ транше€ ≥ загальн≥, коли одна транше€ обслуговуЇ к≥лька уступ≥в.

Ќа рис. 13-5 показаний приклад розкритт€ кар'Їрного пол€, представленого двома уступами (розкривним ≥ видобувним), при розкритт≥ двома окремими зовн≥шн≥ми транше€ми, а на рис. 13-6 Ц при розкритт≥ одн≥Їю загальною зовн≥шньою траншеЇю.

–ис. 13‑3 Ц Ѕезтранспортний спос≥б проходки траншей: а Ц драглайном; б Ц механ≥чною лопатою

–ис. 13‑4 Ц “ранспортний спос≥б проходки траншей з зал≥зничним транспортом: а Ц з нижн≥м укладанн€м; б Ц з верхн≥м укладанн€м

–ис. 13‑5 Ц –озкритт€ окремими зовн≥шн≥ми транше€ми: 1 Ц кап≥тальна транше€ першого уступу; 2 Ц виб≥й першого уступу; 3 Ц виб≥й другого уступу; 4 Ц кап≥тальна транше€ другого уступу; 5 Ц рейков≥ шл€хи

–ис. 13‑6 Ц –озкритт€ загальною внутр≥шньою траншеЇю

¬ другому випадку кап≥тальна транше€ маЇ поперечний перер≥з сх≥дчастоњ форми, дл€ двох дор≥г, кожна з €кий виходить на св≥й уступ.

ѕри розробц≥ похилих ≥ крутих поклад≥в на великих глибинах у кар'Їрах глибиною 300-400 м м≥сце закладенн€ зовн≥шньоњ траншењ повинне розташовуватис€ на значному видаленн≥ в≥д контуру кар'Їру, що незручно. ” цих випадках застосовують внутр≥шн≥ траншењ. ¬они провод€тьс€ по неробочому борт≥ кар'Їру ≥ не виход€ть за його меж≥. як ≥ зовн≥шн≥, внутр≥шн≥ траншењ можуть бути окремими ≥ загальними. Ќа рис. 13-7 показан≥ принципов≥ схеми розкритт€ внутр≥шн≥ми, окремими ≥ загальною, кап≥тальними транше€ми.

–ис. 13‑7 Ц –озкритт€ внутр≥шн≥ми транше€ми а Ц окремими; б Ц загальною; 1 Ц виб≥й нижнього уступу; 2 Ц виб≥й верхнього уступу; 3 Ц дорога





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 964 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1427 - | 1238 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.