Розкривні і видобувні роботи

Розкривні і видобувні роботи містять у собі наступні виробничі процеси:

підготовку гірських порід до виїмки;

виймальні-навантажувальні роботи;

переміщення гірської маси з вибоїв;

відвалоутворення, тобто складування розкривних порід.

Підготовка тривких гірських порід до виїмки полягає в створенні найкращих умов для виконання наступних процесів – виїмки, навантаження, транспортування. При необхідності здійснюється розміцнення порід розкриву за допомогою буропідривних робіт.

Буропідривні роботи застосовуються на скельних і напівскельних породах. Верстатами ударного чи обертального буравлення пробурюють один чи два ряди свердловин діаметром 150-200 мм на глибину до 30-40 м (рис. 13-8, 13-9).

Рис. 13‑8 – Станок обертального буравлення СОБ на гусеничному ходу

Як вибухові речовини застосовують в основному гранульовані ВР (грануліти, ігданіт і ін.), рідше порошкоподібні ВР (амоніти, амонали). Заряди в свердловинах підривають вогневим чи електричним способами.

Рис. 13‑9 – Схема блока

б)

а)

г)

в)

д)

Рис. 13‑10 – Екскаватори: а – пряма механічна лопата; б – зворотна механічна лопата; в – драглайн; г – роторний; д – багатоківшевий ланцюговий

Висаджена порода розкриву повинна роздрібнитися на шматки, розмір яких визначається ємністю ковша екскаватора, ємністю і міцністю залізничних вагонів, вимогами споживача й ін.

13.3.2.2. Виїмка рихлих і м'яких порід здійснюється спеціальними гірничими машинами – екскаваторами. Розрізняють екскаватори циклічної дії (механічна лопата, драглайн) і безупинної дії (роторні і багатоковшові) (рис. 13-10).

Екскаватор типу «механічна лопата» має робочий орган у вигляді ковша ємністю від 4 до 40 м³, укріпленого на стрілі. Екскаватор установлюється на нижній площадці уступу (рис. 13-10, а) чи на верхній площадці (рис. 13-10, б) і подачею ковша робить черпання породи. Потім екскаватор повертає стрілу убік установленого транспортного засобу і, зробивши вивантаження ковша, повертається у вихідне положення.

Екскаватори типу драглайн (рис. 13-10, в) не мають твердого зв'язку ковша зі стрілою. Ківш, ємністю від 6,5 до 100 м³, укріплений на канатах і «закидається» стрілою на породний масив, що виймається. Підтягуючи за допомогою канатів по масиву порід, ківш заповнюється породою, після повороту екскаватора здійснюється розвантаження ковша.

Виконавчим органом роторного екскаватора (рис. 13-10, г і рис. 13-11) є, установлене на стрілі, роторне колесо діаметром від 6 до 18 м з укріпленими на ньому ковшами. При обертанні роторного колеса й одночасній подачі його на масив порід відбувається завантаження ковшів. Матеріал з ковша вивантажується на конвеєр, що проходить по стрілі, і потім занурюється на транспортні засоби. Продуктивність екскаватора від 1200 до 12000 м³/годину.

Рис. 13‑11 – Роторний екскаватор: а – загальний вид; б – ротор

Багатоковшеві ланцюгові екскаватори (рис. 13-10, д і рис. 13-12) мають робочим органом ковшовий ланцюг, що переміщається по прямуючій рамі. Одним кінцем рама шарнірно укріплена на корпусі екскаватора, другий її кінець утримується канатами. При русі ланцюга уздовж рами ковші наповняються породою, що вивантажується в бункер екскаватора. Далі порода перевантажується на транспортні засоби. Продуктивність екскаватора від 1000 до 6000 м³/годину.

Рис. 13‑12 – Ланцюговий багатоківшевий екскаватор нижнього черпання