передбачає, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників
кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами
відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом
безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК. Суд може
прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому
засіданні, лише у випадках, передбачених КПК.
У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка
чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки
для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших
обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи
достовірність показань, сторона має право звернутися до слідчого судді із
клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в
тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку
допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці
розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності
сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під
час судового розгляду.
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час
проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням
протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому
засіданні.
Допит особи згідно з положеннями ст. 225 КПК може бути також проведений
за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не
повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні. Для допиту тяжко
хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведене
виїзне судове засідання. При ухваленні судового рішення за результатами судового
розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в
порядку, передбаченому ст. 225 КПК, лише навівши мотиви такого рішення. Суд під
час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався
відповідно до правил ст. 225 КПК, зокрема у випадках, якщо такий допит
проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення
показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з'ясовані в результаті
допиту під час досудового розслідування. З метою перевірки правдивості показань
свідка, потерпілого та з'ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку,
передбаченому ст. 225 КПК, вони можуть бути оголошені при його допиті під час
судового розгляду.
Суд та інші учасники судового розгляду дотримуються усної форми
спілкування під час усього судового засідання. В усній формі вони сприймають всі
докази, які досліджуються в суді. Обвинувачений, свідки, потерпілі, експерти дають
показання усно.
Засада розумних строків полягає в тому, що під час кримінального
провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути
виконані або прийняті у розумні строки. Розумними вважаються строки, що є
об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття
процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК
строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих
процесуальних рішень (ч.1 ст. 28 КПК).
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор,
слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а
судового провадження – суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням
кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких
здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для
здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою,
неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді
першочергово.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або
стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження
щодо нього було закрите.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до
прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини,
що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих
процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК.
