Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«асада забезпеченн€ права людини на свободу та особисту




недоторканн≥сть означаЇ, що п≥д час крим≥нального провадженн€ н≥хто не може

триматис€ п≥д вартою, бути затриманим або обмеженим у зд≥йсненн≥ права на в≥льне

пересуванн€ в ≥нший спос≥б через п≥дозру або обвинуваченн€ у вчиненн≥

крим≥нального правопорушенн€, ≥накше €к на п≥дставах та в пор€дку, передбачених

 ѕ .

 ожен, кого затримано через п≥дозру або обвинуваченн€ у вчиненн≥

крим≥нального правопорушенн€ або ≥накше позбавлено свободи, повинен бути в

найкоротший строк доставлений до сл≥дчого судд≥ дл€ вир≥шенн€ питанн€ про

законн≥сть та обірунтован≥сть його затриманн€, ≥ншого позбавленн€ свободи та

подальшого триманн€. «атримана особа негайно зв≥льн€Їтьс€, €кщо прот€гом

с≥мдес€ти двох годин з моменту затриманн€ њй не вручено вмотивованого судового

р≥шенн€ про триманн€ п≥д вартою.

ѕро затриманн€ особи, вз€тт€ њњ п≥д варту або обмеженн€ в прав≥ на в≥льне

пересуванн€ в ≥нший спос≥б, а також про њњ м≥сце перебуванн€ маЇ бути негайно

пов≥домлено њњ близьких родич≥в, член≥в с≥м'њ чи ≥нших ос≥б за вибором ц≥Їњ особи в

пор€дку, передбаченому  ѕ .

 ожен, хто понад строк, передбачений  ѕ , тримаЇтьс€ п≥д вартою або

позбавлений свободи в ≥нший спос≥б, повинен бути негайно зв≥льнений. «атриманн€

особи, вз€тт€ њњ п≥д варту або обмеженн€ в прав≥ на в≥льне пересуванн€ в ≥нший

спос≥б, зд≥йснене за в≥дсутност≥ п≥дстав або з порушенн€м пор€дку, передбаченого

законом, т€гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть, установлену законом (ст. 12  ѕ ).

ѕраво на свободу ≥ особисту недоторканн≥сть Ї одним ≥з основних прав особи,

€ке гарантуЇтьс€ €к м≥жнародно-правовими актами про права людини, так ≥

 онституц≥Їю ”крањни,  рим≥нально-процесуальним кодексом.

¬≥дпов≥дно до ст. 5 ™вропейськоњ конвенц≥њ про захист прав ≥ основних свобод

людини жодна людина не може бути позбавлена вол≥ ≥накше, н≥ж в≥дпов≥дно до

процедури, встановленоњ законом, у таких випадках, €к:

- законне ув'€зненн€ людини п≥сл€ њњ засудженн€ компетентним судом;

- законний арешт або затриманн€ людини за невиконанн€ законного р≥шенн€

суду або дл€ забезпеченн€ виконанн€ будь-€кого обов'€зку, передбаченого законом;

- законний арешт або затриманн€ людини, зд≥йснен≥ з метою забезпеченн€ њњ

присутност≥ перед компетентним правовим органом на п≥дстав≥ обірунтованоњ

п≥дозри у вчиненн≥ злочину або €кщо обірунтовано визнаЇтьс€ за необх≥дне

запоб≥гти вчиненню нею злочину або њњ зникненню п≥сл€ њњ вчиненн€;

- затриманн€ неповнол≥тньоњ людини на п≥дстав≥ законного розпор€дженн€ з

метою виховного нагл€ду або законне затриманн€ неповнол≥тньоњ людини з метою

забезпеченн€ њњ присутност≥ перед компетентним правовим органом;

- законне затриманн€ людини дл€ запоб≥ганн€ поширенню ≥нфекц≥йних

захворювань, людей псих≥чно хворих, алкогол≥к≥в, наркоман≥в чи брод€г;

- законний арешт або затриманн€ людини, зд≥йснен≥ з метою запоб≥ганн€ њњ

незаконному в'њзду в крањну, або людини, стосовно €коњ вживаютьс€ заходи з метою

депортац≥њ або екстрадиц≥њ.

јналог≥чн≥ вимоги встановлен≥ ст. 9 ћ≥жнародного пакту про громад€нськ≥ та

пол≥тичн≥ права ≥ б≥льш детально висв≥тлен≥ у «вод≥ принцип≥в захисту вс≥х ос≥б, що

п≥дл€гають затриманню чи ув'€зненню в будь-€к≥й форм≥.

 онституц≥€ ”крањни значною м≥рою демократизувала сам процес вжитт€

заход≥в, що обмежують особисту недоторканн≥сть особи. “ак, анал≥зуючи зм≥ст

статт≥ 29  онституц≥њ, можна вид≥лити так≥ зм≥стовн≥ характеристики ц≥Їњ засади:

- кожна людини пост≥йно користуЇтьс€ свободою й особистою

недоторканн≥стю в межах њњ правом≥рноњ повед≥нки;

- арешт будь-€коњ людини на територ≥њ ”крањни та триманн€ њњ п≥д вартою

можлив≥ т≥льки за на€вност≥ судового р≥шенн€, €ке повинно бути винесено на

п≥дставах та в пор€дку, встановлених законом;

- триманн€ особи п≥д вартою (затриманн€ та арешт) зд≥йснюютьс€ €к

тимчасовий зах≥д за на€вност≥ ч≥тко визначених законом умов;

- кожному заарештованому чи затриманому мають бути нев≥дкладно

пов≥домлен≥ мотиви арешту чи затриманн€, роз'€снен≥ права та надана можлив≥сть з

моменту затриманн€ захищати себе особисто та користуватис€ правовою

допомогою захисника;

- про затриманн€ чи арешт негайно ≥нформуютьс€ родич≥ затриманого чи

арештованого, а у раз≥ за€вленн€ ним усноњ або письмовоњ вимоги - захисник, а

також адм≥н≥страц≥€ за м≥сцем роботи чи навчанн€;

- кожний затриманий маЇ право у будь-€кий час оскаржити в суд≥ своЇ

затриманн€;

- кожен незаконно затриманий чи заарештований маЇ право на

в≥дшкодуванн€ за рахунок держави чи орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€

матер≥альноњ та моральноњ шкоди.

¬≥дпов≥дно до ст. 207  ѕ , н≥хто не може бути затриманий без ухвали

сл≥дчого судд≥, суду, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.  ожен маЇ право

затримати без ухвали сл≥дчого судд≥, суду будь-кого:

1) при вчиненн≥ або замаху на вчиненн€ крим≥нального правопорушенн€, або

2) безпосередньо п≥сл€ вчиненн€ крим≥нального правопорушенн€ чи п≥д час

безперервного пересл≥дуванн€ особи, €ка п≥дозрюЇтьс€ у його вчиненн≥.  ожен, хто

не Ї уповноваженою службовою особою (службовою, €к≥й законом надано право

зд≥йснювати затриманн€) ≥ затримав в≥дпов≥дну особу в пор€дку, передбаченому

частиною другою ц≥Їњ статт≥, зобов'€заний негайно доставити њњ до уповноваженоњ

службовоњ особи або негайно пов≥домити уповноважену службову особу про

затриманн€ та м≥сцезнаходженн€ особи, €ка п≥дозрюЇтьс€ у вчиненн≥ крим≥нального

правопорушенн€.

”повноважена службова особа маЇ право без ухвали сл≥дчого судд≥, суду

затримати особу, п≥дозрювану у вчиненн≥ злочину, за €кий передбачене покаранн€ у

вид≥ позбавленн€ вол≥, лише у випадках:

1) €кщо цю особу застали п≥д час вчиненн€ злочину або замаху на його вчиненн€;

2) €кщо безпосередньо п≥сл€ вчиненн€ злочину очевидець, в тому числ≥ потерп≥лий,

або сукупн≥сть очевидних ознак на т≥л≥, од€з≥ чи м≥сц≥ под≥њ вказують на те, що саме

ц€ особа щойно вчинила злочин.

”повноважена службова особа маЇ право без ухвали сл≥дчого судд≥, суду

затримати особу, п≥дозрювану у вчиненн≥ злочину, за €кий передбачене основне

покаранн€ у вид≥ штрафу в розм≥р≥ понад три тис€ч≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в

доход≥в громад€н, виключно у випадку, €кщо п≥дозрюваний не виконав обов'€зки,

покладен≥ на нього при обранн≥ запоб≥жного заходу, або не виконав у встановленому

пор€дку вимог щодо внесенн€ кошт≥в €к застави та наданн€ документа, що це

п≥дтверджуЇ (ст. 208  ѕ ).

«ахист житт€ ≥ здоров'€ затриманого чи заарештованого забезпечуЇтьс€

особливими правилами утриманн€ арештованих, орган≥зац≥њ њх харчуванн€,

медичного обслуговуванн€ тощо, передбаченими «аконом ”крањни Ђѕро попереднЇ

ув'€зненн€ї в≥д 30.06.1993 року.

ѕозбавленн€ вол≥ €к м≥ра крим≥нального покаранн€ може призначатис€ лише

за вироком суду.

«азначимо, що прокурор зобов'€заний негайно зв≥льнити кожного, хто

незаконно позбавлений вол≥ або тримаЇтьс€ п≥д вартою понад строк, передбачений

законом чи судовим вироком.  р≥м того, зг≥дно ≥з законом, зав≥домо незаконн≥

арешт, затриманн€ або прив≥д, а також винесенн€ судд€ми зав≥домо неправосудних

вироку, ухвали чи постанови т€гнуть крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.

—л≥д враховувати зм≥ст пон€ть Ђнедоторканн≥сть особиї та Ђправо

недоторканност≥ особиї. Ќедоторканн≥сть особи (або особиста недоторканн≥сть) - це

ф≥зичний стан особи, €кий може бути порушений д≥€ми р≥зних суб'Їкт≥в. ѕорушенн€

недоторканност≥ особи (особистоњ недоторканност≥) може бути €к правом≥рним

(наприклад, позбавленн€ вол≥ за вироком суду), так ≥ неправом≥рним (наприклад,

безп≥дставний арешт). “аким чином, пон€тт€ недоторканност≥ особи (особистоњ

недоторканност≥) установлюЇ межу, котру ≥нш≥ суб'Їкти правом≥рно можуть перейти

лише у випадках, пр€мо передбачених законом.

ѕраво недоторканност≥ особи - це право особи на державний захист в≥д д≥йсно

незаконних або незаконних, на њњ думку, пос€гань на недоторканн≥сть з боку будь-

€ких суб'Їкт≥в. ѕраву недоторканност≥ особи кореспондуЇ обов'€зок ус≥х ≥нших

суб'Їкт≥в стримуватис€ в≥д таких пос€гань та обов'€зок держави захищати особу в≥д

них. Ќа в≥дм≥ну в≥д особистоњ недоторканност≥ (недоторканност≥ особи), право

недоторканност≥ особи, тобто право особи на державний захист, на законних

п≥дставах обмежити неможливо ≥ будь-€ка спроба зробити це завжди буде

неправом≥рною.

ќтже, вс≥ правов≥ акти, що встановлюють будь-€к≥ обмеженн€ особистоњ

свободи (наприклад, вирок суду про позбавленн€ вол≥ за вчинений злочин), чи д≥њ, в

результат≥ €ких обмежуЇтьс€ особиста свобода (наприклад, арешт п≥дозрюваного у

вчиненн≥ злочину), Ї обмежуванн€м недоторканност≥ особи (особистоњ

недоторканност≥). “ому можна говорити про те, що право недоторканност≥ особи Ї

своЇр≥дною гарант≥Їю захисту особи в≥д неправом≥рних пос€гань на њњ

недоторканн≥сть.

«аконодавство ”крањни встановлюЇ додатков≥ гарант≥њ недоторканност≥ певних

ос≥б, до €ких, передус≥м, в≥днесено ѕрезидента ”крањни. Ќедоторканн≥сть особи

ѕрезидента ”крањни €к глави держави встановлена ч. 1 ст. 105  онституц≥њ ”крањни.

¬≥дпов≥дно до цього конституц≥йного положенн€ особа, €ка на законних п≥дставах

виконуЇ повноваженн€ ѕрезидента ”крањни, може бути вз€та п≥д варту або проти нењ

може бути почато досудове розсл≥дуванн€ лише п≥сл€ того, €к вона буде усунена з

поста в пор€дку ≥мп≥чменту. ”суненн€ ѕрезидента з поста можливе в пор€дку

≥мп≥чменту, тобто на п≥дстав≥ обвинуваченн€ ѕрезидента у вчиненн≥ ним державноњ

зради або ≥ншого злочину, сформульованого у прийн€тому за спец≥альною

процедурою р≥шенн≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. ѕроцедура ≥мп≥чменту починаЇтьс€ у

раз≥, €кщо в≥дпов≥дне звинуваченн€ стосовно ѕрезидента п≥дтримуЇтьс€ не менш €к

226 народними депутатами (конституц≥йною б≥льш≥стю). ѕ≥сл€ цього ¬ерховна –ада

”крањни створюЇ спец≥альну тимчасову сл≥дчу ком≥с≥ю, до €коњ вход€ть депутати, а

також обов'€зково - спец≥альний прокурор та спец≥альн≥ сл≥дч≥. –езультати роботи

ком≥с≥њ розгл€даютьс€ на зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади, п≥д час €кого за на€вност≥

п≥дстав може бути ухвалене р≥шенн€ про звинуваченн€ ѕрезидента ”крањни.

–≥шенн€ набуваЇ чинност≥, €кщо воно прийн€те принаймн≥ двома третинами

конституц≥йного складу ¬ерховноњ –ади (не менше €к 300-ми народними

депутатами). ѕ≥сл€ прийн€тт€ такого р≥шенн€ справа передаЇтьс€ до

 онституц≥йного —уду ”крањни, €кий розгл€даЇ њњ з погл€ду додержанн€

передбаченоњ  онституц≥Їю ”крањни процедури розсл≥дуванн€ та розгл€ду справи на

попередн≥х етапах. якщо  онституц≥йний —уд не знайде порушень, справа

передаЇтьс€ до ¬ерховного —уду ”крањни, а в≥н даЇ висновок про те, чи мають

д≥€нн€, в €ких обвинувачуЇтьс€ ѕрезидент, ознаки державноњ зради або ≥ншого

злочину. якщо висновок маЇ стверджувальний характер, то лише п≥сл€ цього

¬ерховна –ада д≥стаЇ право прийн€ти р≥шенн€ про усуненн€ ѕрезидента з його

поста. “аке р≥шенн€ набуваЇ чинност≥, €кщо за нього проголосувало не менше €к

три чверт≥ конституц≥йного складу ¬ерховноњ –ади (338 народних депутат≥в).

¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни без згоди ¬ерховноњ –ади ”крањни не

можуть бути прит€гнут≥ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, затриман≥ чи

заарештован≥ (вз€т≥ п≥д варту) народн≥ депутати ”крањни (ч. « ст. 80  онституц≥њ

”крањни); затриман≥ чи заарештован≥ судд≥ до винесенн€ обвинувального вироку

суду, у тому числ≥ судд≥  онституц≥йного —уду ”крањни (ч. « ст. 126, ст. 149

 онституц≥њ ”крањни).

«асада недоторканност≥ житла чи ≥ншого волод≥нн€ особи пол€гаЇ у тому,

що не допускаЇтьс€ проникненн€ до житла чи до ≥ншого волод≥нн€ особи,

проведенн€ в них огл€ду чи обшуку ≥накше €к за вмотивованим судовим р≥шенн€м,

кр≥м випадк≥в, передбачених  ѕ  (ст. 13  ѕ ). ѕраво на недоторканн≥сть житла

покликане забезпечувати свободу особи в≥д незаконних вторгнень у сферу њњ

особистого житт€ ≥ гарантуЇтьс€ особ≥ незалежно в≥д того, Ї вона громад€нином

”крањни, ≥ноземцем чи особою без громад€нства. Ќедоторканн≥сть житла передбачаЇ

недопустим≥сть проникненн€ будь-€ких суб'Їкт≥в до житла без згоди ос≥б, €к≥ в

ньому проживають.

¬≥дпов≥дно до ст. 233  ѕ  Ђѕроникненн€ до житла чи ≥ншого волод≥нн€

особиї, н≥хто не маЇ права проникнути до житла чи ≥ншого волод≥нн€ особи з будь-

€коњ метою, ≥накше, €к лише за добров≥льною згодою особи, €ка ними волод≥Ї, або

на п≥дстав≥ ухвали сл≥дчого судд≥, кр≥м випадк≥в, передбачених  ѕ : сл≥дчий,

прокурор маЇ право до постановленн€ ухвали сл≥дчого судд≥ ув≥йти до житла чи

≥ншого волод≥нн€ особи лише у нев≥дкладних випадках, пов'€заних ≥з вр€туванн€м

житт€ людей та майна чи з безпосередн≥м пересл≥дуванн€м ос≥б, €к≥ п≥дозрюютьс€ у

вчиненн≥ злочину. ” такому випадку прокурор, сл≥дчий за погодженн€м ≥з

прокурором зобов'€заний нев≥дкладно п≥сл€ зд≥йсненн€ таких д≥й звернутис€ з

клопотанн€м про проведенн€ обшуку до сл≥дчого судд≥. —л≥дчий судд€ розгл€даЇ

таке клопотанн€ зг≥дно з вимогами ст. 234  ѕ , перев≥р€ючи, кр≥м ≥ншого, чи

д≥йсно були на€вн≥ п≥дстави дл€ проникненн€ до житла чи ≥ншого волод≥нн€ особи

без ухвали сл≥дчого судд≥. якщо прокурор в≥дмовитьс€ погодити клопотанн€

сл≥дчого або сл≥дчий судд€ в≥дмовить у задоволенн≥ клопотанн€ про обшук,

встановлен≥ внасл≥док такого обшуку докази Ї недопустимими, а отримана

≥нформац≥€ п≥дл€гаЇ знищенню в пор€дку, передбаченому ст. 254  ѕ .

ѕ≥д житлом особи розум≥Їтьс€ будь-€ке прим≥щенн€, €ке знаходитьс€ у

пост≥йному чи тимчасовому волод≥нн≥ особи, незалежно в≥д його призначенн€ ≥

правового статусу, та пристосоване дл€ пост≥йного або тимчасового проживанн€ в

ньому ф≥зичних ос≥б, а також вс≥ складов≥ частини такого прим≥щенн€. Ќе Ї житлом

прим≥щенн€, спец≥ально призначен≥ дл€ утриманн€ ос≥б, права €ких обмежен≥ за

законом. ѕ≥д ≥ншим волод≥нн€м особи розум≥ютьс€ транспортний зас≥б, земельна

д≥л€нка, гараж, ≥нш≥ буд≥вл≥ чи прим≥щенн€ побутового, службового,

господарського, виробничого та ≥ншого призначенн€ тощо, €к≥ знаход€тьс€ у

волод≥нн≥ особи.

ѕри цьому недоторканн≥сть житла поширюЇтьс€ не лише па м≥сце пост≥йного

проживанн€ особи, а й на м≥сц€ њњ тимчасового мешканн€ в готел€х, санатор≥€х,

будинках в≥дпочинку тощо. ¬чиненн€ д≥й, спр€мованих на проникненн€ до житла

особи, €ка в ньому проживаЇ, чи до ≥ншого њњ волод≥нн€ (гараж, господарськ≥ буд≥вл≥

тощо), або незаконне проведенн€ огл€ду чи обшуку житла чи вказаних буд≥вель,

незаконне виселенн€ або вчиненн€ ≥нших д≥й, що порушують недоторканн≥сть

житла особи, Ї злочином, передбаченим ст. 162    ”крањни.

¬одночас ст. 13  ѕ  ”крањни встановлюЇ, що за на€вност≥ законноњ п≥дстави

можна ув≥йти в житло проти вол≥ ос≥б, €к≥ проживають у ньому. ™диною законною

п≥дставою дл€ цього, в≥дпов≥дно до ч. 2 ст. 30  онституц≥њ ”крањни, Ї вмотивоване

р≥шенн€ суду.

—татт€ 30  онституц≥њ ”крањни у нев≥дкладних випадках, повТ€заних ≥з

вр€туванн€м житт€ людей та майна чи з безпосередн≥м пересл≥дуванн€м ос≥б, €к≥

п≥дозрюютьс€ у вчиненн≥ злочину, допускаЇ можлив≥сть ≥ншого, встановленого

законом, пор€дку проникненн€ до житла чи до ≥ншого волод≥нн€ особи, проведенн€

в них огл€ду ≥ обшуку. Ќа цих п≥дставах ч. 3 ст. 233  ѕ  ”крањни дозвол€Ї у

вказаних випадках проведенн€ обшуку житла чи ≥ншого волод≥нн€ особи без ухвали

сл≥дчого судд≥. Ќа цих же конституц≥йних засадах ірунтуютьс€ положенн€ п. 15 ч. 1

ст. 11 «акону ”крањни Ђѕро м≥л≥ц≥юї, що надають право прац≥вникам м≥л≥ц≥њ

входити безперешкодно у будь-€кий час доби до житла чи ≥ншого волод≥нн€ особи,

€ка перебуваЇ п≥д адм≥н≥стративним нагл€дом, з метою перев≥рки виконанн€

встановлених дл€ нењ судом обмежень. ѕ≥дстави дл€ того, щоб ув≥йти в чуже житло,

у тому числ≥ проти вол≥ ос≥б, €к≥ в ньому проживають, передбачаютьс€ також

«аконом ”крањни Ђѕро оперативно-розшукову д≥€льн≥стьї та де€кими ≥ншими

законами.

јнал≥з норм «агальноњ декларац≥њ прав людини,  онвенц≥њ про захист прав

людини та основних свобод, ћ≥жнародного пакту про громад€нськ≥ та пол≥тичн≥

права, а також справ, розгл€нутих ™вропейським —удом з прав людини даЇ п≥дстави

стверджувати, що з точки зору м≥жнародно-правових акт≥в законними можна

вважати обмеженн€ права на недоторканн≥сть житла, €кщо: 1) вони мають правову

основу; 2) њхн≥ ц≥л≥ Ї пропорц≥йними (в≥дпов≥дними) шкод≥, €ка ними запод≥юЇтьс€;

3) д≥ють тимчасово; 4) п≥д час њх застосуванн€ не допускаЇтьс€ будь-€ка

дискрим≥нац≥€; 5) Ї п≥дконтрольними суду; 6) не застосовуютьс€ до кола абсолютно

недоторканних прав ≥ свобод; 7) про њх введенн€ ≥нформуЇтьс€ св≥тове

сп≥втовариство: 8) паралельно з ними ≥снуЇ механ≥зм поновленн€ незаконно

порушених прав та свобод; 9) передбачена в закон≥ можлив≥сть њх оскарженн€.

јнал≥з цих вимог у пор≥вн€нн≥ з нормами нац≥онального законодавства

св≥дчить про те, що нац≥ональн≥ норми ”крањни в ц≥лому в≥дпов≥дають м≥жнародним.

«асада поваги до людськоњ г≥дност≥. ¬≥дпов≥дно до ст. 28  онституц≥њ

”крањни кожен маЇ право на повагу до його г≥дност≥. Ќ≥хто не може бути п≥дданий

катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижуЇ його г≥дн≥сть,

поводженню чи покаранню. ∆одна людина без њњ в≥льноњ згоди не може бути п≥ддана

медичним, науковим та ≥ншим досл≥дам.

ƒана засада крим≥нального провадженн€ регламентуЇтьс€ ст. 11  ѕ . «м≥ст њњ

пол€гаЇ в тому, що:

1. ѕ≥д час крим≥нального провадженн€ повинна бути забезпечена повага до

людськоњ г≥дност≥, прав ≥ свобод кожноњ особи.

2. «аборон€Їтьс€ п≥д час крим≥нального провадженн€ п≥ддавати особу

катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуЇ њњ г≥дн≥сть,

поводженню чи покаранню, вдаватис€ до погроз застосуванн€ такого поводженн€,

утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до д≥й, що принижують њњ

г≥дн≥сть.

3.  ожен маЇ право захищати ус≥ма засобами, що не заборонен≥ законом, свою

людську г≥дн≥сть, права, свободи та ≥нтереси, порушен≥ п≥д час зд≥йсненн€

крим≥нального провадженн€.

ќбшук особи може проводити лише сл≥дчий т≥Їњ ж саме стат≥ (ч. 5 ст. 236

 ѕ ). ќсв≥дуванн€, €ке супроводжуЇтьс€ оголенн€м осв≥дуваноњ особи,

зд≥йснюЇтьс€ особами т≥Їњ ж стат≥, за вин€тком його проведенн€ л≥карем ≥ за згодою

особи, €ка осв≥дуЇтьс€. —л≥дчий, прокурор не вправ≥ бути присутн≥м при осв≥дуванн≥

особи ≥ншоњ стат≥, коли це пов'€зано з необх≥дн≥стю оголювати особу, що п≥дл€гаЇ

осв≥дуванню. ѕри осв≥дуванн≥ не допускаютьс€ д≥њ, €к≥ принижують честь ≥ г≥дн≥сть

особи або небезпечн≥ дл€ њњ здоров'€. «а необх≥дност≥ зд≥йснюЇтьс€ ф≥ксуванн€

на€вност≥ чи в≥дсутност≥ на т≥л≥ особи, €ка п≥дл€гаЇ осв≥дуванню, сл≥д≥в

крим≥нального правопорушенн€ або особливих прикмет шл€хом фотографуванн€,

в≥деозапису чи ≥нших техн≥чних засоб≥в. «ображенн€, демонстрац≥€ €ких може

розгл€датись €к образлива дл€ осв≥дуваноњ особи, збер≥гаютьс€ в опечатаному

вигл€д≥ ≥ можуть надаватис€ лише суду п≥д час судового розгл€ду (ч.2,4 ст.

241 ѕ ).

ѕроведенн€ сл≥дчого експерименту допускаЇтьс€ за умови, що при цьому не

створюЇтьс€ небезпека дл€ житт€ ≥ здоров'€ ос≥б, €к≥ беруть у ньому участь, чи

оточуючих, не принижуютьс€ њхн≥ честь ≥ г≥дн≥сть, не завдаЇтьс€ шкода (ст. 240

 ѕ ).

«асада невтручанн€ у приватне житт€ (ст. 15  ѕ ). ¬ ст. 32  онституц≥њ

”крањни закр≥плено, що н≥хто не може зазнавати втручанн€ в його особисте ≥ с≥мейне

житт€, кр≥м випадк≥в, передбачених  онституц≥Їю ”крањни. ¬≥дпов≥дно до –≥шенн€

 онституц≥йного —уду є 2-рп/2012 в≥д 20.01.2012 року, ≥нформац≥Їю про особисте

та с≥мейне житт€ особи Ї будь-€к≥ в≥домост≥ та/або дан≥ про в≥дносини немайнового

та майнового характеру, обставини, под≥њ, стосунки тощо, повТ€зан≥ з особою та

членами њњ с≥мТњ, за вин€тком передбаченоњ законами ≥нформац≥њ, що стосуЇтьс€

зд≥йсненн€ особою, €ка займаЇ посаду, повТ€зану з виконанн€м функц≥й держави або

орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, посадових або службових повноважень. “ака

≥нформац≥€ про особу Ї конф≥денц≥йною. Ќе допускаЇтьс€ збиранн€, збер≥ганн€,

використанн€ та поширенн€ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про особу без њњ згоди, кр≥м

випадк≥в, визначених законом, ≥ лише в ≥нтересах нац≥ональноњ безпеки,

економ≥чного добробуту та прав людини.

 ожний громад€нин маЇ право знайомитис€ в органах державноњ влади,

органах м≥сцевого самовр€дуванн€, установах ≥ орган≥зац≥€х з в≥домост€ми про себе,

€к≥ не Ї державною або ≥ншою захищеною законом таЇмницею.

 ожному гарантуЇтьс€ судовий захист права спростовувати недостов≥рну

≥нформац≥ю про себе ≥ член≥в своЇњ с≥м'њ та права вимагати вилученн€ будь-€коњ

≥нформац≥њ, а також право на в≥дшкодуванн€ матер≥альноњ ≥ моральноњ шкоди,

завданоњ збиранн€м, збер≥ганн€м, використанн€м та поширенн€м такоњ недостов≥рноњ

≥нформац≥њ.  ожен, кому наданий доступ до ≥нформац≥њ про приватне житт€,

зобов'€заний запоб≥гати розголошенню такоњ ≥нформац≥њ. Ќ≥хто не може зазнавати

втручанн€ в його особисте ≥ с≥мейне житт€, кр≥м випадк≥в передбачених законом.

ѕ≥д час проведенн€ обшуку сл≥дчий не повинен розголошувати особист≥

сторони житт€ обшукуваного та ≥нших ос≥б, €к≥ стали в≥дом≥ йому п≥д час

проведенн€ зазначеноњ сл≥дчоњ д≥њ.

ѕроте охорона особистого ≥ с≥мейного житт€ громад€н не поширюЇтьс€ на т≥

його про€ви, €к≥ суперечать ≥нтересам ≥нших громад€н, держави ≥ сусп≥льства або

порушують њх.  ритер≥Їм втручанн€ Ї негативний з позиц≥њ сусп≥льства зм≥ст

особистого житт€, його нев≥дпов≥дн≥сть громадським ≥ державним ≥нтересам, його

антисусп≥льний характер. —уд може втручатис€ у сферу особистого ≥ с≥мейного

житт€ у раз≥ виникненн€ потреби захищати права ≥ законн≥ ≥нтереси громад€н,

юридичних ос≥б ≥ держави.

«асада таЇмниц≥ сп≥лкуванн€ Ї формою вт≥ленн€ у крим≥нально-

процесуальне законодавство положень статей 31  онституц≥њ ”крањни, а також

узгоджуЇтьс€ ≥з ст. 17 ћ≥жнародного пакту про громад€нськ≥ та пол≥тичн≥ права, €ка

передбачаЇ:

1.Ќ≥хто не повинен зазнавати свав≥льного чи незаконного втручанн€ в його

особисте ≥ с≥мейне житт€, свав≥льних чи незаконних пос€гань на недоторканн≥сть

його житт€ або таЇмницю його кореспонденц≥њ чи незаконних пос€гань па його честь

≥ репутац≥ю.

2. ожна людина маЇ право на захист закону в≥д такого втручанн€ чи таких

пос€гань.

ќсобисте житт€ громад€н Ц це ≥нтимн≥ сторони њх житт€, зокрема с≥мейного,

спос≥б улаштуванн€ житла, веденн€ домашнього господарства, використанн€

в≥льного часу, переконанн€, ≥нтереси, уподобанн€, звички тощо.

«м≥ст ц≥Їњ засади пол€гаЇ в тому, що:

1. ѕ≥д час крим≥нального провадженн€ кожному гарантуЇтьс€ таЇмниц€

листуванн€, телефонних розмов, телеграфноњ та ≥ншоњ кореспонденц≥њ, ≥нших форм

сп≥лкуванн€.

2. ¬тручанн€ у таЇмницю сп≥лкуванн€ можливе лише на п≥дстав≥ судового

р≥шенн€, у випадах, передбачених  ѕ , з метою ви€вити та запоб≥гти т€жкому чи

особливо т€жкому злочину, встановити його обставини, особу, €ка вчинила злочин,

€кщо ≥ншими способами неможливо дос€гти ц≥Їњ мети.

3. ≤нформац≥€, отримана внасл≥док втручанн€ у сп≥лкуванн€, не може бути

використана ≥накше €к дл€ вир≥шенн€ завдань крим≥нального судочинства.

Ѕудь-€кий громад€нин вправ≥ спростовувати недостов≥рну ≥нформац≥ю про

себе ≥ член≥в своЇњ с≥м'њ, вимагати вилученн€ будь-€коњ з≥браноњ про нього

незаконним шл€хом ≥нформац≥њ, а також маЇ право на в≥дшкодуванн€ матер≥ального

≥ морального збитку, запод≥€ного збиранн€м, збер≥ганн€м, використанн€м ≥

поширенн€м такоњ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ. ќбов'€зок доказуванн€ достов≥рност≥

поширеноњ ≥нформац≥њ покладаЇтьс€ па того, хто њњ поширюЇ. якщо останн≥й не

докаже њњ достов≥рност≥ - маЇ в≥дпов≥дати за моральну шкоду. як доказ не можуть

використовуватис€ незаконно отриман≥ матер≥али.

ѕрац≥вники пошти, телеграфу, телефонноњ служби зобов'€зан≥ додержувати

таЇмниц≥ листуванн€ ≥ розмов. Ѕудь-€к≥ дов≥дки про поштов≥ ≥ телеграфн≥

в≥дправленн€, а також про телефонн≥ пов≥домленн€ можуть видаватис€

п≥дприЇмствами зв'€зку лише в≥дправнику, адресату, особ≥, €ка брала участь у

телефонн≥й розмов≥, абоненту телефонноњ мереж≥ або њх законним представникам.

¬  ѕ  передбачений параграф 2 Ђ¬тручанн€ у приватне сп≥лкуванн€ї глави

21 ЂЌегласн≥ сл≥дч≥ (розшуков≥) д≥њї, де в ст. 258 зазначено, що н≥хто не може

зазнавати втручанн€ у приватне сп≥лкуванн€ без ухвали сл≥дчого судд≥, за вин€тком

випадк≥в проведенн€ негласноњ сл≥дчоњ (розшуковоњ) д≥њ до постановленн€ ухвали

сл≥дчого судд≥, передбачених ст. 250  ѕ .

ѕрокурор, сл≥дчий за погодженн€м з прокурором зобов'€заний звернутис€ до

сл≥дчого судд≥ з клопотанн€м про дозв≥л на втручанн€ у приватне сп≥лкуванн€ в

пор€дку, передбаченому ст. 248-250  ѕ , €кщо будь-€ка сл≥дча (розшукова) д≥€

включатиме таке втручанн€.

” раз≥ постановленн€ сл≥дчим суддею ухвали про в≥дмову у втручанн≥ в

приватне сп≥лкуванн€ нове клопотанн€ може бути подане прокурором, сл≥дчим

лише з новими в≥домост€ми.

—п≥лкуванн€м Ї переданн€ ≥нформац≥њ у будь-€к≥й форм≥ в≥д одн≥Їњ особи до

≥ншоњ безпосередньо або за допомогою засоб≥в зв'€зку будь-€кого типу. —п≥лкуванн€

Ї приватним, €кщо ≥нформац≥€ передаЇтьс€ та збер≥гаЇтьс€ за таких ф≥зичних чи

юридичних умов, при €ких учасники сп≥лкуванн€ можуть розраховувати на захист

≥нформац≥њ в≥д втручанн€ ≥нших ос≥б. ¬тручанн€м у приватне сп≥лкуванн€ Ї доступ

до зм≥сту сп≥лкуванн€ за умов, коли учасники сп≥лкуванн€ мають достатн≥ п≥дстави

вважати, що сп≥лкуванн€ Ї приватним. –≥зновидами втручанн€ в приватне

сп≥лкуванн€ Ї:

1) ауд≥о-, в≥деоконтроль особи;

2) арешт, огл€д ≥ вињмка кореспонденц≥њ;

3) зн€тт€ ≥нформац≥њ з транспортних телекомун≥кац≥йних мереж;

4) зн€тт€ ≥нформац≥њ з електронних ≥нформац≥йних систем.

¬тручанн€ у приватне сп≥лкуванн€ захисника, св€щеннослужител€ з

п≥дозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 654 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2443 - | 2025 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.153 с.