Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онституц≥йн≥ засади крим≥нального провадженн€




«асада верховенства права - це крим≥нально-процесуальне положенн€, €ке

пол€гаЇ в тому, що людина, њњ права та свободи визнаютьс€ найвищими ц≥нност€ми

та визначають зм≥ст ≥ спр€мован≥сть д≥€льност≥ держави.

ƒана засада закр≥плена в ст. 8  онституц≥њ ”крањни та ст. 8  ѕ . ¬≥дпов≥дно

до ст. 8  онституц≥њ ”крањни, в ”крањн≥ визнаЇтьс€ ≥ д≥Ї принцип верховенства права.

 онституц≥€ ”крањни маЇ найвищу юридичну силу. «акони та ≥нш≥ нормативно-

правов≥ акти приймаютьс€ на основ≥  онституц≥њ ”крањни ≥ повинн≥ в≥дпов≥дати њй.

Ќорми  онституц≥њ ”крањни Ї нормами пр€моњ д≥њ. «верненн€ до суду дл€ захисту

конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина безпосередньо на п≥дстав≥

 онституц≥њ ”крањни гарантуЇтьс€.

ѕринцип верховенства права у крим≥нальному провадженн≥ застосовуЇтьс€ з

урахуванн€м практики ™вропейського суду з прав людини. —уди застосовують при

розгл€д≥ справ  онвенц≥ю та практику —уду €к джерело права (ст. 17 «акону

”крањни в≥д 23.02.2006 року Ђѕро виконанн€ р≥шень та застосуванн€ практики

™вропейського суду з прав людиниї).

ѕринцип верховенства права означаЇ, що у правов≥й держав≥ маЇ панувати

закон, а не ≥нтереси ос≥б, у руках €ких у певний момент перебуваЇ влада; функц≥њ

держави пол€гають у регулюванн≥ в≥дносин м≥ж ус≥ма субТЇктами права на основ≥

закону.

«аконотворчий процес ≥ практика правозастосуванн€ показують, що реал≥зац≥€

принципу верховенства права на сьогодн≥ стикаЇтьс€ з р€дом проблем. Ќасамперед,

поширеним €вищем Ї нерозум≥нн€ самого принципу верховенства права, його

ототожненн€ з рад€нським принципом верховенства позитивного закону. „асто

застосовуютьс€ закони, €к≥ жодним чином не вписуютьс€ в концепц≥ю природного

права, в≥д≥рван≥ в≥д природних прав ≥ свобод людини, порушують њх. як ≥ за

рад€нських час≥в, громад€ни часто не можуть реал≥зувати своњ права лише через

в≥дсутн≥сть позитивного закр≥пленн€ в≥дпов≥дних прав у законах та п≥дзаконних

актах або ж через в≥дсутн≥сть механ≥зм≥в реал≥зац≥њ тих прав, €к≥ задекларован≥ у

законах.

ѕринцип под≥лу влади на законодавчу, виконавчу ≥ судову г≥лки порушуЇтьс€,

сама роль суд≥в в систем≥ стримувань ≥ противаг залишаЇ бажати кращого Ц

ф≥нансова, пол≥тична та ≥нша залежн≥сть суд≥в ≥ судд≥в в≥д ≥нших г≥лок влади не

дозвол€Ї судов≥й г≥лц≥ забезпечувати баланс повноважень. ѕарламент ≥ ур€д,

особливо останн≥м часом, перебирають на себе функц≥њ ≥ повноваженн€, не

передбачен≥  онституц≥Їю.

 онституц≥€ ≥ закони часто тлумачатьс€ не системно, у звТ€зку з ≥ншими

положенн€ми, а суто буквально. ѕрикметним Ї й те, що буквальне тлумаченн€

останн≥м часом набуло поширенн€ ≥ в практиц≥  онституц≥йного —уду ”крањни Ц

органу, €кий в≥д≥граЇ ключову роль у забезпеченн≥ принципу под≥лу влади.

”твердженню принципу верховенства права не спри€Ї ≥ в≥дсутн≥сть належних

≥нституц≥йних механ≥зм≥в його забезпеченн€. Ќа в≥дм≥ну в≥д багатьох ≥нших

Ївропейських крањн, громад€ни в ”крањн≥ не мають права безпосереднього зверненн€

до  онституц≥йного —уду ≥з скаргою на закони, €к≥ звужують њх конституц≥йн≥ права

або суперечать  онституц≥њ.

ѕринцип законност≥ в крим≥нальному провадженн≥ Ц це вимога точного ≥

неухильного застосуванн€ закон≥в органами досудового розсл≥дуванн€,

прокуратури, суду, дотриманн€ (виконанн€) вс≥ма ≥ншими суб'Їктами крим≥нального

провадженн€, державними ≥ недержавними установами й орган≥зац≥€ми, посадовими

особами, громад€нами припис≥в  онституц≥њ ”крањни, закон≥в ≥ в≥дпов≥дних

нормативних акт≥в.

«м≥ст засади крим≥нального провадженн€ пол€гаЇ, в тому, що:

1. ѕ≥д час крим≥нального провадженн€ суд, сл≥дчий судд€, прокурор,

начальник органу досудового розсл≥дуванн€, сл≥дчий, ≥нш≥ службов≥ особи орган≥в

державноњ влади зобов'€зан≥ неухильно додержуватис€ вимог  онституц≥њ ”крањни,

 ѕ , м≥жнародних договор≥в ”крањни, згоду на обов'€зков≥сть €ких надано

¬ерховною –адою ”крањни, вимог ≥нших акт≥в законодавства.

2. ѕрокурор, кер≥вник органу досудового розсл≥дуванн€, сл≥дчий зобов'€зан≥

всеб≥чно, повно ≥ неупереджено досл≥дити обставини крим≥нального провадженн€,

ви€вити €к т≥ обставини, що викривають, так ≥ т≥, що виправдовують п≥дозрюваного,

обвинуваченого, а також обставини, що пом'€кшують чи обт€жують його покаранн€,

надати њм належну правову оц≥нку та забезпечити прийн€тт€ законних ≥

неупереджених процесуальних р≥шень.

3. «акони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти ”крањни, положенн€ €ких

стосуютьс€ крим≥нального провадженн€, повинн≥ в≥дпов≥дати  ѕ . ѕри зд≥йсненн≥

крим≥нального провадженн€ не може застосовуватис€ закон, €кий суперечить  ѕ .

4. ” раз≥ €кщо норми  ѕ  суперечать м≥жнародному договору ”крањни, згода

на обов'€зков≥сть €ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, застосовуютьс€

положенн€ в≥дпов≥дного м≥жнародного договору.

5.  рим≥нальне процесуальне законодавство застосовуЇтьс€ з урахуванн€м

практики ™вропейського суду з прав людини.

6. ” випадках, коли положенн€  ѕ  не регулюють або неоднозначно

регулюють питанн€ крим≥нального провадженн€, застосовуютьс€ загальн≥ засади

крим≥нального провадженн€, встановлен≥ ч. 1 ст. 7  ѕ .

«аконн≥сть Ц це засада, сфера д≥€льност≥ €коњ надзвичайно широка. ¬она

стосуЇтьс€ вс≥х стад≥й та ≥нститут≥в крим≥нального процесу, вс≥х його суб'Їкт≥в,

поширюЇтьс€ на вс≥ д≥њ ≥ процесуальн≥ р≥шенн€, характеризуЇ вс≥ складов≥

процесуальноњ д≥€льност≥ ≥ процесуальних в≥дносин, пронизуЇ вс≥ ≥нш≥ засади ≥

значною м≥рою спри€Ї њх фактичн≥й реал≥зац≥њ.

ќргани розсл≥дуванн€, прокуратуру, суд не потр≥бно розгл€дати лише €к

органи, що ведуть боротьбу з≥ злочинн≥стю, оск≥льки такий п≥дх≥д перетворюЇ ц≥

органи на сугубо репресивн≥. √оловне њх завданн€ пол€гаЇ у забезпеченн≥ режиму

законност≥, суворого виконанн€ закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в, у захист≥ прав громад€н.

«деб≥льшого засада законност≥ за€вл€Ї про себе у загальному, повс€кденному

крим≥нальному провадженн≥. –ух крим≥нального провадженн€ ≥з одн≥Їњ

процесуальноњ стад≥њ в ≥ншу може зд≥йснюватис€ лише на п≥дстав≥ закону ≥ в суворо

визначен≥й посл≥довност≥. ” раз≥ ви€вленн€ порушень закону забезпечуЇтьс€ вжитт€

заход≥в щодо усуненн€ њх.

” правов≥й держав≥ д≥Ї засада верховенства закону; органи влади створюютьс€

≥ функц≥онують па п≥дстав≥ закону. «аконн≥сть Ц це правовий, режим точного та

неухильного додержанн€ закон≥в при зд≥йсненн≥ правозастосовноњ д≥€льност≥.

«аконн≥сть Ц одна з гарант≥й встановленн€ ≥стини у справ≥ та забезпеченн€ захисту

прав та свобод людини. «асада законност≥ пол€гаЇ в Їдиному пор€дку крим≥нального

провадженн€ у вс≥х крим≥нальних справах, неухильному виконанн≥ процесуальноњ

форми та передбаченоњ процедури, забезпеченн≥ застосуванн€ закону.

’оч засада законност≥ Ї загальноправовою, у крим≥нально-процесуальному

прав≥ вона маЇ св≥й специф≥чний зм≥ст ≥ ц≥лком правом≥рно розгл€даЇтьс€ €к засада

крим≥нального провадженн€. «асада законност≥ в крим≥нальному провадженн≥ маЇ

свою специф≥ку. ѕо-перше, крим≥нальний процес, €к д≥€льн≥сть орган≥в досудового

розсл≥дуванн€, прокуратури та суду, докладн≥ше регламентований законом, н≥ж

будь-€ка ≥нша державна д≥€льн≥сть, без чого неможливе розкритт€ злочин≥в,

викритт€ винних та њх справедливе покаранн€. ѕо-друге, в крим≥нальному процес≥

на органи досудового розсл≥дуванн€, прокуратуру та суд покладено обов'€зки з

розсл≥дуванн€ та вир≥шенн€ крим≥нальних справ, дл€ чого ц≥ органи над≥л€ютьс€

владними повноваженн€ми та правом застосуванн€ примусових заход≥в у випадках

та пор€дку, пр€мо передбачених у закон≥. ѕо-третЇ, на органи досудового

розсл≥дуванн€, прокуратури та суду покладено обов'€зок з роз'€сненн€ та

забезпеченн€ прав та законних ≥нтерес≥в ус≥х громад€н, €к≥ беруть участь у

судочинств≥, а також ≥з правильного зд≥йсненн€ ними своњх процесуальних

обов'€зк≥в, що передбачено законом.

«асада законност≥ вимагаЇ виконанн€ вс≥х ≥нших засад крим≥нального

провадженн€ загального характеру, але вона цим не обмежуЇтьс€, а потребуЇ також

застосуванн€ та виконанн€ вс≥х норм крим≥нального та крим≥нально-процесуального

закону, що застосовуютьс€ в крим≥нальному судочинств≥, а також у необх≥дних

випадках виконанн€ норм ≥нших галузей права.

 рим≥нально-процесуальне законодавство, враховуючи можлив≥ порушенн€

законност≥, прав громад€н при крим≥нальному провадженн≥ ≥ розгл€ду њх в судах,

передбачаЇ, наприклад, так≥ правов≥ ≥нститути, €к оскарженн€ прийн€тих р≥шень,

скасуванн€ в передбаченому законом пор€дку постанов, ухвал, вирок≥в, що

приймаютьс€ по справ≥, що ≥ Ї гарант≥€ми реал≥зац≥њ принципу законност≥.

ќтже, пост≥йне п≥двищенн€ рол≥ ≥ значенн€ засади законност≥ та њњ зм≥цненн€ Ї

об'Їктивною законом≥рн≥стю розвитку крим≥нального провадженн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 877 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

541 - | 482 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.