Аналіз результатів

Аналізуючи результати дослідження, важливо визначити, в першу чергу, стратегію розв'язування досліджуваним завдань, з'ясувавши, наскільки змістовно протікав у них процес мислення. Стратегія розв'язування може бути:

а) хаотичною, невпорядкованою, при якій розв'язував, ня характеризується безсистемним пошуком і висуненням значної кількості задумів, логічно не пов'язаних між собою. Висунуті в цьому разі гіпотези не піддаються остаточній перевірці;

б) формально-алгоритмічною, якій властиве послідовне перебирання можливих варіантів розв'язування з ок­ремими поверненнями до раніше розглянутих, при цьому домінує продуктивний рух у змістовому плані і явно недо­статнє регулювання — у смисловому;

в) змістоадаптивною, коли є логічно пов'язаний рух за семантично вагомими ознаками, коли ведучим є рух дум­ки в рівнях, що утворюють смислову сферу, а саме — в особистісному та в рефлексивному;

г) згорнутою, для якої характерна скороченість оціночні них дій і злиття їх з пошуковими, що дозволяє досить швидко знаходити правильний розв'язок.

Рефлексія мислення дозволяє під час розв'язуванні завдань виробити найбільш ефективну стратегію і при­скорити мислительну діяльність. У запропонованій мето­диці рефлексивність проявляється в зміні стратегії розв'я­зування в ході виконання завдання. При цьому потрібно звернути увагу на вплив розв'язку попередньої анаграми на наступні.

Важливо врахувати у навчанні роль мислення. Високий рівень розвитку властивостей мислення, які входять у структуру навчання, забезпечує легкість і швидкість ана­лізу й узагальнення ознак, суттєвих для вирішення проблеми. Цей рівень рефлексивності виконує функції конт­ролю й оцінки людиною власних розумових дій, дає можливість виявляти і враховувати свої помилки, оцінювати правильність пошуків нових шляхів розв'язування заві дань. У дослідженні на цей рівень вказує показник рангу, не нижчий за 12—13.

Рівень сформованості рефлексивності мислення встновлюють за допомогою таблиці, в якій літерою К позначено коефіцієнт сформованості рефлексії.

На основі даних про рівень сформованості рефлексив­ності мислення, аналізу стратегії розв'язування анаграм і показника швидкості розумових процесів доцільно скласти рекомендації досліджуваному про поліпшення його навчаль­ної діяльності, враховуючи при цьому індивідуальні особ­ливості темпераменту, властивості характеру і навички роботи з літерами.