Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбробка результат≥в. ќбробка результат≥в зд≥йснюЇтьс€ шл€хом з≥ставленн€ способ≥в розв'€зуванн€ досл≥джуваним експериментальних задач з можливими способами розв'€зку њх




ќбробка результат≥в зд≥йснюЇтьс€ шл€хом з≥ставленн€ способ≥в розв'€зуванн€ досл≥джуваним експериментальних задач з можливими способами розв'€зку њх. Ќа п≥дстав≥ цього з≥ставленн€ визначають: характер виробленн€ уста≠новки, чутлив≥сть до установки, особливост≥ њњ ф≥ксац≥њ, гнучк≥сть чи риг≥дн≥сть мисленн€. ƒодатково можна дати характеристику швидкост≥ мисленн€. ƒл€ цього використовують показник швидкост≥.

ѕоказник швидкост≥ мисленн€ виводитьс€ €к середньоарифметичний час, витрачений на розв'€зуванн€ задач. —ередньоарифметичний час розв'€зуванн€ перших 5 задач характеризуЇ швидк≥сть виробленн€ установки, а середньоарифметичний час розв'€зуванн€ решти 5 задач показуЇ залежн≥сть пошуку розв'€зку в≥д установки. ” цьому раз≥ важливо враховувати, розв'€зана чи н≥ задача є 10.

’арактер виробленн€ установки з'€совуЇтьс€ тим, €к досл≥джуваний розв'€зував перш≥ 5 задач ≥ з €кою швидк≥стю в≥н це робив. якщо досл≥джуваний третю, четверту ≥ п'€ту задач≥ розв'€зував швидко набутим способом, в≥д б≥льшого об'Їму в≥дн≥мав менший ≥ без п≥дказуванн€, то виробленн€ установки вважають оптимальним.  оли ж досл≥джуваному п≥дказували чи в≥н зм≥нював спос≥б запису розв'€зуванн€ задач≥, а також спостер≥галас€ велика величина показника швидкост≥ мисленн€ при розв'€зуванн≥ перших 5 задач, то виробленн€ установки було неоптимальним, проходило з ускладненн€ми.

—туп≥нь чутливост≥ досл≥джуваного до установки перев≥р€ють шл€хом анал≥зу розв'€зуванн€ задач є 6 ≥ є 7. якщо ц≥ задач≥ розв'€зано установочним способом, тобто в≥д б≥льшоњ величини в≥дн≥мали меншу, то ступ≥нь чутливост≥ до установки високий.

 оли одну ≥з задач розв'€зано способом в≥дпов≥дно до установки, а другу -суперечливим установц≥, то чутлив≥сть до установки середн€. Ќаприклад, задачу є б, кр≥м способу, що в≥дпов≥даЇ установц≥, може бути розв'€зано так: 14-2-2=10, а задача є7 взагал≥ не вимагаЇ розрахунк≥в, бо воду в≥дразу можна налити об'Їмом 10 л≥тр≥в.

якщо обидв≥ задач≥ розв'€зано способом, €кий не в≥дпов≥даЇ установц≥, то можна стверджувати, що в досл≥джуваного слабка чутлив≥сть до установки.

ќсобливост≥ ф≥ксац≥њ установки визначаютьс€ за способом розв'€зуванн€ досл≥джуваним задач є 8 ≥ є 9.  оли обидв≥ задач≥ п≥д номерами 8 ≥ 9 розв'€зано за установочним способом, то установка ф≥ксована, а ступ≥нь њњ ф≥ксац≥њ високий.

якщо одна ≥з задач розв'€зувалас€ способом установки, а друга ≥ншим способом, то ступ≥нь ф≥ксованост≥ установки характеризуЇтьс€ €к середн≥й. Ќаприклад, задачу є8 можна розв'€зати так: 12 - 3 = 9, а задачу є 9 легко розв'€зати додаванн€м, €ке за лог≥кою переливанн€ води за допомогою посудин означаЇ доливанн€, тобто 12 + 3 = 15.

 оли обидв≥ задач≥ розв'€зано не способом установки, то це засв≥дчуЇ, що немаЇ ф≥ксац≥њ установки. ќднак таке твердженн€ буде правом≥рним, €кщо у досл≥джуваного слабка чутлив≥сть до установки. ¬ ≥ншому раз≥ ф≥ксац≥€ установки слабка.

¬изначенн€ риг≥дност≥ та гнучкост≥ мисленн€ проводитьс€ за результатом розв'€зку задач≥ є 10. ÷€ задача маЇ один правильний розв'€зок, протилежний установц≥: 7+5 =12. якщо досл≥джуваний задачу розв'€зав, то його мисленн€ - гнучке, незалежно в≥д чутливост≥ чи ф≥ксованост≥ установки, оск≥льки в≥н зм≥г переор≥Їнтуватис€ на пошук нового. якщо останню задачу досл≥джуваний не.розв'€зав ≥ дал≥ д≥Ї шл€хом в≥дн≥манн€ в≥д б≥льшого меншого, то його мисленн€ риг≥дне.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 437 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

836 - | 618 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.