Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћекц≥€ є8




8.1 ƒержавна система стандартизац≥њ

—тандартизац≥€ походить з давн≥х-давен. ўоб жити ≥ боротис€ з могутн≥ми силами природи, люди змушен≥ розум≥ти одне одного, створювати €к≥сь правила ≥ норми взаЇмних стосунк≥в. ќднакове тлумаченн€ певних знак≥в, сп≥льна мова, пот≥м писемн≥сть, система л≥ченн€, одиниц≥ ≥ м≥ри ваги, грошов≥ одиниц≥, календар, тощо Ц ось перш≥ елементи стандартизац≥њ.

—тандартизац≥€ Ц це д≥€льн≥сть з метою дос€гненн€ оптимального ступенн€ упор€дкуванн€ в певн≥й галуз≥ шл€хом встановленн€ положень дл€ загального ≥ багаторазового використанн€ щодо реально ≥снуючих чи можливих завдань.

—тандартизац≥€ сьогодн≥ виконуЇ, насамперед, так≥ сусп≥льн≥ функц≥њ:

- нормативну (техн≥чну) Ц щодо формуванн€ вимог до продукц≥њ, процес≥в, послуг, метод≥в;

- регул€тивну Ц щодо впливу на ринок товар≥в ≥ послуг, техн≥чн≥ барТЇри в торг≥вл≥, захист в≥тчизн€ного вирибника;

- соц≥альну Ц щодо забезпеченн€ безпеки та €кост≥ товар≥в ≥ послуг, захисту прав споживача та належного задоволенн€ його потреб.

–оль та взаЇмод≥€ зазначених функц≥й зм≥нюЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ до конкретних соц≥ально-економ≥чних умов та чинник≥в.

« проголошенн€м незалежност≥ ”крањни перед ”р€дом та ƒержстандартом ”крањни, утвореним зг≥дно з постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23.09.91.є 223, постало складне завданн€ створенн€ нац≥ональноњ системи стандартизац≥њ та адаптац≥њ до нењ системи колишнього —–—–, в стандартах €коњ було надбано значний науково-техн≥чний потенц≥ал, в тому числ≥ наукових та виробничих установ ”крањни.

Ќац≥ональна стандартизац≥€ Ц це стандартизац≥€, €ка проводитьс€ на р≥вн≥ одн≥Їњ конкретноњ держави.

ƒержавна система стандартизац≥њ Ц це система, €ка визначаЇ основну мету, принципи управл≥нн€, форми та загальн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ правила виконанн€ вс≥х вид≥в роб≥т ≥з стандартизац≥њ.

ƒл€ науково-методичного кер≥вництва розробленн€м, впровадженн€м ≥ забезпеченн€м функц≥онуванн€ систем стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ, зг≥дно з постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25.02.92.є269, наприк≥нц≥ 1992р. створений ”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут стандартизац≥њ, сертиф≥кац≥њ та ≥нформатики (”крЌƒ≤——≤) ƒержстандарту ”крањни.

Ќац≥ональна система стандартизац≥њ була започаткована  онцепц≥Їю державних систем стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ, схвалена постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25.05.92. є269.

 онцепц≥€ була розроблена ƒержстандартом ”крањни ≥з залученн€м фах≥вц≥в р≥зних галузей економ≥ки. ÷≥Їю ж постановою затверджено програму основних роб≥т повТ€заних з њњ реал≥зац≥Їю. « розпадом —–—– порушилас€ чинна система стандртизац≥њ, ц≥л≥сн≥сть та комплектн≥сть систем нормативних документ≥в колишнього ƒержстандарту —–—– ≥ розпочалос€ становленн€ нац≥ональноњ системи стандартизац≥њ.

–азом з тим залишилис€ науково-техн≥чн≥ та ≥нформац≥йн≥ звТ€зки м≥ж державами колишнього —–—–. ÷е вимагало сп≥впрац≥ в галуз≥ стандартизац≥њ, узгодженн€ в≥дпов≥дноњ пол≥тики, нормативного регулюванн€ щодо використанн€ Ќƒ колишнього —–—–.

¬раховуючи вищезгадане, ур€ди незалежних держав уклали в 1992р. ”году про проведенн€ узгодженоњ пол≥тики у галуз≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ, що регулюЇ правов≥ аспекти м≥ждержавноњ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ, €ка зд≥йснюЇ координац≥ю роб≥т та напрацьовуЇ р≥шенн€ щодо проведенн€ узгодженоњ пол≥тики з цих питань.

ќсновн≥ принципи та правила проведенн€ роб≥т м≥ждержавноњ стандартизац≥њ визначають √ќ—“ 1.0-92 та √ќ—“ 1.2-97. ÷≥ стандарти встановлюють пор€док розробленн€, прийн€тт€, внесенн€ зм≥н, скасуванн€ та застосуванн€ м≥ждержавних нормативних документ≥в.

ƒержстандарт ”крањни активно працюЇ в межах ћ≥ждержавноњ –ади (ћƒ–) з питань стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ, зареЇстрованоњ в рамках ISO €к рег≥ональна ™вро-јз≥атська рада з стандартизац≥њ. ¬ ”крањн≥ функц≥онують 38 м≥ждержавних техн≥чних ком≥тет≥в з найважлив≥ших напр€мк≥в науково-техн≥чноњ д≥€льност≥.

¬ ”крањн≥ запроваджено б≥льше 1200 м≥ждержавних стандарт≥в.

ќсновн≥ засади нац≥ональноњ системи стандартизац≥њ ”крањни сформульовано в декрет≥ Ф ѕро стандартизац≥ю ≥ сертиф≥кац≥ю Ф, розробленому дл€ оперативного створенн€ та поновленн€ законодавчоњ бази зг≥дно з р≥шенн€м ”р€ду, проголошеним ¬ерховною –адою. ƒекрет був п≥дготовлений ƒержстандартом ”крањни та ”крЌƒ≤——≤ ≥з залученн€м фах≥вц≥в з р≥зних галузей ≥ €кий набув чинност≥ у травн≥ 1993р.

ƒекрет встановлюЇ правов≥ та економ≥чн≥ основи систем стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ, визначаЇ орган≥зац≥йн≥ форми њхнього функц≥онуванн€ на територ≥њ ”крањни.

ƒ≥€ ƒекрету поширюЇтьс€ на п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ, незалежно в≥д форм власност≥ та вид≥в д≥€льност≥, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, а також на громад€н Ц субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥.

«г≥дно з ƒекретом, державна система стандартизац≥њ в ”крањн≥ визначаЇ мету ≥ принципи управл≥нн€, форми та загальн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ правила виконанн€ вс≥х вид≥в роб≥т ≥з стандартизац≥њ.

ƒержавну систему стандартизац≥њ створюЇ ƒержстандарт ”крањни Ц нац≥ональний орган ≥з стандартизац≥њ.

«г≥дно наказу ƒержстандарту ”крањни є116 в≥д 29.07.93.затверджено та надано чинност≥ зб≥рнику Фƒержавна система стандартизац≥њ ”крањниФ, до €кого вв≥йшли так≥ державн≥ стандарти ”крањни:

ƒ—“”1.0-93 Фƒержавна система стандартизац≥њ ”крањни. ќсновн≥ положенн€Ф.

ƒ—“”1.2-93 Уƒержавна система стандартизац≥њ ”крањни. ѕор€док розробленн€ державних стандарт≥вФ.

ƒ—“”1.3-93 Уƒержавна система стандартизац≥њ ”крањни. ѕор€док розробленн€, побудови, викладу та оформленн€ техн≥чних умовФ.

ƒ—“”1.4-93 Уƒержавна система стандартизац≥њ. —тандарти п≥дприЇмств. ќсновн≥ положенн€Ф.

ƒ—“”1.5-93 Уƒержавна система стандартизац≥њ. «агальн≥ вимоги до побудови, викладенн€, оформленн€ та зм≥сту стандарт≥вФ.

ќсновною метою стандартизац≥њ Ї:

- реал≥зац≥€ Їдиноњ техн≥чноњ пол≥тики у сфер≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ;

- захист ≥нтерес≥в споживач≥в ≥ держави з питань безпечност≥ продукц≥њ (процес≥в, роб≥т, послуг) дл€ житт€, здоровТ€ та майна громад€н, охорони навколишнього природного середовища;

- забезпеченн€ €кост≥ продукц≥њ виход€чи з дос€гнень науки ≥ техн≥ки, потреб народного господарства;

- забезпеченн€ ун≥ф≥кац≥њ, сум≥сност≥ та взаЇмозам≥нност≥ продукц≥њ, њњ над≥йност≥;

- рац≥ональне використанн€ вс≥х вид≥в ресурс≥в, п≥двищенн€ техн≥ко-економ≥чних показник≥в виробництва;

- безпека народно-господарських обТЇкт≥в ≥ запоб≥ганн€ авар≥й та техн≥чних катастроф з урахуванн€м ступен€ ризику виникненн€ природних катакл≥зм≥в тощо;

- створенн€ нормативноњ бази функц≥онуванн€ систем стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ продукц≥њ, проведенн€ державноњ пол≥тики у сфер≥ ресурсозаощадженн€ (в тому числ≥ застосуванн€ мало- ≥ безв≥дходних технолог≥й), розробленн€ та виконанн€ державних ≥ м≥ждержавних соц≥ально-економ≥чних ≥ науково-техн≥чних програм;

- усуненн€ техн≥чних та термолог≥чних перешкод дл€ створенн€ конкурентоспроможноњ продукц≥њ та њњ виходу на св≥товий ринок;

- впровадженн€ ≥ використанн€ сучасних виробничих та ≥нформац≥йних технолог≥й;

- спри€нн€ забезпеченн€ обороноздатност≥ та моб≥л≥зац≥њ готовност≥ ”крањни.

 

8.2 ќсновн≥ пон€тт€ та терм≥ни стандартизац≥њ

” ƒ—“” 1.0-93 сформульован≥ так≥ визначенн€:

√алузь стандартизац≥њ Ц сукупн≥сть взаЇмозвТ€заних обТЇкт≥в стандартизац≥њ.

√алуззю стандартизац≥њ можна вважати, наприклад, управл≥нн€, машинобудуванн€, енергетику, с≥льське господарство, системи величин та одиниць.

ќбТЇкт стандартизац≥њ Ц предмет (продукц≥€, процес, послуга), €кий п≥дл€гаЇ стандартизац≥њ.

ѕ≥д обТЇктом стандартизац≥њ розум≥ють продукц≥ю, процес, послугу, €к≥ однаковою м≥рою стосуютьс€ будь-€кого матер≥алу, компонента, обладнанн€, системи, њх сум≥сност≥, а також правила, процедури, функц≥њ, методу чи д≥€льност≥.

Ќормативний документ Ц документ, що установлюЇ правила, загальн≥ принципи чи характеристики щодо р≥зних вид≥в д≥€льност≥ або њх результат≥в.

—тандарт Ц нормативний документ, розроблений, €к правило, на засадах в≥дсутност≥ протир≥ч з ≥стотних питань з боку б≥льшост≥ зац≥кавлених стор≥н ≥ затвердженн€ визнаним органом, в €кому встановлен≥ дл€ загального та багаторазового використанн€ правила, вимоги, загальн≥ принципи чи характеристики, що стосуютьс€ р≥зних вид≥в д≥€льност≥ або њх результат≥в дл€ дос€гненн€ оптимального ступен€ упор€дкуванн€ в певн≥й галуз≥.

—тандарти повинн≥ грунтуватис€ на узагальнених дос€гненн€х науки, техн≥ки ≥ практичного досв≥ду ≥ бути спр€мован≥ на дос€гненн€ оптимальноњ корист≥ дл€ сусп≥льства.

ћ≥жнародна стандартизац≥€ Ц стандартизац≥€, участь в €к≥й Ї в≥дкритою дл€ в≥дпов≥дних орган≥в вс≥х крањн.

–ег≥ональна стандартизац≥€ Ц стандартизац≥€, участь в €к≥й Ї в≥дкритою дл€ в≥дпов≥дних орган≥в крањн лише одного економ≥чного або географ≥чного рег≥ону.

ћ≥жнародний стандарт Ц стандарт, прийн€тий рег≥ональною м≥жнародною орган≥зац≥Їю з стандартизац≥њ (ISO, ћ≈  та ≥нш≥).

–ег≥ональний стандарт Ц стандарт, прийн€тий рег≥ональною м≥жнародною орган≥зац≥Їю з стандартизац≥њ.

ћ≥ждержавний стандарт (√ќ—“) Ц стандарт, прийн€тий крањнами, що приЇднались до ”годи про проведенн€ погодженоњ пол≥тики в галуз≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ ≥ застосовуваний ними безпосередньо.

Ќац≥ональний стандарт Ц стандарт, прийн€тий нац≥ональним органом з≥ стандартизац≥њ одн≥Їњ держави.

ƒержавний стандарт ”крањни Ц дл€ ≥ншоњ сторони (будь-€коњ держави св≥ту) Ц Ї нац≥ональний стандарт, €кий затверджений ƒержавним ком≥тетом ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни), або в галуз≥ буд≥вництва ћ≥н≥стерством буд≥вництва ≥ арх≥тектури ”крањни (ћ≥нбударх≥тектури ”крањни).

Ѕезпека Ц в≥дсутн≥сть недопустимого ризику, повТ€заного з можлив≥стю завданн€ будь-€коњ шкоди.

 омплекс (система) стандарт≥в Ц сукупн≥сть взаЇмоповТ€заних стандарт≥в, що належать до певноњ галуз≥ стандартизац≥њ ≥ встановлюють взаЇмопогоджен≥ вимоги до обТЇкт≥в стандартизац≥њ на п≥дстав≥ загальноњ мети.

 

8.3  атегор≥њ нормативних документ≥в з≥ стандартизц≥њ

Ќормативн≥ документи з≥ стандартизац≥њ под≥л€ютьс€ на:

- державн≥ стандарти ”крањни Ц ƒ—“”;

- галузев≥ стандарти ”крањни Ц √—“”;

- стандарти науково-техн≥чних та ≥нженерних товариств ≥ сп≥лок ”крањни Ц —““”;

- техн≥чн≥ умови ”крањни Ц “”;

- стандарти п≥дприЇмств Ц —“ѕ.

ƒо державних стандарт≥в прир≥внюютьс€ державн≥ буд≥вельн≥ норми та правила, а також державн≥ класиф≥катори техн≥ко-економ≥чноњ та соц≥альноњ ≥нформац≥њ.

–еспубл≥канськ≥ стандарти колишньоњ ”–—– застосовують €к державн≥ стандарти ”крањни до часу њх зам≥ни або скасуванн€.

ѕор€док, правила та методи вир≥шенн€ завдань щодо орган≥зац≥њ та координац≥њ роб≥т з≥ стандартизац≥њ, а також реал≥зац≥€ окремих вимог державних стандарт≥в, установлюють нормативними документами ƒержстандарту ”крањни, методичними вказ≥вками та рекомендац≥€ми його ≥нститут≥в.

ƒержавн≥ стандарти ”крањни м≥ст€ть обовТ€зков≥ та рекомендован≥ вимоги.

ƒо обовТ€зкових належать:

- вимоги, що забезпечують безпечн≥сть продукц≥њ дл€ житт€, здоровТ€ ≥ майна громад€н, њњ сум≥сн≥сть ≥ взаЇмозам≥нн≥сть, охорону навколишнього природного середовища ≥ вимоги до метод≥в випробувань цих показник≥в;

- вимоги техн≥ки безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥ з посиланн€м на в≥дпов≥дн≥ норми ≥ правила;

- метролог≥чн≥ норми, правила, вимоги та положенн€, що забезпечують достов≥рн≥сть ≥ Їдн≥сть вим≥рювань;

- положенн€, що забезпечують техн≥чну Їдн≥сть п≥д час розробленн€, виготовленн€, експлуатац≥њ (застосуванн€) продукц≥њ;

ќбовТ€зков≥ вимоги державних стандарт≥в п≥дл€гають безумовному виконанню органами держаноњ виконавчоњ влади, вс≥ма п≥дприЇмствами та громад€нами-субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, на д≥€льн≥сть €ких поширюЇтьс€ д≥€ стандарт≥в.

–екомендован≥ вимоги державних стандарт≥в Ї обовТ€зковими до виконанн€ €кщо:

- це передбачено чинними актами законодавства;

- ц≥ вимоги включено до договор≥в на розробленн€, виготовленн€ та поставку продукц≥њ;

- виробником (постачальником) продукц≥њ документально за€влено про в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ цим стандартам.

ƒержавн≥ стандарти затверджуЇ ƒержстандарт ”крањни, а державн≥ стандарти в галуз≥ буд≥вництва та промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в Ц ћ≥нбударх≥тектури ”крањни.

ƒержавн≥ стандарти публ≥куютьс€ украњнською мовою з автентичним рос≥йськомовним текстом.

√алузев≥ стандарти розробл€ють на продукц≥ю, послуги в раз≥ в≥дсутност≥ державних стандарт≥в ”крањни чи в раз≥ необх≥дност≥ встановленн€ вимог, €к≥ перевищують або доповнюють вимоги державних стандарт≥в.

ќбовТ€зков≥ вимоги галузевих стандарт≥в не повинн≥ суперечити вимогам державних стандарт≥в. ќбовТ€зков≥ вимоги галузевих стандарт≥в п≥дл€гають безумовному виконанню п≥дприЇмствами, установами ≥ орган≥зац≥€ми сфери управл≥нн€ органу, €кий њх затвердив.

ѕ≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, €к≥ належать до сфери управл≥нн€ органу, €кий затвердив галузев≥ стандарти, але користуютьс€ ними п≥д час виробництва та поставок продукц≥њ, повинн≥ дотримуватись обовТ€зкових вимог галузевих стандарт≥в.

—тандарти науково-техн≥чних товариств (сп≥лок) розробл€ють в раз≥ необх≥дност≥ розповсюдженн€ та впровадженн€ систематизованих та узагальнених результат≥в фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, одержаних у певних галуз€х знань чи сферах профес≥йних ≥нтерес≥в.

¬имоги цих стандарт≥в не повинн≥ суперечити обовТ€зковим вимогам державних та галузевих стандарт≥в.

“ехн≥чн≥ умови Ц нормативний документ, €кий розробл€ють дл€ встановленн€ вимог, що регулюють стосунки м≥ж постачальником (замовником) продукц≥њ, дл€ €коњ в≥дсутн≥ галузев≥ чи державн≥ стандарти (або в раз≥ необх≥дност≥ конкретизац≥њ вимог зазначених документ≥в).

ƒержавн≥ стандарти ”крањни, галузев≥ стандарти та стандарти товариств (сп≥лок), а також зм≥ни до них, п≥дл€гають державн≥й реЇстрац≥њ у ƒержстандарт≥ ”крањни.

“ехн≥чн≥ умови на продукц≥ю та зм≥ни до них п≥дл€гають державн≥й реЇстац≥њ в територ≥альних органах ƒержстандарту ”крањни.

—тандарти, техн≥чн≥ умови, зм≥ни до них, що не пройшли державноњ реЇстрац≥њ, не вважаютьс€ чинними.

—тандарти п≥дприЇмств розробл€ють на продукц≥ю (процеси, послуги), €ку виробл€ють ≥ застосовують (зд≥йснюють, надають) лише на конкретному п≥дприЇмств≥.

—тандарти п≥дприЇмств не повинн≥ суперечити обовТ€зковим вимогам державних та галузевих стандарт≥в.

¬≥дпов≥дно до специф≥ки обТЇкта стандартизац≥њ, складу та зм≥сту вимог, встановлених до нього, дл€ р≥зних категор≥й нормативних документ≥в з≥ стандартизац≥њ, розробл€ють стандарти таких вид≥в:

- основоположн≥;

- на продукц≥ю, послуги;

- на процеси;

- метод≥в контролю (випробувань, вим≥рювань, анал≥зу).

ќсновоположн≥ стандарти встановлюють орган≥зац≥но-методичн≥ та загальнотехн≥чн≥ положенн€ дл€ визначеноњ галуз≥ стандартизац≥њ, а також терм≥ни та визначенн€, загальнотехн≥чн≥ вимоги, норми та правила, що забезпечують впор€дкован≥сть, сум≥сн≥сть, взаЇмозвТ€зок та взаЇмопогоджен≥сть р≥зних вид≥в техн≥чноњ та виробничоњ д≥€льност≥ п≥д час розробленн€, виготовленн€, транспортуванн€ та утил≥зац≥њ продукц≥њ, охорону навколишнього природного середовища.

—тандарти на терм≥ни та визначенн€ вс≥х категор≥й, кр≥м державних, до њх затвердженн€ п≥дл€гають погодженню з ƒержстандартом ”крањни, в галуз≥ буд≥вництва Ц з ћ≥нбударх≥тектури ”крањни.

—тандарти на продукц≥ю, послугу встановлюють вимоги до груп однор≥дноњ або конкретноњ продукц≥њ, послуги, €к≥ забезпечують њњ в≥дпов≥дн≥сть своЇму призначенню.

—тандарти на процеси встановлюють основн≥ вимоги до посл≥довност≥ та метод≥в (засоб≥в, режим≥в, норм) виконанн€ р≥зних роб≥т (операц≥й), у процесах, що використовуютьс€ у р≥зних видах д≥€льност≥ та €к≥ забезпечують в≥дпов≥дн≥сть процесу його призначенн€.

—тандарти на методи контролю (випробувань, вим≥рювань, анал≥зу) встановлюють посл≥довн≥ть роб≥т (операц≥й), способи (правила, режими, норми) ≥ техн≥чн≥ засоби њх виконанн€ дл€ р≥зних вид≥в та обТЇкт≥в контролю продукц≥њ, процес≥в, послуг.

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 441 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2429 - | 2009 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.