Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћекцi€ є 1




 ќЌ—ѕ≈ “ Ћ≈ ÷≤…

 

з курсу

 

ћетролог≥€ ≥ стандартизац≥€

 

 


«мiст

—тор.

Ћекцi€ є 1  
1.1 «агальнi вiдомостi про метрологiю  
1.2 ќснови метрологiчного забезпеченн€  
1.3 «акон ”крањни Уѕро метрологiю та метрологiчну дi€льнiстьФ Ц основа подальшого розвитку нацiональноњ метрологiчноњ системи  
Ћекцi€ є 2  
2.1 ‘iзичнi величини та њх одиницi  
2.2 —истеми одиниць фiзичних величин  
2.3 ћiжнародна система одиниць —≤  
2.4 ќсновнi i похiднi одиницi —≤  
2.5  ласифiкацi€ вимiрювань  
Ћекцi€ є 3  
3.1 ≈талони одиниць фiзичних величин  
3.2 «асоби вимiрювальноњ технiки, њх класифiкацi€ та характеристики  
Ћекцi€ є4  
4.1 ѕохибки вимiрювань  
4.2  ласифiкацi€ похибок вимiрювань  
4.3 «акони розподiлу випадкових похибок  
Ћекцi€ є5  
5.1 ћетоди обробки результатiв вимiрювань  
5.1.1 ¬иключенн€ iз результатiв систематичних похибок  
5.1.2 ќбчисленн€ середнього арифметичного виправлених результатiв вимiрювань  
5.1.3 ќбчисленн€ середньоквадратичного вiдхиленн€ результатiв вимiрювань  
5.1.4 ќбчисленн€ довiрчих границь випадковоњ похибки  
5.1.5 ¬изначенн€ довiрчих границь невиключеноњ систематичноњ похибки  
5.1.6 ¬изначенн€ границi похибки результату вимiрюванн€  
5.1.7 ‘орма запису результатiв вимiрюванн€  
Ћекцi€ є6  
6.1 ѕохибки засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки  
6.2  ласи точност≥ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки  
6.3 ѕов≥рка засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки  
Ћекцi€ є7  
7.1 ¬иб≥р еталон≥в по точност≥ при пов≥рц≥ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки  
7.2 ѕов≥рочн≥ схеми  
7.3 «агальн≥ методичн≥ питанн€ пов≥рки  
7.4 ћетролог≥чна атестац≥€ та кал≥бруванн€ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки  
7.5 ƒержавн≥ випробуванн€ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки  
7.6 ƒержавний метролог≥чний нагл€д за забезпеченн€м Їдност≥ вим≥рювань  
Ћекцi€ є8  
8.1 ƒержавна система стандартизац≥њ  
8.2 ќсновн≥ пон€тт€ та терм≥ни стандартизац≥њ  
8.3  атегор≥њ нормативних документ≥в з стандартизац≥њ  
Ћекцi€ є9  
9.1 ќргани з стандартизац≥њ в ”крањн≥  
9.2 —тандартизац≥€ в безпец≥ прац≥ та промислов≥й еколог≥њ  
ѕерелiк рекомендованоњ лiтератури  

Ћекцi€ є 1

1.1 «агальнi вiдомостi про метрологiю

ЌемаЇ нi однiЇњ областi практичноњ дi€льностi людини, де б можна обiйтись без кiлькiсних оцiнок, що отриманi в результатi вимiрювань. як тiльки людина по€вл€Їтьс€ на свiт, вона ще немаЇ iменi, але нам стаЇ вiдомо про њњ рiст, вагу, температуру. «Т€вилась людина на вулицi Ц њй потрiбно знати температуру повiтр€, в магазинi Ц вагу товару, в дорозi Ц швидкiсть руху i т.д.

¬с€ дi€льнiсть людини складаЇтьс€ з проблем необхiдностi вимiрювань.

¬имiрюванн€ Ц це знаходженн€ фiзичноњ величини дослiдним шл€хом за допомогою спецiальних технiчних пристроњв. « допомогою вимiрювань людина знайшла один iз шл€хiв пiзнанн€ оточуючого матерiального свiту.

ѕрактика вимiрювань походить з давнiх-давен, коли виникла необхiднiсть вимiрюванн€ довжини, площi, обТЇму, ваги, часу i т.д.

Ќа початку сама людина була прототипом багатьох мiр (крок, лiкоть, пТ€дь, сажень Ц всi цi мiри еквiвалентнi розмiрам людського тiла).

«мiна дн€ i ночi Ц причина по€ви одиницi часу Ц доби, мiрою обТЇму було вiдро, кварта, мiрою ваги Ц пуд. “ак по€вились першi одиницi вимiрювань.

јле при цьому небуло Їдностi мiр. У¬с€к мер€ет на свой аршинФ Ц вiдомий вислiв. ¬иникла потреба в Їдностi, тобто стандартизацiњ мiр, що спричинило по€ву науки Ц метрологi€.

ћетрологi€ Ц грецьке слово, що означаЇ: УметронФ Ц мiра, УлотосФ Ц наука (вченн€), тобто дослiвно Ц наука про мiри.

¬iдомий вислiв росiйського вченого ƒ.≤. ћенделеЇва: УЌаука починаЇтьс€ тодi, коли починають мiр€ти. “очна наука немислима без мiриФ.

≤сторi€ забезпеченн€ Їдностi вимiрювань на ѕрикарпаттi с€гаЇ в глибоку давнину. ” √алицькому кн€зiвствi вiддавна застосовувались загальнословТ€нськi мiри ваги, обТЇму, довжини.

 онституцiЇю ѕольщ≥ в 1565 р., а пiзнiше в 1764 р., в √аличинi вони були закрiпленi в р€д загальнодержавних мiр.

” 1788 р. австрiйським спецiальним декретом дл€ нагл€ду за мiрами була створена спецiальна служба Ц iнспекторат мiр i ваг при √алицькому намiсництвi (в Ћьвовi), що складавс€ з 6 чоловiк.

” 1871 р. в √аличинi, €к i у всiй ™вропi, були впровадженi метричнi мiри, а в 1875 р. прийн€то закон про створенн€ органiв державного метрологiчного нагл€ду на мiсц€х. ” цьому ж роцi в ѕарижi було пiдписано мiжнародну конвенцiю про мiри i створено ћiжнародну  омiсiю мiр i ваг та √енеральну конференцiю по мiрах i вагах, що збиралась 1 раз в 6 рокiв. ” 1904 р. була створена ћiжнародна ≈лектротехнiчна  омiсi€, основною дi€льнiстю €коњ було забезпеченн€ Їдностi електротехнiчних вимiрювань. “ак €к тодiшн€ јвстро-”горщина була активним членом цих мiжнародних органiзацiй, можна сказати, що на початку ’’ ст. в √аличинi була розвинута метрологiчна служба i вiдповiдна технiчна база. «а часiв колишнього —–—– в лютому мiс€цi 1940 р. при тодiшньому —танiславському облвиконкомi був сворений пiдроздiл Ц 6 чоловiк, працiвникiв державноњ метрологiчноњ служби  омiтету у справах мiр i вимiрювальних приладiв.

ƒл€ мiжнародноњ координацiњ з питань стандартизацiњ та метрологiњ в 1946 р. були утворенi ћiжнародна органiзацi€ по стандартизацiњ (ISO), а в 1956 р. ћiжнародна ќрганiзацi€ законодавчоњ ћетрологiњ (ћќ«ћ), активним членом €коњ на сьогоднiшнiй день Ї ”крањна.

«i здобутт€м незалежностi в ”крањнi питанн€ми стандартизацiњ та метрологiњ займаЇтьс€ державний  омiтет по стандартизацiњ, метрологiњ та сертифiкацiњ (ƒержстандарт ”крањни).

ƒо системи ƒержстандарту ”крањни належать органiзацiњ та пiдприЇмства, сред €ких:

Ц державне науково-виробниче обТЇднанн€ Ућетрологi€Ф м. ’аркiв;

Ц два державнi науково-дослiднi iнститути (”крЌƒ≤——≤, м.  ињв: ƒЌƒ≤ У—истемаФ, м. Ћьвiв);

Ц 35 державних центрiв стандартизацiњ, метрологiњ та сертифiкацiњ;

Ц один навчальний заклад (”крањнський учбово-науковий центр стандартизацiњ, метрологiњ та €костi);

Ц три державнi експерементальнi заводи У≈талонФ (м. ’аркiв, ƒонецьк, ¬iнниц€).

¬ ≤вано-‘ранкiвську створений державний центр стандартизацiњ, метрологiњ та сертифiкацiњ (ƒ÷—ћ—), в €кому на даний час працюЇ близько 100 квалiфiкованих спец≥алiстiв. ¬ ƒ÷—ћ— експлуатуЇтьс€ бiльш €к 2 тис€чi високоточного вимiрювального обладнанн€, що дозвол€Ї забезпечити Їднiсть вимiрювань у регiонi.

1.2 ќснови метрологiчного забезпеченн€

ћетрологiчне забезпеченн€ (ћ«) Ц це встановленн€ та застосуванн€ метрологiчних норм i правил, а також розробленн€, виготовленн€ та застосуванн€ технiчних засобiв, необхiдних дл€ дос€гненн€ Їдностi та потрiбноњ точностi вимiрювань.

ћетрологiчне забезпеченн€ складаЇтьс€ iз науковоњ, законодавчоњ, нормативноњ, технiчноњ та органiзацiйноњ основ.

—труктурна схема ћ« представлена на рис. 1.1.


ћ«

 

 

Ќаукова «аконодавча Ќормативна “ехн≥чна основа ќрган≥зац≥йна

основа основа основа основа

 

ћетролог≥€ «акони ”крањни ƒержавн≥ стандарти ≈талони одиниць ƒержавна

”крањни (ƒ—“”) ф≥зичних величин метролог≥чна

служба ”крањни

 

ƒекрети Ќормативн≥ ¬их≥дн≥ державн≥ ћетролог≥чн≥

 аб≥нету документи еталони служби орган≥в

ћ≥н≥стр≥в ƒержстандарту влади,

п≥дприЇмств

та орган≥зац≥й

 

ѕостанови ћетодичн≥ –обоч≥ «¬“

 аб≥нету вказ≥вки

ћ≥н≥стр≥в

 

—тандартн≥ зразки

–екомендац≥њ матер≥ал≥в

та речовин

 

–исунок 1.1 Ц —труктурна схема ћ«.

ќсновною метою ћ« Ї полiпшенн€ €костi продукцiњ, пiдвищенн€ ефективностi виробництва, використанн€ матерiальних цiнностей та енергетичних ресурсiв, а також наукових дос€гнень.

ќсновними завданн€ми ћ« Ї:

Ц встановленн€ одиниць фiзичних величин;

Ц створенн€ еталонiв одиниць фiзичних величин;

Ц розробленн€ повiрочних схем;

Ц розробленн€ норм i правил законодавчоњ метрологiњ;

Ц державний метрологiчний нагл€д, пов≥рка, випробуванн€, калiбруванн€, метрологiчна атестацi€ засобiв вимiрювальноњ технiки («¬“);

Ц акредитацi€ метрологiчних служб на право виконанн€ метрологiчних робiт.

 

1.3 «акон ”крањни Уѕро метрологiю та метрологiчну дi€льнiстьФ Ц основа подальшого розвитку нацiональноњ метрологiчноњ системи.

11 лютого 1998р. ¬ерховною –адою ”крањни був прийн€тий «акон ”крањни Уѕро метрологiю та метрологiчну дi€льнiстьФ, €кий набув чинностi 13 березн€ 1998р. i замiнив ƒекрет  абiнету ћiнiстрiв ”крањни Уѕро забезпеченн€ Їдностi вимiрюваньФ. ѕрактична реалiзацi€ ƒекрету в 1993-1997рр. дозволила майже повнiстю забезпечити автономнiсть ”крањни в такому важливому напр€мку життЇдi€льностi суспiльства, €к метрологiчна дi€льнiсть. «ростаючi проблеми сучасного промислового виробництва, науки i технiки, вивченн€ досвiду метрологiчноњ дi€льностi в передових iноземних державах з розвинутою ринковою метрологiчною iнфраструктурою ви€вили кончу необхiднiсть прийн€тт€ замiсть ƒекрету нового «акону, положенн€ €кого були б гармонiзованi iз загальноприйн€тими в свiтовiй практицi нормами та правилами з метрологiњ, з документами ћiжнародноњ органiзацiњ законодавчоњ метрологiњ (ћќ«ћ).

«акон визначаЇ правовi основи забезпеченн€ Їдностi вимiрювань в ”крањнi, регулюЇ вiдносини у сферi метрологiчноњ дi€льностi та спр€мований на захист громад€н i нацiональноњ економiки вiд наслiдкiв недостовiрних результатiв вимiрювань.

¬iн маЇ р€д суттЇвих вiдмiнностей вiд ƒекрету i спри€тиме економiчнiй незалежностi нашоњ держави, науково-технiчному прогресу в економiцi крањни, пiдвищенн€ рiвн€ метрологiчного забезпеченн€ промисловостi, науки, оборони, охорони здоровТ€, безпеки працi та iнших сфер життЇдi€льностi суспiльства.

«акон розроблений ƒержстандартом за участю 29 спецiалiстiв iз 19 зацiкавлених мiнiстерств та вiдомств ”крањни. јнгломовний варiант проекту «акону пройшов експертизу у ћќ«ћ та у нацiональному iнститутi еталонiв i технологiй ћiнiстерства торг≥влi —Ўј.

«аконом значно розширена номенклатура застосуванн€ термiнiв, уточнена та розширена сфера його дiй, введенi новi статтi щодо законодавства ”крањни про метрологiю та метрологiчну дi€льнiсть, державноњ метрологiчноњ системи i нормативних документiв з метрологiњ.

ƒi€ «акону поширюЇтьс€ на центральнi та мiсцевi органи виконавчоњ влади, органи мiсцевого самовр€дуванн€, пiдприЇмства (њх обТЇднанн€), заклади i органiзацiњ незалежно вiд форм власностi та виду дi€льностi, що дiють на територiњ ”крањни.

«акон регламетуЇ питанн€ розробленн€ i затвердженн€ нормативних документiв (Ќƒ) з метрологiњ, €кi здiйснюютьс€ вiдповiдно до чинного законодавства. ¬имоги Ќƒ з метрологiњ, €кi затвердженi ƒержстандартом, обовТ€зковi дл€ виконанн€ всiх субТЇктiв, а вимоги Ќƒ з метрологiњ, €кi затвердженi центральними органами виконавчоњ влади, обовТ€зковi дл€ виконанн€ пiдприЇмствами i органiзацi€ми, що належать до сфери управлiнн€ цих органiв.

« метою захисту економiки та гроад€н ”крањни вiд наслiдкiв недостовiрних результатiв вимiрювань «аконом передбачаЇтьс€, що «¬“, на €кi поширюЇтьс€ державний метрологiчний нагл€д, дозвол€Їтьс€ застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж i видавати на прокат лише за умови, що вони пройшли повiрку, державну метролог≥чну атестацiю.

¬везенн€ на територiю ”крањни «¬“ партi€ми може здiйснюватись, €кщо типи цих «¬“ занесенi до ƒержавного реЇстру «¬“, допущених до застосуванн€ в ”крањнi, а пор€док ввезенн€ встановлюЇтьс€  абiнетом ћiнiстрiв ”крањни.

«аконом передбачаЇтьс€, що вимiрюванн€ у сферах поширенн€ державного метрологiчного нагл€ду можуть здiйснюватис€ вимiрювальними лабораторi€ми лише за умови њх акредитацiњ вiдповiдними органами на право виконанн€ вимiрювань.

¬перше «аконом регламентовано, що ƒержстандарт здiйснюЇ державне управлiнн€ забезпеченн€м Їдностi вимiрювань в ”крањнi, до компетенцiњ €кого належить проведенн€ Їдиноњ в крањнi техн≥чноњ полiтики щодо забезпеченн€ Їдностi вимiрювань.

–iшенн€ ƒержстандарту з питань метрологiњ, прийн€тi в межах його компетенцiњ, обовТ€зковi дл€ виконанн€ центральними та мiсцевими органами виконавчоњ влади, органами мiсцевого самовр€дуванн€, пiдприЇмствами, органiзацi€ми, громад€н€ми-субТЇктами пiдприЇмницькоњ дi€льностi та iноземними виробниками.

«аконом регламентовано, що державна метрологiчна служба може надавати право проведенн€ державноњ повiрки засобiв вимiрювальноњ технiки пiдприЇмствам i органiзацi€м всiх форм власностi, а не тiльки державноњ, €к це передбачалось ƒекретом, що бiльш вiдповiдаЇ сучасним умовам розвитку ”крањни.

ћетрологiчний контроль та нагл€д, що здiйснюють метрологiчнi служби центральних орган≥в виконавчоњ влади, пiдприЇмств i органiзацiй Ц це окремий роздiл (на вiдмiну вiд ƒекрету), €ким регламентована дi€льнiсть метрологiчних служб, мiнiстерств, вiдомств, пiдприЇмств та органiзацiй, њх функцiй i права iз здiйсненн€ метрологiчного контолю i нагл€ду.

” «аконi на вiдмiну ƒекрету вiдсутн≥ пон€тт€ Увiдомчоњ метрологiчноњ службиФ, €ке замiнено пон€тт€м Уметрологiчна служба центральних органiв виконавчоњ влади, пiдриЇмств i органiзацiйФ, а також пон€тт€ Увiдомчоњ повiркиФ «¬“ €к таке, що замiнено пон€тт€м Укалiбруванн€ засобiв вимiрювальноњ технiкиФ.

Ќеобхiднiсть проведенн€ калiбруванн€ в експлуатацiњ «¬“, на €кi не поширюЇтьс€ державний метрологiчний нагл€д, визначаЇтьс€ њх користувачем.  алiбрувальнi лабораторiњ, €кi провод€ть калiбруванн€ «¬“ дл€ iнших пiдприЇмств, органiзацiй i дл€ громад€н-субТЇктiв пiдприЇмництва, повиннi бути акредитованi згiдно з встановленими вимогами.

« прийн€тт€м «акону потребуЇ р€д органiзацiйно-методичних документiв, в тому числi типового положенн€ про метрологiчнi служби центральних органiв виконавчоњ влади, пiдприЇмств, органiзацiй, типового положенн€ про державнi науковi метрологiчнi центри ƒержстандарту тощо. Ќеобхiдно також розробити та перегл€нути бiльше 20-ти основоположних нормативних документiв з метрологiњ, в тому числi щодо термiнiв та визначень з метрологiњ, застосуванн€ одиниць фiзичних величин, проведенн€ держвипробувань, повiрки, метрологiчноњ атестацiњ та калiбруванн€ «¬“, проведенн€ державного метрологiчного нагл€ду, акредитацiњ на право виконанн€ метрологiчних робiт тощо.

ѕрийн€тт€ нового «анону ”крањни Уѕро метрологiю та метрологiчну дi€льнiстьФ та реалiзацi€ його положень буде спри€ти розвитку ƒержавноњ метрологiчноњ системи ”крањни, пiдвищенн€ ефективностi функцiонуванн€ ƒержавноњ метрологiчноњ служби дл€ забезпеченн€ захисту громад€м i нацiональноњ економiки вiд наслiдкiв недостовiрних результатiв вимiрювань, пiдвищенн€ конкурентоспроможностi вiтчизн€ноњ продукцiњ.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 383 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1919 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.