Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћекц≥€ є3




3.1 ≈талони одиниць ф≥зичних величин

ƒл€ забезпеченн€ Їдност≥ вим≥рювань необх≥дно точно в≥дтворити, зберегти ≥ передати одиницю ф≥зичноњ величини. ƒл€ ц≥Їњ мети використовуютьс€ еталони.

≈талон Ц «¬“, що забезпечуЇ в≥дтворенн€, збер≥ганн€ та передачу одиниц≥ вим≥рювань ≥ншим «¬“.

ƒержавний еталон Ц оф≥ц≥йно затверджений еталон, €кий забезпечуЇ в≥дтворенн€ одиниц≥ вим≥рювань та передачу њњ розм≥ру ≥ншим еталонам з найвищою в крањн≥ точн≥стю.

–обочий еталон Ц еталон, призначений дл€ пов≥рки чи кал≥бруванн€ «¬“.

¬их≥дний еталон Ц робочий еталон, €кий маЇ найвищ≥ метролог≥чн≥ властивост≥ серед еталон≥в, що Ї на п≥дприЇмств≥ чи орган≥зац≥њ. «а допомогою еталон≥в в≥дтворюють ≥ збер≥гають одну одиницю ф≥зичноњ величини або дек≥лька взаЇмозвТ€заних одиниць ф≥зичних величин (наприклад, одиниц€ часу ≥ одиниц€ частоти в≥дтворюютьс€ одним еталоном).

ѕ≥дставою дл€ створенн€ державних еталон≥в Ї:

- необх≥дн≥сть в еталон≥ дл€ метролог≥чного забезпеченн€ даного виду вим≥рювань;

- на€вн≥сть значного парку «¬“, €к≥ градуйован≥ в цих одиниц€х ф≥зичних величин;

- техн≥чна можлив≥сть передач≥ розм≥ру одиниц≥ ф≥зичноњ величини з потр≥бною точн≥стю.

—творенн€ еталон≥в зд≥йснюЇтьс€ на п≥дстав≥ програм створенн€ еталонноњ бази ”крањни, €к≥ розробл€ютьс€ головними орган≥зац≥€ми та затверджуютьс€ ƒержстандартом ”крањни.

≈талони розробл€ютьс€ зг≥дно техн≥чного завданн€, в €кому встановлюютьс€ вимоги до метролог≥чних та техн≥чних характеристик етелон≥в, а також етапи њх розробленн€.

≈талонна база ”крањни на сьогодн≥шн≥й день складаЇ 30 державних еталон≥в, в тому числ≥ ≥ державний еталон одиниц≥ обТЇму ≥ обТЇмноњ витрати газу, що знаходитьс€ на ¬ј“ УѕромприладФ (м.≤вано-‘ранк≥вськ).

¬ орган≥зац≥€х та на п≥дприЇмствах експлуатуютьс€ дес€тки тис€ч вих≥дних та робочих еталон≥в. “≥льки в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ њх нараховуЇтьс€ б≥л€ 8 тис€ч одиниць. Ќагл€д за державними еталонами зд≥йснюють спец≥альн≥ посадов≥ особи Ц вчен≥-збер≥гач≥.

¬чений-збер≥гач державного еталону Ц це в≥дпов≥дальна особа, €ка призначена дл€ веденн€ роб≥т з еталонами, спостер≥ганн€ за правильним њх збер≥ганн€м, зл≥ченн€м (в тому числ≥ ≥ м≥жнародним) ≥ досл≥дженн€м.

 

3.2 «асоби вим≥рювальноњ техн≥ки, њх класиф≥кац≥€ та характеристики

«¬“ Ц техн≥чний зас≥б, €кий застосовуЇтьс€ п≥д час вим≥рювань ≥ маЇ нормован≥ метролог≥чн≥ характеристики.

ƒо «¬“ в≥днос€ть:

1) м≥ри

2) вим≥рювальн≥ прилади

3) вим≥рювальн≥ перетворювач≥

4) вим≥рювальн≥ установкик

5) вим≥рювальн≥ системи

ћ≥ра Ц «¬“, призначений дл€ в≥дтворенн€ ф≥зичноњ величини заданого розм≥ру (гир€, котушка опору, к≥нцева м≥ра довжини ≥ т.д.). ћ≥ра характеризуЇтьс€ ном≥нальним значенн€м.

ƒо м≥р в≥днос€ть також стандартн≥ зразки та зразков≥ речовини.

—тандартний зразок Ц це м≥ра дл€ в≥дтворенн€ одиниць величин, що характеризують властивост≥ або склад речовин та матер≥ал≥в (зразки шороховатост≥ поверхн≥, легованих сталей та ≥нш.).

«разкова речовина Ц це речовина з в≥домими властивост€ми, €к≥ в≥дтворюютьс€ при дотриманн≥ умов приготовленн€ (наприклад Учистий цинкФ Ц дл€ в≥дтворенн€ температури Ц 4200—, Учист≥ газиФ, Учист≥ металиФ).

ћ≥ри д≥л€тьс€ на однозначн≥багатозначн≥.

ќднозначн≥ м≥ри Ц в≥дтворюють р€д однойменних величин одного розм≥ру (гир€, котушка опору).

Ѕагатозначн≥ м≥ри Ц в≥дтворюють р€д однойменних величин р≥зного розм≥ру (магазин опору, конденсатор зм≥нноњ Їмност≥, л≥н≥йка з м≥л≥метровим д≥ленн€м).

¬им≥рювальний прилад (¬ѕ) Ц «¬“, призначений дл€ виробленн€ сигналу вим≥рювальноњ ≥нформац≥њ в форм≥, доступн≥й дл€ безпосереднього сприйн€тт€ спостер≥гачем.

¬ѕ под≥л€ютьс€ на показуюч≥ та реЇструюч≥.

ѕоказуюч≥ ¬ѕ под≥л€ютьс€ на аналогов≥ та цифров≥.

јналогов≥ Ц стр≥лочн≥ ¬ѕ з в≥дл≥ковим пристроЇм, що складаЇтьс€ з шкали ≥ показувача (стр≥лка, електронний пром≥нь та ≥н.).

÷≥на д≥ленн€ шкали Ц значенн€ вим≥рюваноњ величини, €ке викликаЇ перем≥щенн€ стр≥лки ¬ѕ на одне д≥ленн€.

ѕочаткове ≥ к≥нцеве значенн€ шкали Ц найменше ≥ найб≥льше значенн€ вим≥рювальних величин. ќбласть, що обмежена початковим ≥ к≥нцевим значенн€м шкали, називають д≥апазоном показ≥в.

ƒ≥апазон вим≥рюванн€ Ц це частина д≥апазону показ≥в, дл€ €коњ нормуютьс€ границ≥ допустимих похибок (метролог≥чн≥ характеристики).

„утлив≥сть ¬ѕ (S) Ц це в≥дношенн€ зм≥ни сигналу Dl на виход≥ ¬ѕ до викликаноњ њњ зм≥ни вим≥рюваноњ величини Dј, тобто

÷ифров≥ ¬ѕ Ц ÷е «¬“, що автоматично виробл€ють дискретн≥ сигнали вим≥рювальноњ ≥нформац≥њ, €к≥ представлен≥ в цифров≥й форм≥. ÷ифров≥ ¬ѕ мають р€д переваг, а саме: швидкод≥€, виключенн€ похибки оператора, результат можна друкувати на ≈ќћ.

–еЇструюч≥ ¬ѕ Ц самописц≥ Ц (барографи, в≥брографи та ≥нш≥), видають результат на д≥аграм≥ у форм≥ л≥н≥њ або друкуюч≥ Ц видають результат вим≥рюванн€ в цифров≥й форм≥ на паперов≥й стр≥чц≥ (багатоканальн≥ потенц≥ометри, мости та ≥нш.).

¬им≥рювальн≥ перетворювач≥ Ц «¬“, €к≥ призначен≥ дл€ виробленн€ вим≥рювальноњ ≥нформац≥њ в форм≥, зручн≥й дл€ передач≥, подальшого перетворенн€, обробки ≥ збер≥ганн€, але €ку неможливо сприйн€ти спостер≥гачу (оператору). —юди в≥днос€ть р≥зноман≥тн≥ датчики, термометри опору та ≥н. ¬им≥рювальн≥ перетворювач≥ под≥л€ютьс€ на:

- первинн≥ перетворювач≥ (сенсори або датчики);

- масштабн≥ перетворювач≥, €к≥ служать дл€ зм≥ни вим≥рювальноњ величини в дек≥лька раз (под≥льники, множники, п≥дсилювач≥, трансформатори, аналогов≥-цифров≥ перетворювач≥, в €ких створюЇтьс€ кодовий сигнал вим≥рюваноњ ≥нформац≥њ).

¬им≥рювальна установка Ц сукупн≥сть функц≥онально обТЇднаних «¬“ (м≥р, ¬ѕ, вим≥рювальних перетворювач≥в) та допом≥жних пристроњв, призначених дл€ виробленн€ сигналу вим≥рювальноњ ≥нформац≥њ в зручн≥й дл€ оператора форм≥ та розм≥щених в одному м≥сц≥ (стенди, пов≥рочн≥ установки).

¬им≥рювальна система Ц сукупн≥сть «¬“ та допом≥жних пристроњв, зТЇднаних м≥ж собою каналами звТ€зку, €ка призначена дл€ виробленн€ сигнал≥в вим≥рювальноњ ≥нформац≥њ в форм≥, зручн≥й дл€ автоматичноњ обробки, передач≥ та використанн€ в автоматичних системах управл≥нн€. ќдна ≥з вид≥в вим≥рювальних систем Ц ≥нформац≥йно-вим≥рювальна система, що виробл€Ї сигнали вим≥рювальноњ та ≥нших вид≥в ≥нформац≥њ (звукова сигнал≥зац≥€, св≥тлова та ≥нш.).






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 496 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

739 - | 562 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.