Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ пон€тт€ в галуз≥ охорони прац≥




 

 

ѕрац€ Ц це ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть людини, в процес≥ €коњ вона впливаЇ на природу ≥ використовуЇ њњ з метою виробництва матер≥альних благ, необх≥дних дл€ задоволенн€ своњх потреб.

« ф≥з≥олог≥чноњ точки зору, прац€ Ц це витрати ф≥зичноњ ≥ розумовоњ енерг≥њ, але вона Ї необх≥дною та корисною дл€ людини. ≤ т≥льки у шк≥д- ливих умовах або при надм≥рному напруженн≥ сил людини тою чи ≥ншою формою можуть про€вл€тис€ негативн≥ насл≥дки прац≥.

ќхорону прац≥ вивчають, використовуючи системний п≥дх≥д, через анал≥з пр€мих та зворотних звТ€зк≥в у виробнич≥й систем≥ ЂЋюдина Ц за- соби виробництва Ц навколишнЇ середовищеї.

ѕ≥д системою розум≥Їтьс€ сукупн≥сть взаЇмоповТ€заних компонент≥в, €к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою таким чином, що дос€гаЇтьс€ певний результат (мета). —истема, одним з елемент≥в €коњ Ї людина, зветьс€ ергатичною.

¬иробнича система ЂЋюдина Ц машина Ц виробниче середовищеї складаЇтьс€ з людини-оператора (групи оператор≥в) ≥ машини (техн≥чних пристроњв), за допомогою €коњ оператор зд≥йснюЇ трудову д≥€льн≥сть. ќс- новою трудовоњ д≥€льност≥ людини-оператора Ї взаЇмод≥€ з предметом прац≥, машиною ≥ зовн≥шн≥м середовищем через ≥нформац≥йну модель та органи управл≥нн€.

¬иробниче середовище Ц це середовище, в €кому людина зд≥йснюЇ свою трудову д≥€льн≥сть. ¬оно може м≥стити комплекс п≥дприЇмств, ор-

ган≥зац≥й, установ, засоб≥в транспорту, комун≥кац≥й тощо. ¬иробниче се- редовище характеризуЇтьс€, передус≥м, параметрами, €к≥ Ї специф≥чними дл€ кожного виробництва ≥ визначаютьс€ його призначенн€м (вид проду- кц≥њ, енергоЇмн≥сть тощо).


 р≥м цих параметр≥в, Ї так≥, що визначають умови прац≥ та њњ безпеку: загазован≥сть, запилен≥сть, осв≥тлен≥сть робочих м≥сць, р≥вень шуму та в≥- брац≥њ, ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ, електромагн≥тного випром≥нюванн€, на€вн≥сть небезпечного обладнанн€, засоб≥в захисту прац≥вник≥в, ступ≥нь напруже- ност≥ прац≥, психолог≥чний кл≥мат та багато ≥нших.

“аким чином, умови прац≥ Ц це сукупн≥сть фактор≥в виробничого сере- довища ≥ трудового процесу, €к≥ впливають на стан здоровТ€ ≥ працездат- н≥сть людини у процес≥ прац≥. ”мови прац≥ можуть бути оптимальними, до- пустимими, шк≥дливими, травмонебезпечними (екстремальними).

—прийн€тт€ ≥нформац≥њ при управл≥нн≥ виробничим процесом, спо- стереженн€ за показниками контрольно-вим≥рювальних прилад≥в, уважне стеженн€ за обставинами зд≥йснюютьс€ за допомогою зорового, слухово-

го, тактильного та ≥нших анал≥затор≥в. ѕроцеси сприйн€тт€, передач≥ й анал≥зу ≥нформац≥њ та реакц≥€ на них людини належать до сфери ф≥з≥олог≥њ ≥ психолог≥њ.

¬иникненн€ критичноњ ситуац≥њ, а також р≥зка д≥€ на людину небез-

печних ≥ шк≥дливих фактор≥в призвод€ть до стресу, €кий супроводжуЇть- с€ складними б≥ох≥м≥чними процесами в њњ орган≥зм≥. ¬их≥д системи, ке- рованоњ людиною-оператором, ≥з такоњ ситуац≥њ залежить в≥д типу вищоњ нервовоњ д≥€льност≥, загального ф≥зичного ≥ псих≥чного стану людини, р≥- вн€ њњ профес≥йних навичок, справност≥ техн≥чних елемент≥в та ≥нших ха- рактеристик системи.

ƒл€ б≥льш глибокого розум≥нн€ процес≥в зародженн€, формуванн€ ≥ про€ву виробничих небезпек та њх проф≥лактики спец≥ал≥сти з охорони

прац≥ та технологи повинн≥ мати повне у€вленн€ про основн≥ ф≥з≥олог≥чн≥

та психолог≥чн≥ особливост≥ оператора.

“аким чином, системою ЂЋюдина Ц машина Ц навколишнЇ середови-

щеї Ї будь-€кий виробничий агрегат, в €кому до п≥дсистем належить лю- дина (оператор), машина (автомоб≥ль, верстат, компресор тощо) ≥ середо- вище. ƒетальне досл≥дженн€ системи, анал≥з њњ роботи, взаЇмод≥њ п≥дсистем даЇ можлив≥сть визначити р≥вень над≥йност≥ або небезпеки ко- жноњ з п≥дсистем.

Ќебезпека Ц це €вища, процеси, обТЇкти, властивост≥, здатн≥ за пев-

них умов завдати шкоди здоровТю чи життю людини або системам, що

забезпечують життЇд≥€льн≥сть людей.

ƒо матер≥альних збитк≥в, пошкодженн€ здоровТ€, смерт≥ або ≥ншоњ шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.

ѕ≥д вражаючим фактором розум≥ють так≥ чинники виробничоњ си-

стеми, €к≥ за певних умов завдають шкоди працюючому, призвод€ть до матер≥альних збитк≥в. «а своњм походженн€м вражаюч≥ фактори можуть бути ф≥зичн≥, в тому числ≥ енергетичн≥ (електромагн≥тне, акустичне, ≥он≥- зуюче випром≥нюванн€ тощо), х≥м≥чн≥ (луги, кислоти та ≥нш≥ сполуки, що можуть про€вити шк≥дливу д≥ю), б≥олог≥чн≥ (м≥кроорган≥зми, в≥руси, гри-


бки, комахи), психоф≥з≥олог≥чн≥ (ф≥зичн≥ перевантаженн€, розумов≥, емо-

ц≥йн≥ перевантаженн€).

«алежно в≥д насл≥дк≥в впливу конкретних вражаючих фактор≥в на орга-

н≥зм людини вони в охорон≥ прац≥ под≥л€ютьс€ на шк≥длив≥ та небезпечн≥.

Ўк≥дливими факторами прийн€то називати так≥ чинники на виро-

бництв≥, €к≥ призвод€ть до пог≥ршенн€ самопочутт€, зниженн€ стану здоровТ€ ≥ працездатност≥ ≥ нав≥ть до смерт≥ €к насл≥дку захворюванн€. «ахист людини в≥д цих фактор≥в покликана зд≥йснювати виробнича сан≥- тар≥€.

¬иробнича сан≥тар≥€ Ц це система орган≥зац≥йних заход≥в ≥ техн≥ч- них засоб≥в, що запоб≥гають д≥њ на працюючих шк≥дливих виробничих фа- ктор≥в.

« метою захисту людей в≥д впливу шк≥дливих речовин установлю-

ютьс€ гранично допустим≥ концентрац≥њ (√ƒ ) шк≥дливих речовин.

√ƒ  шк≥дливоњ речовини Ц така максимальна концентрац≥€ шк≥дливоњ речовини, що д≥Ї прот€гом ус≥х робочих зм≥н ≥ не призводить до знижен-

н€ працездатност≥ ≥ в≥дхилень у здоровТњ людини в пер≥од њњ трудовоњ д≥€- льност≥ та у наступний пер≥од житт€, а також не справл€Ї неспри€тливого впливу на здоровТ€ нащадк≥в.

Ќебезпечними факторами називають так≥ чинники виробництва,

€к≥ призвод€ть до травм, оп≥к≥в, обморожень, ≥нших пошкоджень орган≥- зму або окремих його орган≥в ≥ нав≥ть до раптовоњ смерт≥. “ехн≥чна без- пека Ц це система орган≥зац≥йних заход≥в ≥ техн≥чних засоб≥в, що запоб≥- гають д≥њ на працюючих небезпечних виробничих фактор≥в.

—л≥д зазначити, що под≥л вражаючих фактор≥в на шк≥длив≥ ≥ небезпе- чн≥ Ї досить умовним, але в≥н спри€Ї кращому розсл≥дуванню та обл≥ку захворювань, а також розробц≥ ефективних засоб≥в ≥ заход≥в захисту пра-

ц≥вник≥в.

¬ражаюч≥ виробнич≥ фактори под≥л€ють на €вн≥потенц≥йн≥.

¬ражаючий фактор, €к правило, маЇ свою зону д≥њ. ÷ю зону назива-

ють небезпечною зоною. ¬она може бути пост≥йною ≥ зм≥нною. —воЇю не- в≥рною д≥Їю людина може потрапл€ти до небезпечноњ зони, що призво- дить до небезпечних обставин ≥ виробничоњ небезпеки.

ѕон€тт€ виробнича небезпека стосуЇтьс€ впливу виробничих факто-

р≥в на здоровТ€ людей. ≤нш≥ небезпеки матимуть р≥зн≥ визначенн€: поже- жна небезпека, небезпека вибуху, небезпека руйнуванн€, особиста небез- пека прац≥вника ќ¬— тощо.

Ќебезпечн≥ обставини Ц це т≥ обставини, €к≥ розкривають д≥њ, стан чи

ознаки небезпечного фактора ≥ умови, за €ких в≥н д≥€в на людину (небез-

печн≥ умови).

Ќебезпечн≥ умови в≥д≥грають пр≥оритетну роль у формуванн≥ ≥ вини-

кненн≥ виробничих небезпек Ц певного стану, за €кого виникаЇ реальна загроза авар≥њ або травми. ÷е по€снюЇтьс€ тим, що нав≥ть за на€вност≥ к≥-


лькох небезпечних виробничих фактор≥в на певному робочому м≥сц≥, але €кщо жоден з них не маЇ умов, за €ких в≥н м≥г би д≥€ти на людину, то на цьому м≥сц≥ в≥дсутн€ реальна небезпека. ≤нша р≥ч, коли так≥ умови Ї, але про них прац≥вник не знаЇ.

Ќебезпечн≥ умови можна под≥лити на так≥ групи:

а) недол≥ки конструкц≥й машин, технолог≥чного обладнанн€ ≥ процес≥в;

б) низька квал≥ф≥кац≥€ працюючого, в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дного конт-

ролю за дотриманн€м правил з охорони прац≥;

в) в≥дсутн≥сть огороджень небезпечноњ зони ≥ сигнал≥зац≥њ про на-

ближенн€ до небезпечноњ зони;

г) неправильно орган≥зоване робоче м≥сце, низький р≥вень робочоњ дисципл≥ни.

якщо зб≥гаютьс€ небезпечн≥ умови ≥ небезпечн≥ обставини, то вини- каЇ небезпечна ситуац≥€. ¬она може мати конкретне визначенн€: Ђава- р≥йна ситуац≥€ї, Ђкритична або катастроф≥чна ситуац≥€ї. Ќасл≥дками не- безпечноњ ситуац≥њ можуть бути авар≥€, травма, катастрофа.

јвар≥€ Ц пошкодженн€, вих≥д ≥з ладу машини, агрегату, апарата, що створюЇ небезпеку дл€ житт€ ≥ здоровТ€ людей, забрудненн€ довк≥лл€.

“равма Ц це пошкодженн€ анатом≥чноњ ц≥лост≥ орган≥зму будь-€ким небезпечним фактором, а сукупн≥сть травм, €к≥ повторюютьс€ у тих чи

≥нших категор≥й прац≥вник≥в в≥дпов≥дно до виробничих обставин, назива-

Їтьс€ травматизмом.

 атастрофа Ц неспод≥ване лихо, под≥€ (велика авар≥€), що спричин€Ї

т€жк≥ насл≥дки, руйнуванн€.

јвар≥€, катастрофа, стих≥йне лихо можуть призвести до надзвичай- ноњ ситуац≥њ Ц порушенн€ нормальних умов життЇд≥€льност≥ людей на певн≥й територ≥њ (обТЇкт≥) з≥ значними матер≥альними збитками та за-

грозою дл€ житт€.

« метою своЇчасного й ефективного попередженн€ ≥ реагуванн€ на надзвичайн≥ ситуац≥њ ≥ захист населенн€  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни

15.08.1998 р. створив ™дину державну систему надзвичайних ситуац≥й, €ка включаЇ пост≥йно д≥юч≥ функц≥ональн≥ ≥ територ≥альн≥ п≥дсистеми ус≥х р≥вн≥в: загальнодержавн≥, рег≥ональн≥, м≥сцев≥ й обТЇктов≥.

 ласиф≥кац≥€ надзвичайних ситуац≥й базуЇтьс€ на к≥лькост≥ постраж-

далих людей або порушенн≥ њх умов житт€, завданих матер≥альних збит-

ках тощо.

 оординуючими органами надзвичайних ситуац≥й Ї:

на загальнодержавному р≥вн≥ Ц ƒержавна ком≥с≥€ техногенно- еколог≥чноњ безпеки та попередженн€ надзвичайних ситуац≥й ≥ Ќац≥она- льна рада з питань безпеки життЇд≥€льност≥;

на рег≥ональному р≥вн≥ Ц ком≥с≥њ обласних державних адм≥н≥страц≥й; на м≥сцевому р≥вн≥ Ц ком≥с≥њ районних державних адм≥н≥страц≥й; на обТЇктовому р≥вн≥ Ц ком≥с≥€ з питань надзвичайних ситуац≥й обТЇкта.


ѕитанн€ до розд≥лу 1

Ђќхорона прац≥ €к нормативна дисципл≥наї

 

 

1. ќхорона прац≥ €к галузь людськоњ д≥€льност≥.

2. ќхорона прац≥ €к соц≥ально-техн≥чна дисципл≥на.

3. ѕредмет охорони прац≥.

4. ќбТЇкт охорони прац≥.

5. —труктура навчальноњ дисципл≥ни Ђќхорона прац≥ї.

6. ћетодолог≥чн≥ основи охорони прац≥.

7. Ќаукове забезпеченн€ охорони прац≥.

8. «в'€зок охорони прац≥ з ≥ншими науками.

9. —тан охорони прац≥ в ”крањн≥ та ≥нших крањнах.

10. Ќевиробничий травматизм.

11. ѕрофес≥йна захворюван≥сть.

12. ќсновн≥ етапи розвитку вченн€ про охорону прац≥.

13. –оль в≥тчизн€них вчених у розвитку вченн€ про охорону прац≥.

14. ќсновн≥ принципи державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥.

15. як забезпечуЇтьс€ охорона прац≥ на р≥зних етапах становленн€ та функц≥онуванн€ виробничоњ системи.

16. ќпиш≥ть р≥зн≥ види д≥€льност≥ людини.

17. ƒайте визначенн€, що таке прац€ та €к≥ Ї види прац≥.

18. ƒайте визначенн€, що таке небезпека, види небезпек.

19. ƒайте визначенн€, що таке вражаючий, небезпечний ≥ шк≥дливий фактор.

20. ƒайте визначенн€ гранично - допустимий концентрац≥њ речовин.

21. як ¬и розум≥Їте так≥ пон€тт€, €к небезпечна зона, небезпечн≥ обста-

вини.

22. ўо таке авар≥€, катастрофа, стих≥йне лихо?

23. ƒайте визначенн€, що таке травма та травматизм.

24. Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ, њх класиф≥кац≥€ та координуюч≥ органи.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 808 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1625 - | 1481 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.027 с.