Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль в≥тчизн€ноњ науки. «вТ€зок охорони прац≥ з ≥ншими дисципл≥нами




 

 

≤нтенсивний розвиток вченн€ про охорону прац≥ зб≥гаЇтьс€ з почат- ком розвитку машинного виробництва, €ке разом ≥з п≥двищенн€м продук- тивност≥ прац≥, њњ полегшенн€м несло небезпеку дл€ житт€ ≥ здоровТ€ пра- цюючих.

ѕрот€гом ус≥Їњ ≥стор≥њ людство прагне зробити житт€ зручним, обле- гшити працю та одночасно п≥двищити њњ ефективн≥сть ≥ безпечн≥сть. ѕро- те в людському прагненн≥ до п≥знанн€ дуже часто засоби вит≥сн€ють ме- ту, людина стаЇ додатком до створеного нею, а њњ власн≥ твор≥нн€ становл€ть загрозу дл€ нењ самоњ.

«авд€ки набутим знанн€м з розвитком цив≥л≥зац≥њ р≥вень безпеки лю-

дей поступово зростаЇ. Ћюдство подолало еп≥дем≥њ тифу, холери, в≥спи, чуми, пол≥ом≥Їл≥ту. —ередн€ тривал≥сть житт€ у розвинутих крањнах св≥ту вже наближаЇтьс€ до 80-ти рок≥в, ≥ це не межа. ÷их результат≥в дос€гнуто завд€ки зростанню економ≥ки, культури, медицини. ќстанн€ с€гаЇ своњми корен€ми час≥в √≥ппократа (460-370 рр. до н.е.), €кий зд≥йснив реформу античноњ медицини, та јристотел€ (384-322 рр. до н.е.), €кий вже в т≥ да- лек≥ часи вивчав ф≥з≥олог≥ю, психолог≥ю та умови прац≥.

ќдн≥Їю з найнебезпечн≥ших галузей людськоњ д≥€льност≥ була ≥, на жаль, залишаЇтьс€ в багатьох крањнах, у тому числ≥ й в ”крањн≥, г≥рнича справа (останнЇ траг≥чне св≥дченн€ цьому Ц загибель ≥ травмуванн€ г≥рни- к≥в на шахт≥ ≥м. «ас€тька в ƒонецьк≥й област≥ у 2007 р.) “ому вже з час≥в —ередньов≥чч€ вчен≥ надавали великого значенн€ досл≥дженню умов пра- ц≥ у г≥рнич≥й галуз≥. √еорг≥й јгрикола (1494-1555 рр.) першим зробив за- пис у 1545 р. про випадок вид≥ленн€ та вибуху рудникового газу. «начний внесок у справу розвитку безпеки прац≥ зробив ћ.¬. Ћомоносов (1711-

1764 рр.), €кий у 1742 р. у своњй науков≥й прац≥ з основ металург≥њ та руд- них справ проанал≥зував умови прац≥ г≥рник≥в, розгл€нув р≥зн≥ питанн€ г≥г≥Їни, безпеки та орган≥зац≥њ њх прац≥, в≥дпочинку, обірунтував режими ≥ принципи вентил€ц≥њ шахт, розробив пристроњ кр≥плень г≥рничих виробок, видаленн€ води з шахт та ≥н.

« початку ’≤’ ст., внасл≥док зростанн€ на виробництв≥ травматизму, профес≥йних захворювань, к≥лькост≥ авар≥й, зТ€вились публ≥кац≥њ вчених з р≥зних питань охорони прац≥. “ак, у 1847 р. ќ.ћ. Ќ≥к≥т≥н (1793-1858) ви- дав книгу Ђ’вороби роб≥тник≥в ≥з зазначенн€м попереджувальних захо- д≥вї, в €к≥й вперше було описано близько 120 профес≥йних захворювань ≥ запропоновано заходи, що мали попереджувати профес≥йн≥ захворюван-

 


н€, травматизм та авар≥њ.

ѕроблем≥ безпеки промислового обладнанн€ присв€тив своњ прац≥ перший ректор ’арк≥вського технолог≥чного та  ињвського пол≥техн≥чно- го ≥нститут≥в ¬.Ћ.  ≥рпичов (1845-1913). јкадем≥к ј.ј. —кочинський (1874-1960) зробив значний внесок у розвиток техн≥ки безпеки на вуг≥ль- них шахтах, сконструювавши прилад дл€ контролю вм≥сту шк≥дливих ре- човин у пов≥тр≥.

«начних здобутк≥в у розвитку охорони прац≥ дос€гла група вчених ћосковського ун≥верситету п≥д кер≥вництвом ‘.‘. ≈рисмана (1842-1915), вивчаючи умови прац≥ ≥ побуту роб≥тник≥в.  ласичним твором у галуз≥ г≥- г≥Їни прац≥ стала книга ‘.‘. ≈рисмана Ђѕрофес≥йна г≥г≥Їна, або г≥г≥Їна ф≥зичноњ та розумовоњ прац≥ї, видана у 1887 р.

¬идатний вчений-ф≥з≥олог ≤.ћ. —Їченов у своњй книз≥ ЂЌариси рух≥в людини п≥д час роботиї (1901) теоретично обірунтував необх≥дн≥сть 8- годинного робочого дн€, запропонував метод активного в≥дпочинку.

¬итрати енерг≥њ в процес≥ роботи ≥ д≥ю на орган≥зм людини промис- лових отрут досл≥див учений-г≥г≥Їн≥ст √.¬. ’лоп≥н (1863-1929); витрати енерг≥њ на скороченн€ мТ€з≥в визначив ф≥з≥олог ¬.я. ƒанилевський (1852-

1939); вивченню виробничого травматизму та характеристиц≥ заход≥в з проф≥лактики профес≥йних захворювань присв€тив свою д≥€льн≥сть л≥кар ƒ.ѕ. Ќ≥кольський (1855-1918).

” 1915 р. академ≥ком ћ.ƒ. «ел≥нським (1861-1953) був створений

протигаз, що став одним з найб≥льш в≥домих засоб≥в ≥ндив≥дуального за-

хисту, котрим належить суттЇва роль у забезпеченн≥ безпеки прац≥.

Ѕурхливий розвиток промисловост≥ у XX ст. спри€в ще б≥льшому п≥двищенню уваги до питань охорони прац≥. «начну увагу ц≥й проблем≥ прид≥лили так≥ вчен≥, €к —.≤. ¬ав≥лов, Ѕ.ќ. ѕатон, Ћ.≤. ћедв≥дь, ¬.ќ. Ћевицький, —.¬. ЅЇлов,  .Ќ. “качук, √.ћ. √р€ник, √.ћ.  рикунов, √.√. √ог≥ташв≥л≥, ј.—. Ѕел≥ков, ¬.÷. ∆идецький, ¬.¬. «ацарний та ≥н.

Ѕагато вчених своњми розробками у р≥зних галуз€х науки спри€ли

розвитку охорони прац≥: зокрема, академ≥к —.≤. ¬ав≥лов (1891-1951) в≥д- крив люм≥несцентне осв≥тленн€, €ке, будучи за своњм спектром близьким до природного, дало можлив≥сть краще, з меншими затратами енерг≥њ но- рмувати осв≥тлен≥сть виробничих прим≥щень; вченим-г≥г≥Їн≥стом Ћ.≤. ће- дведЇм розроблен≥ методи зниженн€ небезпечноњ д≥њ пестицид≥в та ≥нших х≥м≥чних речовин на людей ≥ тварин; вчен≥ ≥нституту електрозварюванн€ ≥м. ѕатона ЌјЌ ”крањни розробили ≥ впровадили у виробництво р≥зн≥ способи електрозварюванн€ з використанн€м промислових робот≥в та ав- томатизованих пристроњв. —творенню робот≥в на виробництв≥ надаЇтьс€ велике значенн€, оск≥льки вони зам≥нюють людей в особливо небезпеч- них умовах прац≥: космос≥, п≥д водою тощо.


Ќа сьогодн≥ у виробництв≥ з метою запоб≥ганн€ травматизму, профе- с≥йних захворювань, авар≥й широко використовують техн≥чн≥ засоби без- пеки прац≥, розроблен≥ €к в≥тчизн€ними, так ≥ заруб≥жними вченими.

‘ундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн€ з охорони прац≥ провод€тьс€ у Ќац≥ональному науково-досл≥дному ≥нститут≥ охорони прац≥ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, галузевих науково-досл≥дних ≥нститутах та навчальних закладах.

¬ ”крањн≥ створений навчальний та науково-≥нформац≥йний центр з охорони прац≥. ¬идавництво Ђќсноваї започаткувало тиражуванн€ нор- мативних акт≥в, пос≥бник≥в, навчальноњ та ≥ншоњ л≥тератури з охорони прац≥. –озроблен≥ та реал≥зуютьс€ нац≥ональна, галузев≥, рег≥ональн≥ та ≥нш≥ програми пол≥пшенн€ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища. —творюютьс€ компТютерн≥ мереж≥, опрацьовуютьс€ та впро- ваджуютьс€ автоматизован≥ ≥нформац≥йн≥ системи з р€ду найважлив≥ших питань охорони прац≥ з перспективою њх подальшого обТЇднанн€ в Їдину автоматизовану ≥нформац≥йну систему ƒержавного департаменту проми- словоњ безпеки, охорони прац≥ та г≥рничого нагл€ду ћЌ— ”крањни(€кий став правонаступником ƒержавного ком≥тету з нагл€ду за охороною пра- ц≥).

ќхорона прац≥ маЇ т≥сний звТ€зок з такими науками, €к безпека жит- тЇд≥€льност≥, г≥г≥Їна ≥ ф≥з≥олог≥€ прац≥, психолог≥€, ергоном≥ка, ≥нженерна психолог≥€, соц≥олог≥€, еколог≥€, техн≥чна естетика та ≥н. ¬она використо- вуЇ дос€гненн€ цих наук дл€ обірунтуванн€ ≥ створенн€ оптимальних умов прац≥, техн≥чноњ та пожежноњ безпеки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 800 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2288 - | 2030 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.