Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“а ≥нших державах. Ќевиробничий травматизм




 

 

¬≥дпов≥дно до ст. 3  онституц≥њ ”крањни ≥ «акону Ђѕро охорону пра- ц≥ї основним принципом державноњ пол≥тики Ї пр≥оритет житт€ ≥ здо- ровТ€ роб≥тник≥в в≥дносно будь-€ких результат≥в виробничоњ д≥€льност≥. ƒл€ розвитку ≥ швидкого вт≥ленн€ в житт€ цього принципу кер≥вництво держави вживаЇ р€д орган≥зац≥йних заход≥в. “ак, зг≥дно з наказом ѕрези- дента ”крањни було розроблено державну програму п≥двищенн€ р≥вн€ знань населенн€ ”крањни з питань охорони прац≥.

јле, незважаючи на це, в ”крањн≥ маЇ м≥сце ц≥ла низка негативних

€вищ на виробництв≥ (авар≥њ на шахтах, травматизм на транспорт≥, профе- с≥йн≥ захворюванн€ у промисловост≥). ўоденно на виробництв≥ отриму- ють травми у середньому 160 чолов≥к, з низ 20 стають ≥нвал≥дами, а 4-5 Ц


гинуть.

ќсобливо травмонебезпечною залишаЇтьс€ вуг≥льна промислов≥сть.  ожен м≥льйон тонн вуг≥лл€, видобутого в ”крањн≥, обриваЇ житт€ до пТ€ти шахтар≥в. ” —Ўј цей показник майже у 100 нижчий, а в –ос≥њ Ц у 3,8 рази.

ѕричиною високого р≥вн€ виробничого травматизму в ”крањн≥ Ї не- дбале ставленн€ де€ких кер≥вник≥в п≥дприЇмств до проблем охорони пра- ц≥, застар≥л≥ малобезпечн≥ технолог≥њ та брак кошт≥в на реконструкц≥ю ви- робництва, переозброЇнн€ його сучасною техн≥кою, низька виробнича дисципл≥на.

“равматизм може бути ≥ невиробничий. “ак, внасл≥док дорожньо- транспортних пригод в останн≥ роки загинуло або отримало травми р≥зно- го ступеню складност≥ особливо багато людей. “≥льки на ”крањн≥ цей по- казник складаЇ близько 18 тис€ч ос≥б на р≥к.

™ хвороби, €к≥ у раз≥ недотриманн€ на виробництв≥ й у побут≥ правил сан≥тар≥њ та г≥г≥Їни, швидко розповсюджуютьс€. Ќаприклад, в≥д туберку- льозу в 1999 р. на ”крањн≥ померло майже 20 тис€ч людей.

«а статистичними даними, щор≥чно в ”крањн≥ реЇструЇтьс€ близько

2,5 тис. ос≥б, в €ких ви€влен≥ профес≥йн≥ захворюванн€.

–≥ст енергетики, промислового виробництва, численност≥ засоб≥в транспорту в св≥т≥ призводить до зростанн€ виробничого ≥ невиробничого травматизму. “ак, у машинобуд≥вн≥й галуз≥ –ос≥њ в 1999 р. травмовано

17,8 тис€ч, загинуло 280 ос≥б.

¬еличезна авар≥€ Ц вит≥канн€ 43 т отруйного газу метил≥зоцианату на завод≥ американськоњ ф≥рми Ђён≥он  арбайтї у м. Ѕхопал≥ (≤нд≥€) у груд- н≥ 1984 р. Ц призвела до загибел≥ 3150 людей. Ѕ≥льше 200 тис€ч людей отримали значн≥ травми й ушкодженн€ орган≥в диханн€, печ≥нки, нирок, центральноњ нервовоњ системи тощо.

¬ останн≥ роки значн≥ авар≥њ з людськими жертвами та забрудненн€м навколишнього середовища мали м≥сце на п≥дприЇмствах х≥м≥чноњ проми- словост≥ та на шахтах  итаю.

«г≥дно з даними ћ≥жнародного бюро прац≥, у св≥т≥ в середньому на

100 тис€ч працюючих щор≥чно припадаЇ близько 6 нещасних випадк≥в з≥ смертельними насл≥дками, а кожн≥ три хвилини внасл≥док нещасного ви- падку на виробництв≥ або профес≥йного захворюванн€ помираЇ одна лю- дина.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 684 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1441 - | 1451 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.